«Він повинен померти»: найскандальніший матч «Роми» та «Динамо» в Римі тривав лише тайм
Закінчився кров'ю арбітра та незабутнім голом Гавранчича.
Осінь 2004 року видалася дуже буремною для України: вибори, Помаранчева революція, а тут ще й два українських клуби грали в груповому етапі ЛЧ. Вдруге в історії, тому тоді це сприймалося як однозначний успіх.
Кияни потрапили у групу, звідки вийти було б справжнім подвигом: «Реал», «Рома», «Баєр» – звучало не дуже оптимістично. Попри це, команда Сабо видала один з найкращих виступів в ЛЧ у динамівській історії, набравши десять балів. Зазвичай десяти очок вистачає для виходу в наступний раунд, але німці з мадридцями мали по 11. А стартовий матч групового етапу вболівальники запам'ятали надовго, адже попри те, що команди зіграли всього 45 хвилин, подій там вистачило на декілька ігор.
Кризова «Рома» та рятівник Сабо
«Рома» двадцятилітньої давнини, мало чим відрізнялась від «Роми» нинішньої, за виключенням, хіба, присутності Франческо Тотті. В сезоні 2004/2005 «вовків» очолювали аж чотири тренери, тому Фрідкінам є куди рости. Перед початком сезону Фабіо Капелло пішов тренувати «Юве», що Тотті назвав «втечею вночі».
Команду мав прийняти Чезаре Пранделлі, він навіть погодився, але не був з «джалороссі» протягом передсезонної підготовки, а у вересні офіційно покинув клуб. Дружина алленаторе важко хворіла, тому він вирішив бути біля неї. Очолити команду запросили Руді Феллера, який лише влітку пішов з поста головного тренера збірної Німеччини.
Попрацювати в «Ромі», за яку він свого часу успішно виступав як гравець, довелося менш як місяць, проте на матч проти «Динамо» команду готував саме він.
Вже із перших днів у Феллера не знайшлося спільної мови з Антоніо Кассано, який фактично прямим текстом послав тренера під час теорії. Руді відлучив буйного Антоніо від тренувань, та атмосфера кращою не ставала. В першому турі «Рома» змогла переграти «Фіорентину» із голом Монтелли та вилученням Кассано, але далі команда пішла у прірву.
«Динамо» теж пережило турбулентність на початку сезону, адже після декількох вдалих сезонів команду покинув Олексій Михайличенко. Кияни програли вдома «Трабзонспору» в третьому турі кваліфікації з рахунком 1:2. Для Ігоря Суркіса це стало сигналом, що треба змінювати тренера, тим більше, що під рукою був Йожеф Сабо, який виконував роль чергового віцепрезидента (директора по футболу).
І хоч Єрко Лєко пізніше зізнавався, що вони і так були сильнішими за турків та пройшли б з Михайличенком, але прихід Сабо став неминучим. В першому таймі у Трабзоні після кутових забили Гавранчич та Рінкон, так що навіть вилучення Родольфо дозволило киянам дотримати перевагу. Вони восьмий рік поспіль вийшли в груповий етап ЛЧ.
Кров Андерса Фріска та зупинка матчу
Перший тайм матчу в Римі, можна без сумніву вважати одним з найкращих у «синьо-білих» за історію їхніх виступів в ЛЧ. «Динамо» мало 4 нагоди забити у ворота господарів, але зробив це розкішним ударом Горан Гавранчич.
Після цього він ще багато разів брався виконувати штрафні за киян, але забив лише одного разу «Ворсклі».
Гра у «джалроссі» явно не йшла, тому в хід пішли брудні прийоми. Тотті грубо зіграв проти Олега Гусєва та навіть наступив на молодого українця. Отримав лише жовту, хоча проти нього в цей день грав необстріляний Юссуф, котрого в основі точно не чекали. Нігерієць справився із завданням стримування Імператора, а вже після свистка на перерву на сцену вийшов француз Мексес. Спочатку він ліктем припечатав Верпаковскіса, а потім додав ногою.
Шведський арбітр Фріск показав червону картку, попри протести француза. «Особисто у мене з Мексесом особливих конфліктів у першому таймі не виникало. Тільки в одному з епізодів у боротьбі за верховий м'яч він досить боляче зачепив ліктем. Фріск добре провів тайм, не піддався тиску з боку гравців «Роми» та армії «тіффозі», – говорив після матчу латвієць.
48 тисяч римлян на «Стадіо Олімпіко» були, м'яко кажучи, незадоволені, тому коли арбітр підійшов ближче до трибун в нього полетіли різні речі.
Адміністратор «Динамо» Віктор Кашпур знайшов запальничку, що летіла у Фріска, але фатального удару, скоріше за все, завдала монета. Швед впав на коліна, а з голови бризнула кров. Під руки із помічниками він пішов у підтрибунку. В цей час ультрас «Роми» заряджали: «Deve morire» («Повинен померти»).
Майже 40 хвилин вирішувалась доля матчу, але Фріск вирішив гру не поновлювати, оскільки його безпеку гарантувати не могли. Футболісти «Роми» особисто обіцяли, що в разі відновлення все буде добре, але бригада арбітрів виявилась непохитною. На жаль для римлян, Фріск судив у Римі матч дворічної давнини, коли на матчі «Роми» та «Галатасарая» Луческу виникла епічна бійка гравців, поліції та вболівальників, що завершилась дипломатичним скандалом між Італією та Туреччиною.
