Боксерський 2024-й: боксер, бій, катавасія та чорна мітка року
Головні підсумки в одному місці.
2024-й – один з найбільш успішних років в боксі за довгий період часу. Поєдинки за абсолютне чемпіонство та карди, які хочеться дивитись від початку роздмухали те, що плавно стагнувало.
Підбиваємо підсумки року, який став особливо важливим для українського професійного боку.
Боксер року: Олександр Усик (23-0, 14 КО)
Перший дворазовий абсолютний чемпіон в історії України. Перший абсолютний чемпіон в хевівейті в епоху 4-х поясів та перший абсолютний чемпіон у надважкій вазі за останні 25 років. Перший, хто побив Тайсона Ф’юрі. А потім зробив це вдруге ще більш впевнено.
Безальтернативність досягнень українського чемпіона не дозволяють поставити когось вище за нього. Легендарно.
Бій року: Олександр Усик SD 12 Тайсон Ф’юрі
Бій року – не лише про шоу та нескінченні розміни. Він ще й про якість боксу у важливих для історії протистояннях. І перший бій Усика та Ф'юрі – саме про це.
Перша їхня зустріч – пречудова. В міру тактична, в міру бойова. Емоційна та така, що викликала цілу палітру абсолютно протилежних емоцій. Великий бій – у всіх сенсах цього слова.
Цей поєдинок очікували дуже довго. І як подію, до якої прагнули покоління супертяжів, але дійшли тільки зараз. І як протистояння конкретних суперників, яке постійно зривалось. Дочекались не дарма.
Було прекрасно:
Кандидати: Вірджил Ортіс MD 12 Сергій Богачук, Хамза Шираз ТКО 11 Остін Вільямс
Нокаут року: Ентоні Оласкуага КО 3 Ріку Кано
Краса нокауту – справа страшенно суб’єктивна. Проте у цій номінації можна додати ноток об’єктивізму через статус протистояння. Все ж показати красивий нокаут на рівні поєдинку за чемпіонство морально і фізично може бути складніше, ніж у протистоянні проти маловідомого візаві в андеркарді посереднього шоу.
Оласкуага і Кано бились за пояс WBO у найлегшій вазі (до 50,8 кг). Ріку йшов без поразок з 2018 року та боксував вдома. Для Ентоні це був другий поєдинок після дострокової поразки, яка сталась так само в Японії. Велике напруження і настільки елітне влучання.
Американець не просто побачив можливість, а створив її сам. Навмисно збив руку опонента, а вже за секунду став чемпіоном світу:
Кандидати: Фабіо Вордлі КО 1 Фрейзер Кларк, Даніель Дюбуа КО 5 Ентоні Джошуа, Дзунто Накатані КО 1 Вінсент Астролабіо, Ослейс Іглесіас КО 1 Євгеній Шведенко
Персона року: Туркі Аль аш-Шейх
Два організовані поєдинки за абсолютне чемпіонство, змагання промоутерів, купівля The Ring, постійне перебування у боксерському медіа-просторів у тому числі через ставлення до Ф’юрі перед боєм з Усиком. Перший турнір в США і в загальному дуже міцні карди щоразу. Домовленості з DAZN, після яких всі великі промоутери плавно перейшли з трансляціями до стрімінгової платформи.
До голови Головного управління Саудівської Аравії з питань розваг Туркі Аль аш-Шейха можна ставитись по-різному. Він суперечливий, його всевладдя завдяки грошам Саудівської Аравії викликає побоювання. Але цього року бокс жив так, як давно не робив. І багато в чому саме завдяки Туркі.
Апсет року: Бруно Сураче КО 6 Хайме Мунгія
Такий різний рік для Хайме. Переміг Джона Райдера, який перед цим створив купу проблем Канело. Саме завдяки цьому став головним кандидатом, а потім і опонентом Альвареса.
Програв Саулю, який весь бій неначе не включався на повну. Повернувся – побив раніше непереможеного Еріка Базіняна, який зі своїми понад 70% нокаутів виглядав як потенційна загроза.
