7 найкращих пар центральних захисників АПЛ – на якому місці Забарний та Гейзен?
Цікава боротьба за лідерство рейтингу.
Прогрес «Борнмута» під керівництвом Андоні Іраоли поступово досягає етапу, коли цілком може претендувати на головну сенсацію сезону АПЛ. І це з відносно молодою командою – у захисті так точно.
Партнерство українця Іллі Забарного та Діна Гейзена недарма останнім часом стає предметом для захоплення в Англії – і приводом задуматись, чи не є часом ця пара центрбеків однією з найкращих в чемпіонаті.
Власне, тому ми й вирішили проаналізувати та зробити такий рейтинг.
Важлива ремарка: йдеться про захисників, які на дистанції відносно стабільно грають разом та вважаються основними. Тому, наприклад, у списку не буде представників «Челсі» (спойлер), оскільки Енцо Мареска впродовж кампанії використовує багато різних комбінацій гравців у центрі оборони – тобто без чіткої основної зв‘язки.
7. Езрі Конса (27 років) та Пау Торрес (28 років) – «Астон Вілла»
«Астон Віллу» на старті цього сезону трохи поштормило через адаптацію до гри на два фронти, але згодом ситуація плюс-мінус стабілізувалася – йдуть 8-ми, але лише з 4-очковим відставанням від зони Ліги чемпіонів.
Це відставання зокрема є наслідком випадків, коли команда Унаї Емері проводила матчі проти слабших команд без основної пари центрбеків. Навіть не так – коли цю пару вимушено розлучали.
Конса та Торрес – традиційне у сучасному футболі поєднання, коли один з них перш за все фізично сильний та чудовий в єдиноборствах/відборах, а другий – з хорошою лівою ногою для просування м‘яча (найкращий у команді за цим показником та у топ-10 ліги загалом).
Щодо матчів, на які вплинула втрата цієї пари у центрі, то першим прикладом є нічия з «Іпсвічем» (2:2). То був період, коли травмувався правий бек Метті Кеш – і замість нього на фланзі вимушено грав Конса. Дієго Карлос, який підміняє Езрі у таких ситуаціях – напевно, один з гравців, які найбільше стикаються з критикою та на яких не особливо розраховує Емері. Гра балів бразильцю не додала – спочатку він кинувся у незрозумілий «парний підкат» при першому голі, а при другому Делап просто познущався з центрбека.
Другий приклад – 2:2 з «Кристал Пелес». Тоді ні Кеш, ні Конса не грали через травми, а в старті знову вийшов Карлос – вже на 4-й хвилині відпустив Матета у центрі поля та дозволив йому зробити скидку, а потім ну дуууже неохоче повертався назад (увага на #3).
Так, помилки бувають у всіх, але їхня концентрація у конкурентів Конси та Торреса значно вища. А з англійцем та іспанцем «Астон Вілла» почувається значно надійніше. Виникає ще одна проблема, якщо через травму натомість вилітає Пау – в останніх кількох матчах команді бракує креативного в плані роботи з м‘ячем центрбека. З Мінгсом зокрема програли в ЛЧ «Монако» (0:1), за 90 хвилин допустивши найбільшої кількості втрат з листопада, а в пасиві Тайрона аж 12 з них. Для порівняння, Конса має лише 3.
Здається, якби травми не заважали Езрі та Пау постійно грати разом, то «Астон Вілла» точно мала б трохи кращі результати.
6. Ян-Паул ван Гекке (24 роки) та Льюїс Данк (33 роки) – «Брайтон»
Дуже схожа пара за розподілом функцій, але віддзеркалена – за просування відповідає нідерландець Ван Гекке з позиції правого центрбека.
Однак тут поєднання профайлів ще ближче до ідеалу: один відносно молодий, інший супердосвідчений. Данк – капітан та справжній лідер усього «Брайтона», плюс, нагадаємо, представник розширеної обойми збірної Англії (принаймні до приходу Томаса Тухеля). Льюїс – чудовий приклад холоднокровного захисника. Ви, напевно, натикались на нарізки з його скиданнями грудьми м’яча грудьми на воротаря, навіть у доволі небезпечних ситуаціях.
Щодо ван Гекке, то за цифрами він взагалі випереджає вищезгаданого Торреса за роботою з м‘ячем – в першу чергу через відмінність стилів обох команд. «Брайтон» молодого тренера Фабіана Гюрцелера – авантюрний зі ставкою на володіння (7-мі у лізі).