З боку римлян найактивнішими бійцями виступили бразилець Ліма та аргентинець Батістута. Останній зарядив кулаком в живіт Емре, а потім отримав стусанів від групи турків. Гості повалили іменитого форварда на землю і готові були добивати, але Батігола врятувала поліція. Сутичка вийшла справді епічною, тому від гріха подалі швед вирішив не випробовувати долю ще раз.
Одразу після матчу з киянами офіційний представник УЄФА повідомив: «Головний суддя заявив, що він не здатний продовжувати матч через те, що отримав серйозну травму. Крім того, безпека, як виявилось, не забезпечена. Порадившись зі своїми помічниками, він прийняв рішення призупинити продовження матчу. Тепер дисциплінарний комітет УЄФА має вирішити долю зустрічі на підставі суддівських рапортів, які будуть подані на розгляд».
«Ромі» присудили 0:3, а Фріск вже наступного року завершив кар'єру арбітра після ще одного скандалу
На наступному домашньому матчі «Роми» вболівальники вивісили банер «Frisk dacci il resto» («Фріск, віддай нам решту»), натякаючи на те, що у шведа влучити монетою номіналом у два євро.
Головним питанням було те, яким буде покарання для господарів. Розглядався варіант із дограванням матчу на нейтральному полі або в Римі без глядачів. Врешті-решт, за тиждень УЄФА прийняв рішення зарахувати римлянам технічну поразку 0:3.
«Останні дні хлопці перебували у підвішеному психологічному стані, дуже важко було тренуватися та налаштовувати команду на матч з «Дніпром». Тепер ми про це можемо забути і спокійно готуватися до наступних поєдинків чемпіонату і Кубку України та, звичайно, Ліги чемпіонів», – зізнався Йожеф Сабо.
У березні 2005 року Андрес Фріск раптово оголосив про завершення суддівської кар'єри. Сталося це після матчу «Челсі» та «Барселони» в ЛЧ, після якого Жозе Моурінью не прийшов на післяматчеву пресконференцію. Португальцю не сподобалося, що швед надто довго говорив у перерві матчу зі тренером каталонців Франком Райкардом, також Моур був незадоволений вилученням Дрогба.
Врешті арбітра виправдали, а от Жозе отримав два матчі дискваліфікації. «Челсі» переміг «Барсу» у матчі-відповіді, але листи на адресу Фріска та членів його сім'ї від англійців продовжили приходити. Відтак, рефері фіналу Євро-2000 вирішив закінчити із суддівством.
Матч на фоні революції: помаранчевий м'яч та крах надій в Леверкузені
В листопаді 2004-го рівень політичної напруженості в Україні досяг свого апогею – це перекинулося й на футбол. Лише тиждень минув з того часу, як відбулися телевізійні дебати між кандидатами. Кажуть, що «Шахтар», який асоціювався із підтримкою кандидата Януковича, спеціально проти «Таврії» грав не у помаранчевій формі, що нагадувала про символіку Ющенка, а в чорній – і програв. Брати Суркіси теж були близькими до політичного крила Януковича, тому вже перед домашнім матчем з «Ромою» усі боялись провокацій.
Поки увесь центр Києва був помаранчевим, ширились чутки, що на НСК «Олімпійський» із помаранчевими стрічками пускати не будуть. Дух тодішнього Києва добре передають світлини фанів «Роми», що приїхали підтримати своїх.
Фото зроблені вболівальником «Роми»
На вході міліція все ж забирала помаранчеві стрічки та прапорці, мотивація була така, що УЄФА забороняє політичну пропаганду. Але вже в чаші стадіону помаранчевих кольорів стало досить багато, вболівальники заздалегідь приховали їх, а міліція не дуже прискіпливо перевіряла.
Один із прикладів духу того часу: пліткували, що «Динамо» хоче не допустити, аби «Рома» вийшла у рідній помаранчевій формі проти «біло-синіх» киян. Хтось просто іронізував, що римляни будуть почувати себе як вдома, якщо символіка прихильників Ющенка таки потрапить на стадіон.
«Рома» із Луїджі Дель Нері провалювалася в Серії А, тим паче, не маючи шансів на продовження боротьби в ЛЧ, привезла у Київ дуже ослаблений склад – без Тотті, Монтелли, Де Россі, Ківу, Мансіні, Дакура та Мексеса. Але навіть в такому складі гості трималися до середини другого тайму. А потім пішов сніжок і на радість публіки суддя вирішив, що треба грати помаранчевим м'ячем. Символізм ситуації важко передати, адже саме ним кияни забили двічі. Точніше, одного разу Деллас у свої ворота, а потім вже Шацьких відзначився сотим голом за «Динамо».
В останньому матчі групового етапу «Динамо» треба було перемагати «Баєр» на виїзді, або хоча б не програти. Але не без допомоги Андрія Вороніна німці розгромили киян 3:0, не пустивши в наступний етап ЛЧ.
«Вважаю, що того сезону ми виступили гідно. Лише несприятливий збіг обставин не дав нам продовжити боротьбу у плей-офф Ліги чемпіонів. Аналізуючи причини, що не дозволили нам в останньому турі вирішити завдання, можу згадати фатальну помилку, яку ми тоді припустилися. Перед вирішальним матчем 6-го туру з «Баєром» у Леверкузені нам довелося на початку грудня проводити поєдинок чемпіонату України у Кривому Розі з «Кривбасом».
Через складні погодні умови ми не змогли вилетіти на гру і змушені були добиратися автобусом. До того ж поле на стадіоні «Металург» було дуже в'язким, і ми там просто «посадили» наших гравців. Думаю, треба було зробити все можливе, щоб перенести той матч. Але яка користь тепер говорити – це вже історія», – згадував Йожеф Сабо.
ФОТО: Сalciopedia
Інші пости блогу
