Суперталант “Чикаго”, тест для “Грін-Бей” та важка доля “Міннесоти”. Превью нового сезону: Північ НФК
“Чикаго”: франчайз-квотербек нарешті знайшовся?
Так історично склалось, що в “Беарс” завжди була срака з квотербеками. В “Чикаго” або шалено крутиться карусель, або постійне місце в старті займає людина, яку ви ніколи не назвете франчайзом. Достатньо глянути на трьох останніх стабільних стартерів “ведмедів”: Джей Катлер (людина-мем), Мітч Трубіскі (ще більша людина-мем), Джастін Філдз (людина, яка забула, що квотербеку можна кидати м’яч). Завдяки відчаю “Кароліни” та стражданням Брайса Янга, “Беарс” отримали шанс покласти край своїм стражданням.
Калеб Вілльямс без варіантів був головним кандидатом на позицію першого загального піку. “Чикаго” для виду трохи порозпускали чутки, що вони можуть або знову обміняти пік, або спустити його на ресивера, але у підсумку зробили те, що всі і очікували - забрали талановитого квотербека. І через це “Беарс” потрапляють в центр уваги в новому сезоні.
За прогресом Вілльямса стежитимуть під мікроскопом. Калеб вважається головним талантом свого покоління, тому всі очікують від нього перформансу на рівні минулорічного Сі Джея Страуда. Треба визнати, що Вілльямс на це здатен. Попри деякі погані моменти на тренуваннях, які можна списати на банальну проблему професійного росту, Калеб показує себе надзвичайно здібним та готовим до НФЛ квотербеком. Обидва передсезонних матча, що він провів, безапеляційно пішли в актив новачку і ще більше підігріли інтерес до його дебюту. Вілльямс вже має зв’язок з іншим зірковим новачком - ресивером Роумом Одунзе, і він вже ствердився в ролі лідера роздягальні “ведмедів”. Фани “Беарс” не безпідставно можуть вважати, що в них нарешті з’явився справжній франчайз.
До честі менеджменту “Чикаго”, вони максимально створили умови Калебу для швидкої адаптації в НФЛ. Про Роума Одунзе, на якого спустили 9-й загальний пік, вже згадувалось. В “Чарджерс” за надзвичайно низькою ціною “ведмедям” вдалось урвати Кінана Аллена. А з “Філадельфії” вільним агентом прийшов Д’Андре Свіфт. Отже, у Вілльямса є корпус ресиверів з фактично трьома ресиверами №1 (про Ді Джея Мура не забули ж?), надійний тайт-енд Коул Кмет, спину якого прикриватиме нове підписання Джеральд Еверетт та вибуховий тандем у бекфілді з Д’Андре Свіфта та Халіла Херберта. І поверх цього всього “Чикаго” не забули інвестувати в лінію нападу, підписавши минулорічного стартового центра “Ремс” Коулмена Шелтона. Напад “Беарс” виглядає прекрасно. Залишилось лише перенести цю прекрасність на поле.
Щодо захисту, то тут “Чикаго” провели не таку шикарну роботу. Весь пас-раш “Беарс” знову триматиметься на Монтезі Светі. Команда не зробила практично нічого, щоб якось підтримати свого зіркового ді-енда. З драфту прийшов новачок Остін Букер, але поки що це виглядає лише варіантом для ротації, ніж підсиленням основного складу. “Беарс” очевидно ризикнули і вирішили сподіватись, що ДеМаркус Вокер та Домінік Робінсон зможуть зіграти набагато краще, ніж минулого року (4 секи на двох).
В секондері “Чикаго” втратили свого багаторічного лідера Едді Джексона. Замінити його вирішили одразу двома гравцями. “Беарс” підписали Кевіна Баярда, який не надто вдало з’їздив пограти до “Філадельфії”, та Джонатана Оуенса, який почав стрімко розвиватися в останні сезони. І це фактично всі зміни, які “ведмеді” зробили в своїй обороні. Тому захист “Чикаго” мало чим відрізнятиметься від своєї минулорічної версії, де багато чого знову залежатиме від здатності Монтеза Света відривати голову квотербеку суперника.
“Міннесота”: трагедія МакКарті та потенційний “пустий” сезон
“Вайкінгс” поки впевнено тримають титул головних невдах міжсезоння. І що парадоксально - вони в цьому не надто і винні. На голову “вікінгів” звалилась купа проблем. Тому “пурпурові” зараз не стільки будують нову команду, скільки екстрено латають дірки.
Після довгих перемовин із Кірком Казінсом, “Війкінгс” вирішили рухатись далі. На драфті команда взяла Джей Джея МакКарті, якого хоч і не вважали суперзіркою, але в якого однозначно є потенціал. “Міннесота” була готова дати час новачку, тому команда також підписала Сема Дарнольда. План тренерського штабу полягав в тому, щоб дуже обережно і поступово підводити МакКарті до його дебюту в НФЛ. Очікувалось, що Джей Джей буде отримувати обмежену кількість снепів на початку сезону, яка поступово збільшуватиметься до його кінця. Тому на першу половину сезону стартовим квотербеком мав стати Дарнольд. Доля вирішила зіграти злий жарт з “вікінгами” і зробила так, що Сем тепер буде їхнім стартером на весь сезон.
