Жиру, Пулишич, а тепер Фелікс. Переходи гравців «Челсі» до «Мілана» – нова класика трансферних вікон
За останні 10 років уже 9 таких.
Зимове вікно в топлігах пройшло без мегасенсацій, та й гучних підписань майже не було. І навіть галасливий останніми роками «Челсі» не оформив жодного дорогого трансферу, ще й відпустив більше гравців, ніж запросив. Втім, без курйозів своїх шанувальників лондонці не залишили.
Жоау Фелікс, якого «сині» минулого літа захантили вдруге за останні два роки (здебільшого, щоб «Атлетіко» натомість купив у них Конора Галлахера), знову не пробув на «Стемфорд Брідж» довше, ніж пів року. В останній день зимового трансферного вікна неприкаяного португальця забрав у оренду «Мілан».
Опустимо той факт, що переходить Жоау в розбурхану роздягальню міланців, де його земляк Сержіу Консейсау за місяць роботи в клубі змайстрував уже пару внутрішніх конфліктів.
Примітний цей перехід іншим. «Мілан» знову підписав гравця «Челсі» – вже вдев'яте за останні десять років. А якщо рахувати буквальне число трансферних угод між цими клубами, то їх взагалі 12. І це ще не варто забувати приклади Теммі Абрагама, який пройшов цей шлях транзитом через «Рому».
Жоден інший клуб у світі не купував/орендував у «синіх» гравців частіше за «россонері» у цей проміжок. Виходить, не всі дороги ведуть до Риму – для декого вони закінчуються північніше столиці Італії.
Тісний діловий зв'язок між лондонським та міланським грандами почав зароджуватись в середині минулого десятиліття (хоча й до цього клуби провертали знакові підписання – згадаємо переходи Андрія Шевченка, Ернана Креспо чи Джорджа Веа). В січні 2014 року на «Сан-Сіро» зі «Стемфорд Брідж» переїхав легендарний Майкл Ессьєн, зірка якого на той час уже згасала. В Мілані ганець нічим особливим не запам'ятався, але на зв'язок між клубами це не вплинуло.
Через пів року міланці взяли у «Челсі» в оренду футболіста вже іншого профайлу – молодого та тоді ще перспективного нідерландця Марко ван Гінкела. Вихованець «Вітесса», тодішнього фарм-клубу «синіх» в Ередивізі, за рік до цього тільки перебрався з рідного чемпіонату до Лондона, де в нього одразу не склалось – в перший же сезон отримав травму хрестів, тому пропустив більшість тієї кампанії.
Так Марко отримав першу з багатьох майбутніх оренд. Віра в тоді 21-річного півзахисника у босів «Мілана» була чимала, адже йому одразу довірили 21-й номер, під яким ще недавно виступав Андреа Пірло. Та вже в дебютній грі за «россонері» ван Гінкел травмував гомілкостоп. А невдовзі після одужання зазнав цієї ж травми ще раз, тільки уже на тренуванні.
Це позначилось на ігровому часі Марко, якого навіть здорового не спішили випускати на поле. В підсумку за рік виступів у футболці міланців він зіграв 18 ігор, в яких один раз забив та тричі віддав асист.
Більше в «Мілан» ван Гінкел не повертався.
Іспанський нападник – радість і горе вболівальників «Челсі». Куплений у «Ліверпуля» за шалені 58.5 млн євро супернападник не став таким, граючи у синій футболці, та запам'ятався більше через свої епічні промахи по воротах. Втім, кілька важливих голів Ель Ніньо таки забив за «синіх», головний з яких – той самий «Барселоні» на «Камп Ноу» в півфіналі Ліги чемпіонів-2011/12, що на особливому місці в серцях шанувальників лондонців.
Та загалом ці 3,5 роки Фернандо на «Стемфорд Брідж» були більше розчаруванням, тому влітку 2014-го іспанець та «Челсі» вирішили змінити хід справ. Так Торрес парою з ван Гінкелем пішов у оренду в «Мілан». Тільки у випадку іспанця ця оренда, яка мала тривати два роки, по факту закінчилась вже через пів сезону.
Річ у тому, що в Серії А у 30-річного Фернандо зовсім не злагодилось. У першій половині сезону 2014/15 Ель Ніньо спромігся на всього лиш одну результативну дію (гол «Емполі») в десяти матчах.
Й уже в січні 2015 року стало відомо, що Торрес хоче повернутись в рідний «Атлетіко». «Мілан» та «Челсі» були не проти, тому перепідписали угоду, після якої Фернандо уже в статусі повноцінного гравця «россонері» відправився в оренду до Мадрида.
Це історія ще одного молодого талановитого центрхава, який не зміг ні закріпитись в «Челсі» на зорі кар'єри, ні розвинутись у гравця топового рівня через численні оренди після цього. Зокрема в «Мілан».
Влітку 2016 року 21-річний тоді Пашалич, якого за два роки до цього «Челсі» придбав у «Хайдука», відправився у свою третю оренду. Не маючи в активі жодної гри за «синіх», дві попередні кампанії Маріо провів у оренді в «Ельче» та «Монако», в яких виступав регулярно й навіть забивав.
Це й вплинуло на міланців, яких не знітив досвід ван Гінкела та Торреса. Але й тут вони прогадали, бо вже через місяць після підписання Пашалича в італійській пресі з'явились чутки, що «россонері» хочуть скоротити тривалість річної оренди Маріо. Та хорвату вдалось виправитись та відіграти оренду на «Сан-Сіро» повністю.
Загалом у футболці «Мілана» майбутній хавбек «Аталанти» провів 27 ігор, забив п'ять голів, віддав один асист, а також відзначився переможним пенальті в післяматчевій серії Суперкубка Італії-2016 проти «Ювентуса». Той трофей став для міланців першим за п'ять років.
