«Він мені говорить: «Я у фейсбуці писав поганий коментар про вас, я його, напевно, видалю». Левченко – про зустріч з фанатом

Срібна призерка чемпіонату світу у стрибках у висоту Юлія Левченко розповіла про своє ставлення до критики.

Слова легкоатлетки передає кореспондентка Tribuna.com Ірина Козюпа.

«Ніхто не любить критику, ніхто не любить поганих коментарів – настрою це не додає. По-перше, я хочу подякувати спортивній журналістиці за те, що вона дійсно зараз розвивається. Я це відчуваю, як спортсмен. Коли є трансляції, коли є увага, коли вже не питають: «Стрибки у висоту – це гімнастика чи стрибки у воду?» Таке теж було.

Насправді, це заслуга спортивних журналістів. Я дуже за це дякую, що ви розширюєте свої межі, не тільки футбол чи ще якісь там популярні види, які в нас є.

З приводу критики – звичайно, важко, іноді треба абстрагуватись. Як виходити з цього? Я думаю, що потрібно триматись своїх, треба мати команду, яка тебе підтримає, яка тебе тримає на плаву морально.

Я дуже рада, що у нас федерація легкої атлетики України – це всі молоді, нові, сучасні люди, які в минулому теж були спортсменами, які проходили цей шлях. Вони розуміють, коли непотрібно зайвий раз тиснути, щось говорити. Настільки зараз це відчувається, це прогресивний підхід. Коли ти робиш не від страху: «Боже, що мені робити», а коли тебе дійсно надихають, у тебе вірять, кажуть: «Давай, пробуй, йди вперед». Круто, коли федерація стає твоїми старшими товаришами і наставниками, які можуть показати цей шлях.

Критику часто пишуть люди, які… вони так, напевно, самовиражаються. Колись до мене підійшов чоловік, каже: «Юля, доброго дня, я так радий вас бачити», щось мені розповідає.

Ми з ним познайомились, а потім він мені говорить: «Ви знаєте, я там у фейсбуці писав такий поганий коментар про вас, я його, напевно, видалю». Я стою в шоці просто, я кажу: «А навіщо ви його писали?» «Ну мені здалось, я просто вас не знав, просто ось так написав».

Я думаю: «Ну добре». Він виглядав трішки дивно у цій ситуації. Люди, які пишуть і які потім до вас підійдуть в очі вам сказати – це зовсім дві різні людини і треба мати характер, щоб це сказати.

Конструктивна критика вітається. Але спортсмени і так себе дуже критикують, дуже в собі колупаються і кожного разу шукають якісь шляхи, методи, щоб стати кращим, щоб вийти з якоїсь ями, або завоювати золоту медаль.

Я вибачаюсь, але срібна медаль ОІ – це надзвичайно круто, деякі люди мріють просто потрапити на Олімпійські ігри, не кажучи вже про медалі. Треба, щоб люди розуміли, що це важка праця. Якщо вже все вдається, то підтримати, а якщо не вдається, то побажати успіхів», - сказала Левченко.