Це й дозволяє Ян-Паулу виділятись своїми сильними якостями на тлі всього чемпіонату:
Встиг також віддати класний асист, коли підтримав атаку та виконав навіс у карний проти «Ноттінгем Форест»:
Цього сезону через травми пару розбивали 9 разів. Показово, що у цих матчах «Брайтон» пропустив 14 голів – у середньому по 1.55 за гру. А з Данком та ван Гекке в інших турах – по 1.23.
5. Ден Берн (32 роки) та Фабіан Шер (33 роки) – «Ньюкасл»
Із захистом «Ньюкасла» цікава ситуація, оскільки нещодавно після довготривалої травми (з березня) повернувся Свен Ботман. Втім, нідерландець поступово набирає форму – зіграв три повні матчі та один тайм з «Борнмутом» (1:4), коли через невдалу гру Едді Гау замінив його у перерві (на пресконференції назвав це «тактичним рішенням»).
Весь цей час Ботмана підміняв 33-річний Шер. Гравець, якого, схоже, збиралися списувати з рахунків, тому у 2024-му й виграли непросту боротьбу за вільного агента Ллойда Келлі з «Борнмута». Однак 26-річний новачок начисто програв конкуренцію швейцарцю.
Так, у «Ньюкасла», як і у «Астон Вілли», були певні проблеми на старті сезону, однак згодом Гау стабілізував команду. Гра пари Берн-Шер – одна з головних причин. Берна треба відзначати окремо як чіткого лідера та ватажка лінії оборони. Фабіана ж потрібно додатково хвалити за вплив в атаці на стандартах (вже чотири голи). В АПЛ – два м‘ячі. Один у ворота «Ліверпуля» після подачі зі штрафного, а другий – топовий дальній удар.
А взагалі від цієї зв‘язки віє певним олдскульним англійським футболом нульових – два руйнівники, які чудово вписуються в команду з агресивним стилем. «Ньюкасл» тим часом впритул підібрався до зони ЛЧ, а менше за «сорок» в АПЛ пропустили тільки «Ліверпуль», «Арсенал» та «Ноттінгем Форест».
4. Ілля Забарний (22 роки) та Дін Гейзен (19 років) – «Борнмут»
Стільки ж пропущених, скільки у «Ньюкасла» (26), має «Борнмут» з наймолодшою парою центрбеків ліги.
Впродовж останніх тижнів несеться прямо хвиля захоплення партнерства українця з 19-річним Гейзеном – інколи складається враження, що з огляду на вік фокус трохи зміщується в бік іспанця нідерландського походження. Щоправда, не в останню чергу через вихваляння менеджменту клубу – мовляв, як спортдиректору вдалося вихопити цього таланта з «Ювентуса» всього за 15 млн євро.
Дійшло до того, що Гейзену пророкують не просто швидкий перехід у топклуб, а основу збірної Іспанії разом з каталонцем Пау Кубарсі на багато років вперед. Одне зрозуміло точно – наприкінці сезону Дін претендуватиме на звання найкращого тінейджера в АПЛ та найкращого трансфера. Аж занадто непересічний профайл, який привертає до себе все більше й більше уваги.
Щодо Забарного, то українські вболівальники навряд почують щось нове. Ілля закріпився в статусі лідера цієї оборонної лінії «Борнмута» – дивує холоднокровністю, прогресом та реалізацією потенціалу. Закордонних експертів/фанатів теж.
Грубо кажучи, з досвідом та великими перспективами це вже майже готовий матеріал для команд рангом повище. Ще б забивав хоча б з такою частотою, як Гейзен (2 голи в АПЛ), ціни б тоді не було!
На виході у «Борнмута» два суперзбалансованих центрбеки. Хоча певний розподіл функцій таки простежується, адже Дін бере на себе більше оборонних обов‘язків, а Ілля – пасових.
І все одно досі дивує, як з цією молоддю у захисті Іраола настільки успішно крокує сезоном і так мало пропускає. Нагадаємо, що «вишеньки» не програють 10 турів поспіль – в 9 з них виходила пара Забарний-Гейзен.
3. Муріло (22 роки) та Никола Миленкович (27 років) – «Ноттінгем Форест»
«Ноттінгем Форест» – головна сенсація та водночас головний парадокс поточного розіграшу АПЛ.
