Джокер збірної Грузії запалює в МЛС: вибив Мессі з плей-оф, проводить найкращий сезон, святкує як Ліллард
It's Saba time!
Після історичного потрапляння збірної Грузії з футболу в плей-оф чемпіонату Європи 2024 року визнання місцевих зірок вийшло на радикально новий рівень. Якщо Хвічу Кварацхелію більш-менш знали й раніше завдяки чемпіонському сезону «Наполі», то бомбардирські навички Жоржа Мікаутадзе здивували всіх – а голкіпера Гіоргі Мамардашвілі так взагалі підписав «Ліверпуль».
Але цими трьома прізвищами перелік цікавих гравців у складі найближчого суперника збірної України у Лізі націй точно не обмежується. Один з таких – джокер Віллі Саньоля Саба Лобжанідзе, який навряд чи вийде на поле у стартовому складі. Але точно з’явиться на ньому, якщо грузинам потрібно буде додавати динаміки в атаці у другому таймі.
Шлях Лобжанідзе – не типовий для грузинського футболу загалом, але за місяць до свого 30-річчя правий вінгер (чи то півзахисник, в залежності від тактичних рішень тренерів) знаходиться на піку власної кар’єри. Тож розповідаємо його історію.
Грав за посередні турецькі команди, але жахливий землетрус у Газьянтепі змусив шукати інші варіанти – так Саба опинився в Штатах
Починав у футболі Лобжанідзе буденно – народився у Тбілісі, пройшов школу місцевого «Динамо» та у молодому віці поїхав шукати щастя у Європі, швиденько перерісши рівень місцевого чемпіонату. Але не кудись у Францію, наприклад (той-таки Мікаутадзе вперше засвітився на радарах потужним сезоном в Лізі 2 із «Метцем» з більш ніж двома десятками забитих м’ячів), а у данську першість – якраз у той момент, коли місцевий футбол переживав ідеологічну революцію імені Каспера Юлманда. Відходячи від стереотипних скандинавських фізики, антропометрії та силової боротьби в бік універсалізму, техніки та психології – і, відповідно, більш видовищної та результативної гри.
На піку змін не габаритний (зріст – лише 175 сантиметрів), але швидкий і доволі технічний Саба класно показав себе у складі «Рандерса», забивши понад 20 голів за три сезони. Але бустанути кар’єру таким чином, щоб на нього звернули увагу пристойні організації (якщо не з топліг, то хоча б умовні голландці типу «Аякса», які вміють розкривати не лише власні, а й міжнародні таланти також), все одно не вдалося. Бо й клуб у єврокубках не грав, й збірна до призначення Саньоля не привертала до себе якоїсь особливої уваги: у відборі до Євро-2020, в якому Лобжанідзе став постійно викликатись у національну команду, Сакартвело вдалося здобути тільки дві перемоги – і ті над Гібралтаром.
Так вінгер знайшов себе у Туреччині, де став одним із багатьох – спочатку вилетів з елітного дивізіону з «Анкарагюджю», а потім боровся за виживання з «Хатайспором». І, напевно, продовжував би це робити, бо мав із клубом довгостроковий контракт, якби не жахливий землетрус у Туреччині, що трапився в лютому 2023-го і уніс життя понад 60 тисяч людей.
Провінція Хатай постраждала від нього ледь не найбільше (понад третина зареєстрованих смертей прийшлась саме на неї – загинули, зокрема, ганський півзахисник «Хатайспора» Крістіан Атсу та спортивний директор клубу Танер Савут), тож клуб Лобжанідзе знявся з чемпіонату прямо посеред сезону.
Сезон-2022/23 Саба дограв в оренді за «Фатіх Карагюмрюк», мав начебто непогану результативність (2+2 у 10 матчах), але не вразив – і залишив команду невдовзі після відставки Андреа Пірло з посади головного тренера. А влітку 2023-го отримав неортодоксальну пропозицію приєднатись до «Атланти» – молодої франшизи МЛС, що за вісім років свого існування встигла розкрити не один атакувальний талант (найбільш відомі – Мігель Альмірон з «Ньюкасла» та чемпіон світу у складі збірної Аргентини Тіаго Альмада).
