Підручний – про благодійні розіграші бібів: «Самуельссон, Едер, Стремсгейм – я був точно впевнений в них, і вони підтвердили це»
Український біатлоніст Дмитро Підручний розповів про благодійні розіграші бібів, які він організовував для збору коштів на побудову укриття для навчального закладу.
– На початку сезону, в жовтні 2024 року, ти анонсував, що в тебе є ще одна велика ціль на цей сезон. Це був анонс допомоги харківській школі – допомоги з притулком, з укриттям. І ти протягом усього сезону продовжував розігрувати біби, номери, інші аксесуари за донати, які спрямував разом з фондом Сергія Притули на допомогу харківській школі. Розкажи детальніше, як це все почалося. І, що мене особливо цікавить, як усіх інших біатлоністів ти на це підписував? Тому що майже два десятки біатлоністів і біатлоністок долучилися до цього великого проєкту.
– Почнемо спочатку. Минулого року я збирав також для снайперів з фондом «Повернися живим», розігрував свої біби. Ну і звичайно, що мені захотілося підняти планку вище. Ми зібрали 460 тисяч гривень за попередній сезон. І так як під час тренувань у мене багато часу на роздуми, особливо коли ти їдеш 4-5 годин на велосипеді, ти маєш час подумати.
І я десь собі обдумував, як мені зробити так, щоб зібрати більше грошей для нашої країни. І розумів, що мої біби вже не будуть користуватися такою популярністю. Я подумав, що треба залучити все-таки якось іноземців. У нас велика підтримка біатлоністів серед практично всіх збірних.
– Це, напевно, спорт, у якому найбільше українців підтримують – серед зимових, як мінімум.
– Так. При тому, що і країни підтримують, і міжнародна федерація дуже нас сильно підтримує – допомагають і фінансово, і пости роблять. Коли я був у цьому сезоні 4-м і 6-м на Кубку світу в Обергофі, де я фотографувався з норвежцями з прапором – вони це поширювали, IBU робили з цього відеоролик і поширювали – що от підтримка інших країн, що ми одна велика біатлонна сім'я.
І я розумів це. Я спілкуюся з різними спортсменами – з норвежцями, з французами. Вони завжди питають, як ситуація у нас в країні, завжди говорять: «Ми вас підтримуємо, ми за вас». Особливо норвежці. Я частіше з ними перетинався на зборах, і від них пішла дуже велика підтримка.
Я розумів, що треба якось їх залучити. Розумів, що якщо ми залучимо іноземних спортсменів, їм буде більш цікавий гуманітарний напрямок. Я бачив, як вони передавали якісь кошти, навіть на «Червоний Хрест», розумів це. Тому виникла в мене така ідея – залучити іноземних спортсменів.
Як цей контакт відбувався? Спершу – це ще було до початку сезону – я просто в соцмережах надіслав повідомлення тим спортсменам, у яких, скажемо так, був найбільш впевнений, що вони не відмовлять.
– Перший, наскільки я пам'ятаю, це був Самуельссон.
– Так.
– Це той, у кого ти дуже сильно вірив?
– Їх було декілька перших спортсменів: Симон Едер, Самуельссон, Ендре Стремсгейм. Були ще деякі спортсмени, але вони відмовили. Але ці троє – я був точно впевнений у них, і вони підтвердили це.
Коли я стартонув, я побачив, що вони відписали – що до них це честь, що вони готові підтримати і поширити в себе на сторінках, що їм це цікаво. Далі, звичайно, пів сезону я переживав: кого ж ще залучити?
– Щоб воно не скінчилося дуже раптово?
– Так. У мене завжди був запас номерків, умовно, 2-3 тижні. Я завжди мав такий запас, і, наприклад, на початку березня мені вже було зрозуміло, що вистачає. По кожному тижню в мене вже було розписано, коли й чиї номерки я буду розігрувати.
– А співпраця з фондом Сергія Притули – це теж ти на велосипеді їхав і сам вирішив до них прийти в гості чи як?
– Спочатку я думав про якийсь фонд або просто самому кудись збирати. Але розумів, що фонд теж може залучити якісь кошти, якусь аудиторію. У нас є з Сергієм спільні друзі. Якщо ви знаєте, Сергій також з Тернопільської області, зі Збаража.
У нас є в Тернополі спільні друзі, і якось ми почали про це спілкуватися. І цей друг мені каже: «Давай поговоримо з Сергієм, зустрінемося. Можливо, їм це цікаво. У фонду є також гуманітарні напрямки». Хоча ми мало знаємо про ці напрямки. І Сергій мені сказав, що на ці напрямки більше донатять іноземці, там гранти, і так далі.
Тому ми зустрілися з Сергієм, з нашим спільним знайомим Максимом, поговорили про це. Все дуже просто. Їм стало цікаво, мені стало цікаво. Вони: «Ну, ОК, збирай гроші». Сергій спитав, яка в мене аудиторія. Я кажу: «17 тисяч». Він такий: «Ну, ОК, давай збирай». Я кажу: «Ми минулого сезону зібрали 460 тисяч». Він: «Добре, давай. Все, що від нас треба, ми зробимо, допоможемо. Ми раді, що ти теж хочеш допомогти».
І коли в нас усе це почало розвиватися, і суму досить велику зібрали. Я з Сергієм зустрічався, теж це обговорювали. І він мені каже: «Коли я бачив, якими темпами збираються гроші, і, розуміючи, що люди з кожним роком донатять усе менше. Я спочатку думав: ну, 460 тисяч , можливо, ще менше буде, ніж у попередньому сезоні. А коли ти почав збирати такими темпами, я здивувався, що люди так донатили і що ти зміг так багато зібрати грошей».
Ми раді, що люди відгукнулися на цей проєкт і були дуже активні. І іноземці також були дуже активні – і це круто.
– А розкажеш, хто тобі відмовив?
– Ні. Це не те, щоб було: «Точно ні», але: «Я подумаю». Були деякі спортсмени, які прочитали повідомлення та відморозилося, не відписали. Я розумію, по-різному буває. Хтось хоче, хтось не хоче. Спочатку я більше писав, потім спортсмени вже самі бачили, що є такий збір, тому що, умовно, Самуельссон побачив, поширив, це побачила Ельвіра Еберг, ще хтось. Ми всі в цьому колі варимося, в цій біатлонній сім’ї.
Далі я вже міг в живу підходити, питати: «Бачив, я збираю для дітей?» Багато хто одразу ж: «Без проблем, я все зроблю, поширю. Я бачив, що ти збираєш». Коли я звернувся до Ельвіри Еберг, вона одразу ж відповіла: «Так, звичайно. Я бачила, я допоможу». І вона спеціально віддала свій переможний номерок, в якому вона виграла масстарт у Рупольдінгу. Вона так і говорила: «Сподіваюся, що з переможним номерком ми зможемо зібрати максимально кількість грошей».
– Найбільше, я так розумію, зібрали на бібах братів Бо?
– Так. Думаю, це було очікувано, так як вони завершують кар’єру. Це був такий ексклюзив, – сказав Підручний.