Рік Хайме вирішив закінчити вдома. Тіхуана чекала нокауту, Сураче привезли на убій – боксер, що не програвав, але з відсотком нокаутів меньшим за двадцять.
Вперше Бруно впав вже у другому раунді. Але не розгубився. Почав відповідати, йти під кутом від Мунгії та тягнути його у той бік, куди треба було саме аутсайдеру. І у шостому раунді все спрацювало як треба. Француз з трошки більш як 19% нокаутів у кар’єрі поклав мексиканця. До кінця відрахунку той встав, але в себе повноцінно так і не прийшов.
Самовпевненість року: Ентоні Джошуа
Чудова серія британця почалась у 2023-му. Побив Хеленіуса, розбив без шансів Отто Валліна. 2024 рік Ентоні розпочав надупевненною перемогою над Френсісом Нганну – зробив те, що мав робити Тайсон Ф'юрі.
Логічним продовженням стала зустріч за пояс чемпіона. Варто було лиш перемогти Даніеля Дюбуа – і дорога до трилогії проти Усика чи мегафайту проти Ф'юрі відкрита.
Проте Ентоні занадто сильно повірив у себе. Вийшов у ринг, опустивши руки, не прокинувся на старті, коли почало прилітати. У підсумку програв першим повноцінним нокаутом в кар'єрі:
Слаггер-фест року: Ділліан Вайт RTD 7 Ебенезер Теттех
Дивовижний поєдинок. У 2024-му Ділліан повертався після провального 2022 року. Тоді його нокаутував Тайсон Ф’юрі, потім поєдинок проти Джермейна Франкліна склався посередньо. А потім був провалений допінг-тест перед потенційним реваншем проти Джошуа і весь цей час Вайт через суд доводив, що він – правий.
Суд ухвалив рішення на його користь, то ж Ділліан намагається повернути своє місце у хевівейті. Спочатку спробував зробити це побиттям Крістіана Хаммера, яким залишився незадоволеним після бою – бо опонент відмовився продовжувати, як тільки британець розігрівся у третьому раунді.
Другим поєдинком стала зустріч з африканцем Ебенезером Теттехом. Перед Вайтом Теттех перемагав самонокаутом суперника.
Але з Ділліаном зарубались. Поєдинок, в якому було мало розуміння та сенсів, але багато махачу, в якому міцно діставалось і британцю.
Вайт все ж переміг – Ебенезер відмовився продовжувати бій. То ж у 2025-му чекаємо на виклик Джошуа на реванш.
Промо року: Усик – Ф’юрі 2
Найкраще промо в історії боксу. Ідея, реалізація – все на найвищому рівні:
Гейткіппер року: Тевін Фармер
Гейткіппер – боксер, який виступає трампліном для молодих боксерів, підтверджує (або спростовує) їхній клас. Є тим, кого необхідно побити, щоб проспект міг зберегти рекорд, але підвищити свою ціну. Тевін Фармер уперто не бажає бути «кіппером» рекордів молоді.
Результати зустрічей з Мураталлою та Сепедою – спірні. Обидва рази слизький американець показав себе як боксер, який може і вміє перемагати, а Вільям так взагалі був відправлений у нокдаун вперше в кар’єрі. Обидва рази бокові порахували, що нулик в графі поразок опонентів Тевіна треба зберегти.
Японець року: Дзунто Накатані
Чудовий рік для Дзунто. 3 поєдинки, 3 перемоги, 3 нокаути. Жодне протистояння не зробило крок у бік другої половини.
Рівень опозиції теж порадував. Алехандре Сантьяго та Вінсент Астролабіо – чудові боксери. Перший просто перед Дзунто відправив на пенсію Ноніто Донейра. Другий у 2022-му переміг рішенням суддів Гільєрмо Рігондо. Особливо красивий нокаут на старті зустрічі якраз проти Астролабіо:
Фінальний опонент для Накатані у 2024-му, Тасані Салапат, виявився впертим та завзятим, забравши більше епізодів, ніж розраховувалось. Але і до нього японець знайшов підхід досить швидко.
