Grand Prix Final 2024: Лє балЄ і ГреноблЄ!

Огляд Фіналу Гран-прі з фігурного катання. Завершуємо бальний сезон :)

Леді та джентльмени! Мої вітання! Ми впорались. Ми ледь не стерли собі ноги від танцювання, ледь не здобули алергію на шампанське та страусіне пір’я, ледь не оглохли від оркестру та майже переїхали жити до карети, подорожуючи від одного балу до іншого. Але ми впорались! Таки довальсували до гранд-балу – до Гранд балЄ в ГреноблЄ! І се шік, пане та панове!

Се шік, але зізнаюсь, що міссіс Госсіпдаун ще трохи і ле фрік та в будь-який момент може ще й фрік аут. Від вражень, емоушенсів, втоми та невтримного бажання поговорити з шановними суддями тет-а-тет, взявши за свідка лише грубу фізичну силу.

Ооо це були непрості сім тижнів. Виснажливі. А ваша авторка до того ж додумалась вже прикрасити будинок до новорічних свят. Надати сірій буденності буття трошки фарб, так би мовити. Тож, замість як пхатися на черговий світський раут, оздоблення підказувало залишитись вдома, негайно завернутись в шаль та передивитись всі частини Гаррі Поттера із кухлем глінтвейну та чаном крабового салату.

І передчувая можливий срач, одразу скажу: без рису, але з огірком. Ну а що? На тих ваших балах все одно нормально не годують. Чи то бюджет економлять, чи то хвилюються за талії юних леді. А мені що? Пані Госсіпдаун вже немолода, заміжня жінка, може вже не турбуватися за талію. Є і добре.

Тим паче, що люди, які смачно поїли, вони якось добріші!

Пані авторка, я вас розумію, так розумію! Сам би лишився вдома, але графиня тягне в люди. Казали ж мудрі люди – не треба тобі Лука молода дружина, придивись до ровесниць!

Тож, що поробиш та чого не зробиш заради кохання. Що мені, що графу Берулаві довелось таки взяти себе в руки, вимкнути гірлянду та поїхати на бал, щоб окунутись у цей світ льодових піруетів та суддівських ігрищ...

О! І ще одна ремарка перед початком: ми любимо дітей тому про них тут мова не піде, але бали то для дорослих. Це авторка так завуальовано хоче сказати, що юніорський фінал вона не дивилась. Старію, втрачаю хватку та й більшість з них все одно не доїжджає до дорослих стартів – то ж який сенс? Навіщо мені в моєму віці оті чергові засмучення?  

Ну, наче все сказала, що хотіла…Тож…

Панянко, жуйте швидше, кажуть, що на бал зі своїм неможна! Хазяйка, маркіза Француазівна, ще з минулого разу шукає, хто замазав кетченезом її улюблені порт’єри.

Шо і наливати не будуть? Я протестую! Виказую своє потужне фє! Бо як тоді дивитись отих ваших юних ледь?

Аж цілих шість! Це ж майже безкінечність! То година п’ятдесят п’ять хвилин і двадцять п’ять секунд видовища…Та майте бога в серці! Це ж скільки всього корисного можна зробити за цей час…От в тазиках крабового це скільки? Три? Чотири?

Довго вас ще чекати, дорогі гості? Міссіс Госсіпдаун, ну скільки можна розливатися водою по паркету?

В нас лід в бокалах тане, закуски холонуть та он…вже аніматори побились!

Як ви самі зрозуміли, затягувати більше нікуди, тож ходімо подивимось на тих найкращих дебютанток. Прикрасу сезону, гордість їх мамА та нічний кошмар холостих аристократів.

От що я можу вам сказати? Попри те, що Фінал Гран прі, то найкращій з можливих форматів для жіночого одиночного, це було досить тоскливо. Чи то вже всі втомились (як я), чи то так сильно нервували, бо до омріяних прикрас з благородних металів могла дотягнутись кожна, але виступи панянок не відзначились ні технічною досконалістю, ні емоційним зануренням, ні бажанням щось з цього передивитись. Відстраждали і слава богу.

Так, пані авторка, вам врізати, чи як? Ви ж наче обіцяли змінити тактику та взяти курс на похвалу, щоб ми скоріш розквітли!

Ой, леді Ембер, я і так протрималась більше ніж сама від себе очікувала! А ви щось так і не розквітли. Де цікаві програми? Де динамічні перформанси? Де різноманіття музики? Я навіть не пам’ятаю під що та про що були ваші програми…

Міссіс Госсіпдаун, ну це провал! Оглядач балів не знає, під яку музику виступає головний діамант першої половини сезону! Це фейспалм. Ще скажіть, що аксель проморгали.

