«Розуміємо, що наша ціна вже є максимальною»: як MEGOGO купує права та формує вартість підписок
Інтерв'ю з директоркою з контенту Марією Панченко.
Нещодавно в інтерв'ю з Валерією Толочиною ми дізнались, як на MEGOGO просувають спорт.
Окрім цього інтерв'ю, на Tribuna.com була серія матеріалів про те, як транслюють спорт в Україні – від аматорського футболу до єврокубків.
Переходимо до специфіки закупівлі прав на спортивні трансляції.
Дарина Калінчук поговорила з Марією Панченко, директоркою з контенту MEGOGO. З цього інтерв'ю ви дізнаєтесь:
🔹 що таке департамент контенту на MEGOGO і як він працює;
🔹 як купуються права на показ спортивних подій та які права отримати найскладніше;
🔹 як правовласники ставляться до війни в Україні;
🔹 як формується вартість підписок та чому футбол не показують безплатно;
🔹 чи планує MEGOGO транслювати УПЛ та багато іншого.
Як проходить закупівля спортивних прав, ставлення правовласників до війни в Україні
– Як би ви описали роботу департаменту контенту?
– Було б доцільно сказати, що все, що стосується на MEGOGO контенту, – це мій департамент. Ми закуповуємо контент, замовляємо його виробництво, озвучуємо українською мовою, титруємо, доставляємо, оформлюємо вітрину на платформі.
– Які цілі та виклики стоять перед вашим департаментом?
– Основні цілі – це якнайкраще розважити нашого користувача, щоб йому завжди було що подивитись, щоб він відчував, що добре проводить час, отримує цінність від MEGOGO в кожній точці своєї передплати.
Щодо викликів, перший – це піратство. Ми маємо пояснювати людям, чому потрібно платити за контент, якщо вони на піратці можуть це подивитися безплатно.
Зараз виклик – це ще й озвучення українською, яке ми прагнемо довести до 100% – це величезна робота, якою ми постійно займаємося, інвестуємо власні кошти. Так, загалом інвестували до 2 мільйонів доларів. Найчастіше правовласники не надають українські доріжки – це наша відповідальність, наша частина роботи – і ми відчуваємо цю відповідальність, нагальність потреби. Для нашої команди контент російською – це не ОК. Тому ми створили собі список пріоритетів, взяли на себе зобов'язання: що, як і в які терміни маємо озвучити. Це дуже великі навантаження і на команду, і на фінанси, і так далі.
– Ваш департамент є найбільшим за кількістю працівників. Як у вас діляться обов'язки?
– Можу розповісти про підсекції. У нас є департамент озвучення і локалізації, департамент технічної обробки контенту, департамент антипіратства, спортивна редакція, департамент закупівлі, департамент виробництва і редакція платформи, яка вирішує, що і де стоїть, яким способом організувати контент, яке промо підготувати, що висувати в топ, які підбірки робити.
– Розкажіть про специфіку купівлі прав на спортивні події. Як відбувається цей процес?
– Специфіка полягає в тому, що зазвичай це тендери… Тобто, коли ми говоримо про неспортивні права, – це прямі переговори. Коли говоримо про не ексклюзивні права, ми не обмежені ані в часі, ані в пропозиціях. В принципі це творчість з двох боків. Ми можемо шляхом переговорів і консенсусу досягти якоїсь точки, в якій обом сторонам комфортно.
Коли оголошуються тендери, правовласник вирішує, на який період цей тендер. Він може задавати базові умови для участі. Це може бути 3 роки, 5 років, 6 років. Різні правовласники по-різному бачать свій розвиток в даній точці. І кожен учасник має подати свою найкращу пропозицію як перший крок. У прямих переговорах на першому кроці всі дуже обережні в тому, що вони пропонують, як вони бачать ситуацію. Тут ситуація інша – ми маємо розкрити всі карти, подати свою найамбітнішу пропозицію для того, щоб або перемогти одразу, або зайти на друге коло і мати змогу подати наступну пропозицію, яка має бути навіть кращою, ніж перша. Це дуже складний процес, емоційно виснажливий і напружений. У спорті, як правило, ексклюзивні права. Тому це набагато складніше, ніж купувати у правовласників шляхом прямих переговорів.
