8 гравців Суперліги, які проведуть проривний сезон
По представнику від кожного клубу.
Новий сезон української баскетбольної Суперліги вже стартував. Ми побачили команди в оновлених складах і можемо спостерігати перші результати їхньої літньо-осінньої комплектації.
У чемпіонаті 2024-25 років усе більше колективів почали робити ставку на молодь. На це є відразу декілька причин:
🔹 По-перше, час нікого не шкодує. Досвідчені баскетболісти, які залишилися в країні, не молодшають і поступово завершують кар’єри. Наприклад, ветерани «Біпи», яка цього сезону виступає у Вищій лізі, Олександр Рябчук перейшов на тренерську посаду, Євгеній Ткаченко сконцентрувався на роботі з дітьми. Інша велика частина вікових гравців або відправилися у нижчі дивізіони, або знайшла роботу, не пов’язану зі спортом. Окремої поваги заслуговують чисельні представники баскетболу, які стали на захист України та мобілізувалися.
🔹 По-друге, еліта отримала велику порцію молодого таланту. У цих кадрів було два джерела: внутрішнє та зовнішнє. Більш чисельна кількість баскетболістів перейшла до Суперліги з нижчих та юнацьких дивізіонів. Розпад «Прометея», розвиток гравців «вишки» – усе це стало причиною припливу нових кадрів. Менш чисельна категорія – це ті, хто повернувся з-за кордону в пошуках ігрової практики та розвитку. З найбільш помітних кейсів – Єгор Сушкін з «Київ-Баскета», Ілля Ліщина та Нікіта Коротченко з «Дніпра».
Виходячи з усіх вищеописаних обставин, ми можемо сміливо очікувати чимало нових гучних імен в чемпіонаті України. Tribuna.com разом з титульним партнером Суперліги компанією FAVBET розповідає про вісімку баскетболістів, для яких сезон-2024/25 може стати проривним. Виділили по одному представнику з кожної команди турніру. Послідовність баскетболістів не пов’язана з жодною оцінкою їхнього потенціалу, впливу на гру тощо.
Володимир Дроздов. «Прикарпаття-Говерла», форвард, 22 роки
Син директора франківського клубу має дуже непересічну історію становлення в баскетболі. Його кар’єра і близько не подібна до кейсу Ізраеля Коломойського, який будучи сином головного інвестора, виступав за «Будівельник» та «Дніпро». Проте не мав жодних серйозних амбіцій, потенціалу для розвитку та зростання.
Володимир Дроздов пройшов ледь не через всі юнацькі команди «Говерли», перш ніж потрапив до головного ростеру. З дитячого віку він мав високу стелю, що формувалася з таланту, природних даних та тривалої роботи. Проте важкі травми призупинили прогрес форварда і змушували витрачати сили та час на відновлення.
Цього сезону у Дроздова з’явилося вікно можливостей: у перших трьох зустрічах він виходив у старті і мав у середньому по 18 хвилин на майданчику. Варто зауважити, що на це вплинула травма ключового виконавця Іллі Кабацюри, проте тенденція може зберегтися і на майбутнє. Цього року «Говерла» не має центрового, здатного на великі хвилини в Суперлізі, тож Євген Мурзін шукатиме можливості закриття цієї прогалини руками габаритних форвардів: Романа Морозова, Іллі Кабаціюри, Іллі Чугунова та потенційно Володимира Дроздова.
Останній зі списку баскетболіст має особливий скілсет, який більше направлений на дальні атаки, ніж на гру в фарбу. У перших трьох зустрічах чемпіонату Дроздов виконав 11 спроб з-за дуги і всього лише п’ять ближніх кидків.
Варто наголосити, це не означає, що Володимир гратиме п’ятірку. Ймовірно, цю потребу закриватиме інший виконавець пулу, але додаткові хвилини на майданчику Дроздов має отримати.
Іван Колдомасов. «Дніпро», захисник, 21 рік
Історія плеймейкера чинних чемпіонів Суперліги нагадує попередню. Іван Колдомасов також мав великий потенціал, у нього інвестували багато часу та зусиль, але травми змусили баскетболіста сумарно пропустити більше року.
Цієї ж кампанії він нарешті отримав можливість повноцінно підготуватися до чемпіонату без травм. Результати його роботи відразу кидаються в очі: у першому ж баблі сезону він отримав більше ігрового часу, ніж стартовий перший номер Михайло Горобченко – 43 хвилини проти 38. Більш того, ця тенденція продовжується і в групі Кубка Європи ФІБА, де молодший плеймейкер грає в два з половиною рази більше. Навіть незважаючи на конкуренцію з боку запрошеної зірки Олександра Мішули.
