Сьомі матчі у кар’єрі Стефа Каррі

Tribuna/Баскетбол/Блоги/Сьомі матчі у кар’єрі Стефа Каррі

29 квітня, 21:26

Сакраменто Кінґс несподівано впевнено перемогли на виїзді Ґолден Стейт Ворріорс у шостому матчі серії першого раунду плей-оф і зрівняли рахунок 3-3. Тепер нас очікує найсмачніша страва у плей-оф – 7-ма гра!

Для Дабс це буде гра, навіть, не «на серію» чи «на сезон», а «на продовження/закінчення Династії». ҐСВ і так у шаленому податку і не думаю, що власники будуть готові платити ще більше за лише перший раунд плей-оф. Тож, Клей або Дреймонд можуть залишити команду (а то і обидва). Але це тема для окремої розмови. Єдиний спосіб зберегти основу – це титул цього року (ну або близько до нього).

У кар’єрі Стефа Каррі це буде 5-й десайдер. Поки що зберігається паритет 2-2, при одній перемозі та одній поразці як вдома, так і на виїзді. Пригадаємо ті матчі.

Сьома гра №1

Сезон: 2013/14

Стадія: перший раунд

Суперник: Лос-Анджелес Кліпперс

Майданчик: на виїзді

Розвиток серії: 1-0, 1-2, 2-2, 2-3, 3-3

Результат: поразка 121:126

Показники Каррі у сьомій грі: 33 очки, 7/17 з гри, 3/7 через дугу, 16/16 штрафні, 5 підбирань, 9 передач, 3 перехоплення, 2 втрати, +- +2 за 46 хвилин на майданчику.

Ті Кліпперс були топовими як за складом, так і за амбіціями, і розглядалися як головні конкуренти Сан-Антоніо Спьорс у конференції (наряду з Оклахомою Сіті Тандер). Міцна основа на чолі з Крісом Полом, Блейком Гріфіном, Джей Джей Редіком та Деандре Джорданом (тоді ще такі великі цінилися, Каррі ще не «зламав» Лігу), а також неодноразовим кращим шостим Ліги Джамалом Кроуфордом. І все це на чолі з досвідченим Доком Ріверсом.

ҐСВ ж були молодими, голодними і зухвалими. Перспектива вже тоді проглядувалася, а пуста платіжка («дитячий» перший дорослий контракт Каррі на 11кк, а Клей, Дрей та Барнс були ще на контрактах новачків) натякала на подальший прогрес. Ворріорс лізли у будь-яку бійку і не визнавали авторитетів. Наприклад, відома бійка в 2013-му у грі проти топової тоді Індіани Пейсерс, коли Каррі відлітав від Роя Гібберта, як пушинка.

За тих Дабс хотілося вболівати. Ситуація була чимось схожа на минулорічний Мемфіс Ґріззліс. Тільки Ведмедики у цьому сезоні все заруїнили (як в ігровому, так і медійному плані, «завдяки» Джа Моренту та Діллону Бруксу), а ҐСВ тоді наступного сезону стали чемпіонами і відкрили еру Династії.

Щодо самої гри, то Кліпперс виявилися сильнішими у вирішальному матчі, хоча гра видалася досить близькою. На старті гри ҐСВ виглядали сильнішими (доходило до +12) і до перерви вели +8. Але у третій чверті Вітрильники відігралися і вже вели перед вирішальною 12-хвилинкою. У клатчі були гойдалки, але домашні трибуни допомогли ЛАК вирвати перемогу.

Після цього, Вітрильники на роки стали «клієнтами» Воїнів, і ті не оминали нагоди максимально помститися за ту поразку (у плей-оф не пересікалися, хоча мали б зустрітися у фіналі конфи наступного року. Але Кліпперс зуміли злитися із 3-1 Г’юстону всяких корі брюерів та джошів смітів). А протистояння Стефа Каррі та Кріса Пола стало надпринциповим. Часто це виливалося у хайлайти.

Сьома гра №2

Сезон: 2015/16

Стадія: фінал Західної конференції

Суперник: Оклахома Сіті Тандер

Майданчик: вдома

Розвиток серії: 0-1, 1-1, 1-3, 3-3

Результат: перемога 96:88

Показники Каррі у сьомій грі: 36 очок, 13/24 з гри, 7/12 через дугу, 3/3 штрафні, 5 підбирань, 8 передач, 3 втрати, +- +18 за 40 хвилин на майданчику.