Спортивні права продаються заздалегідь, щонайменше за півроку-рік до старту. Неможливо сьогодні піти і купити їх, а вже завтра транслювати Лігу чемпіонів.
– А з якою країною чи турніром було найскладніше отримати права? Можливо, у вас є якісь цікаві історії, якими хочете поділитися?
– З кожним стільки історій, що можна розповідати дуже довго. Якісь приколи є скрізь. Ми ж люди такі – з гумором. Чим більші права, чим вони дорожчі, чим вони масштабніші, тим менше там гумору. Там все стандартизовано. Навіть процедура, коли вони розглядають тендерні заявки. Це відкладені телефони в одній кімнаті, запрошені аудитори в іншій кімнаті. У цій процедурі важливо податися саме до дедлайну, ми завжди намагаємося зрозуміти, про який часовий пояс йдеться, щоб не податися не в тому часовому поясі, тому що це «no-go». На хвилину запізнилися – і заявки закриті, система припиняє працювати. Заявки подаються не в пошті, а через портал. Система закривається – і ми вже нічого не можемо зробити.
Надзвичайно відповідально відправляти заявку. Мало того, що сформувати, вичитати і перевірити, ще й відправити. Найбільші заявки я подаю самостійно. Це дуже відповідальна історія, велика підготовка. З нашими блекаутами дуже важливо, щоб був інтернет, все працювало, тому що потім нікому нічого не поясниш. Постфактум подати заявку неможливо. Ми ніколи не були в такому стані, що не могли подати заявку. Але це завжди дуже напружено і дуже цікаво. Знаєте, в останній момент завжди щось виникає, щось не працює, всі нервуються. Але, слава богу, з огляду на те, скільки у нас спортивних прав і якої вони якості, начебто все, що задумували, все вдавалося.
– Бувало у вас таке, що до кінця тендеру не було зрозуміло, отримаєте ви права на якийсь чемпіонат / турнір чи ні?
– Останній тендер по Лізі чемпіонів був впритул до старту самих прав. Коли партнери повідомили нам та іншим гравцям ринку про те, що вони збираються оголошувати тендер, я так і запитала: «Невже у вас дійсно вистачить часу на всі процедури для того, щоб встигнути до початку?» Партнери були налаштовані оптимістично.
Насправді все пройшло дуже швидко і я не думала, що ми встигнемо, але все вдалося, тому що були налаштовані, усвідомлювали дедлайн і діяли в максимально стислі терміни. Я думала, що це неможливо. Зазвичай робочі процеси у таких великих компаніях, як УЄФА, займають більше часу. MEGOGO також вже велика компанія. У нас багато внутрішніх процедур, своєї юридичної вичитки, у них – своєї. Але тут ми зустрілися в тій точці, коли всім треба було поспішати, і ми встигли.
По інших правах я такого не пригадаю. Зазвичай вони ж планують тендери відповідно, щоб було досить часу для всіх необхідних процедур, а там їх досить багато. Окрім підписання контракту є ще низка інших кроків – це і отримання сигналу, і всі необхідні апгрейди продакшн, які ми маємо пройти, якщо вимоги змінилися і стали вищими, складнішими, ніж вони були. Ліги, де у нас є зобов’язання, національні збірні, Ліга Європи, Ліга чемпіонів. Скрізь ми маємо знімати, тому до цього треба готуватися заздалегідь.
Були складні виклики з партнерами, які для нас знімають за межами України, але перебувають в Україні. Вся наша логістика і підготовка набагато складніша, ніж для тих, хто оперує за межами України. Тому тут ми мали проінвестувати і час, і в комунікаціях – і наші партнери не підвели. Вони все вчасно зробили, всі апгрейди.
Україна в тих умовах, в яких ми зараз перебуваємо, знімає на новому, вже вищому рівні – за оновленими вимогами Ліги чемпіонів, які існують за новим тендером. Це надзвичайно в наших умовах. Кожного разу ми маємо перевершувати самі себе.
– Якщо правильно зрозуміла, найскладніше отримати права на великі турніри, як, наприклад, Ліга чемпіонів?
– Ви знаєте, навіть не права отримати важко – до прав додається дуже багато зобов’язань. Це і отримання сигналу від партнерів, тому що зазвичай правовласники не самі забезпечують сигнал. Вони мають партнерів, які передають сигнал – треба з ними підписати нові контракти або продовжити співпрацю, обговорити всі умови, потім є частина продакшн, її теж маємо виконати. Є ціла низка зобов'язань, які є результатом того, що ми підписали угоду.
