Як тепер виглядає топ-10 фаворитів на «Золотий м’яч»
Салах – вже не лідер, Вінісіус взагалі не в списку.
Зима та перший місяць весни внесли суттєві зміни у розподіл сил серед фаворитів за «Золотий м‘яч». Попереду – не менш важлива частина сезону з вирішальними стадіями внутрішніх ліг та єврокубків, після чого залишиться ще лише клубний чемпіонат світу.
Сьогодення – чудовий проміжний чек-поїнт, вже один з останніх. Тому оновлюємо PowerRankings за нашою версією: що змінилося, хто нові фаворити, хто відкотився назад.
10. Джамал Мусіала, «Баварія»
Спойлер – у топ-10 немає Вінісіуса Жуніора, який за думкою «Реала» мав забирати нагороду за 2024 рік. Бразилець з того моменту відверто не вражає ні загальною стабільністю, ні виключно поточною формою. Останні матчі аж ніяк не справляють враження, що він – принаймні лідер мадридців, цю роль перехопили інші гравці. Та і 2+2 за клуб з кінця січня виглядають жахливим показником.
Тож Вінісіус поступається, наприклад, неочікуваній опції у списку – Мусіала з «Баварії». Мюнхенці впевнено крокують Бундеслігою та Лігою чемпіонів, а Джамал розриває на пару з Кейном та Олісе. Конкуренцію в останнього виграв завдяки цифрам кінцевого продукту, які важливі для «ЗМ»: 22 результативні дії з позиції центрхава проти 23 у француза з позиції вінгера при майже однаковій кількості ігрового часу.
Плюс роль Мусіали в команді є системоутворюючою та важливішою, ніж у Майкла.
9. Джуд Беллінгем, «Реал»
Навряд можна сказати, що Беллінгем суттєво здав у порівнянні з минулим сезоном, коли потрапив у трійку номінантів. Просто:
• стало більше гравців, які проводять класний відрізок;
• цифри Джуда стабілізувались від феноменальних до просто дуже хороших;
• у «Реала» є часткові проблеми з результатами на цьому етапі.
Однак іноді все одно здається, що англійця недооцінюють, бо за обсягом/важливістю/впливом у Мадриді мало хто з ним зрівняється – хіба що Вальверде. Проте у критеріях на «ЗМ» провідну роль відіграють все ж інші фактори.
8. Педрі, «Барселона»
В європейській вболівальницькій спільноті цього року заведено влаштовувати масштабні суперечки на тлі порівнянь Джуда та Педрі. Проте це порівняння непорівнювальне – нехай вони однакові за позицією, але максимально різні за функціями на полі. Умовно якщо поставити іспанця виконувати роль Беллінгема в «Реалі» – нічого з цього не вийде, як і навпаки в англійця у півзахисті «Барси».
Єдиний спосіб визначити кращого/гіршого – за стабільністю на дистанції. І ось якщо брати кампанію 2024/25, то тут Педрі виглядає переконливіше. Без спадів та індивідуально поганих перформансів, а лише з прогресом у слабких сторонах під керівництвом Фліка.
7. Роберт Левандовський, «Барселона»
Восени поляк був у трійці поруч з партнерами по атаці «Барси», але якщо вони з того часу зберегли свій рівень, то у Роберта траплялись тимчасові труднощі. Можливо, вони не напряму відображаються на топовій статистиці, але купа втрачених моментів стали приводом для мемів навіть серед фанів каталонців.
Якщо обирати когось з трійки команди Фліка, то Левандовський як за хайпом, так і за стабільністю все ж трохи позаду.
6. Кіліан Мбаппе, «Реал»
Мбаппе зміцнив позиції після невдалого початку кар‘єри у «Реалі». Але зміцнив в плані входження до списку фаворитів, хоча поки не в плані передових позицій у цьому списку. Щоб серйозно претендувати на «ЗМ», Мбаппе потрібно вигравати трофеї (Ла Лігу, ЛЧ тощо), при цьому продовжуючи забивати у нинішньому темпі.
