За кого вболівати на Євро: рейтинг країн-учасниць за підтримкою України
Неочевидний лідер, Угорщина – не остання.
Євро-2024 розпочнеться незабаром – і, окрім України, на ньому зіграють ще 23 європейські збірні, серед яких багато хто теж захоче обрати свого фаворита.
Один з критеріїв у сучасному світі для нас – це підтримка України. Тож випускник Інституту міжнародних відносин КНУ ім. Шевченка Костянтин Варварик напередодні турніру склав рейтинг країн-учасниць євро за цим параметром.
До уваги бралися як обʼєктивний критерій – надана допомога у відсотку від ВВП країни, обрахована Інститутом світової економіки в м. Кіль від початку вторгнення до 29 лютого 2024 року, так і субʼєктивний – діяльність уряду та присутність/відсутність проросійськості у його висловлюваннях.
Важлива ремарка: ми безумовно дякуємо усім, хто надав Україні будь-яку допомогу упродовж цих двох (десяти) років – безвідносно того, де вони, зрештою, опинилися в цьому рейтингу.
22. Грузія
Це дуже боляче – але колись дружня до України країна випередила в цьому антирейтингу (якщо його вважати таким) навіть Угорщину. Влада Грузії ще у 2022 році заявила, що не буде надавати військову допомогу Україні. А премʼєр Іраклі Кобахідзе, хоч і каже, що «з Україною політично», у передвиборчій кампанії розповідав, що Україна начебто хоче відкрити «другий фронт» для Росії – із, власне, Грузією.
Загалом проросійська політика керівної партії «Грузинська мрія», одним із лідерів якої є ексфутболіст Каха Каладзе, теж не сильно радує. А її голова і фактичний керівник російський олігарх Бідзіна Іванішвілі у квітневій промові чисто за методичками видав, що Росію «натравили» спочатку на Грузію, а потім на Україну.
Так, більш позитивно до євроінтеграції загалом і України зокрема ставляться проактивна меншість (що показали нещодавні протести) і президентка Саломе Зурабішвілі з дуже обмеженими повноваженнями – але, зрештою, на останніх виборах 2020 року «Грузинська мрія» отримала відчутну перемогу. Як воно буде в жовтні 2024-го – неясно, але соцопитування показують, що вона знов помітно переможе.
Важливо: ми розуміємо, що чимало грузинів особисто підтримує Україну, дехто з них навіть воює на боці України – і дуже вдячні за це. Але за критеріями рейтингу, де враховуються в першу чергу дії влади країн-учасниць Євро, Грузія, на жаль, стає останньою.
21. Угорщина
Знаходження Угорщини внизу рейтингів підтримки України не дивує вже нікого – її премʼєр Віктор Орбан раз по раз відзначається явно проросійськими заявами і, що ще гірше, діями. Заблокувати 50 млрд євро допомоги? Легко. Заблокувати ще 6,5 млрд євро? Чом би й ні. Буквально під час написання тексту стало відомо, що Угорщина блокує тепер і початок переговорів про вступ України до ЄС.
Це абсолютно системна політика, яка передувала ще 2022-му – і лише посилилася з початком повномасштабного вторгнення РФ.
Чому ж не останнє місце? Бо, на відміну від Грузії, від Угорщини певні гроші гуманітарної допомоги (50 млн євро) все ж надійшли – принаймні якщо вірити Інституту світової економіки.
20. Сербія
З Сербією вже все «не так однозначно». З одного боку, тамтешня влада публічно виступає за територіальну цілісність України – це вигідна для неї історія, враховуючи наявність Косова, яке прагне незалежності. І навіть іноді в ЗСУ опиняються сербські боєприпаси – хай і через посередників, але президент Сербії Александар Вучич не заперечує.
З іншого боку, усі ці заяви супроводжуються постійними наголосами про «дружні стосунки з Російською Федерацією» і – що важливіше – категоричною відмовою приєднуватися до санкцій проти РФ. Заяви про те, що вже зараз треба перемирʼя між Україною і Росією, бо інакше буде «повний конфлікт» між РФ та ефемерним Заходом, теж лягають в один із наративів роспропаганди про необхідність заморозки конфлікту «де є».
19. Словаччина
Восени 2023-го внаслідок парламентських виборів до влади в країні прийшла партія «Курс – соціальна демократія» на чолі з відверто проросійським політиком Робертом Фіцо, який і обійняв посаду премʼєр-міністра.