Угода – це перший крок, далі починається найцікавіше і основна робота відбувається після цього. Але ми, на жаль, не можемо гарантувати нашим партнерам, що вони будуть для нас знімати. Вони вже мають апгрейдити свої ПТСки (пересувні телевізійні станції), а ми ще не знаємо: виграли тендер чи ні. Тобто в цих стислих термінах і в цих умовах дуже багато невідомих – і ось це важко. Не так важко виграти тендер, як виконати всі зобов'язання після того, як ми його виграли.
– А які саме зобов'язання?
– Основне зобов'язання – виробництво домашніх матчів. Раніше вони відбувалися в Україні, а зараз українські команди та національна збірна грають в європейських країнах. Це не тільки Польща, це буває Словаччина, зараз – Німеччина. Ми маємо командою та обладнанням виїхати, розгорнутися, провести всі тести, відзняти все по зобов'язаннях від першої до останньої літери їх мануалу, згорнутися, повернутися в Україну стільки разів, скільки цього потребують зйомки.
Ми маємо цілий графік і маємо його виконувати. Команда має стабільно виїжджати та заїжджати. Це дуже важко забезпечити. Вся логістика виснажує команду, ми витрачаємо на подорожі набагато більше часу, ніж ми б просто відзнялися в Києві. На все і ціна вища. Після апгрейду ПТС – ціна вища. Для того, щоб люди переночували в німецькому місті – ціна вища. Щоб вони доїхали до Німеччини – ціна вища. Маємо постійно нести додаткові витрати.
– Як правовласники ставляться до війни в Україні?
– Ставляться з великим розумінням і підтримкою. Вони дуже активно нас підтримували, особливо перші місяці війни. Деякі спортивні правовласники першими телефонували. Ми ще були у березні в бомбосховищах, ще не розуміли, що відбувається, а вони вже нам дзвонили зі словами підтримки і дозволяли використовувати деякі права з великою знижкою або безкоштовно. Це, звичайно, не тривало довго. Перші 2-3 місяці війни ми глядачу віддавали все безкоштовно, тому що і отримували це безкоштовно. Хоча і несли всі витрати на отримання сигналу, на коментування, на доставку до споживача, але віддавали безкоштовно. Всі були в такому стані, що не думали про гроші, не думали ні про що. Думали лише про те, що відчуваємо те саме, що й інші люди в Україні.
Для дітей, наприклад, мультики безкоштовно показували від будь-яких правовласників – і Disney їх надавав безкоштовно, і Paramount. Ми просто були тунелем, через який весь контент йшов до людей, які сиділи в київському метро і не розуміли: чи будемо ми взагалі живі, чи ні.
Далі, коли ми трошки почали наводити фокус, настало літо, почали дуже активно вести переговори. Ми не можемо платити стільки, скільки це коштувало до війни. Не всі і не завжди погоджувалися на наші умови, не завжди ми отримували ту підтримку, на яку розраховували, але можна сказати, що більшість правовласників надзвичайно нам допомогла. Ми почали підвищувати ціни не з початку широкомасштабної війни, а лише торік. До цього ми утримували їх.
Завдяки тому, що нам надавали певні знижки, певні послаблення, чекали з платежами, ми змогли ретранслювати це на наших споживачів. Тобто ми могли утримувати ціну на тому самому рівні, хоча мали більші витрати і через курс іноземних валют, і через блекаути. Ми купу грошей додатково витрачали, наприклад, заряджали дизель-генератор, щоб відпрацювала студія. Наш керівник спортивної редакції самостійно стояв в черзі на заправку з каністрами. Він не міг розрахуватись карткою, бо часом не було мобільного інтернету, нічого не працювало. От в таких ситуаціях ми показали без жодного збою Чемпіонат світу, коли ми були партнерами з «Суспільним».
У таких ситуаціях постійно були більші витрати, які ми вже якось відбивали, але не могли переносити на кінцевого споживача через те, що мали певні знижки від правовласників. Коли розпочався новий цикл контрактів, стало набагато важче. Зараз ми у тій точці, коли маємо конкретну ціну і повинні сплатити все в обумовлений період. Звичайно, ціни зросли, звичайно, ми не можемо говорити з правовласниками про валютні ризики. Тому працюємо з тим курсом, який маємо.
