Фінал ЛЧ із присмаком помсти: «Ліверпуль» хоче реванш за поразку у Києві, Анчелотті пам’ятає «Стамбульське диво»
Буде гаряче.
Буде гаряче.
Tribuna.com та Parimatch Ukraine продовжують серію текстів про найголовніші події в спорті, які не можна пропускати.
Сьогодні ввечері нас очікує кульмінація європейського клубного футбольного сезону – фінал Ліги чемпіонів. «Реал» проти «Ліверпуля» – яскрава вивіска. Ми побачимо протистояння двох історичних клубів із великими досягненнями у головному єврокубковому турнірі.
Parimatch Ukraine підтримує український спорт й продовжує це робити під час війни – ми сподіваємося, що незабаром в єврокубковому фіналі зіграє й наша команда.
«Реал» – король ліги чемпіонів, «Ліверпуль» може вийти на другу сходинку за трофеями
Будь-які історичні порівняння у контексті виступів у Лізі чемпіонів (до 1992 року – Кубок європейських чемпіонів) майже завжди будуть на користь «Реала». В цьому турнірі мадридський клуб повністю відповідає статусу королівського.
«Вершкові» лідирують за кількістю трофеїв (13), фіналів (16), сезонів (52), матчів (463), перемог (279), забитих голів (1020) і за багатьма іншими статистичними показниками. Далеко не останній клуб у головному євротурнірі «Ліверпуль» поступається за всіма цими показниками майже вдвічі.
Пробіжимося по основних здобутках мадридців у Лізі чемпіонів:
– «Реал» – єдина команда, що вигравала головний євротрофей 5 разів поспіль. Це сталося у далеких 1950-х, коли мадридці перемагали щороку, починаючи із 1956-го. У новітньому форматі Ліги чемпіонів саме королівському клубу вдалося до цього нездійсненне – дві перемоги поспіль (у 2016 і 2017 роках). Але команда під керівництвом Зінедіна Зідана не зупинилася і виграла ще й третій титул поспіль у 2018-му.
– Мадридський клуб не лише найбільш титулований у цьому турнірі загалом, а й за хронологією з 1992 року, коли його було перейменовано на ЛЧ. «Реал» не програв у новітній історії жодного фіналу, завоювавши 7 титулів (1998, 2000, 2002, 2014, 2016, 2017, 2018).
– «Реал» у клубному музеї має одразу два Кубки переможця ЛЧ/КЕЧ. За старими правилами трофей переходив на постійне зберігання клубу, який виграв турнір 5 разів. Вперше мадридці забрали його ще в 1960 році. У 2009-му правила змінили, але свій другий кубок «вершкові» забрали за три перемоги у турнірі поспіль. До речі, «Ліверпуль» теж має у своєму клубному музеї подібну нагороду, але лише одну – за 5 перемог.
– Королівському клубу належить одразу декілька рекордів за найбільш довготривалими серіями: участь в розіграш КЕЧ поспіль (15 сезонів), участь в розіграшах ЛЧ поспіль (25 і серія продовжиться), участь в плей-оф ЛЧ поспіль (25), виходи у півфінали ЛЧ поспіль (8), фінали поспіль (5), фінали поспіль у епоху ЛЧ (3 разом із «Міланом» та «Ювентусом»).
– Не обійшлися мадридці і без гольових рекордів. Ми вже згадували, що саме «Реал» є лідером за кількістю забитих голів у єврокубку. Лідер особистого заліку бомбардирів – колишній гравець «Реала» Кріштіану Роналду, який забив левову частку своїх голів у ЛЧ, виступаючи саме за «бланкос» (105 із 140). Кріштіану ж належить і рекорд за кількістю голів у одному розіграші – 17 в сезоні 2013/14, який він провів якраз у «Мадриді». До речі, цей рекорд у нинішньому сезоні може повторити і навіть побити інший гравець «Реала» Карім Бензема, у якого перед фінальною зустріччю має 15 точних ударів.
Цікаво, що «Реалу» та «Ліверпулю» належить один і той самий рекорд – найбільша перемога на груповому етапі. Мерсисайдці переграли «Бешикташ» з рахунком 8:0 у сезоні 2007/08. В тому матчі брав участь українець Андрій Воронін, але не зміг записати на свій рахунок жодного результативного удару. Мадридці ж відповіли у сезоні 15/16, розгромивши із аналогічним рахунком «Мальме» із хет-триком Бензема.
– Багато в чому саме завдяки здобуткам «Реала» Іспанія лідирує за кількістю євротрофеїв найвищого ґатунку. Їх здобували лише два клуби – «Реал» та «Барселона», загалом – 18 перемог. На другому місці якраз іде Англія із доробком у 14 трофеїв. а «Ліверпуль» є лідером серед англійських команд.
