Як ФІДЕ виправдовує проведення заходів на окупованих територіях України і що з цим не так
З ФІДЕ не зовсім погоджується навіть ФІДЕ.
Цими вихідними ФІДЕ може повернути право змагатися під власним прапором Російській Федерації – попри те, що Федерація шахів Росії буквально включила до свого складу організації з окупованих територій України.
До того Апеляційна палата ФІДЕ зменшила покарання за це і підсанкційних осіб у ФШР з відсторонення на 2 роки до штрафу у 45 тисяч євро.
Як ФІДЕ виправдовує можливість шахових турнірів на окупованих територіях
У травні ФІДЕ випустила лист, у якому за підписом віцепрезидента ФІДЕ Вішванатана Ананда пояснювала, чому ФІДЕ (з натяком безпосередньо на Етичну комісію) не може забороняти федераціям-членам організовувати змагання з шахів на окупованих територіях (з натяком на Україну і ФШР).
Tribuna.com отримала доступ до змісту цього листа і публікує його текстом повністю.
«Люди, відповідальні за порушення правил ФІДЕ, так само як і правил МОК, повинні бути санкціоновані. Однак, права усіх інших людей, які не відповідальні за жодне порушення, повинні бути водночас гарантовані.
Ці принципи повинні застосовуватися також у жахливих випадках воєн та воєнних операцій.
ФІДЕ однозначно підтримує територіальну цілісність країн у межах своїх міжнародно визнаних кордонів і наполягає, що усі федерації-члени повинні дотримуватися відповідних вимог міжнародного права та усіх правил ФІДЕ.
ФІДЕ поважає і виконує усі директиви ООН, ЄС, МОК, так само як санкції і обмеження певних країн, накладені ними та іншими міжнародними організаціями, де їх треба застосувати.
Однак, варто зазначити, що попри санкції, попри політичну ситуацію, попри суперечки між державами через території та навіть війни і воєнні дії, люди, що повсюдно живуть, мають право задовольняти свої культурні та спортивні потреби, включно через гру у шахи.
У нещодавній світовій історії є достатньо прикладів, де жителі територій, які знаходяться у межах міжнародно визнаних кордонів однієї держави, але не контролюються тією державою або є де-факто під контролем іншої держави, не втрачали свого права брати участь у спортивних заходах та змаганнях. Наприклад, зводячи до одного випадку, це відбувається у Північному Кіпрі (там є станом на 2008 рік 29 спортивних федерацій та 13 838 людей, зареєстрованих у них, згідно з деякими доступними джерелами; баскетбол, футзал та інші спортивні федерації навіть допускали участь команд з «Північного Кіпру»; ФІДЕ відхиляла запит на визнання «Федерації шахів Північного Кіпру», але визнає право організовувати шахові змагання на цій території, в найкращих інтересах гравців), так само як у Придністровʼї, Абхазії і т. д.
Саме з цієї причини будь-яке рішення щодо відсторонення федерації-члена повинно бути віднесене до компетенції Генеральної асамблеї».
Утім, Апеляційна палата Етичної комісії, розглядаючи апеляцію ФШР на своє відсторонення, все ж погодилася із тим, що включення окупованих територій – це порушення. Це стало відомо з тексту рішення Апеляційної палати, яке стало доступним Tribuna.com:
«Включенням регіональних шахових федерацій на окупованих територіях як членів ФШР і організацією шахових заходів на територіях відповідних регіональних шахових федерацій, які визнаються у рейтинговій системі ФШР, ФШР порушує територіальну цілісність та суверенітет ФШУ.
... Те, що організація шахового процесу та управління у регіонах, які належать сусідній федерації, говорить саме за себе, що є антитезою сприянню товариських стосунків з цією федерацією.
... Щодо питання того, чи дії ФШР на окупованих територіях порушують, дійсно чи потенційно, і впливають на репутацію ФІДЕ, на думку Апеляційної палати, відповідь на це питання є ствердною».
Апеляційна палата зменшила покарання ФШР (45 тисяч євро штрафу і відсторонення на 1 рік у випадку несплати замість відсторонення) через те, що змінила погляд Етичної комісії на перше звинувачення – про підсанкційних осіб у складі Опікунської ради ФШР. Апеляційна палата вирішила, що цей орган є «номінальним» і «неактивним», тому не впливає на репутацію ФІДЕ та не заслуговує на покарання ані для ФШР, ані для Аркадія Дворковича.
Окрім того, Апеляційна палата звернулася до ФІДЕ, щоб та розробила правила щодо шахових заходів на окупованих територіях – погляд керівництва ФІДЕ на це вже навели вище.
Що не так із поглядом ФІДЕ
І цей погляд Ананда не витримує перевірки на адекватність та реальність.
Так, в загальному, Ананд має рацію – люди мають право грати в шахи (як і в будь-який інший вид спорту) в тому числі на окупованих територіях. Однак питання – в обсягах.
Власне, ані ФШУ, ані гросмейстери Петер Гейне Нільсен з Андрієм Баришпольцем, ані українське суспільство не вимагають у ФІДЕ вивезти усі шахові дошки з Криму та інших окупованих територій. Ніхто не позбавляє населення окупованих територій права грати в шахи – «задовольняти культурну і спортивну потребу».
Проблема у тому, що усі установчі документи – як МОК, так і самої ж ФІДЕ – не допускають інституціалізацію шахового процесу на окупованих територіях організаціями держави-окупанта. Це НЕ впливає на реалізацію права осіб грати в шахи – це впливає лише на порушення територіальної цілісності та впливу іншої федерації-члена, що визнала навіть Апеляційна палата ФІДЕ.
Окрім того – і це теж, зокрема, відзначала Апеляційна палата, посилаючись на рішення CAS у справі МОК проти ОКР, неможливо порівнювати усі воєнні конфлікти і зводити їх до спільного знаменника. Щонайменше, тому що в усіх наведених Анандом прикладах – Північному Кіпрі, Придністровʼї, Абхазії – попри фактичну окупацію територій (Туреччиною та Росією відповідно), держава-окупант не «включає» ці території до складу юридично – відповідно, питання визнання безпосередньої окупації на рівні спортивних федерацій не постає (лише питання визнання «незалежності» квазіреспублік – але воно критично інше). У цьому полягає унікальність ситуації України.
Власне, вже на цьому аргументи Ананда розвалюються. Усе інше – зокрема, про «визнання» на міжнародному рівні Північного Кіпру у баскетболі та футзалі, навіть якби було правдою (а ФІБА та ФІФА не визнають Північний Кіпр – лінк і лінк, відповідно, Ананд просто бреше), банально не стосується України.
Фото: ФІДЕ