Але на початку повномасштабної війни нас підтримували всі, про це можна сказати сміливо. Хто як міг: хтось надавав знижку, хтось надавав безкоштовний період прав, хтось надавав розтермінування платежів. Не можу навіть назвати когось, хто відреагував, мовляв, це ваші особисті проблеми.
– Я так розумію, що зараз ніяких знижок від правовласників немає?
– Ні, у нас більшість спортивних прав – це нові контракти, які були укладені нещодавно і ми вже домовлялись і подавалися на тендери в тій точці, яка для нас була некомфортною, але посильною.
– Які зміни ви відчуваєте у співпраці з іноземними партнерами з початку повномасштабної війни?
– Особливо з тими, для кого ми виконували зобов'язання по виробництву домашніх матчів – це величезна повага на нашу адресу. Тому що вони взагалі не вважали це реальним. Їм здавалося, що ми зараз будемо посилатися на форс-мажорні обставини і просто перестанемо виконувати свої зобов'язання по виробництву. Ми знайшли способи, як це зробити. Мені здається, що один з нефінансових факторів, чому деякі тендери ми виграли, – це був вплив того, що у важкі часи ми не підвели і змогли свою частину виконати (в той момент ми не були зобов'язані це робити).
Зараз вони відчувають, кожного разу говорять, що це надзвичайно – те, що ми робимо. Не тільки виробництво, але й забезпечення прямих трансляцій в повному обсязі під час блекаутів. У нас є багато систем, яким чином це відбувається – це і віддалене коментування, і генератори в наших студіях. У нас забекаплене живлення ноутбуків, інтернету у ключових людей, які видають ефір. Розуміємо, що завжди в будь-якій точці в них має бути доступ до техніки й інтернету.
Тому партнери іноді шоковані, дуже обережно питають, чи вдалося нам щось показати. Коли дізнаються, що ми показали 100%, вони шоковані. Це надихає і дає змогу говорити про те, що ми на своєму шляху. Ми використовуємо права, активно їх промотуємо. Багато чого можна списати на форс-мажори і просто не виконати зобов’язання, але ми ніколи цим шляхом не йшли. Відпрацьовували всі права по повній програмі і, мені здається, що ця повага – те, за яких умов ми працюємо, вона викликає кожного разу вдячність і позитивний зворотний зв'язок партнерів. Відчувається, що вони трошки більше в цьому бачать, ніж просто контракт з Україною – і це дуже приємно.
Чому спорт не може транслюватися безкоштовно і як формується вартість підписок на MEGOGO
– Розкажіть, як формується вартість підписок?
– Ми сумуємо вартість прав, додаємо також overhead – всі інші витрати, які має компанія. Таким чином розуміємо собівартість. Це ще не означає, що ми продаватимемо за цю ціну. Є конкурентні обставини, ми не можемо бути дорожчими за конкурентів, до того ж маємо зрозуміти, скільки наша аудиторія може собі дозволити витратити. Нас іноді запитують: чому немає того чи іншого контенту, чому певних фільмів нема у передплаті? Ми розуміємо, що за 1000 грн передплату ніхто не купить. Ми розуміємо, що наша ціна вже є максимальною. Вона досить відчутна для людей, і ми це також відчуваємо. Для нас це також біль, тому ми дуже ретельно все прораховуємо.
Наше завдання – не бути збитковими. Ми не маємо інших джерел фінансування компанії, ніж прямі доходи від нашої діяльності. Ми маємо платити зарплати людям, ходити в офіс, платити за електроенергію. Ми маємо постійно балансувати між тим скільки люди можуть собі дозволити заплатити, скільки ми витратили на контент і скільки треба, щоб утримувати платформу.
У кожній точці ми намагаємося знайти компроміс. Найболючіше для нас – це підвищення вартості передплати. Ми також живемо в Україні і відчуваємо як боляче, коли все навколо зростає в ціні. Тому робимо все можливе, активно ведемо переговори з усіма контрагентами, намагаємося не продовжувати контент, який не перевершив очікування по перформансу. Тобто виділяти тільки те, що працює, що має попит. Для того, щоб оптимізувати нашу вартість. Для того, щоб потім жодним чином не переносити її на споживача. Для нас це кожен раз дуже важливо.
