Анна Кривонос: «Останній раз, певно, в юнацькому віці бігала перший етап естафети, дуже хвилювалася»

– Вважаю, що більш-менш справилася, але швидкість мене підводить, чогось не вистачає: може сил чи досвіду. На цьому рівні я трошки слабка, я це розумію. Не знаю, чому так відбувається.

Ми працюємо з тренером, робимо певну роботу. Я вже казала, що мій організм не хоче йти нам назустріч. Зі стрільбою, вважаю, впоралася. У мене був такий сильний мандраж, я і заснула сьогодні дуже пізно.

Зазвичай перед сном проходиш в думках трасу, у мене вчора одразу пульс почав підійматися. Я сама вже собі кажу: «Так, не думати, не думати». Заснула вже о першій годині ночі. Прокинулась раніше за годину від будильника.

Зазвичай мені важко вставати, а тут організм сам прокинувся. На сніданок прийшла та не поснідала, тому що мене нудило.

– Це через хвилювання?

– Так. Останній раз, певно, в юнацькому віці я бігала перший етап естафети, дуже хвилювалася. Я за особисту гонку так не переживаю, тому що як Бог дасть, так і пробіжу. А тут за команду. Страшно когось підвести. Хвилювалась дуже.

– Зовсім мало часу залишилося до чемпіонату Європи, що зараз вам потрібно перш за все?

– Я вважаю, що мені потрібно відійти і емоційно, і фізично. Не знаю, чи так гори на мене впливають, дуже погано себе почуваю. Тому і хвилювалася, бо на спринті погано пробігла, дуже важко було, боялася, щоб під час естафети мене десь не накрило, особливо на останньому колі.

Тому, зважаючи на те, як я переживала, то я пробігла, як для себе, вище середнього.

– Зі стрільбою начебто все нормально було, один додатковий, який вдалося швидко закрити.

– Так, промахнулася, бо поспішала, мені треба було все бігом-бігом, хвилювалася. Проте дуже багато емоцій на першому колі. Мене там затоптали, всі штовхаються.

Думаю: «Нічого собі, штовхаються, що робити». По лижах, по палках… Десь одними руками їхала. Я в щоці була, проте дуже багато отримала позитивних емоцій, – сказала Кривонос.