Юбенки перемогли. Епічна бійка у Лондоні завершила 30-річне протистояння
Фінал сімейної трилогії.
26 квітня у Лондоні, Велика Британія, на арені «Тоттенгем Готспур» відбувся поєдинок між 35-річним британським чемпіоном IBO у середній вазі Крісом Юбенком-молодшим (35-3, 25 КО) та 28-річним Конором Бенном (23-1, 14 КО). Протистояння, інтрига щодо якого була розпалена настільки, що в якийсь момент з’явились переживання, чи виправдає шоу у ринзі її хоча б частково.
Дійство інтригу виправдало. Наразі це найбільш щирий, беззупинний та насичений поєдинок 2025 року. Шоу, в якому було все – від возз'єднання родини до беззаперечної рубки на межі. Понад 30 років тому їхнім батьки влаштували дві зустрічі, які згадують досі. Сини зробили все, щоб виглядати не гірше, закриваючи родинну трилогію.
Ініціатор найпершого поєдинку, який відкрив шлях до сімейного протистояння. Юбенк довго хотів бою проти Найджела Бенна і у 1990-му отримав своє. Тоді Кріс побував у нокдауні у 8 раунді, а у 9-му забив суперника у відповідь, завоювавши чемпіонський пояс.
У 2022-му Кріс-старший був проти бою свого сина проти Конора Бенна. На той момент обидва бійці йшли на поступки – Бенн мав набирати вагу, а Кріс скидати. Батько переживав, що згонка ваги негативно скажеться на синові.
«Я не хочу втратити ще одного сина», – казав він прямо, згадуючи іншого свого сина – Себастьяна, який загинув у 2021-му в Дубаї.
З того моменту Кріс-старший та Кріс-молодший не спілкувались. А ще батько часто критикував сина: за рішення все ж виходити на цей бій, за поведінку поза рингом та на пресконференціях. Юбенк-молодший лиш відповідав, що йому болить таке ставлення людини, якою він захоплювався все життя і що він молиться, щоб батько приїхав просто підтримати його у такому протистоянні.
У 2022-му бій не склався через допінг Бенна, а у 2025-му питання категорії вирішили на користь Юбенка – протистояння мало відбутись в середній вазі. Але Кріс-старший все одно довго не підтримував сина та заявляв, що у того варто забрати боксерську ліцензію.
Аж раптом, батько з’явився на арені «Тоттенгем Готспур». У традиційно яскравому наряді. Обійняв сина. Пішов з ним у роздягальню готуватись до найгучнішого виклику у боксерському житті.
Не тільки WWE вміє в епічні появи неочікуваних героїв. Зал вибухнув оплесками.
Бенн бився з Юбенком двічі. У першій зустрічі пройшов по межі перемоги, а потім програв. Вдруге вони зустрілис в іншій ваговій категорії, а на кону стояло одразу два титули. Проте переможця так і не визначили – судді зафіксували нічию, а Найджел та Кріс так більше не перетинались.
Він – постійно з сином. Підтримує Конора, відвідує офіційні заходи та знаходиться поруч. Найджел навіть вступався за Кріса-молодшого, коли екссуперник критикував того публічно. Казав, що це треба вирішувати особисто і він хотів би бачити Юбенка-старшого на арені.
Коли ж Кріс приїхав, роздягальня Беннів ненадовго застигла перед екраном прямої трансляції. Культова сцена.
Юбенк-старший вийшов із сином в ринг, явно отримуючи задоволення бути майже в центрі великого боксерського шоу. Та пішов обійматись до колишнього суперника і його сина.
А потім їх оголосили окремо перед головними учасниками шоу. Згодом, чоловіки навіть сиділи поруч, дивлячись на запекле протистояння дітей.
Жорсткий, силовий та агресивний. Увірвався в бій в найкращих традиціях цього багаторічного протистояння – без розвідки та з намірами знести опоненту голову.
Конор точно забрав перший раунд, але переграв сам себе морально. За бажанням розбити габаритного суперника, обманути його та донести важкий удар, ховались десятки зайвих рухів, які Бенн робив скоріш на емоціях, ніж з якоюсь ціллю. Йому треба було нівелювати різницю у зрості та розмаху рук, але після першого раунду Конор скоріш кидався на візаві, ніж будував атаку з розумом.
Проте, після середини бою, Бенн все ж намацав свій темп та дистанцію. Моментів, коли він затискав суперника біля канатів та змушував битись ставало все більше. Влучань в голову ненависного суперника, відповідно, теж.
Провівши стартові три раунди у малозмістовних розмінах стало зрозуміло – хлопці сказали одне одному все емоційне, що не давали донести охоронці, які супроводжували їх протягом медіатижня і не тільки. А тепер треба переходити до боксу.