Ой ну все, спіймали на гарячому! Весь вихід юних леді, ваша авторка то позіхала, то колупалась в носі, то ледве не заснула десь у куточку зали.

Та ні, от якраз потрійний аксель – шик, блиск, краса. І єдине, що залишається в пам’яті. І я, звичайно, дуже рада вашій перемозі, ви заслужили, та й ваша мамА, Федерація Американівна, напевно, страшенно вами пишається (по секрету кажучі, навіть більше ніж Ілюшою!)…Але, чи не можна на наступний сезон підібрати більш виразні композиції? Я вже зрозуміла, що ви боїтесь катати під щось, що буде звучати не просто фоном…Але це все ж таки Олімпіада, ви подумайте.

Кому ще треба добряче подумати, що обрати на наступний сезон, та до якого хореографа краще звернутися, так це мадемуазель Сакамото. Клянусь, чим більше я дивлюсь на її Чикаго, тим більше мені кортить відправити поштового голуба до маестро Рішо від її імені. І може ще грибочків яких докласти для кращого натхнення.

Пані авторко, ну як же так! Ми же старались! Відкривали харизму, вчились зваблювати глядача. Дивіться, як кокетливо я роблю плечиком.

Моне, зайчику, це більше схоже на нервовий тік. І єдине, на що цим можна звабити глядача, чи гостей балу, так це відвідати буфет. Угу, прямо під час виступу. І так, програма красива, елегантна…та не тичте мені програмкою бала, я і без нею знаю, що то ставила сама Лорі Нікол… Але ж без персоналіті. Її могла скатати будь-хто із японок.

І в цьому головна проблема молодого покоління японських фігуристів. Вони всі дуже добре вивчені, але їм усім відчайдушно бракує індивідуальності та харизми. Що ледям, що джентльменам.

Пані Госсіпдаун, ау! Я тут від початку балу лежу! Томлюсь, чекаю компліментів! А підлога без підігріва!

Піддам вам трошки стразді! А ще батман і велосипедик для пущої переконливості.

Пані та панове, контент з мадемуазель Йошидою знаходиться в огляді на правах реклами. Я тут подумала, що, якщо від дівчат все одно толку ніякого, то хоч грошей зароблю. Ну як грошей…За хабар у розмірі «пляшка шампанського – 1 од.» мій чоловік просив написати, що «Ханночка недооцінений діамант з нестандартними програмами! І взагалі, розпущене волосся в прокаті то красиво!» Тож насолоджуємося невеличкою добіркою неординарної краси з оригінальним хореографічним баченням.

Ні, ну ви тільки подивиться, який паркет пошкрябаний! О, а он ще чиясь запонка закотилась під трюмо.

Що кажете? Скарбів під дошками нема? Я ж нюхом чую, є! Золото, брульянти та список всіх коханців герцогині. А якщо знайду?

Слухайте, ну жарти жартами, а вона хоча б виділяється та не боїться виходити із зони комфорту. А я за таке завжди хвалила.

Мамзелі Ріно та Вакаба цього разу якось не блищалі, тож на цьому з панянками все! Хай собі йдуть насолоджуватися вечором, креветками, обговорювати новий збірник депресивної музики та ділитися контактами модисток, щоб наступного року знов нашити суконь з одного рулону. А ми переходимо до наступної частини нашого івенту – до тих, хто вже не в активному пошуку, а завітав до нас парою. Самі розумієте, це люди серйозні і їм вже не шешнадцять. Тож сам факт, що вони взагалі вибрались зі своїх маєтків та кудись приїхали, то вже досягнення. Тим паче в таку пору року, коли суспільство косять застуди. Он маркіза Стеллато і не доїхала. Кажуть, в єйного маркіза інфлюенсія та нежить.

Не-жить….слово то яке страшне! Кажуть, містом ходить страшенний грип. Ну точна вам кажу, ми всі помремо! Я вже відчуваю симптоми…

Філіппо, єдина нежить тут ви, бо ви вомпир! Відставити паніку!

Ну от мене вже і накрило…прощавайте, любі друзі…

Дихай, дихай носом, я візьму всю роботу з залом на себе. Приворожу всіх поглядом.

Навіть не знаю, за що мені таке щастя привалило.