МакКарті встиг зіграти один дуже класний передсезонний матч, а потім розірвав меніск. Новачку довелось робити операцію з повного відновлення меніску, яка вивела його з гри на довгі місяці. Джей Джей пропустить весь свій дебютний сезон в НФЛ. Після цих новин дехто з експертів припустив, що Дарнольд зробить щось подібне до Бейкера Мейфілда в “Тампі”, але такий варіант поки виглядає не надто реальним. Травма МакКарті стала для “Міннесоти” ударом нижче пояса. З огляду на те, що старт сезону пропустять Ті Джей Хокенсон (відновлюється після травми) та, імовірно, Джордан Аддісон (просто довбойоб), справи “вікінгів” виглядають відверто кепсько. Джастін Джефферсон може бути найкращим ресивером всіх часів та народів, але він не зможе тягнути на собі весь напад. Тим паче, що в попередньому сезоні він також мав проблеми зі здоров’ям. А розраховувати, що “Міннесоту” врятує виносна гра, навряд чи варто. Навіть попри підписання Аарона Джонса.
В захисті “Міннесота” стикнулась з не меншою кількістю проблем. Шоком для команди стала загибель в автокатастрофі їхнього новачка-корнербека Хайрі Джексона. Джексон показав себе з найкращої сторони на мінізборах і команда серйозно розраховувала на нього, як на гравця старту. Не встигли “Вайкінгс” відійти від шоку, як їм на голову звалилась ще одна проблема. Інший корнербек, Мехі Блекмон, порвав хрестоподібні зв’язки на першому ж тренуванні основних зборів. За два тижні “вікінги” залишились без двох потенційних стартових корнербеків. Трохи оговтавшись, “Міннесота” почала латати пробоїни. Команда підписала Фабіана Моро, який минулого сезону був в основній обоймі “Денверу”, та Стефона Гілмора. Попри свій вік, саме 33-річний Гілмор виглядає новим лідером корнерів “вікінгів”. Хоч його найкращі роки вже позаду, Стефон все ще може робити важливі розіграші та приносити користь.
На передній лінії оборони “Міннесоті” теж довелось робити зміни. Команда втратила лідера групи в особі Даніеля Хантера, та кількох гравців з ротації. Тому свій новий пас-раш “вікінги” збирали ледь не з нуля. Варто визнати, що потенційно вони непогано впорались із завданням. Команда взяла Джонатана Грінарда, який провів блискучий сезон в “Х’юстоні”, забрала з “Маямі” універсала Ендрю Ван Гінкела та приправила все це першораундовим новачком Даллас Тернером. Ці троє чудово доповнюють один одного і мають принести багато користі. Єдина проблема в тому, що Ван Гінкел досі відновлюється від травми і може пропустити старт сезону. Але якщо він встигне відновитись, то справи “Вайкінгс” будуть набагато кращими. І саме захист має стати головною надією “Міннесоти”, щоб не провалити сезон.
“Детройт”: затишшя в нападі та оновлення захисту
“Лайонс” остаточно ствердились в якості головної сили дивізіону та одного з фаворитів на потрапляння до Супербоулу від НФК. “Леви” не потребували радикальних змін. Їм варто було лише покращити те, що і так працювало. Хоча без маленької перебудови “Детройт” все одно не обійшовся.
В нападі “Детройт” чітко вирішив наслідувати правило “якщо все працює - нічого не чіпай”. “Лайонс” зробили косметичні зміни в глибини ротації, а от на головних ролях - ті самі люди. Це виправдано щодо майже кожної позиції, хіба що окрім корпусу ресиверів. За спиною очевидного лідера Сент-Брауна у “левів” немає стабільного ресивера №2. Ним мав стати Джеймесон Вілльямс, але за два сезони ресивер зіграв всього у 18 матчах, в яких прийняв ну дуже скромні 25 пасів. Тренерський штаб не поспішає ставити на молодому ресивері хрест і все ще виписує йому кредит довіри. Але він не безкінечний. Новий сезон стане вирішальним для Вілльямса. Якщо Джеймесон зможе подолати свої труднощі і стане тим самим необхідним ресивером №2 - напад “Детройта” справді стане елітним.
Маленька перебудова відбулась в захисті “левів”. Ну як маленька. “Лайонс” повністю оновили свій склад корнербеків. “Детройт” виміняв в “Тампи” їхнього стартового корнербека Карлтона Девіса, підписав вільним агентом Аміка Робертсона, який минулого року провів в старті більшість матчів “Лас-Вегаса”, і витратив два перших піки драфту на Терріона Арнольда та Енніса Рейкстроу. З урахуванням того, що слот-корнера може зіграти ще й номінальний сейфті Браян Бранч, таланту на позиції вистачає з головою. Попри те, що стартовим дуетом виглядає пара Девіс-Арнольд, “Детройт” може дозволити собі майже безболісно проводити ротацію та не втрачати в якості.