Ми робимо все для того, щоб не підвищувати ціни користувачам так, як нам їх намагаються підвищити правовласники. Тобто ми неначе буфер, намагаємось пояснювати правовласникам, яка ситуація в країні. Якщо спортивні права – це тендери, то інші правовласники – це прямі переговори. З ними можна поговорити особисто. Їм дуже активно розповідаємо про наше буденне життя. Вони ж усі про це питають. Особливо акцентуємо на економічному стані, на демографії. Ми апелюємо до того, якій кількості споживачів ми можемо запропонувати свій продукт.
– Як пояснити глядачу, чому спортивні трансляції не можуть бути безкоштовні?
– Мені здається, це свого роду Legacy – тобто те, що ми успадкували від часу розквіту українських медіагруп. Починаючи з 2000-х, українське телебачення було дуже сильне в плані наповнення. Українські телеканали пропонували безкоштовно для глядача топові голлівудські фільми і серіали, найкращі шоу. Зараз цього трошечки менше, але не набагато. Рівень телебачення дуже-дуже високий, інвестиції в телебачення дуже високі, висока вартість контенту, який закуповує телебачення. Тому люди звикли отримувати найкращі продукти від телебачення безкоштовно.
Просто в певний час усі медіагрупи подивилися на свої витрати і доходи та зрозуміли, що потрібно виходити на точку беззбитковості, починати генерувати прибуток. Аудиторія звикла до іншого. Вона звикла навіть в понеділок вранці замість повтору дивитися щось новеньке, цікавеньке.
Першими, хто почав з цим активно працювати, були канали Футбол 1 і Футбол 2. Вони пояснювали аудиторії, що таке pay TV і платні права. У нас була частина роботи по таких правах, як бої топових українських боксерів. Раніше такі поєдинки транслювали безплатно на каналах медіагруп. Коли ми переводили їх у платну модель – це було боляче для всіх. Нам було дуже важко пояснити глядачу, чому бої стали платними, якими були інвестиції, які існують витрати, хто бере участь в цьому процесі, щоб глядачі взагалі мали можливість подивитися бої. Це дуже важка робота.
Ще важче пояснювати, чому серіал HBO можна подивитися на MEGOGO лише у передплаті, а на піратських сервісах усе безкоштовно. Наразі такий час, коли люди мають більше витрат, існує інфляція. Людям важко залишити у своєму бюджеті місце ще й для передплати на спорт, фільми й серіали, якщо це можна знайти десь безкоштовно. Ми це відчуваємо, і ми надзвичайно вдячні усім тим, хто продовжує свої передплати, розуміючи, що для них важливо споживати контент в хорошій якості на легальному сервісі.
Знаєте, дуже цікава історія була з «20 днів у Маріуполі», українським документальним фільмом, який здобув «Оскар». Ми були абсолютно вражені кількістю поштучних продажів цього фільму. Це був один з найтоповіших фільмів за рік на MEGOGO. Він зрівнявся з першою «Дюною». Зважаймо, що це український документальний важкий фільм про війну, але люди свідомо купували його легально.
Ми ретранслюємо весь цей дохід на правовласника, на продюсерів, на виробничу команду – це дуже-дуже важливо. Тепер ми ще більше надихаємося, коли бачимо нові українські документалки. Незабаром у нас на медіасервісі з’являться «Підйомна сила», «Мирні люди», «Да Вінчі» (на момент публікації деякі фільми вже з’явилися на платформі – прим.). Гадаю, люди починають розуміти, чому варто платити навіть за документалку. Особливо, коли це українська документалка. Вони бачать цей потічок грошей, які йдуть від них до творців контенту, щоб автори змогли творити ще більше.
Це величезна робота відділу PR та маркетингу. Вони мають постійно пояснювати й працювати з усім цим гейтом на кшталт: «Цей контент валяється десь безкоштовно, як ви смієте брати за це гроші?»
Піратство, MEGOGO в кабельних мережах та чому не транслюють УПЛ
– Ще одна проблема – якраз таки піратство. Як ви з цим боролись? Яскравий приклад, коли під час Євро навіть відомі спортивні журналісти публікували у своїх телеграм-каналах хайлайти матчів.