Новий сезон Суперліги має дещо спрощену систему баблів, тепер команди грають не більше двох днів поспіль. Цей фактор може зіграти на користь Колдомасову, тіло якого має схильність до пошкоджень.
Олександр Петренко. «Запоріжжя», захисник, 21 рік
Легіонерський колапс команди Валерія Плеханова нашкодить результатам, змарнує частину передсезонної роботи. Але він точно дасть українцям більше ігрової практики і можливостей для розвитку.
Цього міжсезоння «Запоріжжя» повернуло додому Олександра Петренка – його батько і дід були тісно пов’язані з попередником нинішньої команди, «Ферро-ЗНТУ». Перший був важливим баскетболістом, а другий – тренував клуб на стику тисячоліть.
Петренку дуже пощастило опинитися саме в цьому колективі, бо його роль, з великою ймовірністю, буде подібною до «прометеївської». У складі «титанів» Олександр не був першою скрипкою, мав обмежений ігровий час і чітку роль. У «вишці» гравець проводив на майданчику в середньому по 18 хвилин на матч, за які набирав 8,4 очки при 4,7 спробах з-за дуги та 36,4% реалізації.
На потенційний успіх Олександра натякає і те, що у команді фактично немає серйозної конкуренції за дальні кидки. На його «хліб» претендуватиме лише Ростислав Кабанов, який у попередньому сезоні влучав 33% при 5,3 спробах за гру.
Для демонстрації твердження варто навести приклад з дебютної гри Петренка. У матчі з «Черкаськими Мавпами» він влучив 3/4 дальні спроби, решта команди реалізувала 3/19.
Павло Горобченко. «Старий Луцьк», захисник, 21 рік
Володимир Коцько завершив баскетбольну кар’єру, і у Дмитра Чайковського гостро стало питання щодо першого номера. «Старий Луцьк» зупинив свій вибір на Горобченку-молодшому, брату стартового плеймейкера «Дніпра».
Талановитий захисник провів останній сезон в «Говерлі», де був вимушений поступатися місцем більш досвідченому Сергію Старцеву. Цієї кампанії Павло отримав можливість власноруч вести гру команди з великими амбіціями.
Горобченко – плеймейкер олдскульної формації: між середнім та дальнім кидком віддає перевагу першому варіанту. У певних ситуаціях без вагань віддасть м’яч партнерам, виконає дальню спробу тощо.
У часи виступів у «вишці» він стабільно набирав у середньому близько п’яти передач за гру, тож сумнівів щодо базового таланту бути не може. Він матиме всі можливості для прогресу: починаючи від зручної для себе ролі та закінчуючи відсутністю конкурентів. Горобченко зможе робити свої помилки, які властиві будь-якому молодому виконавцю, не боятися залишитися в резерві. У «Старого Луцька» фактично немає альтернатив, бо кількість легіонерів уже сягнула максимально дозволеної (три), а на українському ринку не залишилося жодного першого номера, гідного великих хвилин в еліті.
Нікіта Когут. «Київ-Баскет», форвард, 21 рік
Мабуть, спершу ви посмієтесь, дізнавшись, що з усієї плеяди молодих талантів «бджіл» ми обрали баскетболіста, який лише одного разу збирав більше 10 очок в Суперлізі. Але ж не всі гравці цінні своїми вміннями набирати очки та віддавати передачі. Нікіта Когут – чудовий приклад виконавця, корисність якого важко показати статистикою. Дивлячись на його середні цифри за матч у сезоні-2023/24 (3,5+1,7), можна припустити, що його місце у Першій / Вищій лізі. Але це зовсім не так.
Нікіта став одним із перших гравців, яких «Київ-Баскет» продовжив на кампанію-2024/25. Справа у тім, що молодий і майже двометровий форвард виконує вкрай важливу функцію у командній грі Дмитра Забірченка. «Київ-Баскет» втратив свого DPOY Вадима Заплотинського, ключового легіонера Брентлі Байнума – тепер їхні обов’язки у захисті частково впадуть на плечі героя розповіді. З перших матчів стало помітно, що Нікіта Когут отримав більше ігрового часу і виконує задачі у захисті проти зіркових опонентів – будь то швидкий та високий легіонер чи віковий та майстерний українець.