Якби вас перед сезоном попросили на основі наступної статистики зробити прогноз, на якій позиції йде команда – то чи повірили б ви, що вона розділяє з «Арсеналом» друге місце у загальній таблиці?
Навряд.
Для пояснення феномену підопічних Нуну Ешпіріту Санту слід виділяти два основних фактори. Перший – ефективність контратак «лісників». Тобто хвалити лінію півзахисту та атаки за те, як класно вони використовують свої поодинокі шанси, вертикально вибігаючи у швидкі випади.
Проте здається, що пріоритетно потрібно все ж виписувати премії обороні, яка при грі другим номером та шаленому тиску стримує суперників. Обсяг роботи – неймовірний.
Починається все саме з пари центрбеків Муріло та Миленковича, які провели у старті 20 з 22 матчів у цій кампанії. «Ноттінгем» у них пропустив лише 20 голів. Механізм доволі простий – якщо перша чи друга лінія захисту/пресингу провалюється, то завжди позаду є двійка бульдогів, які підстрахують. Це й виділяє «Ноттінгем» з-поміж усіх колективів, які в АПЛ дотримуються оборонного стилю футболу.
Як і «Борнмут», компліменти надходять скаутській службі. За Муріло минулого літа заплатили 11 млн євро «Корінтіансу» (а тепер за ним стежить «Реал»), а за досвідченого Миленковича 11 млн «Фіорентині» влітку 2024-го. В ротації ж сидить не менш перспективний актив – 23-річний Морато, якого пів року тому теж взяли за 11 млн євро у «Бенфіки». Він часто виходить на заміни та іноді у трійку центрбеків, коли «Ноттінгем» перебудовується.
2. Вірджіл ван Дейк (33 роки) та Ібраїма Конате (25 років) – «Ліверпуль»
Вибір, який не вимагає багато додаткових пояснень. По один бік центру захисту – Ван Дейк, який очевидно претендує на звання найкращого гравця цієї позиції у світі, по інший – Конате, який нарешті адаптувався до АПЛ та остаточно сформувався як футболіст елітного класу.
Колись до француза було досить скептичне ставлення, але зараз достатньо одного факту перебування Ібраїма в основі найуспішнішої команди Європи. Якби він не відповідав необхідним вимогам, то навряд вважався б безальтернативно основним в Арне Слота. Єдині матчі у сезоні, які він пропустив, це або другорядні для «Ліверпуля» кубки, або наслідок травми коліна (вибила його з гри фактично на цілий місяць у грудні).
Проте попри впевнене лідерство клубу в АПЛ, за індивідуальними якостями та взаємодією на полі вершину рейтингу очолює інша пара центрбеків.
1. Вільям Саліба (23 роки) та Габріел Магальяєс (27 років) – «Арсенал»
Чесно кажучи, представники «Арсенала» були вкрай близькими до того, щоб все ж опинитися на другій позиції. Сумніви закрадались через певний спад Саліба у поточному сезоні.
Вільям почав незвично багато помилятися – з найяскравішого згадуємо як пряму червону проти «Борнмута», так і недавній провальний матч з «МЮ» в Кубку Англії (відео з фінтом Зіркзее досі віруситься мережею).
У своїй праймовій формі Саліба утворював з Габріелем майже непрохідну стіну. Ось лише кілька фактів на основі попереднього сезону:
• 35/38 турів разом в основі на АПЛ;
• 18/35 турів «на нуль»;
• 29 пропущених – найменше у чемпіонаті.
Так ось, причина, яка змусили залишити «канонірів» лідерами топу – той факт, що принаймні статистично надійність пари не сильно погіршилась попри спад одного з них.
Ну і Магальяєс додає балів – не просто захисник, а людина, яка доволі часто вирішує проблему відсутності забивного форварда в «Арсеналі». Бразилець продовжує вражати своїми бомбардирськими досягненнями (5 голів в усіх турнірах, 3 в АПЛ), а «культ кутових» з‘явився не в останню чергу завдяки його впливу. Те, як він перестрибує суперників та виграє позицію – футбольна естетика.
Фото: PA Images, UK Sports Pics Ltd, Action Plus Sports, Cody Froggatt/Sportimage, Alfie Cosgrove/News Images, Craig Mercer/ Alamy Live News
Інші пости блогу
