Україні потрібне диво з потужною Аргентиною: шукаємо слабкі місця, які допоможуть вийти у плей-оф Олімпіади

У вівторок збірна України U-23 боротиметься за вихід у плей-оф Олімпійських ігор-2024.

Завдання – надскладне. Обов‘язково перемагати Аргентину або хоча б сподіватися на результативну нічию і сприятливий підсумок паралельної гри між Марокко та Іраком.

Дежавю: у групі збірної України всі мають по 3 очки – що треба для виходу в плей-оф Олімпіади

Трохи ближче знайомимось з грізним суперником та розбираємося, чи є взагалі шанси та чим можна скористатися.

Масштабні зміни у складі Аргентини малоймовірні – Маскерано не робив їх навіть після Марокко

В аргентинців та їхнього тренера Хав‘єра Маскерано потужний ростер – це давно не новина. Прогнозований стартовий склад:

Він не сильно відрізняється від того, з чим Маскерано входив у турнір. Навіть після сенсаційної поразки від Марокко він зробив одну заміну, але при цьому трохи перетасував лінію півзахисту – випустив центрхава Есекіеля Фернандеса («Бока Хуніорс») замість лівого вінгера Кевіна Сенона (одноклубник).

Таким чином направо пішов номінально центрхав Карлос Медіна (теж «Бока»), а звідти наліво перемістився лідер Тьяго Альмада («Ботафоґу», коштував їм 20 млн євро) – хоча вони часто змінювалися позиціями.

Причина, ймовірно, полягає у тому, що серед трьох гравців, які виходили на флангах, лише Сенон є природним вінгером для ширини. У системі Маскерано він не може цього робити, бо зони біля бокових ліній віддаються фланговим захисникам. Вінгери натомість звужуються ближче до двох форвардів, нагадуючи швидше двох «десяток» – а у цій ролі Альмада та Медіна виглядають переконливіше.

З інших цікавих моментів:

▪️ На флангах можливі зміни. Обох фулбеків у кожному з матчів знімали у другому таймі, а у Хуліо Солера («Ланус») особливо цікава ситуації – її розберемо згодом;

▪️ Проти Іраку травмувався основний нападник Лукас Бельтран («Фіорентина»), тому у старті можуть вийти або Джуліано Сімеоне («Атлетіко»), або Лусіано Гондоу («Аргентінос Хуніорс»);

▪️ У центрі захисту досвідчений Ніколас Отаменді («Бенфіка»), поруч з ним – Марко Ді Чезаре («Расінг»). Зазначимо, що вони не сильно високі як для цієї позиції – 183 та 186 сантиметрів відповідно. І загалом уся команда доволі низька.

▪️ У воротах – 32-річний Херонімо Рульї («Аякс»), якому, схоже, цими ОІ відплачують за ігнорування у дорослій збірній впродовж кар’єри (всього 5 матчів).

▪️ 18-річний талант Клаудіо Ечеверрі, якого вже придбав «Манчестер Сіті» – не основний, виходить на заміну.

▪️ Головна зірка – Хуліан Альварес, тут взагалі без коментарів.

Аргентина класно та високо зустрічає, але ризикує – в Іраку та Марокко не було свого Батагова, щоб цим активно користатись

Прямо всю гру Аргентини розбирати не будемо – зосередимось тільки на аспектах, якими Україна теоретично може скористатися, та аспектах, яких слід найбільше боятися у контексті нашої збірної.

Парадокс, але є момент, який стосується обох категорій. Це те, як аргентинці зустрічають суперника та як йдуть у високий пресинг.

Вони загалом без м‘яча діють у стандартні 4-4-2 (без трансформацій), однак один з центральних півзахисників має особливу роль – висуватися вперед, коли форварди починають направляти пресинг.

Таким чином ця конструкція трохи видозмінюється – тиснуть у формації 2-3-1. Виглядає приблизно так:

З одного боку, це небезпечно для України, бо пресинг у Маскерано точно добре налагоджений – його підопічні аж надто багато разів відбирали м‘ячі на чужій половині поля проти Марокко та Іраку. План наступний:

▪️ цією п‘ятіркою у пресингу спровокувати банальний винос вперед або ж загнати опонента на фланг;

▪️ вже на фланзі підключити фулбека та створити неймовірний кількісний тиск.

Проте жодна з моделей не є ідеальною та має слабкі місця. У цьому випадку слабке місце накладається на одну з переваг української збірної – Марокко та Ірак страждали під пресингом Аргентини, бо не мали свого Арсенія Батагова.