– Піратство в спорті – найважча проблема, тому що матч йде 90 хвилин. Якщо ми не встигли нічого зробити з піратською трансляцією під час гри, то після матчу вже буде пізно. Маємо діяти миттєво. У нас є своя команда антипіратства, там працює близько 25 осіб. Вони моніторять піратські сайти, мають перелік спортивних подій.
У нас є різні угоди з правовласниками й іноді вони залишають антипіратство на своєму боці. Кажуть: «Ми не можемо передати це вам, адже це наша централізована політика, ми маємо величезну команду і величезний досвід». Тоді наша команда у реал-тайм пише звіти про те, де вони бачили піратські трансляції, а потім відстежують, наскільки ефективно спрацювала команда правовласника. Зазвичай після цього правовласники працюють швидше і якісніше. Існує багато інструментів, які дозволяють відслідковувати піратські трансляції.
Коли ми захищаємо контент на своєму боці, та ж сама команда також все відстежує, пише скарги до пошуковиків. Google дуже швидко реагує і прибирає результати видачі. Є дуже ефективні інструменти в YouTube, як прибирати піратські трансляції. Тобто все залежить від платформ. Вони активно видаляють контент, якщо довести, що це піратство, а ми ліцензовані правовласники у цій країні. По-різному буває, але мені здається, що рівень у нашої команди досить високий, ми ефективно боремося з дуже великою кількістю піратських стрімів. Коли великі правовласники публікують свої звіти, то не доповідають про піратські стріми, що йдуть з MEGOGO. Нас немає в переліку тих, у кого крадуть сигнал. У нас є свої «ноу-хау», які ми не розкриваємо, тому що вас ці пірати, напевно, також уважно читають. Але я можу сказати, що наші методи є дуже ефективними.
– Мені було цікаво, як відбувається цей процес. Але так розумію, ви не можете це розповісти.
– Наша команда відстежує піратські трансляції. По яких показниках вона відслідковує, на жаль, не можу сказати. Можливо, колись будемо готові розповісти про нашу технологію, але це не в моїй компетенції – дозволяти випускати цю інформацію у світ. Тому, на жаль, зараз не можу поділитися.
– Як у MEGOGO дійшли до того, що вирішили запускатись на Т2 і в кабельних мережах?
– Ми в певний момент зрозуміли, що накопичили дуже багато спортивних прав. Через те, що багато спортивних подій перетинається в часі, є такі, що отримують більше глядачів, а є чудові події, які ми не можемо підсвітити на 100% та отримати всю аудиторію. Все через те, що у нас на платформі їх дуже багато. Щось не потрапляє в поле зору. Ми зрозуміли, що в аудиторії є величезний запит дивитися спорт безкоштовно. Ми розуміємо, що аудиторія, яка де-факто до нас приходить, це зазвичай від 25 до 45 років. Людям старшого віку досить важко пояснити, як користуватись медіасервісом попри те, що технологія максимально проста. Але їм легше зрозуміти, як споживати щось, через телевізійний канал.
Ми поглянули на свою кількість спортивних прав і подумали, чи є якась частина, яку ми можемо, не хвилюючись за передплатників, віддати безкоштовно, щоб отримати нову аудиторію телебачення. Є аудиторія, наприклад, того ж таки Т2, до якої MEGOGO не дотягувався. Ці глядачі споживають телебачення тільки на Т2, і їм достатньо. Ми захотіли запропонувати такій аудиторії спортивні трансляції. Це можливо завдяки монетизації з реклами або дистрибуції у кабельних мереж. Нам здалося, що це буде чудовим додатком до того, що таке MEGOGO, де ми можемо використовувати свої права, монетизувати і промотувати.
Це дуже важливо, адже немає безплатних каналів з тими футбольними правами, які є у нас. Є якась частина спортивних трансляцій, яку ми можемо, не хвилюючись за інший наш продукт, запропонувати безкоштовно. При цьому сітка телеканалу багата на прямі трансляції й дуже насичена, у ній є широкий спектр європейських чемпіонатів. До того ж раді запропонувати матчі збірної України.
– Чи розглядаєте ви в перспективі сценарій, за якого будете транслювати ще й УПЛ?