Сезон 2015/16 був багато в чому історичним. 73-9, Каррі остаточно зламав Лігу (після цього обезцінилися такі персонажі, як Деандре Джордан чи Андре Драммонд. Натомість, всі стали вчитися кидати трійки), закінчення кар’єри Кобе Браянта. А ще, Захід тогоріч був максимально потужним. Всі чекали фіналу конференції ҐСВ-САС, але несподівано (відносно) підопічних Ґреґґа Поповіча у плей-оф обіграла Оклахома Сіті Тандер Кевіна Дюрента та Рассела Вестбрука.

У регулярці ОКС дуже хотіли обіграти Дабс (а хто тоді не хотів?), але програли всі три гри. Особливо цікавою і напруженою вийшло протистояння в Оклахомі перед МВЗ із неймовірним камбеком та баззером (майже) Каррі в ОТ. Знамените «Bang! Bang!» Майка Бріна досі стоїть в ушах.

А от у плей-оф Дюрент і компанія (чи Вестбрук і Ко?) повірили в себе і після проходу Сан-Антоніо Спьорс створили величезні проблеми жовто-синім. Цікавих сюжетів у тій серії було предостатньо. Наприклад, регулярні перевірки Ґріном кохонес Стівена Адамса

Дискваліфікацію Дреймонд у цій серії не отримав, але це аукнулося пізніше (про це ще буде мова). Але Тандер перегравали Ворріорс і після чотирьох ігор вели 3-1. ҐСВ були на межі провалу. П’яту-то гру вдома забрали, а от у шостій ОКС вдома мали закривати серію. І закрили б, аби не «Game 6 Klay» Томпсон. То була гра із його топової колекції, рекордні (на той момент) 11 трійок.

Так Дабс перевели гру у десайдер, який вже грали вдома. Це була непроста гра, і на перерву команди пішли за +6 для ОКС. Але ті ҐСВ славилися своїми вбивчими третіми чвертями. Так трапилося і цього разу. +17 за чверть і вже спокійний контроль до кінця гри. Стеф був рушієм команди в ті моменти. Хоча Тандер намагалися повернутися у четвертій, але кожного разу, коли здавалося що ось-ось (скорочували до -4), Каррі давав свій імпакт і спроби Оклахоми рушилися, як картковий будинок.

Дюрент же так засмутився поразці, що втік від Расса до Стефа в ҐСВ. Завоював два титули, два МВП Фіналів, але не любов фанатів і місце на баскетбольній горі Рашмор, чого так прагнув.

ҐСВ ж видихнули з полегшенням. Відігралися із 1-3 із надскладним суперником, виграли сьому гру і пройшли у Фінал. Найважче вже було позаду, як тоді здавалося. Сезон 73-9 був врятований! Чи ні?..

Сьома гра №3

Сезон: 2015/16

Стадія: Фінал НБА

Суперник: Клівленд Кавальєрс

Майданчик: вдома

Розвиток серії: 2-0, 2-1, 3-1, 3-3

Результат: поразка 89:93

Показники Каррі у сьомій грі: 17 очок, 6/19 з гри, 4/14 через дугу, 1/1 штрафні, 5 підбирань, 2 передачі, 1 перехоплення, 4 втрати, +- -3 за 39 хвилин на майданчику.

Перед початком сезону протистояння Клівленда та ҐСВ викликало дуже великий інтерес. У попередньому сезоні Дабс виграли титул, обігравши у Фіналі Кавс, ослаблених травмами Кевіна Лава та Кайрі Ірвінга. Тож, рематч напрошувався. Однак, по ходу сезону, Ворріорс почали показувати неймовірну гру, зазіхнувши на, здавалося, вічний рекорд 72-10 Чикаґо Буллс у регулярці. Натомість, Клівленд показував невпевнену гру. Конференцію-то вони виграли, але із не надто переконливим результатом, випередивши лише на одну перемогу Торонто Репторс. Відповіді щодо конкурентоспроможності Кавс мали дати особисті зустрічі. Перша з них була на Різдво. Як вам промо-ролик до цього матчу під «Щедрик» Леоновича?

Та гра на Оракл Арені була досить рівною і Дабс, які йшли на той час лише із однією поразкою, виграли її 89:83. А от через місяць ці команди зійшлися на Квікен Лоанс Арені в Клівленді, і ҐСВ просто рознесли суперника 132:98!

Після цієї гри, експерти сходилися на думці, що головні суперники Воїнів на Заході (Сан-Антоніо, Оклахома, Кліпперс). І після Оклахоми ҐСВ заходили у Фінал великими фаворитами.

