34-річний тренер, якого хотів «Шахтар», вражає у «Ніцці» – його помітив Де Дзербі, коли сам був у Серії С
Франческо Фаріолі тоді зробив аналіз третьолігової «Фоджі».
34-річний Франческо Фаріолі – наймолодший тренер у топлігах Європи, а його «Ніцца» – одна з трьох команд, яка цього сезону ще не програвала у чемпіонаті.
В «орлят» 7 перемог та 5 нічиїх у 12 турах, а також друге місце у таблиці. Клубу, який у 2019 році придбав майбутній співвласник «Манчестер Юнайтед» Джим Реткліфф, вже пророкують проривну кампанію.
Фаріолі натомість отримує багато компліментів – чутки відправляють у гранди Серії А, вболівальники називають «другим Роберто Де Дзербі» та «вундеркіндом», вказуючи на вік (капітан «Ніцци» Данте на 5 років старший за нього).
Tribuna.com розповідає про феномен італійця, який влітку взагалі міг опинитися у «Шахтарі».
Фаріолі не мав ігрової кар’єри – почав тренувати у 20 років та закінчив факультет філософії, де написав дисертацію про воротарів
Унікальність персони Франческо у тому, що він ніколи не грав професійно – лише на аматорському рівні та швидко закінчив. Схожа історія, наприклад, була у Жозе Моурінью.
Як і португалець, Фаріолі одразу відправився працювати у футбольну сферу. У 2009-му, коли йому було 20 років, влаштувався тренером воротарів у команду «Марджина Копєрта» у любительській лізі. Паралельно з цим італієць продовжив навчання в університеті. Франческо випустився з факультету філософії зі 105 балами зі 110 можливих та захищеною дисертацією на тему «Естетика футболу і роль воротаря», де розповів про вплив голкіперів – мовляв, вони мають особливе та ширше бачення гри, ніж інші футболісти, бо краще спостерігають за подіями на полі.
Натхненням для Фаріолі стали архіви відомого французького письменника Альбера Камю. Він теж у молодості був воротарем, а твори стосувалися тем ірраціональності та абсурду – там француз наполягав, що його знання про людську натуру з’явилися саме завдяки вивченню футболу.
Тренерський шлях Франческо проходив крок за кроком – 4 роки у команді «Фортіс Ювентус», потім перехід у «Луккезе» з третього дивізіону, де окрім роботи з воротарями почав займатися відеоаналізом, а у підсумку взагалі переїзд у Катар. Там і відбулися поворотні у його долі події.
У Катарі Фаріолі написав аналіз про команду Серії С, яку тренував молодий Де Дзербі – а згодом отримав запрошення у штаб Роберто
У Катар італієць потрапив у 2015 році – у престижну місцеву академію Aspire та збірну U-17. У вільний від основної роботи час Фаріолі ще більше заглиблювався у футбол. Настільки, що навіть вивчав команди з нижніх дивізіонів Італії. Найбільшу зацікавленість викликала «Фоджа» з Серії С, яку на той час тренував молодий Де Дзербі. Франческо у підсумку написав широкий аналіз з довгими тактичними розборами стилю та фаз гри, який опублікували на ресурсах WyScout.
До Роберто цю інформацію доніс менеджмент клубу – через кілька днів він особисто зателефонував автору та похвалив. Втім, вони не зблизились та з того моменту не так часто контактували. Їхня історія розпочалася аж приблизно через 2 роки з моменту цього першого знайомства. Де Дзербі встиг покинути «Фоджу», попрацювати у «Палермо» та очолити «Беневенто» у жовтні 2017-го.
«Беневенто» вкрай невдало стартувало у Серії А у сезоні 2017/18 (9 поразок у 9 турах) та звільнило Марко Бароні, надавши новому коучу можливість самому зібрати штаб помічників. На посаду тренера воротарів Роберто покликав якраз 27-річного Фаріолі. Як пишуть італійські ЗМІ, вистачило одного тижня, що припинити співпрацю з катарцями, зібрати валізи та повернутися у рідну країну.
«Беневенто» врятувати не вдалося (20-те місце), але наприкінці сезону Де Дзербі отримав запрошення від «Сассуоло», чиє керівництво було вражене атакувальним стилем аутсайдера. Франческо пішов з ним, а далі – відома усім історія.
«Сассуоло» перетворився на одну з найбільш симпатичних команд Серії А, а Фаріолі попри роль тренера воротарів був ледь не правою рукою головного коуча – разом вони захоплювалися Марсело Б’єлсою та намагалися імплементувати його ідеї у сучасний футбол.