Зосереджений Юбенк – кращий боксер за Бенна. Чіткіший у своїх діях, швидший. А ще банально більший. Розмаху рук, зросту та швидкості рухів на ногах вистачало, щоб Кріс неодноразово пробивав джеб або лівий боковий та йшов на комфортну відстань від опонента.
Небезпека супроводжувала його весь час. Бенн доносив удари. Але Юбенк-молодший став першим, хто намацав свій ритм, дистанцію і почав пристрілюватись. Тут Конора сильно виручило підборіддя. Іноді Кріс влучав настільки чисто, що добра частина опонентів вже б як мінімум слухала б ритмічне відраховування секунд від третього у ринзі. А Бенн стояв та продовжував тиснути.
Діючи таким чином важливими є декілька аспектів. Достатня технічна підготовка, яка дозволяє з часом не втрачати ідейність в атаці, а продовжувати робити саме те, що приносить результат. Фізична готовність рухатись, зустрічати агресора і не зриватись в абсолютно невигідні розміни.
Особливі питання були щодо другого, адже Юбенк ледь-ледь вліз в рамки середньої категорії. У перший день він навіть не зміг повноцінно зробити вагу і довелось продовжувати скидання, щоб наступного дня вкластись в ліміт і не віддавати додаткові кошти до вже зафіксованого штрафу у 500 тисяч доларів.
Вагу Кріс все ж зробив, але зневоднення – підступна річ. Легко може сказатись після середини зустрічі і призвести до поразки. Юбенк пройшов по межі.
Двобій переріс у бійку. Юбенк вирвав перемогу, яка ледь не висковзнула з рук
Після середини бою стало очевидно, що спочатку Бенн намацав свій темп атак, почавши доносити дещо більше ударів. А дуже скоро Юбенк підсів фізично.
Спочатку не було нічого критичного, але Кріс то довше застоювався навпроти візаві. То клінчував там, де раніше просто рвав дистанцію. То влізав у розміни до суперника, який тільки цього й чекав.
З 7 по 10 раунди Бенн активізувався, відчувши шанс. Конор неодноразово доносив важкі удари, притискав суперника до канатів і змушував того битись. Кріс приймав бійку і здебільшого програвав її. З кожною хвилиною Юбенк виглядав все важче, а удари до його голови доходили все краще.
Кріс залазив туди, де шансів було найменше – на ближню дистанцію до набагато меншого, але при цьому фізично сильного суперника. Тактика, яка не мала б принести результат. Але принесла.
У десятому раунді стався останній злам. Тепер вже дещо підсів Бенн, який почав викидати менше ударів, ніж раніше. І повернувся до життя Юбенк, який знайшов комфортну дистанцію для атак і поблизу візаві.
Далі – лиш безумовна бійка. В певні моменти від Кріса заходили чотириударні комбінації, які, не дивлячись на точність, не змушували Бенна падати. В інші, Конор вибухав контрвипадом і складно було вже Юбенку.
Але в загальній картині, Кріс-молодший все ж був точнішим та забрав чемпіонські раунди.
Згідно зі статистикою Compubox, Юбенк викинув 913 ударів – проти 593 від Бенна. Точність атак суперників склала 40,2% та 36,3% відповідно. Водночас найкращий раунд за точністю атак від Бенна – дев’ятий, коли все виглядало так, неначе Юбенк ось-ось остаточно зламається. А від Юбенка – одинадцятий, коли він ще звідкись взяв сили і все ж дотиснув свою перемогу.
Вердикт суддів – максимально одностайний. Тричі по 116-112 на користь Кріса Юбенка-молодшого. У трьох протистояннях між Юбенками та Беннами, двічі перемагали саме перші.
Реванш
Враховуючи ажіотаж, понад 60 тисяч глядачів на арені та дику 12-раундову бійку, питання актуальне. Едді Хірн, промоутер Бенна, окрім іншого, у промові після бою частково зачепив питання другого поєдинку у легшій категорії. Каже, Кріс на це згоден, але згодом.
Шансів на це не багато. Юбенк ледь-ледь і з другого разу вліз в середню вагу – до 72,6 кг. Скидати до рамок першої середньої категорії (до 69,85 кг) виглядає, як самовбивча історія.
При цьому, реванш у середній теж під питанням. Фанати ось-ось почнуть масово згадувати, що Бенн бився не у своїй категорії, а сам Конор казав, що після цієї зустрічі може повернутись навіть у напівсередній дивізіон (до 66,7 кг), щоб боротись за титули.
То ж, можливо, цей бій варто залишити там, де він є – у спогадах фанатів, як один з найбільш щирих, яскравих, насичених боїв 2025 року. Поєдинок, в якому Конор Бенн віддав всього себе і ще трошки, але цього виявилось недостатньо. Бій, який став причиною примирення Юбенків.
І просто красиве, нехай і бездумне, протистояння. Рідко сиквел вдається кращим оригінал. Особливо, коли на його шляху стільки перепон.
Інші пости блогу