Так, йому поки не вистачає навичок для завершення атак або розрізання захисту суперника передачами. Проте у ростері «Київ-Баскета» достатньо гравців для виконання цієї роботи, чого не можна сказати про непомітні, але від того не менш значимі завдання Нікіти Когута.
Михайло Бублик. «Кривбас», захисник, 21 рік
Колишній представник «Прометея», вихований у Кривому Розі – серце цьогорічної команди Олександра Ворони. Другий рік поспіль «Кривбас» мав проблемну підготовку до сезону, через що був вимушений вишукувати компромісні кадри.
Але Михайло Бублик зовсім не з цієї категорії баскетболістів. Він має виключний профайл для цього чемпіонату: його швидкість та скорерські здібності виділялися як і на рівні молодіжних збірних України, так і в клубних змаганнях.
Він мав обмежену роль у дуже комплексній та складеній команді «титанів»-2023/24, тому і отримав не надто виразні цифри статистики: 11,3 + 2,6 + 2,3. У Суперлізі ж Бублик має карт-бланш від тренерського штабу. Хочеш йти на авантюри і втрачати м’яч по чотири рази на матч – будь ласка, хочеш летіти під кошик і мати близько 10 ближніх спроб і по сім штрафних – ми тільки за.
Цей рівень довіри уже дозволяє гравцю демонструвати найкращі цифри в кар’єрі, а в придачу ще й вигравати важливі матчі. У найбільш відповідальні моменти зустрічі саме 21-річний баскетболіст має право взяти м’яч і вирішити всі запитання.
Олексій Соловйов. «Рівне», захисник/форвард, 27 років
Найбільш прогресуючий гравець Суперліги-2023/24 – про який проривний сезон тут говорити? Це було б цілком логічне запитання, якби йшлося не про лідера «Рівного», а про будь-якого іншого виконавця. Цей чемпіонат стане другим поспіль і загалом третім у кар'єрі для Олексія Соловйова в еліті. Попередня кампанія вже підняла його від гравця Вищої ліги до збірника – принаймні, до баскетболіста експериментального складу, що представляв Україну в товариських матчах цього літа.
Але з перших поєдинків нового сезону ми побачили, що Олексій здатен піднятися на ще один рівень і бути не просто важливою частиною команди-контендера, а й MVP-кандидатом.
Як не крути, але гра «Рівного» у дебютному в сезоні в еліті будувалася навколо Ілайджі Джойнера, який виявився одним з найбільш високоякісних баскетболістів турніру. Цьогорічний план під кодовою назвою «Змінимо прізвища, не змінимо гру» майже точно провалився. Михайлу Переверзію довелося перебудуватися, бо «вкрасти» з ринку легіонера, що змінить сезон, не вдалося.
Добре, що в обоймі рівнян довго чекали своєї можливості сторожили клубу. Олексій Соловйов зберіг минулорічний рівень імпакту і збільшив власну роль у команді. Тепер не стоїть запитання, хто кидатиме важливу «трійку» чи піде завершувати під кошик у вирішальний момент. На цьому ранньому етапі сезоні Олексій Соловйов уже є головною опцією колективу в нападі – і не видно жодних підстав, щоб це змінювалося в майбутньому.
Назар Холод. «Черкаські Мавпи», форвард, 20 років
Проект «Черкаських Мавп» докорінно змінився цього літа. Максимально вдало його охарактеризував ватажок Андрій Агафонов, назвавши команду «Дід та онуки». Лише уявіть, у їхньому ростері тільки двоє баскетболістів, що народилися пізніше 2000-го – сам зірковий центровий та Кирило Марченко. Навіть головному тренеру Дмитру Нагорному лише 25.
Одна з перлин та ключових фігур цієї команди – Назар Холод. Місцевий вихованець повернувся додому після відрядження до Запоріжжя і миттєво став важливим гравцем основної ротації.
Зріст у 203 сантиметра та майже 100 кілограмів ваги (за даними ФБУ) комбінуються зі швидкістю, націленістю на кошик та непоганими відсотками реалізації всіх типів кидків. На відміну від менш габаритних партнерів по команді, Холод має можливість реалізовувати лей-апи з контактом, бити згори та круто знаходити вільні зони під кошиком.
Ростер «Мавп» фактично складається лише з 10 гравців, тож Назар буде забезпечений ігровою практикою та можливістю для стрімкого розвитку.
Фото: ФБУ