Я все розумію, що ви отримали запрошення в останню мить, що взагалі не планували їхати на бал і подумки вже були на відпочинку. А дама ваша взагалі, як та Попелюшка, виступала в одному новому тухлі, а в іншому старому розношеному…Це все дуже важко…Але…Кому зараз легко?

Думаєте, Лисому, пардоньте, герцогу О’Ши, легко? Та в нього кожен прокат йде як за два! Таке напруження, така безісходність, коли твоя партнерка валить виброс, хоч шо ти не роби! Хоч з місця, хоч кульбітом…

Він що звалив від мене прямо посеред обертання? Ну падаю, хіба ж це привід?!

Іронічно, що цього разу, коли він завалив стрибок, вона таки приземлила ті кляті виброси. Мабуть що закон рівноваги у всесвіті все ж таки існує.

Але це все одно треба відмітити! Бажано кон’ячком (що я і зробив). Бо справа нарешті здвинулась з мертвої п’ятої точки. Упс, трохи переборщив.  

Чи, думаєте, графу Берулаві було легко вилізти з халату та припхатися на бал? Він подумки вже приймав ванну, пив кохве та курив сигару…

Але зірочка очей моїх сказала «Їдьмо!». Ну і як я міг відмовити? Я раб її бажань.

Правду казали, на цих балах халепа з їжею. Хай самі жують свої дві креветки! Добре, що хоч баночку домашнього Песто прихватив. Бабуся консервувала! Може ще в когось спагеті знайдуться?

А ви чекали якісь подвиги від ненагодованого чоловіка? Злізай, я мало каші їв!

Нікколо, та ця вимушена дієта пішла вам тільки на користь! Он як приголомшливо ви виглядали в балетній пачці! Які руки, яка тонка талія! Всім юним леді на заздрість!

Усе! Оголошую вас другим своїм улюбленем лебедем. Одразу за Жан-Люком, бо то коханнячко навіки.

Якщо чесно, я трохи засмучена результатом в парах. Так-так, зізнаюсь, в цьому сезоні мої симпатії на стороні японців Ріку та Ріючі. Бо дуже класні в них програми, коли в інших просто набір елементів (так, елементів якісних, але все ж таки). Тож мені сумно, що вони не викатують їх чисто, а навіть коли викатують, то це ніяк не відображається в оцінках. На мою думку, вони мали бути першими в короткій програмі, навіть з тим недокрученим стрибком. Бо при всій моїй повазі до пані Мінерви, по компонентам там все ж таки велика різниця, що в постановці, що в швидкості…

Бом!

Годинник відбиває північ, зараз всі принцеси перетворяться на тикви, а карети на жаб…Ідеальний час для мракобєсія і танців! Бо це давно якийсь шабаш, а не спорт.

Ні, я серйозно вже готова повірити в ритуали та чорну магію. Бо як ще пояснити, що вже третій раз поспіль хтось з топ-3 неодмінно програє богині крокування, майстрині відсутніх ребр – Лайлі Фір?

В нас все законно! Магія лише в стінах Хогвортсу, тобто Монреальскої академії!

Чому ж ці мітли такі невдобні?! Коли вже відкриють перельоти бізнес-классом?

А були ж часи, коли я сама рішуче виступала за просування Лайли з Льюїсом поближче к п’єдесталу, бо вони здавались свіжими та яскравими на тоскливому загальному фоні нудль. І вони просунулись, але, нажаль, без прогресу в катанні, чи програмах. І навіть ритм танці цих двох сезонів, тематика яких, здавалось, була обрана саме під них, щоб жахнули на всі тіктоки, вийшли досить посередніми.

А от в кого справа с танцями різко пішла в гору, так це в Лопаревої/Бріссо. Меджік чи щасливий збіг обставин?

Вишу собі я значить вниз головою, відпочиваю. Ніч, повня, ліс. Краса. Як от мене сяйнула думка: «Евжено, треба відшукати хімію з партнером, без неї в танцях аж ніяк!»

Але де ж ту хімію шукати? Записалась на курси «Із господарки в домінантки» і от вам перші результати!

Жофрику, к нозі! Тепер в нас тільки кнут і ніяких пряників. Хороший хлопчик!

Мадам Евжено, до вас тут шановне панство із суддівської панелі, кажуть, поводили себе жахливо і просять покарати. Що? Ви поки зайняті?

*ля! Порозставляють меблі на шляху вальсуючих! Як спеціально, чесне слово!

Кажу ж, пороблено.