«Українські нацисти та фашисти почали вбивати росіян на Донбасі», – так, наприклад, Фіцо у лютому 2024-го (!) описав причини початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну. І це лише одна з численних заяв політика, який так не хоче бути втягнутим у війну (офіційна позиція), що не може й місяця прожити без коментаря про неї.
До речі, про прожити: прямо зараз Фіцо відновлюється від замаху на нього. Офіційно влада каже, що загрози життю немає, але відновлення буде «надзвичайно довгим».
Чому ж країна трохи вище за інші? Бо ще за попереднього уряду встигла надати достатньо військової допомоги і хоч за Фіцо і відмовилася продовжувати це робити, але ще виділяє гуманітарну – всього на 0,63% від свого ВВП станом на 2021-й рік.
18. Туреччина
Остання з країн з відверто проросійськими урядовими нотками – через політику президента Реджепа Тайїпа Ердогана, який, здається, хоче всидіти на всіх стільцях міжнародних відносин одразу.
Туреччина – справді важливий союзник України в обміні полонених. Звільнення 215 військових, у тому числі командирів «Азову», і подальші ініціативи й кроки в цьому напрямку – безумовно, корисно, і за це південному сусідові лише повага. Окрім того, без участі (або бодай відсутності перешкод) країни.
Однак, знов-таки, є й інший вимір – де Туреччина буквально добровільно розповідає про дружбу з РФ. Ердоган вже у 2023-му розповідав про «особливі» відносини з Путіним та відмову вводити санкції проти РФ, і взагалі «солідарний» з цією країною. Запланований візит Путіна в Туреччину у лютому, що зірвався, на думку ексміністра закордонних справ України Огризка, може свідчити про «відхід» Ердогана від цієї дружби, але висновки робити зарано.
Зрештою, обʼєктивний фактор – геть мала відносно інших допомога (в основному гуманітарна, не надто велика і без озвучених сум) – теж «допоміг» Туреччині розташуватися низько.
17. Швейцарія
Швейцарія просто продовжує глобально бути нейтральною, як і була до того. Країна в основному підтримує Україну, але без якихось надзусиль – діє як дипломатичний майданчик, наприклад, для червневого Саміту миру, обговорює на парламентському рівні, як використати заморожені російські активи на допомогу Україні.
Але без глобальної матеріальної допомоги тут і зараз – трохи є, за що дякуємо, але не більше.
16. Австрія
Виступ президента Австрійської національної ради (парламенту) Вольфґанґа Соботки у Верховній Раді України
Австрія також доволі низько через свою нейтральність – саме цим країна аргументує, чому не надає жодної військово-технічної допомоги Україні. «Жодного відправлення військових, жодних постачань військового матеріалу, зброї та боєприпасів для України», – це заява міністра закордонних справ країни Александера Шалленберга у березні 2024-го.
Були, зокрема, на старті 2022-го і заяви урядовців про те, що Україні не варто давати членство в ЄС. Перепон членству Австрія хоча б не чинить, гуманітарну допомогу все ж надає – і на тому дякуємо.
15. Португалія
До Португалії питань мінімум – хоча ще у 2022-му тодішній премʼєр-міністр країни Антоніу Кошта, наприклад, казав, що «для України немає місця в ЄС».
Однак після парламентських виборів у березні 2024-го новий премʼєр Луїш Монтенегру почав вести більш проактивну проукраїнську політику. Це стосується, зокрема, і того, що Португалія доєдналася до переліку країн, які уклали безпекові угоди з Україною – зобовʼязалася підтримувати Україну для відновлення її територіальної цілісності в межах кордонів 1991 року.
Однак цей поступ лише-лише розпочався – тож і допомоги поки ми отримали не так багато, як хотілося б.
14. Румунія
Румунія – загалом проукраїнська, хоча і зі своїми нюансами. Країна, наприклад, найдовше з західних сусідів – аж до жовтня 2023-го – утримувалася від власних обмежень на імпорт української сільгосппродукції. Та й ті, що зрештою ввела, попередньо погодила з Україною. Окрім того, Румунія допомагає і з транзитом українського зерна далі – те, з чим не пораються деякі інші наші сусіди (про одного з них далі). Власне, 60% українського зерна станом на жовтень 2023-го йшло через Румунію.