Сенс у тому, що 2-3-1 у пресингу – це оголення у центрі поля, де другий центрхав залишається у меншості на великому просторі. Іноді аж 1 в 3 – погляньте на цей скрін:

А тепер уявіть, якби у Марокко був захисник, який міг віддати туди класний пас:

При всіх недоліках Батагова, навряд можна заперечувати, що у цьому компоненті Арсеній сильно виділяється – і здатен виконувати подібні передачі, якщо будуть пропозиції від партнерів (це вже завдання для Михайленка, Криськіва та, можливо, Сікана).

Чи робити діагоналі у глибину, з чим через доволі вузьке розташування півзахисту в аргентинців теж виникають труднощі:

Марокканці, наприклад, частково використовували й інші шляхи – за м‘ячем опускався опорник та шукав партнерів попереду пасом за спину цій лінії пресингу. А отже майже напевно щось схоже ми побачимо й у виконанні команди Руслана Ротаня.

В Аргентини величезна дилема на лівому фланзі – великий дисбаланс між якістю Солера захищатись та атакувати

Друга ахіллесова п‘ята Аргентини – 19-річний лівий фулбек Солер. Маємо черговий парадокс, бо Хуліо водночас є ледь не головою прихованою зброєю команди в атаці.

Висновок доволі простий – у нього серйозний дисбаланс між здатністю надійно захищатися та якісно атакувати. Тут навіть не потрібен глибокий аналіз, бо цю тенденцію підтверджують банально забиті/пропущені голи.

✅ Солер встиг асистувати у стартовому турі:

✅ А його крос став передумовою для першого м‘яча проти Іраку:

❌Натомість з його флангу прийшов перший гол Марокко:

❌Другий пропущений – взагалі пенальті за фол Солера:

***

Щодо позитиву, то ефективність Солера попереду напряму пов‘язана з функціями фулбеків. Як ми згадували вище, вони займають ширину та високо підключаються в атаку, коли «десятки»/вінгери заходять в центр.

Це – важливий елемент як білд-апу:

Так і насичення зон у фінальній третині, коли флангові захисники можуть закривати дальню штангу при передачах з протилежної частини поля (як і сталося з голом у ворота Марокко).

Тільки ось у захисті у Солера все дуже погано (без перебільшення): купу дурних фолів, позиційні провали, слабкі єдиноборства та програні ситуації 1 в 1. Тому дуже цікаво, чи залишать його у старті. Дилема, чи варто ризикувати, жертвуючи надійністю позаду заради ривків Хуліо вперед.

Маскерано є над чим подумати, дивлячись на одне прізвище – Максим Хлань, який у Ротаня грає саме на фланзі Солера та за своїм профайлом і бажанням йти в дриблінг може повторити для Аргентини сценарій зустрічі з Марокко. Ба більше, Хав‘єр двічі знімав Хуліо по ходу матчів, а обидва попередні тури зліва догравав номінальний центрбек Бруно Аміоне («Сантос Лагуна»).

Головна зброя Аргентини – Альварес та Альмада. Давати простір для контратак – футбольне самогубство

І коротко про очевидні сильні сторони:

🔷 Альварес. Один з найкращих футболістів олімпійського турніру за індивідуальною майстерністю, це без сумнівів.

Головне, що він гострий у будь-яких фазах гри – власне, тому й грає у «Манчестер Сіті», а на початку минулого сезону завдяки універсальності за функціями підміняв Кевіна Де Брюйне.

Хуліан Альварес – новий лідер «Сіті»: замінив Де Брюйне, ефективніший за Голанда, топ у креативі та пресингу

🔷 Альварес часто тяготіє до лівого флангу, а якщо там знову частіше діятиме Альмада + таки залишать Солера, то Крупському та КО не позаздриш.

🔷 Також треба слідкувати за перехресними рухами форвардів – Маскерано часто використовує награну комбінацію, коли Альварес нібито опускається вниз за м’ячем, а інший форвард у ту саму мить робить ривок за спини центральним захисникам;

🔷 Простір для контратак аргентинців – вирок. Цього потрібно уникати за будь-яку ціну.

🔷 Ще одне прізвище, за яким варто уважніше стежити – Медіна. Рухається по усьому периметру та тим самим заплутує суперників при вмінні приймати нестандартні рішення у півзахисті.

***

Як вважаєте, наскільки великі шанси в України все ж створити сенсацію?

Головні медальні надії України на Олімпіаді-2024: від Магучіх до Хижняка та Харлан

Фото: інфографіка Tribuna.com, твіттер федерації футболу Аргентини, Frederic Chambert/Panoramic/DPPI Media