Поль, то ви просто надто буквально сприйняли фразу “To push the barriers.” Хоча, звичайно, образливо, що від прокляття «хтось має програти Лайлі» ви постраждали найбільше, все ж таки Фінал і ставки вищі. Хотіла би сказати, значить все - ваша карма чиста і на чемпіонаті світу всі карти вам у руку, але не можу. Це ж танці і тут карма не працює…

Але хоч якусь приємну новину можу розказати! Ви стали законодавцем мод! Стильним прикладом для молодого покоління. Он юний граф Малінський собі на спині забабахал таку ж дірку, як у вас! Що це, якщо не визнання?  

Щоб зняти зглаз та порчу, треба було падати превентивно! Навіть, якщо стилістично до програми до як сідло до кобили. Допомагає в 2х з 3х випадків.

Ну а або почепити булавку з вивороту. Так-так, прямісінько на італійській трикотажик.

Ну все! Набридлі ці старческі розмови! Час рішучою ходою вриватись на танцпол!

О, Зак, не сипте мені соль на рану! Мене все ще не відпускає відчуття, що якби ваш тренерський штаб був трошки більш зацікавлен, трошки більш наполегливий у виборі музики, то ви б вривались не тільки не танцпол, але й на п’єдестали вже цього сезону. Але, де таке видано, порушити чергу та субординацію!

Ну, і до наших метрів, золотоносців та майже рекордоносців. Я, як прочитала десь на просторах Твіттера порівняння Евана Бейтса з Байденом, так тепер не можу припинити уявляти, що ось зараз він забуде свій танець десь на половині, розвернеться, махне рукою та піде кудись у джунглі. І знаєте що? Чомусь мені здається, що Евану такий сценарій теж до вподоби.

Оооо як ми зажигали за часів моєї мололодості…ще при Кеннеді.

Ну от що хочте зі мною робить, а і від їх короткого танцю в мене враження, що поважні, гарно вдягнуті, дорослі люди зайшли кудись у клуб до молоді тряхнути стариною. Де всі навколо дивляться і посміхаються, як діди віджигають. Ну от чесно, якась невідповідність образів та музики.

Але судді та їх бали думають геть інакше. Ну чи то Федерація Американівна не сидить поклавши руки та підпираючи шинквас – працює заради командного золота.

І це все зрозуміло, але захват на обличчях наших гостей говорить сам за себе…

І оце вершки нашого суспільства та претенденти на найвищі нагороди? Який же жах…Безвихідь повна, безпросвітня.

Тож рекомендую поправити настрій келихом ігристого та перейти до вишеньки нашого балу, до найбільшого та найяскравішого діамантику мого серця – прекрасних та мужніх джентльменів…І маркіза Еймоза, який тут виступає в своїй окремій лізі.

От ви запитаєте, міссіс Госсіпдаун, а чому ви завжди закінчуєте чоловічим одиночним? Що це за індульгенція така? А я вам відповім: заслужили! От, як то кажуть, спочатку ти працюєш на залікову книжку, а потім вона працює на тебе. Так і тут – роки неперевершених перформансів, нестримної харизьми, що виплескувалась на глядача навіть через екрани, та неповторної хореографії зробили свою справу.

Але ж ця честь – закривати бали – це не тільки привілей а й величезна відповідальність, бо планка піднята дуже високо і їй треба відповідати!

Так! Ви чули пані авторку, а-ну пішли, пішли підкорювати публіку! Ви орли, ви леви, ви шаблезубі тигри!

Вони ж вимерли, ви в курсі? І я себе відчуваю теж на грані вимирання…Стіни давлять та пресують…І цей груз очікувань…І виходу нема…Ааааааа

Так облиште паніку! Давайте починати наше джентльменське дефіле. І почнемо ми з хороших хлопців, які так подобаються нашим мамА і нажаль так байдужі нашим юним леді.

От, наприклад, Шунчик Сато! Хлопець повільно, але впевнено йде до успіху, збирає драгметали, щоб забезпечити надійний тил. Але от шо поробиш, якщо бронзами та лавандовими етюдами не завоюєш серце дівчини? Де роздобути ту харизьму? І ота, Шун, ваша спроба жахнути на Галі, вона похвальна, але сходить передивиться неповторний оригінал. 

До речі, рекомендую не тільки пану Сато, але й усім присутнім. Бо такого вам нажаль вже не покажуть. Така харизьма ще ні в кого поки не відросла.