Шляхи розійшлися за рік до переходу Де Дзербі у «Шахтар» – Франческо пішов працювати асистентом у Туреччину.
Фаріолі не вистачило одного очка, щоб вивести «Аланьяспор» в єврокубки. Після Туреччини він відмовив «Шахтарю»
Фаріолі взяли помічником в «Аланьяспор», який був на власному піку. Після 4 років перебування в еліті команда здобула дебютну путівку у єврокубки, фінішувавши 5-ю. Нова кампанія з Франческо у штабі пройшла не настільки вдало – виліт у кваліфікації ЛЄ, зміна тренера та 7-ма позиція, а італієць розірвав контракт ще у березні. Причина – пропозиція самостійного тренерства у «Карагюмрюку».
У новому клубі період теж не був довготривалим: 8 місяців, 27 матчів, 11 перемог, 8 нічиїх та 8 поразок. Сезон 2020/21 він завершив на 8-й позиції, а у наступному на момент відставки був 11-м. Без роботи Франческо знаходився всього 2 тижні – його покликали назад в «Антальяспор», тепер у статусі головного.
Італієць дійшов до півфіналу Кубка та підняв команду з 7-го місця на 5-те у лізі, а до 4-го, яке гарантувало б потрапляння у єврокубки, не вистачило одного очка.
Попри це місцева преса дуже високо оцінювала Франческо. Відзначали високий пресинг, інтенсивність та ставку на володіння. За першими двома показниками «Антальяспор» був лідером чемпіонату, а за третім поступався лише «Бешикташу». Деякі з напрацювань були запозичені у Де Дзербі. Як доказ – слова півзахисника Арно Лусамби, що команда у дорозі на виїзні матчі неодноразово переглядала ігри «Брайтона».
Однак успіх розвинути не вдалося – 10-те місце після 23 турів нового розіграшу. Останній матч Фаріолі провів за день до землетрусу у Туреччині.
Весною низка європейських клубів хотіли забрати італійця собі – невдалі перемовини провели «Селтік», «Вотфорд» та «Сандерленд». На ті ж граблі наступив «Шахтар», хоча, за інформацією Ігоря Бурбаса, гірники погодили з ним умови потенційної співпраці.
Проблемою стала війна – через це проти варіанту з Україною виступала родина, а між сторонами тривав «етап вмовляння і надання гарантій безпеки». Не допомогло – Франческо відмовився.
Філософія Фаріолі трохи відрізняється від ідей Де Дзербі – він вимагає постійний пресинг
У випадку Фаріолі нікуди не дітись від порівняння з «вчителем» Де Дзербі. І хоч у деяких аспектах вони дійсно схожі, але загалом їхній підхід до побудови гри насправді багато у чому відрізняється.
Зі схожостей – це, очевидно, розіграші від власних воріт, з цим українські вболівальники були знайомі у «Шахтарі», а англійські тепер у «Брайтоні». Йдеться про виманювання суперника у пресинг, який розбивається короткими/середніми передачами, після чого йде діагональ вперед в атаку, де утворюється більшість.
Цікава історія трапилася у «Карагюмрюку». Команда втратила перемогу на 88-й хвилині над «Галатасараєм» через обрізку у білд-апі:
Фаріолі після фінального свистка зайшов у роздягальну, обійняв гравця, який помилився, та сказав приблизно так: «Той епізод не має значення. Тому що це те, над чим ми працювали весь тиждень на тренуваннях. Треба продовжувати намагатися робити це попри помилку, яка коштувала трьох очок».
Якщо ж говорити про відмінності, то Франческо – великий прихильник пресингу. Основна відмінність від Де Дзербі – у нього немає фази очікування у момент, коли суперник контролює м’яч. Його колектив постійно повинен бути проактивним, тому ставка робиться на миттєвий контрпресинг, а не на перекриття ліній.
Французьке видання RMC Sport дотепно описало цей стиль: «Або у них є м‘яч, або вони намагаються його повернути з усіма ризиками, які з цього випливають».
Фаріолі у «Карагюмрюку» навіть публічно коментував паралелі з Де Дзербі – зазначав, що він «більш екстремальний», ніж Роберто. Також Франческо назвав Джан П‘єро Гасперіні («Аталанта») та Івана Юрича («Торіно») тренерами, за якими стежить найбільше – бо вони використовують агресивний персональний пресинг.
