Рейтинг футболістів, яким дали несправедливо мало ігрового часу у сезоні 2024/25
Гюлер, К’єза, Шомуродов та інші.
Сезон підходить до завершення, тож тепер нарешті можна робити певні висновки на основі спостережень за тенденціями.
У цьому випадку закцентуємо на такому аспекті, як футболісти, що мали несправедливо мало ігрового часу – з огляду на те, що демонстрували, коли все ж виходили на поле.
10-11. Джеймс Макаті та Ніко О’Райлі, «Манчестер Сіті»
Зі статистикою усіх гравців можна ознайомитись у їхніх тегах на Tribuna.com
Скільки разів ви впродовж сезону чули, що проблеми «Сіті» полягають зокрема у віковому складі, відсутності нових мотивованих гравців та ефекту несподіванки?
Пеп Гвардіола намагався витягнути команду з кризи різними способами: спочатку вірив, що стара робоча схема повернеться, потім знову вдався до експериментів, а зрештою накупив взимку новачків на чергові сотні мільйонів.
Наприкінці ж сезону виявилося, що навіть з наявністю трансферів до гри за основу може пробиватись талановита молодь з академії – не кажучи вже про осінній період, коли цього дорогого підсилення не було.
Потенціал 22-річного універсального хавбека Макаті Пеп розгледів аж взимку – заблокував оренду в «Баєр», нарешті давши Джеймсу шанс. Результат: тепер ходять розмови, що «Сіті» вражені тими кількома виходами на поле.
Щодо 20-річного О‘Райлі, то він феєрив у Кубку – по дві результативні дії проти «Плімута» та «Борнмута». Але найголовніше, що Ніко, схоже, повторює шлях Зінченка – з атакувального півзахисника перекваліфікувався у лівого фулбека, зігравши там в основі 6 останніх турів АПЛ (5 перемог, 1 нічия) та відзначився двома голами. Ріст 193 см натякає, що трансформація продовжуватиметься, а клуб влітку може зекономити кошти на цій позиції.
Експартнер Циганкова, який у «Жироні» запалював на правому фланзі в різних ролях. Трансфер на підвищення у «Боруссію» за 25 млн здавався логічним, але у підсумку на тлі зміни тренерів та проблем у команді виявилося, що довгий час бразилець не підходив їй стилістично – виглядав слабше за Рюерсона у захисті та слабше за наявних вінгерів в атаці.
Однак десь з березня дортмундці перейшли на формацію в три центрбеки та два вінгбеки, що епізодично дозволило Коуто почуватися комфортно та нарешті довести свою якість (хоч і без остаточного виграшу конкуренції). І тому може поставати питання, чому схожа перебудова не відбулася раніше, адже після неї «Боруссія» набрала 16 очок у 7 турах.
8. Йонас Гофман, «Баєр»
Тут з аргументів відзначаємо набагато простіший, ніж у попередніх випадках – виступи та цифри досвідченого півзахисника у минулому сезоні. Це були 8+12 за результативними діями при 46 виходах на поле.
Складно зрозуміти, чому настільки різко змінилася ієрархія Хабі Алонсо, що Йонас без довготривалих травм майже повністю випав з планів: 600 зіграних хвилин станом на початок травня (2+2 за гол+пас).
7. Доніелл Мален, «Боруссія» Дортмунд/«Астон Вілла»
Мален – фактично заручник ситуації з шаленою конкуренцією. Причому, в обох клубах, в яких грав впродовж сезону. У «Боруссії» ставку зробили на молодших вінгерів, зокрема на фантастичного Джеймі Ґіттенса. Тож оренда в «Астон Віллу» напрошувалася, але й там… нідерландець випав з обойми. І на ЛЧ не заявили, на відміну від інших новачків (ліміт).
В АПЛ натомість Доніелл кілька разів давав приводи, щоб переглянути ставлення Емері. Наприклад, голи у трьох поспіль турах, після яких він все одно надалі починав ігри у статусі запасного (у чемпіонаті за пів року в основі вийшов лише двічі).
З одного боку, доречно поставити питання «А замість кого?». У «Барселони» топовий центр поля з Педрі, Ольмо та Де Йонгом, а походу кампанії також відновився Ґаві.
З іншого боку, Ферміну зі своєю ефективністю (15 результативних дій за 1800 хвилин) цілком міг розраховувати на кращу роль у ротації для відпочинку основи, особливо взимку. Його ситуація виправилася тільки навесні зі збільшенням кількості шансі, але враження щодо певної недооціненості 21-річного іспанця нікуди не ділось.