І все йшло до досить впевненої їхньої перемоги. Повели в серії 3-1, до титулу було рукою подати. І тут за Кавс зіграли таргани в голові у Дреймонда Ґріна. У кінці четвертого, переможного, матчу, йому не сподобалося, що Леброн переступив через нього («Нікому не дам переступати через себе»).

Так, Джеймс провокував і явно, але Дрей вже був «на олівці» після історії з попереднього раунду з Адамсом. Тож, обопільний технарь призвів до дискваліфікації Ґріна на матч №5, у якому ҐСВ мали закривати серію вдома. Без Дреймонда не здюжили, плюс отримали травми Богут (дуже важливий елемент у системі гри Дабс) та Ігудали. Андре продовжив грати, але ефективність його явно впала.

Клівленд досить впевнено забрав 5 і 6 гру і зрівняв рахунок в серії. Перед десайдером гравці та тренери Воїнів випромінювали оптимізм, мовляв 7-ма гра вдома – це хороша стартова позиція. Але сам матч видався надзвичайно напруженим. У третій чверті Ворріорс спробували дати свій фірмовий ривок, але епатажний Джей Ар Сміт своїми трійками не дав випасти Кавс із гри. Все звелося до клатчу, коли команди майже 4 хвилини не могли набрати жодного очка. А потім історію всі знають: The block від Леброна на Іггі та трійка в лоб Кайрі через Каррі.

Так сезон, який здавався казкою, не знайшов щасливого кінця (найбільший біль для фанів ҐСВ), а Леброн Джеймс здобув свій найкрутіший титул за кар’єру. Щодо особисто Стефа, то він провалив цю гру. Як у цілому, так і не влучив трійку на овертайм.

Сьома гра №4

Сезон: 2017/18

Стадія: Фінал конференції

Суперник: Г’юстон Рокетс

Майданчик: на виїзді

Розвиток серії: 1-0, 1-1, 2-1, 2-3, 3-3

Результат: перемога 101:92

Показники Каррі у сьомій грі: 27 очок, 10/22 з гри, 7/15 через дугу, 9 підбирань, 10 передач, 4 перехоплення, 5 втрат, +- +13 за 44 хвилини на майданчику.

Г’юстон Рокетс – єдина команда за часів Дюрента, яка кинула реальний виклик Воїнам. Так, пам’ятаємо про програний Фінал-2019, але там вагомим фактором все-таки виступили травми. А от Г’юстон два сезони реально готувався і бився із ҐСВ.

Деріл Морі, генеральний менеджер Г’юстона, підбирав склад для боротьби із виключно одним суперником. Його «цифровий баскетбол» був зведений у ранг абсолюту. Логіка була проста: 3 більше, ніж 2. Тому кидаємо побільше трійок (от хто вже точно були «пулялками»). У проходи ходить Джеймс Гарден, який уміє заробляти фоли (по старим ще правилам). А для нього, шляхом розмінів, залишаємо потенційно найслабшого суперника (в ҐСВ вицілювали Каррі). Всім цим керував тру пг Кріс Пол. Це було скучно дивитися (що цікавого у тому, що Гарден пробиває по 25 штрафних за матч), але сміливо і ефективно.

У тому сезоні Г’юстон виграв регулярку і мав перевагу свого майданчика. Дабс повели 2-1, але травма Андре Ігудали дозволила Рокетс забрати два досить близькі матчі і повести 3-2. Тільки ж от проблема: вічно невезучий Кріс Пол знову травмувався.

Ворріорс могли програти вже у матчі №6. Техасці вели +17 вже після першої чверті. Але трапився ще один «Game 6 Klay» (9 трійок) і ҐСВ виграли майже +30.

Тож, вирішальний матч мав пройти на арені Г’юстона. Вони все робили по класиці (для своєї філософії), вели +13 на початку другої половини (і +15 у першій). Але те, що їх вело до мети, їх же і погубило. У вирішальний момент відрізало трійку від слова «зовсім». 0/27 в ряд!

ҐСВ ж у цей момент просто понеслися. А коли Дабс ловлять кураж, то всі знають, що це не контриться. Каррі був стабільно хорошим, закинувши декілька «вау»-трійок (як після пасу між ніг від Джордана Бейла, після якого Кріс Пол ледь стілець не зламав на лавці). От так -13 на початку третьої чверті перетворилися на +7 в її кінці. Довести справу до кінця для тих Ворріорс вже не викликало складнощів. Шлях до титулу був відкритий (що і зробили ҐСВ).