Анна Рижикова: «Наприкінці березня вирішили, що треба продовжувати кар’єру»

Українська легкоатлетка Анна Рижикова розповіла, як пережила початок війни.

«Ще 23 лютого я була на зборах в Сумах. Ввели тоді надзвичайний стан і скасували чемпіонат України, який мав відбутися через два дні. І цього ж дня я з певною тривогою поїхала додому.

Відчувала, що мені потрібно додому саме цього дня, хоча могла там переночувати й поїхати наступного ранку. Приїхала 23-го ввечері додому і трохи заспокоїлась. А зранку прокинулася від вибухів і не повірила в це.

Почула перший вибух і подумала – «Та ні», почула другий і теж з думками – «та ні, сучасний світ, не може такого бути. Якась покришка вибухнула чи щось впало. Не може бути…». У нічній тиші було дуже чутно, хоча вибухи були далеко від мого дому. Але ми чули з чоловіком.

Перший тиждень був страх, але ми не збирались нікуди виїжджати. Просто були в очікуванні. Про спорт навіть не думали.

Я вирішила, що це на той момент не важливо. Треба боротися за життя, бо багато друзів було поруч із кордоном – у Сумах, Харкові.

Ми були постійно на телефонах, бо ніхто не знав чого очікувати. Постійно зідзвонювались і дізнавалися, чи все у порядку. Так провели десь тиждень.

Потім друзі почали виїжджати з «гарячіших» місць – вони залишались у нас на ніч. Допомагали їм чим могли, і вони пересувались далі на захід України.

Десь через два тижні після початку війни я вийшла на вулицю – просто побігати. Я вже так погано себе почувала і була гарна погода, тому вийшла і біг мене заспокоїв. Думала, що треба рухатись, якщо навіть кар’єра не буде продовжуватись.

Навіть для покращення свого стану, щоб розібратися з емоціями і головою своєю, треба було тренуватись. Мені надходили повідомлення від мого спонсора «Найкі»: «Ми допоможемо, вибирайся. Виїжджай з сім’єю».

Багато повідомлень надходило від моїх європейських суперниць на доріжці, але поза нею ми подруги. Вони писали, що у них є вільний будинок, вільна квартира, вільна кімната… «Тільки виїжджай, тільки будь в безпеці».

Це була приємна підтримка. Уже наприкінці березня ми вирішили, що треба продовжувати кар’єру. Зібралися групою спортсменів і поїхали на закордонний збір. Так почалася дорога до змагань», – сказала Рижикова.