Частково про його талант каже й вартість гравця. Преміум-користувачі додатків Tribuna.com мають можливість подивитися вартості та зарплати усіх гравців команд топ-5 ліг Європи. Там Фермін оцінюється аж в 50 млн євро.
«Жирона» страждала ледь не впродовж усього сезону: то через епідемію травм, то через брак досвіду виступів на два фронти, то через стрімке падіння форми. І увесь цей час легенда клубу, яка навіть у 38 здатна давати результат (доводив це неодноразово), залишалась у запасі. У нього лише три виходи у старті за весь розіграш Ла Ліги!
Символічно, що два з них – у двох останніх турах, в яких забивав. На вихідних його гол взагалі став вирішальним проти «Мальорки» та перервав жахливу серію «Жирони» з 11 матчів без перемог.
Другий цікавий факт – навіть попри статус резервіста Крістіан є найкращим бомбардиром команди з відривом. 9 голів, а у найближчих переслідувачів – всього 4. Два інші нападники (Мійовський та Руїс) на двох забили 8.
Ні, не збираємося тут якось применшувати здобутки Довбика у дебютному році в Римі, але просто констатуємо факт – Раньєрі показав Де Россі та Юричу, що у ростері був ефективний гравець, якого вони рідко використовували.
Шомуродов почав регулярно грати з січня: оформив 10+ результативних дій, одного разу став гравцем місяця у команді, допомагав Артему зі залученням до командної гри, коли вони формували пару форвардів на полі.
Здорова конкуренція точно пішла на користь обом футболістам, і це явно заслуга Клаудіо.
Важливо одразу акцентувати, що у Нкунку так-то багато хвилин та матчів у сезоні – 2000+ у 42 іграх. Втім, Крістофер цю цифру набив завдяки статусу основного у «другій команді» Марески, яка грала у Лізі конференцій, допоки відпочивали лідери.
Натомість в АПЛ француз не награв і 1000 хвилин, бо:
• тренер довіряв Джексону – якби не його травма, конкурент зіграв би ще менше;
• тренер мав чітку ієрархію по позиціях та розглядав Крістофера ще тільки на роль «десятки» – де незамінним Палмер.
Хоча по ходу кампанії не раз виникали дискусії, чи не варто Нкунку дати шанс на флангах, особливо після дискваліфікації Мудрика. Чотири такі можливості навесні він отримав та частково довів, що розмови були не безпідставними.
У підсумку «Челсі» тепер може втратити індивідуально дуже сильного гравця, адже він за чутками проситься на трансфер за регулярною практикою на високому рівні.
Так, італійцю завадили травми та довгий процес повернення тонусу, але ж не настільки, щоб пробити показник у мінімальні 5 матчів в АПЛ для отримання золотої медалі… аж у 35-му турі.
Слот взагалі не довіряв Федеріко, хоча були часи зниження ефективності конкурентів по атаці – зокрема Діаса, Гакпо та Жоти. А камео К‘єзи на заміни точно не виглядали жахливими. Та що там, він забив «Ньюкаслу» у фіналі Кубка ліги, на кілька хвилин повернувши інтригу.
Одним словом, 50 хвилин у чемпіонаті – явно не те, на що міг розраховувати новачок.
1. Арда Гюлер, «Реал»
20-річний турок опинився на першому місці рейтингу завдяки недавнім перформансам, коли Анчелотті нарешті дав провести цілу серію матчів. І Гюлер засяяв – не тільки результативністю (асисти у півфіналі/фіналі Кубка, 2+1 у двох останніх турах Ла Ліги), а й впливом на гру команди.
Дійшло до того, що вболівальники на повному серйозні називають Арду «елементом, якого бракувало для балансу». Мовляв, це і є наступник Крооса, який просто діє трохи вище на полі – посилаючись на показники передач (стабільно серед лідерів в команді) та якість у контролі м‘яча/взаємодії з партнерами.
Хоча й тут виникають суперечки, бо багато хто вважав відсутність довіри до Гюлера справедливою на тлі поганих перформансів восени. Інша сторона має зворотний аргумент: «йому просто треба було дати кілька матчів поспіль, а не розривати їх великими паузами» (як у Луніна?).
Додатково, напевно, слід пояснити, чому у списку відсутній Ендрік. На відміну від Арди, від нього навпаки ніхто не очікував ключової ролі у ротації – це дебютний рік у «Реалі» для 18-річного хлопця, тому він спокійно проходить адаптацію, як колись Вінісіус та Родріго. Ці двоє, нагадаємо, попри немалі суми трансферів певний час ще виступали за «Кастілью».
Фото: Independent Photo Agency, Cesar Cebolla/Global Look Press
Інші пости блогу