– Розглядали, розглядаємо і будемо розглядати. Ми дуже активно говоримо з дистриб'юторами – це наші партнери по співпраці на інших телеканалах. Стосунки з ними у нас дуже хороші і ми постійно підходимо до цього питання, намагаючись зрозуміти, яка у них позиція. Але ми також досить активно самі пропонуємо умови. Наразі ми ще не в тій точці, де могли б зійтися.
Ми розуміємо, що УПЛ – це хороший продукт. Як спортивний мовник, хотіли б мати ці права. З іншого боку, якщо ціна не вміщається у вартість передплати, ми в жодному разі не хотіли б перекладати її на нашого глядача. Шукаємо таке співвідношення ціни, кількості додаткових споживачів і наших витрат на контент, щоб це могло пройти безболісно. Поки ми не знайшли цю формулу, але перемовини продовжуються.
Ми максимально відкриті до співпраці з усіма, ми не агресивний партнер. Ми завжди за те, щоб знайти спільну мову і максимально партнеритися. Я не бачу інших проблем, немає жодної політики в цьому. Питання лише в ціні. Не хочу ставити якісь дедлайни, тому що я розумію, що ми можемо бути не готові, партнери можуть бути не готові, але я дуже сподіваюсь, що ми позитивно розв'яжемо це питання.
Як перелаштовували мовлення після початку повномасштабної війни, російські коментатори на Eurosport
– Ми вже трохи говорили про це, але з якими труднощами зіткнулась ваша команда після початку повномасштабного вторгнення?
– По-перше, частина команди наразі служить в лавах ЗСУ. Більшість цих людей є критично важливими для нас. Їх надзвичайно важко замінити, а деяких ми не замінили і досі. У нас є коментатори, які наразі несуть службу, ми викликаємо їх на деякі матчі. Є коментатор, який взагалі воює на передовій.
Це надзвичайно важкий процес для нас і коментаторів – запросити їх до Києва з їхніх місць служби, щоб вони могли відкоментувати матч, а потім відразу повернутися в частину або на місце несення служби. Але ми розуміємо, що це важливо і для глядачів, і для колег-військових. Останнім у такий спосіб можемо трошки нагадати про цивільне життя, про футбол. Для нас такі виклики доволі особиста історія. Кожного разу докладаємо цих зусиль, бо вважаємо це важливим.
Робота з прямими трансляціями під час блекаутів – це взагалі щось із чимось. До прикладу, коли під час блекаутів ми стартували з Євро, наш режисер застряг в ліфті. Йому вимкнули світло раніше, ніж обіцяли. Ми викликали підмогу, не розуміли що з цим робити за дві години до старту ефіру. Коли знайшли заміну, я сказала: «Тільки перекажіть йому, щоб обов'язково йшов сходами. Якщо ще й він застрягне, я не уявляю, що робити». Через комендантську годину наші колеги облаштували комфортні місця для ночівлі в коментаторській.
Виїзд команди за кордон і повернення – це ще той човниковий біг. Зазвичай, якщо ми зовсім не вписуємося в графік, можемо звернутися до наших партнерів, до УЄФА, по допомогу. Просимо тоді заздалегідь змінити графік таким чином, щоб команда встигла повернутися або поїхати, зорганізуватися з графіком. Ми маємо вирахувати, що буде дешевше – повернути ПТСку в Україну чи залишити її на локації, тому що поруч будемо знімати наступний матч. Поступово ми розбираємося, як з цим мати справу. Немає жодних підручників, жодної класики, як працювати у теперішніх умовах. Є блекаути чи немає блекаутів – ми працюємо, ми завжди знаходимо шляхи розв'язання проблем.
Це був наш вибір. Ми могли знайти партнера в Європі, який, нікуди не виїжджаючи, міг би забезпечити всі наші зобов'язання по власному виробництву. Але ми розуміли, що якщо ми зараз не забезпечимо роботою свою команду з багаторічним досвідом зйомок Ліги чемпіонів, то не впевнені, що по закінченню війни вони повернуться до професії. Відчуваючи відповідальність перед цією командою, ми в якийсь момент зробили свій вибір. Знайти європейського підрядника – за ціною це майже те ж саме, що й возити за кордон нашу команду. Але ми пішли на цей крок, адже думаємо не тільки про гроші, а й про те, що буде далі, що буде з людьми, що буде з індустрією. Знову ж таки, треба комусь передавати ці знання. Якщо всі розійдуться, що ми робитимемо далі? Потрібно дивитися в майбутнє і сподіватися на краще.
