Справа Сіннера: чому настав час змінити антидопінгову політику WADA
Розбираємося у скасуванні дискваліфікації італійця.
Швейцарський журналіст Сімон Граф зібрав думки експертів щодо допіногової справи першої ракетки світу Янніка Сіннера. Публікуємо переклад статті з дозволу автора.
Ще зовсім недавно Яннік Сіннер був улюбленцем усіх. Всі захоплювалися його приземленістю та потужною грою. Але раптово все змінилося, коли стали відомі його позитивні допінг-проби та одночасне виправдання.
«Я більше не буду таким привітним з ним, коли зустріну його в роздягальні», – сказав Нік Кіріос, який виступив у ролі коментатора на ESPN. «Я не можу контролювати реакції інших гравців», – відповів Сіннер. «Якщо я хочу щось сказати, я говорю це прямо. Я така людина».
Під час свого матчу першого раунду на US Open було видно, що Сіннер був під тиском. Один сет він повністю програв аутсайдеру Макензі МакДональду (ATP 140). Потім він увімкнув «режим робота» і безжально розгромив американця. Але темою для обговорення залишається, звичайно ж, гравець №1 у світі.
Адже, крім Кіріоса, інші також висловилися критично: Новак Джокович натякнув, що італієць отримав, можливо, особливе ставлення. Навіть Карлос Алькарас, який завжди хвалив Сіннера як свого головного суперника, висловився відсторонено.
0,000000001 грама на мілілітр
Часто порівнювали непорівнюване та поширювали напівправду, проте основну проблему у випадку Сіннера ігнорували: правила допінгу відстають від дедалі досконаліших методів аналізу.
Сіннер нарахував у Нью-Йорку всі нулі після коми, щоб показати, наскільки малою була кількість анаболічного стероїду клостеболу, яку знайшли в його організмі: 0,000000001 грама на мілілітр.
Всесвітнє антидопінгове агентство (WADA) встановлює мінімальні кількості для лабораторій, які вони повинні виявляти для кожного класу речовин. Проте деякі лабораторії здатні виявляти значно менші кількості, оскільки їхнє обладнання є кращим.
Нещастя Сіннера
Згідно з Матіасом Камбером, багаторічним колишнім головою Антидопінгу Швейцарії, виявлена кількість у сечі Сіннера була в триста разів меншою за те, що WADA вважає мінімальною для цієї речовини. Це означає, що італієць просто не пощастило, що його аналізи дали два позитивні результати. У якій лабораторії їх досліджували, не було оприлюднено.
За словами Камбера, лабораторне обладнання покращується кожні 5-10 років. У результаті виявляються все менші кількості. Головне питання полягає в тому, чи вдається таким чином викривати тих, хто допінгується мікродозами, або ж це призводить до збільшення кількості випадків непередбачених позитивних тестів? Тому, на думку Камбера, настав час оновити правила.
Вони є досить складними. Якщо лабораторія виявляє залишки речовин, що вказують на дозволене медичне використання, встановлюється порогове значення для прийняття рішення. Все, що нижче цього значення, можна пояснити — деякі ліки від астми підпадають під цю категорію.
Ключові нюанси
Щодо речовин, що потрапляють в організм через забруднену їжу, WADA встановлює граничні значення, вище яких проба вважається нетиповою. Потім необхідно провести додаткові дослідження, щоб вирішити, чи стане це позитивною пробою та можливим порушенням правил допінгу. Такий випадок стався з велогонщиком Матіасом Флюкігером.
До третьої категорії належать такі речовини, як більшість анаболічних стероїдів, які вважаються позитивними завжди, незалежно від кількості. У випадку з такими речовинами автоматично слідує тимчасове відсторонення. Так було і з Сіннером.
Як клостебол потрапив у тіло Сіннера
Адвокати італійця одразу після його позитивних допінг-проб 10 і 18 березня подали апеляцію. За словами Сіннера, його тренер з фітнесу Умберто Феррара відразу знав, звідки взялося забруднення: від спрею «Трофодермін», що містить клостебол.
Феррара передав цей спрей фізіотерапевту Джакомо Налді, щоб той обробляв ним поріз на пальці під час турніру в Індіан-Веллсі. І коли Налді лікував тенісиста, стероїд потрапив у тіло Сіннера.
Передача підтверджена
Трійка суддів, що розглядала справу, визнала це пояснення правдоподібним і повністю виправдала Сіннера. Журналіст-дослідник Хайо Зеппельт у 2021 році показав, що деякі анаболіки дійсно можуть передаватися через контакт із тілом. Але виникає питання: чому його тренер з фітнесу Феррара купив цей спрей і передав його Налді, хоча, очевидно, знав, що він містить заборонену речовину? На це питання Сіннер не зміг дати відповідь.
Італія – це єдина європейська країна, яка дозволяє використання цього засобу для загоєння ран, що містить клостебол. Це, ймовірно, є причиною того, що з 2019 по 2023 роки 38 італійських спортсменів дали позитивні результати на клостебол. Подібна справа сталася з баскетболістом Ріккардо Моразкіні, який заявив, що його дівчина лікувала рану на пальці цим спреєм і передала його через контакт. Проте він був відсторонений на рік, перш ніж був виправданий.
Зосередження на серйозних речовинах
Щоб уникнути таких випадків, антидопінговий експерт Камбер пропонує змінити правила: всі речовини, подібні до клостеболу, які автоматично призводять до позитивної проби, повинні розглядатися як атиповий результат (граничні значення для акредитації лабораторій залишилися б такими самими). Потім необхідно було б провести додаткові дослідження.
Тільки якщо вони вкажуть на ймовірне застосування допінгу, результат стає позитивним. Тоді, як у випадку Сіннера, слідує тимчасове відсторонення. Якщо дослідження вкажуть на наявнвість речовини, справа закривається – і громадськість про це не дізнається, якщо сам спортсмен не розповість.
Такий підхід не лише нівелює відмінності між лабораторіями, але й вирівнює умови для спортсменів. Адже більшість не можуть собі дозволити, як мільйонер Сіннер, наймати армію дорогих адвокатів. І таким чином зникне також звинувачення в особливому ставленні, яке висловив Джокович.
Фото: US Open, Sky Sport, ATP
Інші пости блогу