Тепер Дзунто – один з головних кандидатів на зустріч з Наоєю Іноуе.
Східна гостинність року: Наоя Іноуе
Зустрічі в Токіо з Наоєю традиційні. До нього приїздять гості з різних частин світу. Він беземоційно заганяє їх в кут чи до канатів та робить боляче.
Але цього року була й особлива зустріч. Іноуе запросив головного нокаутера в кар’єрі – Луїса Нері. Мексиканець має найвищий відсоток нокаутів серед боксерів, з якими зустрічався японець. А ще мав заборону на проведення протистоянь на батьківщині абсолютного чемпіона.
Все через те, що Нері порушив всі можливі правила саме в Японії за декілька років до цього. І упіймався з допінгом, і не зробив вагу вже після першого скандалу. Але задля зустрічі з Наоєю з Луїса зняли всі заборони.
Мексиканець заглянув впевнено – оформив Іноуе перший нокдаун в кар’єрі на старті зустрічі. Але далі з фаворитом не впорався – був нокаутований:
Загалом, стабільний рік для Наої. Один хороший бій, один нормальний – з Ті Джеєм Дохені поєдинок не здивував. Багато розмов щодо слабкостей довкола японця акумулює Едді Хірн, який бажає поставити проти нього свого претендента – Муроджона Ахмадалієва. І багато про перспективи говорить промоутер Боб Арум. У тому числі про поєдинки в США та мегафайт проти Накатані.
Голуб миру року: Сауль Альварес
Два поєдинки проти молодих проспектів – це добре. Це показує, що мексиканець може битись з боксерами будь-якого покоління. Адже він міг легко уникати їх, кажучи про спадщину і їхню недостатню важливість для неї. Мунгія та Берланга отримали свій урок від майстра.
Два поєдинки проти молодих проспектів, в яких Сауль неначе не дуже старався – це погано. Після Мунгії Альварес так взагалі прямо заявив, що спеціально не налягав на атаку, щоб не було нокауту:
Дуже мило.
«Ми ще повернемось» року: Деонтей Вайлдер і Малік Скотт
Малік та Деонтей йдуть шляхом до повернення, який не має кінця. Вайлдер кидається зі сторони в сторону. Від аяваски для розслаблення до агресії, яка мала б принести результат. Не працює нічого.
Зараз Вайлдер має серію з 4 поразок в останніх 5 поєдинках. Єдина перемога – нокаут у першому раунді Роберта Хеленіуса, який кинувся на американця в стартовому раунді та наткнувся на контрвипад візаві. З того моменту минуло два роки.
За цей час Деонтея перепрацював Джозеф Паркер, в ринзі з яким ексчемпіон не робив нічого. І нокаутував Чжан Чжилей, змусивши американця крутитись довкола себе, неначе дзиґу з фільму «Початок». Після кожної такої події тренер Малік Скотт виходить з заявою, що його боксер все ще може повернутись на топовий рівень.
Можливо, варто визнати, що в 39 років і при теперішніх справах Вайлдер просто вже не той?
Слей року: Top Boxing Generation
Модно, молодіжно. Top Boxing Generation видали чудовий рік з яскравими турнірами в Україні просто під час війни. Сотні тисяч зібраних коштів на ЗСУ, яскраві протистояння між українцями.
І «Baby Shark», звичайно:
Наймолодіжніша промоутерська компанія України забирає наймолодіжнішу нагороду року.
Танці року: Калеб Плант ТКО 9 Тревор Маккамбі
Бій, який загубився за великими турнірами, подіями та досягненнями. Але вартий уваги.
Суто американські розбірки на суто американському турнірі, до якого Туркі не мав жодного відношення. Та суперники, що танцюють та грають на публіку, відправляючи один одного у нокдауни:
Доречність року: промова Даніеля Дюбуа після реваншу Усика та Ф’юрі
Можна вискочити в ринг до переможця красиво та вчасно. Колись, наприклад, Тайсон Ф’юрі з’явився так у ринзі перед Деонтеєм Вайлдером, викликаючи його на перший бій.