– Ще одна тема, про яку хотіли б з вами поговорити: Eurosport і наявність там російських коментаторів. Що можемо робити з цим?
(На момент виходу матеріалу російськомовну доріжку вже прибрали з каналу, але ми спеціально залишили відповідь, яка пояснює, в чому проблема, – прим.)
– Ми можемо продовжувати комунікувати з правовласником, який дистрибутує Eurosport. Я мала з ними ще одну розмову. Ми підіймали цю тему вже стільки разів, скільки мали нагод. Вони готують рішення, я просто не можу його наразі озвучити, яким чином ми можемо зробити Eurosport українським. Ми активно пропонуємо їм свою допомогу, тому що ми знаємо коментаторів, можемо допомогти з організацією роботи. Наразі ця ситуація дуже складна. За кордоном ця проблема з російськими коментаторами може бути не такою очевидною. Втім я думаю, що в певну мить нашого спілкування ми донесли своє повідомлення.
Зі свого боку зараз ми намагаємося розробити декілька планів, які хочемо запропонувати партнерам, щоб їм було легше. Хоча б прямі трансляції на Eurosport можливо зробити з українськими коментаторами, українською мовою. Ми максимально відкриті до співпраці, активно будемо публічно проговорювати певні кроки. Скажімо так, є відчуття, що російські коментатори – це не політика їхньої компанії, а, можливо, уповільнена реакція на те, як ми комунікуємо. Вважаємо, що нам було б простіше, якби інші дистриб'ютори сигналу, кабельні оператори, інші платформи також комунікували. Іноді ми говоримо з правовласниками стосовно ФІДА російською мовою, а вони відповідають, що ми перші, хто їм про це повідомляє, що інші дистриб'ютори про це мовчали.
Я хотіла б, щоб ми як ринок говорили про це частіше. Це проблема не тільки MEGOGO. Важливо, щоб іншим теж було некомфортно, і тоді правовласники зрозуміють, що мають стати на цей шлях. Це додаткові затрати, це додаткові сили, це вкладення часу та інших ресурсів, але вони мають піти на цей крок.
– На завершення хотілося б поговорити про ваші плани. Що ви хотіли б транслювати, але поки все ніяк не виходить. Які у вас плани?
– Я намагаюсь згадати, чого в нас немає. Це важко. Якби в нас не було Setanta, я б, мабуть, сказала про АПЛ та Бундеслігу. Але ми чудово співпрацюємо з Setanta. Я вважаю, що там все гаразд. Про УПЛ ми з вами поговорили і, звичайно, ми були б раді, якби вже домовилися. Вважаю, що партнери теж хотіли б, щоб УПЛ ТБ з'явилося на MEGOGO, як на найбільшому дистриб’юторі спортивних прав. Ми на шляху до цього, вважаю, що маємо всі підстави говорити, що все буде добре.
Не хочеться говорити про якісь права на 2026-2028 роки. Проведемо 2025 рік – от тоді будемо анонсувати свої плани. Нам комфортно працювати зі спортивними правами, які ми ретранслюємо від телеканалів. Я б не сказала, що ми активно шукаємо, агресивно діємо у сфері ексклюзивів. Нам наразі комфортно. Ми вважаємо, що наша пропозиція щодо спорту чудова.
Якщо говорити про неспортивні права, то мені хотілося б, звичайно, ще більше українського кіно, але у нас на наступний рік вже законтрактовано десь близько шести ексклюзивних прем'єр. Було б ідеально кожного місяця робити велику українську прем'єру. В цьому плані ми інвестуємо багато часу, говоримо з продюсерами напряму. Навіть на стадії сценарію намагаємося їм запропонувати якісь цікаві промоплани і підтримку кінотеатрального релізу. Якщо йдеться про прем'єру, пропонуємо максимальне промо, максимальну підтримку, максимальний PR. Для них дуже важливо, щоб помічали їхню роботу. Ми також інвестуємо свій час, свої зусилля. Тому дуже сподіваюсь, що українського кіно на MEGOGO буде більше.
Інші пости блогу