Увага! Неповторний оригінал:

Чи от Юмочка Кагіяма, ну який же гарний хлопчик! І такий старанний! Вивчив таку складну хореографію! Тай взагалі слухняний і робить все, що йому скажуть. Розумні дівчата б зрозуміли, що це скарб! Але наші он носом воротять. Він навіть сорочку з биком вдягнув для пущої переконливості…

Я навіть плескав, як ваш граф Малінський! Ну оте його фірмове ладушки-ладушки-деруни-оладушки! І де ж моя порція восторгу?

Я навіть його переміг в довільній програмі, а здавалось, що це неможливо! І де ж реакція?

Все не кажіть мені більше про того Малінського! Нічого не хочу чути!

Хана Шайдорова теж мабуть що запишемо до хороших хлопців. Ну а як не записати після такого мі-мі-мі?

Але, думаю, що перебування в цій категорії ніяк йому не завадить розширювати фанатську базу та почати підкорювати дівочі серця.

Ооо я ще кучері відпущу, взагалі буде приголомшливий ефект. А поки так: стиль творчий безлад. Кажуть, дівчатам це також подобається. І загадковий погляд.

Дівчата, чого куняємо лицем в салаті? Не всі маски для обличчя однаково корисні. Особливо ті, що на майонезі. Зберімось! Зараз випустимо бед-гаєв!

Не треба мене запускати, я сам ввірвусь! З сальтона.

О, юний граф Малінський! Давно не бачились. Ми скучили. Насправді ні. Як ваші справи? Що ви робили (окрім вирізання дірок на парадному камзолі)? Яку відсутню хореографію ще викинули із програми?

Відточували майстерність ковзання, щоб як шкребочочок по склу?

Планували позбавити всіх дару мовлення, жахнувши сім квадів, а вийшло, як з Трусовою на Олимпіаді, котра думала, що виграє, якщо пригне. Ваш агент теж щось там собі думав і тепер носиться, трясе протоколами та жаліється на все чесне суспільство, що не оцінили, бо виявляється нікому ті рекорди не потрібні. Сурприз. Ідемо далі.

Всі приготувались? Бо зараз вийде ВІН – великий та жахливий маркіз The Грассль!

Чесно кажучи, єдине, що мене мирить з думкою, що Грассль таки в Фіналі, це той факт, що ці дві хореографічні глиби – Малінін та Грассль нарешті зіткнуться! Ну а що? Малініну давно не вистачало достойного конкурента на компонентному поприщі! Для повної феєричності події не вистачало лише, щоб вони виступали один за одним. Ну щоб ми і особливо судді змогли сповна насолодитись, оцінити всю гм глибину, куди сяйнула артистична сторона фігурного катання.

Ой, я теж вас радий бачити, пані авторка, і спеціально для вас підготовив нову коротку. Ну, щоб вам було, про що писати. Ну правда же я сонечко?

Таке підготував, ну просто меджік! В вас щелепи відваляться кудись аж до паркету! Бо страх яка краса зараз почнеться! Десь отак:

Бо на відміну від вас, Малінський, мені не потрібно ховатись за пишними костюмами. Можу собі дозволити підкреслювати манімалізмом неземну витонченність ліній! Пішов батманчик…

І лебедину грацію. Тримайте каррр, тримайте другий

Маркізе Грассль, що тут казати! Ми сумували за вашим унікальним поглядом на естетику та хореографію. Ви вмієте узріти саму суть!

Вчиться, Малінський!

Здається, я закохався… В кого? У Грасслеву хореографію, хочу таку ж!

Але попри розбірки таких метрів, найбільше враження на мене все одно склав пан Еймоз. Ну так, в мене було лише одне бажання на цей Фінал – щоб Кевін вдома був з медаллю. Ну так, не вийшло. Але хіба ж зі мною таке вперше? Ну так, завалив коротку. Але хіба ж зі мною таке вперше?

А я дивлюсь, пані Госсіпдаун, ви теж скоро досягнете рівня повного дзена і зможете записатися в фанати без шкоди для здоров’я.

Але ж хорош, зараза! Яка ефектна фіналочка! Та й взагалі, якщо дуже-дуже чесно, то лише він зі всіх джентльменів і зміг викликати у вашої авторки якісь емоції.  

Цьому балу відчайдушно не вистало б вогника якби не я!

А ще, я чув, пані Анастасія, ви все ще не знайшли нерв свого серця…То може вам потрібен якийсь знак?

Що скажете?

Що ж на цій грайливій ноті наш Гранд Бал добіг кінцю! Я піду морально відновлюватися, накопичувати сили на наступні турніри та розмірковувати над нервом серця. А вам бажаю гарних свят і побачимось в новому році!

Всім цьомки!