– Наразі найкращим бомбардиром «Реала» у Лізі чемпіонів серед чинних гравців є французький форвард Карім Бензема, який встиг перевершити досягнення іншої легенди мадридців – Рауля. Перед фіналом у нього 86 голів (72 у складі мадридців) і він поділяє третю сходинку загального рейтингу разом із Робертом Левандовським з «Баварії». До Ліонеля Мессі, що йде другим, далекувато – 39 голів.
«Ліверпуль» подібних рекордних має не так багато, але мерсисайдцям теж є чим похвалитися:
– Мерсисайдці – лідери англійського футболу за кількістю перемог у КЕЧ/ЛЧ. «Червоні» мають їх 6 при 9 фіналах, у 80-х їм підкорилися два трофеї поспіль. За цим показником вони випереджають «Ман Юнайтед» (3), «Челсі», «Ноттінгем Форест» (по 2) та «Астон Віллу». загалом, «Ліверпуль» третій клуб за перемогами у ЛЧ (після «Реала» та «Мілана»), виграш у цьогорічному фіналі дозволить «червоним» піднятися на друге місце, порівнявшись з «Міланом».
– «Ліверпуль» – один із чотирьох клубів, що двічі вигравали турнір, не зазнавши впродовж розіграшу жодної поразки. Це досягнення підкорилося їм у сезонах 1980/81 і 1983/84. Три інших – «Мілан», «Аякс» та «Ман Юнайтед».
– «Червоним» належить і не найприємніший рекорд, пов’язаний з перемогою в ЛЧ. Вони стали одним із трьох клубів, що вигравали турнір, зазнавши найбільшої кількості поразок протягом розіграшу – чотирьох. Це сталося у сезоні 2018/2019. Два інші клуби – «Мілан» і, що цікаво, «Реал».
– «Ліверпулю» належить і кілька відносно сучасних рекордів результативності. Так, їм вдалося здобути найбільшу виїзну перемогу в ЛЧ – 7:0. Це сталося у матчі проти «Марибора» в сезоні 2017/18 (аналогічне досягнення раніше було у «Марселя» та «Шахтаря»). Були рекордні звитяги і над більш іменитими суперниками. Так, «Ліверпулю» належить найбільша перемога на стадії півфіналу в одному конкретно взятому матчі. Рекордним став виграш у «Барселони» 4:0 в сезоні 2018/19 (раніше таке вдавалося «Реалу» в матчі з «Баварією» і «Баварії» проти «Барселони»).
– А ще, звісно, мерсисайдці є авторами найдраматичнішої перемоги у фіналі Ліги чемпіонів у новітній історії. Забути «Стамбульське диво» 2005 року неможливо, коли «Ліверпуль» зміг врятуватися у матчі з «Міланом», поступаючись після першого тайму 0:3, а потім виграв серію пенальті.
«Реал» має перевагу у особистих зустрічах, але за перемогами у фіналах – паритет
Історія особистих зустрічей цьогорічних фіналістів не надто багата. Навіть дивно, що клуби із такими традиціями єврокубкових виступів настільки рідко перетиналися.
Лише у XXI столітті зустрічі почастішали. До 2009 року був лише 1 матч, однак одразу у фіналі КЕЧ. Тоді тріумфував англійський клуб завдяки єдиному забитому м’ячеві.
Наступна зустріч наприкінці нульових стала ще більш болючою для мадридців. Тоді «Ліверпуль» Рафаеля Бенітеса просто познущався з мадридців під керівництвом Хуанде Рамоса, знищивши суперника у двох матчах 1/8 фіналу із загальним рахунком 5:0. Після цього «Реал» не дозволяв собі більше програвати мерсисайдцям, вигравши в решті матчів, крім одного, але в цьому випадку все одно пройшов далі у плей-офф. Також мадридці взяли реванш і за поразку у фіналі КЕЧ 1981 року, вигравши вирішальний матч у сезоні 2017/18 у Києві.
До речі, зараз у складах команд залишилося чимало гравців, що були безпосередніми учасниками того київського фіналу або принаймні були присутні у заявці на матч. У складі «Реала» це одразу 11 гравців: Карвахаль, Марсело, Модрич, Каземіро, Кроос, Іско, Бензема, Начо, Лукас Васкес, Бейл та Асенсіо. У «Ліверпуля» – 9: Каріус, Робертсон, ван Дейк, Александр-Арнолд, Гендерсон, Мілнер, Салах, Мане та Фірміно.