В «Атланті» Лобжанідзе проводить найкращий сезон у кар’єрі – вперше забив двозначну кількість голів і щойно вибив Мессі з плей-оф
За останні два сезони «Атланта» істотно просіла за обсягом атакувального таланту – взимку 2023-го з клубу пішов венесуельський страйкер Джозеф Мартінес, влітку 2024-го «Юнайтед» відпустили Альмаду в «Ботафого», а грека Йоргоса Якумакіса (можете пам’ятати його по виступах за «Селтік» – пару років тому, серед іншого, забивав «Шахтарю» в Лізі чемпіонів) за пристойні 10 мільйонів доларів продали в мексиканський «Крус Асуль». Враховуючи, що ці троє – це три найкращих бомбардири за всю історію франшизи, немає нічого дивного, що «Атланта», яка у сезоні-2023 взагалі була найбільш результативною командою регулярного чемпіонату МЛС, у 2024-му ледь-ледь пробилась навіть не в плей-оф, а в плей-ін. З останнього прохідного дев’ятого місця за додатковими показниками.
Проте для Лобжанідзе це стало лише плюсом. У першому повноцінному чемпіонаті в «Атланті» (МЛС грає за формулою «весна-осінь») він є безумовно основним, вперше у кар’єрі досяг позначки у 10 забитих м’ячів за сезон, безпосередньо долучився до 14 з 46 результативних атак команди в регулярній першості влучним ударом чи то асистом – і є найкращим бомбардиром колективу з Джорджії з позиції правого півзахисника. Бо скорера в «Атланти» немає – «десятка» Альмада, який з початку липня грає у Бразилії, все ще залишається її топ-3 голеадором у поточному чемпіонаті.
Постсезон «Юнайтед» розпочинали андердогами навіть у матчі плей-ін з «Монреалем», але вже встигли створити одну з найбільших сенсацій в історії МЛС – у першому раунді плей-оф в серії до двох перемог пройшли «Інтер Маямі» з Лео Мессі, Луїсом Суаресом та Серхіо Бускетсом, залишивши суперзіркового аргентинця без титулу в Штатах принаймні у цьому сезоні.
Головним героєм протистояння у складі «Атланти» став 40-річний голкіпер Бред Гузан (в середині 2010-х був основним в англійській «Астон Віллі» та американській збірній, за яку зіграв понад 60 матчів), але й Саба забивав – щоправда, в матчі, у якому його команда поступилась з рахунком 1:2.
«Інтер Маямі» загалом – найбільш улюблений суперник Лобжанідзе в МЛС, за шість офіційних матчів проти якого за півтора сезону грузинський вінгер забив чотири м’ячі та віддав дві результативні передачі. Боротьбу за титул в МЛС Саба та «Атланта» продовжать вже після цієї міжнародної паузи – у півфіналі Східної конференції (далі всі стадії плей-оф складатимуться з одного матчу) на команду чекає протистояння з «Орландо».
На Євро-2024 Лобжанідзе зіграв всього лиш вісім хвилин, але й їх цілком могло вистачити, щоб стати героєм нації. На п’ятій компенсованій у поєдинку з чехами, який завершився з рахунком 1:1, Саба опинився на вістрі чудової грузинської контратаки – але банально не влучив у ворота. Пощастило, що цей промах вінгера не коштував збірній Саньоля фактично нічого: з групи Грузія все одно вийшла. Хоча, забий представник «Атланти» у цьому моменті, все було б значно спокійніше:
Фішкою Лобжанідзе в МЛС стало святкування голів – грузин запозичив його в суперзірки НБА Дем’єна Лілларда
Ви, напевно, вже знаєте, що святкування «Ice cold», яке в футболі асоціюється із зіркою «Челсі» Коулом Палмером, вперше серйозно засвітилось в НБА – ще за кілька років до англійця його почав активно використовувати (цікаве співпадіння) плеймейкер «Атланти» Трей Янг.
Лобжанідзе пішов схожим шляхом і підгледів святкування в іншої зірки американського баскетболу, захисника «Мілвокі» Дем’єна Лілларда. Адаптувавши під футбол його фірмовий жест з вказівкою на уявний годинник на лівій руці, яким баскетболіст ще з часів виступів за «Портленд» відзначає важливі влучання у кінцівках матчів – коментатори та вболівальники називають їх не інакше як Dame time:
Дійсно пізній м’яч в кар’єрі Лобжанідзе в МЛС був лише один (у попередньому сезоні забивав «Нешвіллу» на 87-й хвилині), та й той нічого особливо не вирішував, бо «Атланта» виграла матч з рахунком 4:0, а гол грузина був останнім у розгромі. Але це не заважає і самому футболісту, і його клубу активно промотувати у соціальних мережах тему Saba time, яку не хотілося б бачити у грі зі збірною України.
Фото: Atlanta United FC/Facebook, sabalobjanidze23/Instagram, Milwaukee Bucks/Twitter, Maurizio Borsari/AFLO/Globallookpress.com
Інші пости блогу