Та й, серед іншого, Румунія – не найочевидніший учасник «коаліції F-16», але долучатиметься через тренування українських пілотів.
Чому ж так низько? По-перше, обсяги відомої допомоги – лише 0,05% від ВВП за два роки повномасштабного вторгнення (і за це дякуємо, утім, на те рейтинг і рейтинг). По-друге, відносно «тиха» позиція уряду щодо підтримки України – і це в регіоні, де антиукраїнські уряди (Словаччина, Угорщина, Сербія) працюють особливо гучно.
13. Німеччина
Німеччина – один із прикладів еволюції протягом цих двох років. У 2022-му, ще незадовго до вторгнення, все починалося з шоломів, та й загалом реакція уряду Олафа Шольца в перші критичні моменти була доволі млявою. За країною у соцмережах навіть закріпився термін «Нікчемчина». І весь 2022-й Шольц ще намагався про щось говорити з Путіним – хоча вже було очевидно, що це не має сенсу.
Однак з плином часу з Шольцем щось сталося – і іноді було його не впізнати: і комплекси Patriot нададуть, і танки Leopard, і загалом сформований урядом же Німеччини список того, що вже надали, і що ще в процесі – потужний (хоча й з сумнівами адекватних німецьких опозиційних політиків, а чи всі прозвітовані гроші були надані саме Україні). Країна уклала також безпекову угоду з Україною.
Втім, досі залишається питання крилатих ракет Taurus: Україна їх просить вже дуже довгий час, як публічно, так і непублічно. Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба вже прямо каже, що «стомився відповідати на це питання», уряд Німеччини ж пояснює відмову «небажанням ескалації» та натяками на побоювання, що Україна вдарить ракетою по Москві. Так і хочеться спитати: «А мінуси?»
12. Іспанія
Іспанія – теж приховано «базована» країна у питанні підтримки України. Це підкреслив, зокрема, геть нещодавній візит Володимира Зеленського до країни: і посилити ППО зобовʼязалися, і надати військової допомоги на 1 млрд євро лише цього року, і ще на 5 млрд – упродовж наступних трьох років. За даними El Pais, в пакеті мають бути зенітні ракети до систем Patriot та 19 танків Leopard 2A4, а також певна кількість виробленої в Іспанії зброї. Довершилося це все підписанням аналогічної безпекової угоди з Україною.
Однак все ж наданої за перші два роки допомоги доволі небагато відносно можливостей – лише на 0,07% від ВВП. Та й є питання щодо сприяння затримки проросійських діячів: саме через Іспанію незадовго до початку повномасштабного вторгнення тікав Ілля Кива, саме тут досі має маєток Анатолій Шарій. Останнього ще й не змогли затримати так, щоб не втік.
11. Польща
Ох, Польща. Останні думки про цю країну однозначно негативні – фермери просто знущалися з українського зерна, а уряд Польщі, що з Матеушем Моравецьким на чолі, що зі зміною влади й приходи на посаду премʼєр-міністра Дональда Туска, сильно їм не заважав. Навіть тоді, коли протестувальники буквально вдавалися до нищення майна:
Але не варто й забувати, що у військовій та політичній підтримці Польща все ще один з лідерів в ЄС. Серед країн-учасниць Євро вона друга за виділеною допомогою Україні за два роки у співвідношенні до свого ВВП, і курс на неухильну міжнародно-політичну підтримку України все ще зберігає. Моравецький, не варто забувати, був у складі першої делегації ЄС у Київ у березні 2022-го – коли РФ ще окуповувала Бучу та Ірпінь. А враховуючи, що новий уряд ще й помітно більш «проєвропейський», і Туск – колишній високопосадовець ЄС, це все-таки цінно.
10. Італія
Джорджію Мелоні перед приходом до влади боялися через її, скажімо так, звʼязки з фашистським рухом (не жарт) і давні проросійські заяви її партійців. Однак побоювання вона відкинула ще до премʼєрства, підтримавши поставку зброї та навіть згадавши у соцмережах загиблих бійців «Азову», а після премʼєрства стала чи не найрадикальнішим проукраїнським спікером «старої Європи» (принаймні поки Макрона не пробило на конкуренцію). Хайлайтом в публічній комунікації стала ця її промова у парламенті: «Якщо ми зупинимося, ми погодимося на вторгнення в Україну».