Так, головний антигерой того фіналу, воротар «Ліверпуля» Лоріс Каріус досі залишається в команді після не надто вдалих вояжів в оренду у «Бешикташ» та «Уніон». Але тепер він став 5-м голкіпером команди, ось що про це в січні сказав Клопп: «Аліссон – наш перший номер, Келлехер – другий, Адріан – третій, Піталуга – четвертий. Ми ніколи не були у ситуації, коли нам доводилося б використати п’ятого». Герой фіналу теж на місці – Гарет Бейл, який тоді оформив дубль, після цього з кожним роком ставав все менш і менш важливим гравцем для «Реала» і зараз відбуває фінальний сезон у Мадриді.
Остання ж очна зустріч перед нинішнім фіналом сталася минулого сезону. У чвертьфіналі мадридці розібралися з «Ліверпулем», але надалі до фіналу не пробилися, поступившись в 1/2-й «Челсі».
Підсумовуючи результати очних зустрічей клубів, робимо висновок, що за останнє десятиліття для «Ліверпуля» склалася неприємна тенденція, коли досягати успіху у протистояннях із королівським клубом не вдавалося. За цей час «бланкос» вирвалися вперед за кількістю перемог і забитих м’ячів. За перемогами у фіналах залишається паритет, а от найбільший виграш все ще залишається за мерсисайдцями – перебити 4:0 із 2009 ще не вдалося і у фіналі теж навряд чи доводиться чекати на оновлення рекорду.
Анчелотті може стати найтитулованішим єврокубковим тренером, Клопп – зрівнятися за перемогами у протистоянні з італійцем
Карло Анчелотті – унікальний тренер, що виграв усі топ-5 європейських чемпіонатів. Після цього фіналу він може стати ще більш унікальним, адже перемога зробить його рекордсменом за кількістю тріумфів у КЕЧ/ЛЧ та у турнірах під егідою УЄФА загалом. А ще крім нього ніхто 5 разів не бував у фіналах КЕЧ/ЛЧ серед тренерів.
Наразі у нього три перемоги в Лізі чемпіонів – дві з «Міланом» і знаменита деціма із «Реалом» у 2014-му. Стільки ж перемог у Зінедіна Зідана та Боба Пейслі, який всі три турніри виграв із «Ліверпулем». До свого активу Карлетто також додав три Суперкубки УЄФА і перемогу в Кубку Інтертото у далекому 1999-му із «Ювентусом». Із сімома євротрофеями він має двох конкурентів – Алекса Фергюсона та Джованні Трапаттоні.
Юрген Клопп поки подібними успіхами похвалитися не може. Наразі у нього два трофеї – перемоги із «Ліверпулем» у ЛЧ та Суперкубку УЄФА. Окрім вже згаданого програшу в Києві був ще програний фінал Ліги чемпіонів із «Боруссією» Дортмунд. У Анчелотті теж є одна поразка – той самий фінал ЛЧ 2005 року у Стамбулі проти «Ліверпуля». Це може бути ще одним цікавим другорядним лейтмотивом цього протистояння.
Для Юргена Клоппа італійський тренер «Реала» – один із найнезручніших суперників. Їм довелося перетинатися, очолюючи різні клуби, і статистика залишається на користь Анчелотті. Вперше вони перетнулися в сезоні 2013/2014. Тоді майбутній тріумфатор ЛЧ – «Мадрид» під орудою італійця у чвертьфіналі у непростому двобої здолав «Боруссію» Дортмунд німця.
Потім вони перетинался уже як тренер «Наполі» та «Ліверпуля» – 2 перемоги у Анчелотті проти однієї у Клоппа. В подальшому їм довелося ще зійтися в мерсисайдському дербі, де вже успішнішим був німець. Перемога у фіналі ЛЧ дозволить Юргену одержати четверту перемогу у очних протистояннях із Карло і зрівнятися за цим показником. А от за кількістю голів порівнятися чи випередити суперника йому вдасться навряд чи, наразі перевага команд Анчелотті складає 4 м’ячі.
«Реал» видав епічний плей-оф, Бензема – справжній герой
На груповому етапі «Реал» у групу, що майже повторювала минулорічну – ті ж «Шахтар» і «Інтер», з нових лише «Шериф». Власне, тираспольский клуб під керівництвом Юрія Вернидуба створив одну з найбільших сенсацій турніру, вигравши у мадридців на виїзді 2:1. Для королівського клубу це була ганьба, але в решті матчів вони показали 100% результат і спокійно вийшли в плей-оф.
А ось тут виступ команди став дійсно епохальним. Ще більш складного шляху до трофею, якщо «Реалу» все ж вдасться його завоювати, неможливо уявити. В 1/8-й мадридці зробили камбеек проти «ПСЖ» після поразки в першому матчі і критичної ситуації в другому. Головним героєм став Карім Бензема, який оформив хет-трик.
У чвертьфіналі він повторив своє досягнення, відвантаживши три голи минулорічному переможцю ЛЧ «Челсі». У матчі-відповіді «Реал» вигадав собі проблеми, ледь перевів зустріч у екстра-тайми, а там своє слово знову сказав Бензема.
