Підручний – про дитинство: «Взимку виїжджали з дому і, наприклад, могли на лижах пройти 5 кілометрів до маминої сестри»

Український біатлоніст Дмитро Підручний розповів як на нього вплинуло зростання у родині колишніх спортсменів.

- Ти зростав у сім'ї спортсменів. Можеш це описати? Яким є дитинство у родині спортсменів?

- Я ріс у сім’ї колишніх спортсменів. Батьки вже не займалися спортом, і я не був першою дитиною в сім'ї — у мене є старший брат, який на 8 років старший за мене. Він ще застав час, коли мама активно займалася спортом, батько закінчив набагато раніше.

Але великий плюс у тому, що якщо ти виховуєшся у сім’ї колишніх спортсменів, у тебе з дитинства любов до спорту. Ти слідкуєш за різними видами спорту, тебе вчать до активного способу життя. Змалку, коли щойно навчився ходити, тебе вже ставлять на лижі. Особливо мама: взимку ми не просто йшли кататися на лижах у ліс, а виїжджали на лижах з дому і, наприклад, могли до маминої сестри на лижах пройти 5 кілометрів. Зараз такого я вже ніде не бачив, зими також стали не такі сніжні.

Я пам’ятаю, що мама вчила мене кататися на лижах. Я вмів це робити, але не надто добре. Біатлоном я почав займатися пізніше. Навіть не біатлоном, а лижними гонками. Я почав ними займатися десь у 13-14 років. До цього я просто вмів кататися на лижах, але не дуже добре.

- Ця любов до спорту — вона була природною чи батьки якось спрямовували тебе у цей бік?

- Ні, не було такого, що казали: «Ти теж займайся». Просто любив спорт, з дитинства я слідкував за біатлоном, дивилися Олімпійські ігри.

Я добре пам’ятаю зиму 1998 року, я дуже часто хворів, коли був малий. Було відкриття Олімпіади в Нагано 1998 року. Ми дивилися відкриття Ігор увечері. Дивилися всією сім’єю. Мама розповідала про спортсменів, хто є ким з цих спортсменів.

Як сьогодні пам'ятаю, вона говорила про біатлоністів – Петрову, Зубрилову. Вона говорила, що вони виступають, вони наша надія. Я був малий, хворів, але ці моменти залишилися в пам’яті.

Слід враховувати, що я пам’ятаю лише відкриття. А далі я щось дивився — бачив, як бігали й стріляли, але нічого з того не запам’ятав. Єдине, що залишилося в пам’яті — це відкриття, момент, коли наша збірна йшла з прапором. Це мені запам'яталося, - сказав Підручний.

Батьки українського біатлоніста Володимир та Марія Підручні займалися лижними перегонами.