Італія – одна з країн, яка теж підписала безпекову угоду з Україною, і загалом системно і помітно допомагає в абсолютних числах: 410 млн євро військової і 320 млн євро гуманітарної допомоги. З іншого боку – це лише 0,09% ВВП країни, та й дозволу бити по обʼєктах у РФ своєю зброєю Італія поки не дає.
9. Албанія
Албанія точно не серед лідерів поставок зброї – у моніторингу Інституту світової економіки її взагалі немає. Однак, враховуючи перманентні фінансові проблеми своєї країни, приправлені ще й небезпечним сусідом (привіт, Сербія), це все одно потужно: за підрахунком OSINT-блогу Oryx, країна надала 22 американських БТР MaxxPros, дві німецькі швидкі допомоги, а також боєприпаси китайського та власного виробництва.
Що важливіше – це відверто проукраїнська позиція Албанії на міжнародній арені, зокрема в ООН. У 2022-2023 році країна якраз була одним із непостійних членів Ради Безпеки організації – де, крім неї, з наших союзників були лише наддипломатичні в її межах США, Велика Британія, Франція та Швейцарія.
Албанці ж за словом в кишеню не лізли – ось як, наприклад, її президент Еді Рама ставив на місце постійного представника РФ в ООН Василя Небензю: «Ви багато скаржилися, що виступ Зеленського перед Радбезом ООН – це порушення. У мене є рішення, якщо ви погодитеся: ви припиняєте війну – і Зеленський не виступає».
А постійний представник Албанії в ООН Феріт Годжа чи не єдиний вголос знущався зі скликання Росією засідань щодо «бойових комарів».
8. Нідерланди
З 2022 року Нідерланди не надто голосно, але послідовно підтримували Україну – в першу чергу, поставками зброї на понад 1 млрд євро (і ще 0,7 млрд – гуманітарки). Власне, країна досі йде за цим курсом, поки після виборів 2023 року коаліція ніяк не сформує новий.
Лише з останніх «позитивів» – передача ще одного Patriot і заклик до інших це робити та дозвіл Україні бити по території РФ. А також ще трохи раніше укладена безпекова угода.
Але все це прямо зараз дуже хитке – вибори виграла (і формує коаліцію) партія ультраправого політика Герта Вілдерса, який прямо і однозначно виступає за скасування допомоги Україні. Сам він премʼєром навряд стане, однак точно впливатиме на дії уряду, який би коаліція не призначила – остаточно затвердити нового премʼєра не можуть вже понад пів року.
7. Бельгія
Бельгія загалом ставиться позитивно до України – безвідносно того, що вона є географічним господарем загальноєвропейських інституцій. За заявами уряду, за два роки після початку повномасштабного вторгнення країна надала допомоги загалом на 1,7 млрд євро (близькі числа нарахував й Інститут світової економіки – це 0,2% від ВВП станом на 2021-й) і справді була однією з перших, хто підтримав Україну не лише на словах, а й матеріально. Окрім того, країна долучилася і до тренування українських військових, і долучилася до тренування пілотів та надання 30 літаків F-16 (рекорд!), і вже уклала безпекову угоду з Україною.
Однак буквально в процесі написання матеріалу її довелося трохи «посунути» назад. Усе через заяву премʼєр-міністра країни Александера Де Кроо – він не дозволив використовувати усе бельгійське озброєння, у тому числі й F-16, на території РФ. Ну серйозно?
6. Словенія
Словенія ніколи не вважалася надсоюзником України – а дарма. Памʼятаєте візит Моравецького у березні 2022-го, який ми згадували? То була делегація трьох керівників держав ЄС – і разом з ним та премʼєр-міністром Чехії третім був саме глава уряду Словенії Янез Янша.
Янша, щоправда, відтоді вже два роки як не премʼєр – але і його наступник Роберт Голоб не менш віддано підтримує Україну. Зокрема, країна вже зобовʼязалася взятися за реконструкцію Ізюму, підтримує «Формулу миру», а Голоб взагалі у Бучі говорив українською:
5. Франція
Франція – ще один приклад позитивного розвитку героя. До і на початку повномасштабного вторгнення безумовна підтримка супроводжувалася постійними дзвінками президента Емманюеля Макрона до Путіна.