А можна зробити це так, що потім твій промоутер буде казати про те, що це виглядало не найкращим чином. Реакція Олександра Усика говорить про все.
Катавасія року: перехід Теренса Кроуфорда в нову вагу
Теренс все ніяк не міг примоститись. З одного боку, хотілось зустрітись з Канело. Це великий ризик, але перемога дала б неймовірний результат для реноме. З іншого, варто було спробувати себе з важчими хлопцями, щоб розуміти, що робити далі.
Кроуфорд все ж спочатку перейшов у першу середню категорію. І після оголошення почався безлад.
Першочерговим опонентом для Теренса вважався Тім Цзю. Тому, коли в австралійця відпав суперник через травму, йому не тільки дали Себастьяна Фундору, який мав зустрітись із Сергієм Богачуком, а ще й додатковий пояс. Цзю та Фундора бились за повноцінні пояси WBO та WBC з розрахунком, що Тім потім вийде на Кроуфорда і той таким чином скоротить шлях до третього абсолютного чемпіонства.
Цзю програв, заливши ринг кров’ю настільки рясно, що питання до кутових виникли у всіх довкола.
А сам Кроуфорд вийшов проти Ісраїля Мадрімова – одного з найбільш незручних опонентів для себе стилістично. Теренс переміг, але це було складно. Отримав пояс, але один (WBA), замість двох, як планувалось. А згодом травмувався так, що тепер Туркі Аль аш-Шейх, який фактично опікується справами американця, не має точної дати повернення боксера.
Не дивлячись на обставини: Сергій Богачук
Всі перестановки імені Теренса Кроуфорда опосередковано торкнулись Богачука. Навесні він мав битись проти Фундори за повноцінний чемпіонський титул. А зустрівся з Мендосою за тимчасовий.
Наступним опонентом став Вірджіл Ортіс – один з кандидатів на зустріч з Кроуфордом. Ортіс двічі побував в нокдауні. Перший було зараховано лиш після відеоповтору. А після 12 раундів саме Вірджіл переміг рішенням суддів та отримав тимчасовий титул.
Богачук швидко повернувся – 21 грудня мав боксувати проти Ісраїля Мадрімова. Згодом Вірджіл Ортіс не домовився про зустріч з Джароном Еннісом, який не захотів підійматись у вазі. І Туркі пообіцяв Ортісу хорошого опонента. Вже за декілька днів було оголошено про протистояння Мадрімов – Ортіс, яке має відбутись 22 лютого.
Ще декілька днів фанати гадали, як Ісраїл збирається битись з двома топами у такий короткий термін. Аж раптом виявилось, що Мадрімов захворів, а на його заміну проти Богачука вийде Ішмаель Девіс. Друга заміна за рік на опонента із кардинально іншим стилем.
Богачук знову мав менш як місяць на зміну у підготовці. І знову переміг – цього разу достроково:
«Cabron» року: Денис Берінчик
«Viva Mexico, Cabrones!» – звертається до земляків Канело після перемог. Cabrones – лайливе слово, але тут воно застосовується у хорошому розуміння.
«Viva Mexico, Cabrones!» – можливо збирався звертатись до земляків Емануель Наваррете навесні 2024-го у повному мексиканців Сан-Дієго. Але в ринг з іншого боку вийшов Денис Берінчик.
Українець вкрай довго йшов до титульного шансу. Але коли дістався – не відпустив. Зумів зробити добре все, чого не вистачало попереднім опонентам Наваррете. І забрав пояс, на який заслуговував давно.
Ця перемога – чергове підтвердження загального рівня боксу, самовіддачі та навичок Берінчика. Того, що дуже часто недооцінюється
Пенсіонер року: Джервонта Девіс
Востаннє понад бій на рік Джервонта боксував у 2021-му. А перед цим – у 2019-му. У 2023-му Девіс нокаутував Раяна Гарсію, посварився з Флойдом і, здавалось, ось саме той час, коли треба робити крок назустріч остаточним мегафайтам.
