Іссуф Санон: «Заходжу в ліфт – а там Янніс. Стою я – чувак з Донецька, а поруч – дворазовий MVP сезону НБА»

– Євробаскет-2022, матч проти Греції, історія з Ітудісом, коли він кидав свій планшет і казав «Зупиніть цього хлопця, він вам хамить, залізає на голову, а ми нічого не можемо з ним зробити». Янніс написав пост у твіттері, що в баскетбол не говорять, а грають.

Розкажи, що там насправді було? Пам'ятаю, ти казав, що перетинався з Яннісом у ліфті перед грою. Що такого ти сказав грекам, що так їх роздратувало?

– Історія відбувалася зовсім по-іншому. Це був перший чи другий день на Євробаскеті. Заходжу в ліфт – а там Янніс. Стою я – чувак з Донецька, а поруч – дворазовий MVP сезону НБА, якого неможливо зупинити.

У перші секунди думаю: «Ну я ж теж тут не остання людина в баскетболі». І говорю йому: «Можливо, це прозвучить дивно, але я в захваті від того, що перебуваю тут разом з тобою». А він посміхнувся і нічого не відповів.

Продовжую: «Для мене це божевілля. Можна сфотографуватися з тобою?» – «Так». І роблю з ним фото. Я був дуже задоволений.

– А він зрозумів, з якої ти був команди?

– Думаю, що ні. Напевно, він нічого не зрозумів. На мені була футболка «Ukraine Basketball», але ж це зірка НБА, який кожного дня бачить мільйон людей. А тут до нього підходить сфоткатися якийсь чувак з «Ukraine Basketball».

– … А він насправді скролив у телефоні «Issuf Sanon – Scouting Report».

– Може бути й таке (сміється). Під час нашої третьої гри на боковій трибуні сиділи Ітудіс і Янніс з братом. У перерві я тренував кидки, і Янніс мені каже: «Ти зі мною фоткався, але, я так розумію, ти ще й нормально граєш. Завтра у нас з вами матч – сподіваюся, ти будеш такий самий, як у ліфті».

Тобто, він натякав на те, що я його ледь не боготворив, казав, що є його фанатом. І почав сміятися разом з братом.

А я кажу: «Так, бро, не буду брехати – ти дійсно мене надихаєш». Він трохи посміявся – і на цьому все.

І от у четвертій грі ми зустрічаємося з Грецією. Напередодні матчу мене запитують: «Вам грати проти Адетокумбо. Що ви можете про нього розповісти?» Відповідаю: «Я його поважаю, і все таке, але коли виходжу на майданчик – мені все одно».

Я сказав це у тому сенсі, що нікого не боюся. Звісно, в мене є до нього повага, але коли починається матч, вже не має значення, скільки ти заробляєш, хто твій батько, і які твої заслуги.

Але вони мої слова трохи перекрутили – начебто, я сказав, що мені байдуже, скільки Янніс заробляє, я кращий, я в них виграю і все таке.

А вже перед матчем Янніс мені каже: «Не можу дочекатися, щоб побачити, як ти гратимеш сьогодні».

– Вже без посмішки на обличчі?

– Так, вже заведений. Я трохи піднапрягся, але подумав: «Ну гаразд, спробую щось придумати».

І от я закидаю раз, другий, закидаю «трьошку». Влаштував невеличкий треш-ток з Яннісом – але нічого особливого там не було. Закінчилося усе тим, що вони виграли. Суть історії в тому, що я не хотів усе це роздути та програти гру. Просто вийшла така ситуація.

– Матч проти Янніса – найбільш пам’ятний для тебе поки що за збірну?

– Ні, не можу так сказати, тому що ми програли. Мені більше подобаються матчі, де ми перемагаємо. От, наприклад, з Італією: ми виграли, я набрав 17 очок – хороший матч, мабуть, назву саме його. Хороша команда робота, усі були задоволені. Ніхто, крім нас, не очікував такого результату, – сказав Санон.