Зазвичай спецкоманди отримують не надто багато уваги, але в “Лайонс” про неї варто поговорити. В “Детройта” назрівала дуже цікава боротьба за позицію кікера. Проте її долю вирішила травма. Минулорічний кікер “левів” Майкл Беджлі розірвав підколінне сухожилля і вилетів на весь сезон. Тому місце в ростері без конкуренції забере Джейк Бейтс. Бейтс цікавий тим, що в літній лізі UFL ввалив 64-ярдовий філдгол, що всього на 2 ярди менше за рекорд НФЛ. Хоча над влучністю ударів йому варто попрацювати (в UFL у нього були не надто сильні 77,3%), Джейк виглядає дуже цікавим талантом. З огляду на минулорічний шалений успіх Брендона Обрі, який також прийшов до НФЛ з літньої ліги, за Бейтсом варто буде стежити.
“Грін-Бей”: жирний контракт для Лава та нова зірка бекфілду
Молодий ростер “Пекерс” минулого сезону знатно пошумів. Попри невпевнений старт, “пакувальники” розігнались під кінець, застрибнули в плей-офф, вручили “Далласу” його обов’язкову поразку в постсізон і на рівних бодались з очевидними фаворитами із “Сан-Франциско”. Тепер до цієї молоді придивлятимуться пильніше. А особливо до Джордана Лава, який став одним з головних ньюзмейкерів міжсезоння.
Минулого року Лав погодився на дуже скромну річну угоду, яку можна було назвати випробувальним терміном. Квотербек мав або заслужити своє місце в основі, або відправитись шукати роботу в іншому місці. Джордан провів кампанію не без проблем, але в цілому він показав рівень франчайз-квотербека. І одразу почав вимагати гроші франчайз-квотербека. Гравець зі своїми агентами вивалив “Пекерс” ультиматум - або платите 50+ млн на рік, або шукайте собі нового квотербека. “Грін-Бей” вирішили, що краще заплатити. І заплатили щедро. Лав отримав 4-річний контракт на 220 млн, який поставив його на одну сходинку з Джо Бурроу та Тревором Лоуренсом, як найбільш високооплачуваних гравців в НФЛ. Цей контракт забезпечив Лаву безхмарне майбутнє, але разом з тим повісив велику мішень на спину.
Чому жирний контракт отримав Бурроу - всі розуміють. Але чому такий самий контракт отримав Лав - це для декого може бути загадкою. Так, в Джордана був хороший сезон, але це реально був один хороший сезон. Що буде на дистанції - ніхто не знає. Квотербеку тепер треба постійно тримати високу планку і не допускати провалів. За будь-яку помилку його будуть мішати з лайном. Якщо “Пекерс” пролетять повз плей-офф - його теж змішають з лайном. На Лава чинитиметься величезний тиск. І саме цей сезон має стати першим справжнім тестом для Джордана.
Якщо подивитися на інші події в нападі “пакувальників”, то головною з них буде прибуття Джоша Джейкобса. Екс-гравець “Лас-Вегаса” замінить в старті “Пекерс” Аарона Джонса і зелено-жовті сподіваються, що це буде апгрейдом для бекфілду. На папері так воно і має бути. Джейкобс провів більш впевнений минулий сезон, навіть попри те, що грав під тегом, і виглядає гравцем більш високого класу. Питання лише в швидкості адаптації Джоша на новому місці. “Пекерс” змогли втримати Ей Джея Діллона, тож він має стати не лише надійним бек-апом для Джейкобса, а і його консультантом з ігрових схем.
“Грін-Бей” також додали глибини своїй лінії нападу, взявши в першому раунді драфту текла Джордана Моргана. Це універсал, якого “Пекерс” можуть поставити майже на кожну позицію в лінії. А от в корпусі ресиверів “пакувальники” нічого не міняли. В них є очевидна пара лідерів в особах Крістіана Вотсона та Ромео Добса і солідна конкуренція за місце третього ресивера. Згадати ще про тайт-енда Люка Мусгрейва і пасова гра “Пекерс” має бути в повному порядку.
В захисті “Грін-Бей” зробив солідні інвестиції на позицію сейфті. “Пекерс” підписали ветерана Ксавьєра МакКінні і взяли одразу двох новачків на драфті - Джейвона Булларда та Евана Вілльямса. МакКінні та Буллард виглядають головними фаворитами на місця в старті, але за час зборів все ще може змінитися.
З питань по секондері також є позиція другого корнербека. Якщо місце на полі Джейра Александера не підлягає сумніву, то кандидатура його партнера поки викликає питання. Минулого сезону ним був Керрінгтон Валентайн, який в цілому був непоганим, але інколи відверто провалювався. Є також Ерік Стоукс, який промучився з травмами два останніх сезони і нарешті зміг повністю відновитися. І з драфту додався Кален Кінг, який в цій боротьбі виглядає аутсайдером, але якого не можна повністю скидати з рахунків.
Прогноз на новий сезон
1. “Детройт Лайонс”
2. “Грін-Бей Пекерс”
3. “Чикаго Беарс”
4. “Міннесота Вайкінгс”
Інші пости користувача