6-та поточна позиція не означає низькі шанси – просто прямо зараз на тлі результатів «вершкових» та перших невдалих місяців зарано називати Кіліана одним з головних кандидатів. Хоча так, як мінімум перформанси проти «Сіті» додали йому балів.
5. Гаррі Кейн, «Баварія»
Наприклад, на противагу є Кейн – має більше результативних дій, стабільно добре проводить увесь сезон та разом з командою тримає комфортний запас у внутрішньому чемпіонаті.
Взагалі Гаррі нагадує ледь не темну конячку, як і в принципі вся «Баварія» Компані. Так, в англійця був короткий період засухи, але потім він оформив 3+1 у двох матчах проти «Баєра» в ЛЧ.
Плюс можете уявити, скільки розмов виникне після першого серйозно трофея у кар‘єрі форварда.
4. Ламін Ямаль, «Барселона»
Можливо, за показниками дивно бачити Ямаля вище кількох попередніх конкурентів, але не варто забувати про важливість медійки – а вона у 17-річного (досі!) іспанця на найвищому рівні.
Ламін грає явно не на свій вік, тому відрізки без результативних дій списують саме на це та не звертають на них особливої уваги. Однак вінгер постійно прокидається у великих іграх – з останнього згадуємо вирішальний гол у ворота «Атлетіко» та 1+1 з «Бенфікою» у матчі-відповіді.
Додатковий аргумент – на рівні топ-5 ліг Ямаль є другим найкращим асистентом.
Можливо, суперечлива ситуація. Ми зокрема в окремому пості пояснювали, чому Салах майже втратив шанси на «ЗМ».
Водночас є одна особлива ключова умова, яка поки де-факто не здійснилася – перемога або вихід у фінал ЛЧ когось з конкурентів. Бо саме це стане переломним моментом на тлі провалу Мохамеда з «Ліверпулем» в 1/8 фіналу проти «ПСЖ».
А допоки існує хоча б мізерний шанс зворотного сценарію з тріумфом умовної «Астон Вілли», то не забуваємо, що Салах:
• з відривом лідер Європи за гол+пас;
• найкращий асистент;
• найкращий бомбардир топ-5 ліг;
• має ці показники у найбільш конкурентному чемпіонаті, де його команда лідирує з солідною перевагою.
Вище єгиптянина лише той, хто його переграв в очній дуелі в ЛЧ, та той, хто має не сильно гірші цифри при однаковому статусі лідера клубу.
2. Усман Дембеле, «ПСЖ»
Першим є Дембеле з фантастичним 2025-м та вже 30 голами у сезоні.
Неочікуваний факт – якщо результативні дії перевести у середньому за 90 хвилин, то якраз він лідер топ-5 чемпіонатів, а не Салах (1.59 проти 1.54). Плюс це лідер за м‘ячами з гри без врахування пенальті – 20. По 19 у Голанда, Левандовського, Ретегі, у Мохамеда – 18.
Завадити Усману може рівень французької ліги, тому тріумф в ЛЧ – обов‘язковий пункт, аби восени розглядати його як реального фаворита. Шанси як мінімум на півфінал непогані, бо «Астон Вілла» на папері є легшим суперником, ніж «Ліверпуль».
1. Рафінья, «Барселона»
Не менш вражаючі 45 результативних дій, ніж цифри Салаха. На додачу до цього – ключова та незамінна роль у «Барсі» Фліка, де Рафіньї інколи навіть доводиться змінювати функції/позиції.
Треба багато пресингувати – окей. Треба перейти в центр та додати креативу – окей. Треба виконувати звичні для вінгера обов‘язки та використовувати простір – окей.
Універсальний і максимально корисний гравець, без якого важко уявити прогрес каталонців. Хоча, здається, перемога у ЛЧ теж матиме серйозний вплив – раптом що, відіграти це на клубному ЧС не вдасться, бо «Барса» банально туди не потрапила.
Фото: Independent Photo Agency
Інші пости блогу