Загалом політика Франції щодо України у ці роки була однозначно позитивною, хоч і дещо млявою на початку – без жодних проросійських ноток. Але радикальна зміна риторики у 2024-му сильно підняла країну в цьому рейтингу. Зрештою, це Макрон першим в ЄС заговорив про можливість відправки не лише зброї, а й військ. Хоча ця ініціатива трохи й пригальмувала, є інсайди, що саме Франція збирає коаліцію держав, які готові відправити бодай інструкторів до України. А це вже відчутний крок.
З останніх приємних новин – він серед тих західних лідерів, хто за офіційний дозвіл Україні бити по території РФ. Безпекову угоду також вже уклали.
Так, англійці базовані – відкидаючи вбік усі політичні мотиви її премʼєр-міністрів у підтримці України, вони були у цьому однозначні: що Борис Джонсон, що Ріші Сунак. (Так, я знаю, що між ними була ще Ліз Трасс, але чи вплинула вона хоч на щось, крім смерті Єлизавети ІІ і падіння економіки Британії – ще те питання). Сунак навіть приїжджав до Верховної Ради (що викликало потік свідомості у Джоуї Бартона) – двосторонню безпекову угоду підписував саме там.
Обсяги допомоги, публічні заяви і жести – все супер і навряд сильно зміниться після виборів, коли до влади прийдуть лейбористи. Але одне невеличке питання все ж є: що там з обіцяними грошима (2,5 млрд фунтів) за продаж «Челсі»? Коли чекати і чи дійдуть, зрештою, до України?
3. Хорватія
Хорватія теж підтримує Україну – настільки, що одна з невладних на той момент партій закидала у ході передвиборчої кампанії, що премʼєр-міністр Андрей Пленкович «піклується про Україну більше, ніж про свою країну та народ». Не будемо казати, чи справді це так, але Хорватія справді серйозно доклалася до того, щоб допомогти нам на рівні своїх можливостей – 0,42% від ВВП є шостим показником серед усіх країн цього рейтингу.
Зрештою, Пленкович справді видав доволі багато «базованих» заяв: і закликав нам надати кандидатство в ЄС, і візьме участь у Саміті миру, і готовий долучитися до розмінування територій. Є один невеликий нюанс – партія Пленковича після виборів обʼєдналася в коаліцію саме з тією, з позиції якої тут починали. Але Пленкович вже підтвердив, що продовжуватиме надавати «потужну та всебічну» допомогу Україні.
2. Чехія
Чехія фактично ділить із Данією перше місце – різниця лише в обсягах допомоги відносно ВВП (чехи надали трохи менше від власних можливостей).
Але й без того країна – на передовій допомоги Україні: закликала НАТО дозволити удари по РФ («Україна не має воювати з однією рукою, зав’язаною за спиною») і виступає за жорсткішу політику НАТО щодо РФ загалом. Окрім того, ще за лічені дні до повномасштабного вторгнення країна фактично повністю припинила видачу нових віз росіянам.
Окремо варто згадати про ініціативу Чехії щодо закупівлі боєприпасів для України, яку країна організувала та продовжує реалізовувати поза межами інституцій ЄС (тобто без ризиків блокування з боку усіляких орбанів) та в час, коли допомога США сильно затрималася. Також саме Чехія організувала саміт щодо потреб України у зброї наприкінці травня – так, це вони запрошували премʼєр-міністра України Дениса Шмигаля, а не навпаки.
Чи варто згадувати, що в складі першої іноземної делегації до Києва у березні 2022-го був премʼєр-міністр Чехії Петр Фіала?
1. Данія
Данія ж виграє перше місце в тому числі завдяки тому, що за два роки на військову та гуманітарну допомогу Україні виділила 1,38% від свого ВВП – серед учасників Євро єдина, яка перевищила відсоток, та й серед усіх країн, які відстежує Інститут світової економіки, поступається за цим показником лише Естонії.
В комплексі допомоги Данії – і 19 F-16, і засоби ППО, артилерія та боєприпаси. І – що особливо важливо – країна стала однією з перших, хто вирішив закупити частину техніки та озброєння для України в українських виробників, поки що на 200 млн крон (близько 27 млн євро). Це новий, вагомий крок і фактично подвійна підтримка – окрім безпосередньо ЗСУ, таким чином Данія також допомагає українському військово-промисловому комплексу та додає валютних надходжень в економіку.
Інші пости блогу