В «Челсі» зірка сенсаційного «Монако», яке у 2017 році вигравало Лігу 1 та доходило до півфіналу ЛЧ, провів лише один зграбний сезон, після якого став непотрібен новому очільнику лондонців Мауріціо Саррі. Тут й пригодився «Мілан», який знову вирішив орендувати в «синіх» півзахисника. І майже наступив на старі граблі.
Річ у тому, що старт карʼєри француза на «Сан-Сіро» не вдався, кульмінацією чого став матч групи Ліги Європи проти «Олімпіакоса», який «россонері» програли 1:3. Греки забили перший гол після результативної помилки Тьємуе, через що його перфоманс в пресі назвали «безладним» та «катастрофою».
Втім, Бакайоко знайшов можливість змінити невдалий хід сезону, до кінця кампанії награв загалом 42 матчі, в яких по разу відзначився голом та асистом, залишивши по собі в Мілані непоганий слід. Настільки непоганий, що через два роки опинився тут знову.
Відігравши по року оренди в тому ж «Монако» та «Наполі», влітку 2021-го Бакайоко знову пішов з «Челсі» в оренду до «Мілана», цього разу не на рік, а на два. І хоч відпрацював Тьємуе ці два роки повністю, стрибнути вище голови не зміг, знову зарекомендувавши себе гравцем, який може привезти гол у свої ворота.
Не дивно, що за друге пришестя в «Мілан» півзахисник зіграв менше, ніж в перший раз. Загалом 21 матч за два роки.
За всіма невдачами вищеописаних трансферів «Мілан» дістався таки до білої смуги, де запрошені з «Челсі» гравці врешті стали важливими виконавцями на «Сан-Сіро». І перший з таких – вихованець академії «синіх», центральний захисник Фікайо Томорі.
Англійський центрбек непогано починав у «Челсі» Френка Лемпарда, з яким працював ще в «Дербі», й навіть в якийсь момент був гравцем основи. Але закріпитись в ролі не вдалось, тому в січні 2021 року Фікайо покинув рідний клуб та відправився підкорювати «Мілан». І йому це, на відміну від попередників, вдалось.
Томорі став першим у цьому переліку гравцем, якого «Мілан» викупив у «Челсі» після оренди, щоб залишити в себе на багато років уперед. Минуло уже чотири таких, а Фікайо й досі на «Сан-Сіро», допомігши міланцям за цей час виграти скудетто в 2022 році та Суперкубок Італії минулого місяця.
На сьогодні в активі Томорі 164 матчі за «Мілан», сім голів та два асисти.
Через пів року після запрошення Томорі «Мілан» купив у «Челсі» ще й підсилення в атаку. Хоча здавалось, що 34-річний на той час Жиру годиться швидше як надійний скорер в ролі резервіста.
Зрештою, перші місяці Олівʼє в Мілані справді були непрості, в тому числі через захворюваність ковідом, яку переніс Жиру і який позначився на виступах француза. Втім, згодом, нападник знову підтвердив свій рівень голами.
Наприклад, в дебютному сезоні в «Мілані» він відзначився дублем в дербі проти «Інтера», ставши першим французом, кому таке вдалось. Й це були далеко не єдині важливі голи Олівʼє у футболці «россонері». Ба більше, за потреби Жиру навіть не давав забити іншим у ворота своєї команди.
Отож, за три роки в «Мілані» Олівʼє зіграв 132 матчі, в яких забив 49 голів та віддав 20 асистів, залишивши по собі в памʼяті вболівальників приємну ностальгію за своїми голами, як і в попередніх клубах.
Чергового підсилення зі «Стемфорд Брідж» в Мілані довелось чекати два роки, поки влітку 2023-го «россонері» не підписали ще одного вихованця «синіх», який не прижився в рідному клубі. І це теж стало непоганим влучанням.
Хоч ця стежка була проторена угодами минулих років, трансфер Рубена примітний тим, що відбувся уже за нових американських власників – що в «Челсі», що у «Мілана». Та на його успішність це не вплинуло.
Лондонці отримали профіт у вигляді майже 20 млн євро за свого вихованця, а міланці – основного центрхава, який за півтора року на «Сан-Сіро» зіграв уже 61 матч, забив 10 голів та віддав три асисти.
Разом з Лофтус-Чіком влітку 2023 року змінив Лондон на Мілан й головний американський футболіст сучасності. Пулишич продовжив серію успішних трансферів з «Челсі» до «Мілана», започатковану Томорі. В цьому сезоні Крістіан є найкращим бомбардиром «россонері» з 12-ма голами в активі.
Боси міланців наче відчували ефект від цього підписання, вручили Пулишичу не лише контракт на чотири роки, але й 11-й номер, під яким до цього виступав Златан Ібрагімович. Американський вінгер у відповідь забив уже в дебютній грі за «Мілан», ставши першим представником США, який відзначився голом у трьох топлігах Європи.
На виході за перший сезон в «Мілані» Пулишич настріляв 15 голів та віддав 10 асистів, чим перевершив свій особистий рекорд за кількістю голів в межах одного розіграшу чемпіонату. В поточному сезоні Крістіан теж не зменшує обертів – на сьогодні у нього уже 27 голів та 18 асистів у 78 іграх за міланський гранд загалом.
***
Відтак, зовсім не дивно, що боси «россонері» відважилися підписати з «Челсі» ще одного гравця. Серія наразі успішна, дорога проторена. Хто буде наступним після Фелікс?
Фото: imago sportfotodienst, Maurizio Borsari/AFLO, Massimo Paolone/Keystone Press Agency, Fabrizio Bertani/Keystone Press Agency, Spada/Keystone Press Agency
Інші пости блогу