В італійця, звісно, є розуміння, що витримувати шалений тиск впродовж 90 хвилин неможливо. Аналітики RMC Sport звернули увагу, що гравці іноді відновлюють енергію, дозволяючи суперникам атакувати, але «допоки мають сили чинити тиск, доти тиснуть».
💬 «Ми віримо, що такий спосіб гри принесе нам переваги. Це футбол, який мені подобається, футбол, який я люблю та у який вірю. Я просто намагаюся передати підопічним те, що відчуваю», – коментував такий підхід Фаріолі.
У «Ніцці» Фаріолі вибудував найнадійнішу оборону у топ-лігах – але є проблеми з реалізацією
«Ніцца» – колектив з найкращим захистом у топ-5 чемпіонатах поточного сезону. 4 пропущених голи у 12 турах – топова цифра, але тут потрібно відзначити 2 моменти:
➡️ це не заслуга саме оборонної роботи, а навпаки проактивності інших ліній – «орлята» перманентно тиснуть та мінімізують гостроту біля власних воріт;
➡️ фактор польського голкіпера Марцина Булки, який провів 9 сухих ігор та попередив 4.12 xG (третій найкращий показник ліги).
Ну і звісно, інші хороші індивідуальні перформанси. У центрі пара з досвідченим 39-річним Данте (пам‘ятаєте такого?) та 23-річним Жан-Клером Тодібо, яким зараз цікавиться «МЮ». На правому фланзі – Жордан Лотомба, якого на момент травми підміняє парагваєць Пабло Росаріо. Зліва основний Мелвін Бар – 23-річний перспективний француз.
Інший парадокс у тому, що хоч Фаріолі і не вважають орієнтованим на володіння тренером, але «Ніцца» йде у топі за кількістю пасів.
Пояснення цьому – якість роботи з м‘ячем (87% точності, більше тільки у «ПСЖ»). Тут похвала півзахисникам, які відповідають за ведення гри та ритм. Ключова зв‘язка у центрі – 29-річний Морган Сансон та місцева зірка 22-річна зірка Хефрен Тюрам, за яким ще влітку полювали «Ліверпуль» та «Баварія». Так, його батько – Ліліам Тюрам, у якого тепер вже двоє синів викликалися у збірну Франції. Центрхавів по черзі у трикутнику доповнюють алжирець Гішам Будаві та Юссуф Ндаїшиміє з Бурунді.
Хефрен у схемі 4-1-4-1 (з трансформацією на 4-2-3-1) – двигун команди, у центрі він виконує переважно атакувальні функції. Проте попереду у «Ніцци» серйозні негаразди. Фаріолі зіткнувся з тим, що йому вдалося швидко вибудувати систему, але тоді, коли потрібно завершити все індивідуальною майстерністю – біда.
«Орлята» рідко доводять атаки до ударів (11.9 за гру, 9-й показник у Лізі 1), а якщо і роблять це, то мають проблеми з реалізацією. У результаті лише 13 голів за 12 турів, це на 4.3 менше, ніж передбачено xG. І, наприклад, вдвічі менше, ніж у «ПСЖ» (29).
Справа на фланзі грає взагалі профільний центрфорвард Гаетан Лаборд – у нього 2+0 при 3.61xG+0.48xA. Зліва – або новачок Жеремі Боґа, або Софіан Діоп, які поки не вражають (три результативних дії на двох, усі в ексгравця «Аталанти»).
Єдиний позитив – 24-річний Терем Моффі на вістрі з 3+2 у сезоні. За нього влітку заплатили аж 22,5 мільйона євро «Лорьяну» – потенційно дуже хороший нападник, що показав минулого сезону з 18 голами у Лізі 1.
Тому Фаріолі доводиться брати результат своїми козирями та менше сподіватися на клас виконавців. Принаймні до зимового трансферного вікна.
Поки вдається – «Ніцца» задавлює суперників своєю сміливістю, а агресивний підхід спрацював й проти грізного «ПСЖ», коли «орлята» перемогли 3:2. Один з голів – справжнє уособлення стилю Франческо: центрбек Тодібо побіг пресингувати Кіліана Мбаппе ледь не до чужого карного при білд-апі парижан (ВІДЕО).
Для «Ніцци» це величезний прогрес у порівнянні з минулою кампанією та 9-м підсумковим місцем.
Фото: інфографіка Tribuna.com, «Ніцца», Valery Hache/AFP, Hugo Pfeiffer/Icon Sport, ntvspor.net
Інші пости блогу