Але Джервонта загрався у небажання мати титули, яке він неодноразово підкреслював. З Ломаченком домовитись не вдалось. Наступний опонент після Френка Мартіна, якого американець нокаутував у 2024-му – Ламонт Роуч. Це все хороші, але зовсім не ті боксери:
Тепер Девіс анонсує пенсію. Каже, що у нього будуть три поєдинки у 2025-му, і на цьому все.
Чорна мітка року: Едді Хірн
Фантастично невдалий рік Едді Хірна за результатами. Мадрімов програв титул Кроуфорду. Джошуа завалився на канвас від рук Дюбуа. Турнір 5 vs 5 проти Queensberry програний в одну калитку. Тільки-но підписаний Шакур Стівенсон травмувався і досі без дебюту в Matchroom. Джарон Енніс чекав на мегафайт, але Едді не вдалось його отримати – довелось давати реванш Карену Чухаджяну.
Дійшло до того, що Хірн прийшов за стіл Ф’юрі перед реваншем з Усиком та просив британців єднатись довкола перемоги Тайсона:
Чим ти займався, Теофімо Лопес?
У 2023-му Теофімо мав один бій, але який. Він 12 раундів викладав бокс Джошу Тейлору, розбираючи того на запчастини. А потім знову занадто сильно повірив у себе.
Складність взаємодії з Лопесом відзначають всі. Бобу Аруму складно домовитись про гонорар з боксером, який хоче більше, ніж йому можуть дати. Едді Хірн відзначає, що Лопес вимагає занадто великі суми, не розуміючи свою ринкову вартість станом на зараз. У підсумку у 2024-му Теофімо мав двох незручних опонентів – Джемейна Ортіса та Стіва Клаггетта. Та дві близькі, дискомфортні перемоги.
Довіряй, але перевіряй року: допінг Раяна Гарсії та обіцянки Джейку Полу
У 2024-му Раян Гарсія боксував один раз, і це був карнавал всього скаженства, на який здатен американець. Він сміявся з суперника, штовхав його, конфліктував з усією родиною Хейні, казав, що ідентифікує себе як жінка, розповідав про таємні ордени, які викрадають дітей та викрадали його. Перед самим боєм ще й не зробив вагу, але суперник погодився битись. А після перемоги просто у ринзі Раян запитав: «Ви справді думали, що я з’їхав з глузду?»
У самому поєдинку Гарсія постав як стилістичний жах Хейні. Девін не міг зробити нічого – ні наблизитись, ні побудувати атаку. Фактично чемпіон мав одне хороше влучання за бій. До поєдинку Хейні постійно говорив, що в арсеналі суперника є лише лівий боковий, а у ринзі саме цей удар став жахом для фаворита.
Проте після поєдинку в усіх пробах Гарсії була знайдена заборонена речовина. Його відсторонили від офіційних поєдинків, а результат протистояння скасували.
Найчарівніше у цій історії – діалог Гарсії з Джейком Полом після бою, але до результатів комісії.
Джейк: Бро, якщо ти зробив це, то ти реально облажався. Я буду страшенно розлючений на тебе як на друга.
Раян: Я кажу тобі це в обличчя. Я не робив цього, бро. Якщо я зробив це – піду з боксу.
Непереможний року: Девін Хейні
Вийшов на захист титулу в статусі фаворита. Не раз стверджував, що суперник має лише лівий боковий. Програв, пропускаючи той самий боковий раз за разом.
Справедливо виграв суд, повернув нуль в графі поразок та відсвяткував це танцем в інстаграмі:
Після цього не повернувся в ринг, не спробував довести, що поразка – помилка. Батько, який до зустрічі з Гарсією казав, що «зараз ера Девіна Хейні, більше не згадуйте при мені Флойда Мейвезера», тепер каже, що син відпочиватиме близько року.
