Підручний – про естафету в Нове Место: «Після останньої стрільби думав: «Хорн 2 тижні тому на ЧС помножив Самуельссона на нуль. Блін, 3-го місця, напевно, не буде»
Український біатлоніст Дмитро Підручний пригадав боротьбу на останньому колі естафети 7-го етапу Кубка Світу-2024/25 в Нове Место, де Україна здобула бронзу.
«Коли я стартонув, я розумів, що в нас шанси є боротися як мінімум за топ-6, а то і, типу, за топ-3. Я розумів, хто попереду, хто позаду, на якій відстані. Думаю: «Шанс дуже малий, але він є, можна спробувати».
Я намагався розподіляти сили по дистанції максимально якісно для того, щоб бути в цій боротьбі. Я закрив останню мішень запасним патроном і бачу, що в німця також лишилася одна мішень. Я виходжу вже з рубежу на останнє коло – там табло було, я бачив, що він теж її закриває.
Я розумію, що він буде позаду мене практично впритул, розумію, що це Філіп Хорн, розумію, що він 2 тижні тому Самуельссона помножив, умовно, на нуль на останньому етапі на чемпіонаті світу в естафеті та виборов 3-тє місце, розумію, що він дуже сильний на останньому колі.
Коли всю цю інформацію миттєво переварюєш, ти такий думаєш: «Блін, 3-го місця, напевно, не буде. Будемо, напевно, 4-ті». Ти виходиш, проходиш засічку, там далі тренер стоїть, і він тобі кричить: «Німець у 4 секундах!» Ти такий думаєш: «Блін, напевно, одразу він мене наздожене, а там буду старатися максимум до фінішу за ним протриматися – а раптом на фінішній прямій зможу його перемогти?»
А потім такий момент: «Ну, це ж 4 секунди, це ж не одразу він за тобою. Давай, спробуй одразу максимально включитися та не дати йому до тебе наблизитися». Я включився на максимум, перший підйом, спуск, спуск, спуск, потім наступний підйом – на ньому стало дуже важко, і ти такий думаєш: «Та блін!»
Я ще не розумів: він далі тих 4 секунд чи, можливо, вже менше? І найважче в цей момент – не здатися, сказати собі: «Ні, зроби максимум». Може, це для вболівальників банально звучить: «А що, важко себе змусити?» Пробіжи 10 км кросом, коли ти цього ніколи не робиш, і тобі стане важко – чи ти зможеш себе змусити?
Іноді ти можеш перебороти цей поріг, іноді не можеш додати, а іноді буває, що ти вже на максимумі біжиш, хочеш ще – а вже не можеш. А іноді буває, що ти можеш, але треба потерпіти, треба зчепити зуби, і коли вже ніг не чуєш, а тобі ще треба ними відштовхнутися.
Я постарався це перебороти, і коли на наступній позначці мені кричать, що в мене перевага вже не 4, а 8 секунд – це така мотивація одразу, сили є, я навіть ніг не чую, але додам ще. Потім у нас був розворот, де ми зустрілися з ним поглядами – і я зрозумів, що ми вже будемо 3-ми. Я побачив, що він уже не може боротися, а в мене ще запас сил є.
Цей момент, коли ти сам собі суперник – один з найважчих для кожного спортсмена. І це буває не тільки на змаганнях, а й на тренуваннях – коли тобі треба змусити себе потерпіти. Ти ніби й можеш, а вже так важко стає, що: «Та ні, досить вже». А іноді треба зчепити зуби та потерпіти», – сказав Підручний.
