Роналду має змінитися або йти на футбольну пенсію – рішення за ним
Нинішній Кріш не потрібен європейським топам.
Нинішній Кріш не потрібен європейським топам.
Історія із вірогідним розривом Роналду з «Манчестер Юнайтед» набирає оберти – за чутками про пошуки іншого клубу пішли конкретні кроки. Тепер Кріштіану не з’явився на клубну базу, посилаючись на сімейні обставини, а сам тим часом тренується у Португалії. Все це починає сильно нагадувати саботаж і викручування рук клубу, щоб проштовхнути свій трансфер. Але це не розв’язує головну проблему – нинішній Роналду об’єктивно не потрібен нікому із європейських топ-клубів, а інші він за своїм статусом просто не буде розглядати.
І в цій історії не хочеться вішати усіх собак на самого португальця, у нього є своя правда і свої аргументи. Він вже безліч років суперзірка, жива легенда футболу, ще й доводить цей статус безпосередньо на полі. Навіть у свої 37 років він продовжує вражати результативністю – став найкращим бомбардиром «МЮ» в сезоні. Не травматичний, в прекрасній фізичній формі, тому немає особливих підстав очікувати, що він несподівано посиплеться і сильно здасть в наступному сезоні. Роналду залишається елітним бомбардиром, але проблема в тому – що вже не унікальним.
Якщо в період виступів за «Реал» протягом довгого часу у нього був лише один співставний гравець – Мессі, то за останні роки ситуація суттєво змінилася. Він лише один раз за 3 сезони став найкращим бомбардиром Серії А, в АПЛ задовільнився третім місцем цього сезону, навіть не набивши 20 м’ячів, а у списках претендентів на «Золоту бутсу» довго доведеться гортати сторінки, щоб побачити 4-разового володаря. І у цьому криється найбільш прикра для нього річ.
Раніше його божевільна результативність дозволяла нівелювати негативний вплив, який він чинив на баланс команди, з головою його компенсувала, і загалом з Роналду команда була сильнішою. Тепер це не так. І причина не тільки в тому, що в сезоні АПЛ він забив лише 18 голів. Вік бере своє, щоб залишатися ефективним у нападі, португальцеві доводиться знижувати вимоги до себе у плані захисної роботи, участі в командному пресингу. Давайте будемо відвертими, це ніколи не було його сильною стороною, але тепер цей недолік стає все очевиднішим, адже показники критично падають із кожним сезоном.
Ось і маємо на виході, що у нинішньому своєму статусі Роналду, попри класну результативність, більше заважає, ніж допомагає команді. Що «Ювентус», що «МЮ» страждали в плані організації гри через наявність Кріша на полі, були змушені адаптовуватися, але до кінця так і не змогли це зробити. Тому останні чотири роки про успіхи в ЛЧ не йдеться. Кожен раз причини можна вигадувати різні, але тенденція простежується. Чим старіше Роналду – тим гірше результати його команд. «Юве» минулого року втратив гегемонію у Серії А, «МЮ» цього сезону взагалі не був близьким до жодного з трофеїв.
І це очевидні речі, але Роналду з висоти свого статусу не хоче або не може зрозуміти, що причина є і в ньому. Тому він у складній ситуації не готовий змінитися, а радше звинуватить у всіх бідах «МЮ» і буде всіма методами протискати трансфер. Його позиція зрозуміла – до кінця кар’єри залишається не так багато, він хоче провести ці роки у Лізі чемпіонів, до якої манкуніанці з ним же у складі не потрапили. А тому будуть і надалі звинувачення у адресу «Ман Юнайтед» у слабкій трансферній кампанії влітку, у невідповідності клубу рівню його амбіцій.
Все це погано пахне і зовсім не йде на користь репутації Роналду, особливо на тлі історії з його поверненням до «Театру мрій» минулого літа. Красива казка завершується таким потворно-прагматичним способом. І ця історія має бути потужним дзвіночком до будь-кого, хто забажає розглянути варіант із підписанням Роналду. Справа не лише в адекватній оцінці нинішнього рівня гри легенди, аналізі переваг і недоліків та того, що він може дати команді. Справа і у відношенні, яке може привнести португалець у новий клуб.
Потенційний підписант має бути готовий до того, що Роналду буде диктувати умови, вимагатиме трансферів, наголошуватиме на якійсь відповідності своєму рівню, який, схоже, зараз оцінює дещо завищено. При цьому ж доведеться зважати на те, що він не дає інтенсивності у пресингу, підлаштовувати під це гру команди. Також доведеться розуміти, що атакувальна робота команди буде заточена під португальця. У нього занадто великий авторитет, тому це треба робити, щоб уникнути скандалів всередині колективу із самого старту. І все це – у дуже короткі терміни, адже через ЧС у листопаді, всі топ-чемпіонати стартують вже на початку серпня.
Але чи є сенс йти на такі жертви, щоб ламати і перебудовувати команду навколо 37-річного гравця? Вже цей факт змушує дуже сильно задуматися. Додайте до цього, що гравець ще й нічого не гарантує. Так, вірогідно, він наб’є свої 20+ голів за сезон, але в плані результатів команди це не буде вирішальним фактором (доведено сезоном в «МЮ»). Склавши докупи всю картину, будь-який клуб, найімовірніше, прийде до висновку, що Роналду їм просто не потрібен або навіть більше – він може бути шкідливим для розвитку команди і її майбутнього. Попри всю медійність і позафутбольні переваги, мінусів в ігровому плані, атмосфери в колективі може бути набагато більше.
І це вже не кажучи про фактор грошей, величезної зарплатні португальця. Навіть якщо він піде на якісь поступки, навряд чи це буде суттєве зменшення, тобто для клубу це ще й удар по бюджету. От і маємо, що із сукупності причин особливо ніхто не хоче підписувати безперечно топового бомбардира. «Челсі» вагається, «Баварія» відхрещується, «Інтер» не готовий і далі решта по черзі.
Я не здивуюся, якщо зрештою і «МЮ» не буде особливо пручатися, якщо якась пропозиція все ж надійде. Манкуніанці лише виграють від цього, адже із новим тренером і з молодим складом зможуть спробувати перебудуватися, знову стати конкурентною командою. Роналду лише гальмуватиме цей процес, тому заяви від керівництва про те, що португалець не продається, виглядають не зовсім обґрунтованими.
А Кріштіану час замислитися і переглянути оцінку власних якостей і того, що він може дати своїй команді, а вже потім щось вимагати. Якщо він хоче продовжити виступи у ЛЧ за статусний клуб, йому доведеться змінитися. Мова йде і про зарплатню, і про роль у команді. Він має бути готовий до обмежень по часу, необхідності адаптовуватися до конкретної визначеної ролі у тренерській моделі, яка буде витискати з нього ефективність зі зменшенням шкоди для оборонної роботи. Нарешті має знайти у собі більше бажання працювати у пресингу.
Чи можливо це на порозі 38-річчя? Поки питання без відповіді. Але дати її може лише сам португалець, і робити йому це потрібно швидше. Якщо він не готовий змінюватися, то шлях лише один – футбольна пенсія десь в МЛС або ще одна історія повернення у рідний «Спортинг». Рішення за ним.
Фото: IMAGO/Alan Martin, Li Ying/Global Look Press