Чемпіон, якого ми заслужили.
Рукавичка року: амуніція Майка Тайсона в бою з Джейком Полом
Перший боксерський турнір, що транслювався на Netflix, вийшов різним. В ньому був топовий реванш Серрано та Тейлор, в якому, здається, судді трохи недооцінили старань Аманди. А було повернення Майка Тайсона, який не встигав за молодим опонентом та кусав через це рукавичку. А потім розповідав через що так робив:
«У мене є схильність до кусання», – сказав ексчемпіон.
Телекадр року: Майк Тайсон
Найкраще, що було у поєдинку Майка проти Джейка Пола:
Прощання року: Дерек Чісора UD 10 Джо Джойс
Останній поєдинок Дерека Чісори на арені О2. Загалом британець бився там 10 разів: 9 перемог (5 достроково) та 1 поразка (Ділліану Вайту). Під час ювілейного протистояння Дерек, якому прогнозували поразку, відправив Джойса у нокдаун. Це перший нокдаун від Чісори з 2021 року – тоді від його рук падав Джозеф Паркер.
Дерек красиво попрощався з головною ареною в кар’єрі під традиційну пісню, присвячену йому:
Далі – прощання з Манчестером в бою проти Отто Валліна 8 лютого 2025-го.
Фраза року: «Don’t be afraid. I will not leave you alone»
Тайсон Ф’юрі пройшов майже всі етапи взаємодії з цією фразою – до прийняття так і не дістався. Вона тригерила його навіть на передостанній дуелі поглядів перед реваншем, коли на десятій хвилині дивоглядок він спробував спровокували Усика, а отримав у відповідь її.
Тайсон казав, що не розуміє, чому Усик так каже. Проте, навряд. Все почалось ще тоді, коли почались активніші розмови про поєдинок українця проти британця. Олександр читав автобіографію Тайсона «Під маскою» і в процесі записав сторіс:
З того моменту вона стала головним висловлюванням тріумфального абсолютного чемпіонства Усика.
Новинки року: турніри 5 на 5 між промоутерами та штучний інтелект під час реваншу Усика та Ф’юрі
Змагання між промоутерами – чудова ідея. У першому такому турнірі зустрічались британські компанії Matchroom Едді Хірна та Queensberry Френка Воррена. І другі завоювали безапеляційну перемогу, розгромивши суперників.
У 2025-му Хірн хоче реваншу та перемог. Ймовірно, другим таким турніром стане змагання між Matchroom Едді та Golden Boy Оскара Де Ла Хої.
Штучний інтелект в боксі досить давно, але весь час перебував у тестовому форматі. Наприклад, у трансляціях DAZN з’являлись підрахунки успішності боксерів у раунді, які рахував штучний інтелект. Бокс потребує покращення та диджиталізації, як от повтори, які принесли Сергію Богачуку нокдаун, який не помітив рефері.
Під час реваншу Усика та Ф’юрі штучний виступив в якості незалежного судді. І його рахунок – 118-112 на користь українця на противагу 116-112, які показали всі три бокові судді.
Нероби року: легка вага
Василь Ломаченко переміг Джорджа Камбососа, відкривши для себе новий ринок. Шакур Стівенсон побив Артема Арутюняна, повернувшись після посередньої перемоги. Джервонта Девіс розібрався з Френком Мартіном. І на цьому все.
Чемпіони легкої ваги так багато говорять, так багато обіцяють, але нічого не роблять. Шакур навіть написав на шортах «Твіттерсон», жартуючи над своїм прізвиськом. Але вже не смішно. Лома та Джервонта вчергове не домовились. Стівенсон змінив промоутера, але новий старт забуксував. Девіс зібрався на пенсію у 2025-му і, цілком можливо, Ломаченко теж.
Жодних намагань об’єднатись, прислухатись до фанатів та запалити.
Фото: Ready to Fight, Sky Sports, Yahoo Sports, Yardbarker, DAZN
Інші пости блогу