Хотіли ще більш драматичну розв’язку – «Реал» здатний і на це. Півфінальне протистояння із «Ман Сіті» точно увійде в історію. При чому обидва матчі – і перестрілка в Манчестері 3:4, але головним чином божеваільний порятоунок в компенсований час мадридської зустрічі із вирігшальним голом Бензема з пенальті в екстра-таймі. Градація божевілля у матчах плей-оф «Реала» йшла по наростанню, якщо так піде і далі, нас чекає просто неймовірний фінал.
До вирішального матчу мадридці готувалися у полегшеному режимі, команда заздалегідь виграла чемпіонство, тому могла повністю сконцентруватися на єврокубку. Це може бути суттєвою перевагою для «бланкос».
Трохи статистичних підсумків перед фіналом: найкращий бомбардир – Бензема (15 голів), найкращий асистент – Вінісіус (6), найбільше ігрового часу без урахування воротарів – Вінісіус (1111 хвилин) і Бензема (1016).
А ще варто згадати й український слід у мадридському клубі. Андрій Лунін може стати ще одним представником нашої країни, який підійме над своєю головою кубок перемможця Ліги чемпіонів. Але, звісно, його внесок дуже відносний – він не зіграв досі жодної хвилини за «Реал» в ЛЧ.
«Ліверпуль» ідеально відпрацював у групі, не дійти до фіналу було складно
На папері група «Ліверпуля» здавалася складнішою, ніж у «Реала», втім, «Мілан», «Атлетіко» та «Порту» гідної конкуренції мерсисайдцям скласти не змогли. Підопічні Клоппа здобули 6 перемог з шести можливих і спокійно посіли перше місце в группі. В плей-оф же склалося так, що найсерйозніший суперник випав на 1/8 фінала. З «Інтером» довелося помучитися, «Ліверпуль» навіть зазнав поки єдиної поразки у цьому розіграші у матчі-відповіді, але все одно пройшов далі.
«Бенфіка» була відверто слабшою, але все ж виявила схильність «червоних» до занадто ранньої розслабленості. Після пермоги 3:1 в першому матчі і комфортної переваги у другому «Ліверпуль» почав ловити гав і допустив нічию 3:3 із голом Романа Яремчука на «Енфілді».
Найбільше ж ця риса виявилася у півфінальному протистоянні із «Вільярреалом», де, після комфортних 2:0, у матчі-відповіді підопічні Клоппа дозволили собі піти на перерву, програючи 0:2. Втручання тренера справило своє враження – три голи у другій половині і заслужний вихід у фінал, який треба було постаратися не оформити.
На відміну від суперника «Ліверпулю» довелося битися за чемпіонство до останніх хвилин завершального туру АПЛ, і зрештою перемога виплила з рук команди Клоппа, коли здавалося, що щастя вже так близько. Подібний негатив точно може вплинути на психологічний стан гравців мерсисайдців.
Найкращим бомбардиром у цьому сезоні ЛЧ наразі є Мохамед Салах (8 голів), найкращими асистентами – крайні захисники Робертсон і Александр-Арнолд (по 3), найбільш незамінним польовим гравцем – Салах (920).
Фінал перенесли з Санкт-Петербурга у Париж, Тюрпен судив розв’язку минулорічної ЛЄ
Вирішальний матч цього сезону Ліги чемпіонів мав приймати Санкт-Петербург, але після початку війни, яку Росія розв’язала проти України, це право швидко передали Парижу, а зустріч прийме «Стад де Франс».
Столиця Франції не вперше прийматиме у себе фінал головного європейського клубного турніру. Тут відбувася перший фінал КЕЧ, але на іншому стадіоні – «Парк де Пренс». Тоді у сезоні 1955/56 «Реал» здолав «Реймс» з рахунком 4:3. Вдруге Париж прийняв фінал КЕЧ у сезоні 74/75 і знову на «Парк де Пренс» – «Баварія» перемогла «Лідс». А от у 1981-му стався якраз той фінал між «Ліверпулем» і «Реалом», в якому сильнішими виявилися англійці.
Історія ж фіналів нинішнього господаря вирішального матчу – «Стад де Франс» почалася у 2000 році, коли «Реал» переміг «Валенсію». Другий і останній на даний момент фінал цей французький стадіон прийняв у 2006 році – «Барселона» в драматичному матчі здолала «Арсенал» (2:1).
Взагалі, фінал виходить досить французьким, адже арбітр – теж представник цієї країни Клеман Тюрпен. Він став арбітром ФІФА у 2010-му, в 2016 році його визнали найкращим суддею Франції, він працював на матчах домашнього Євро-2016 і ЧС-2018. У 2021 році Тюрпен відпрацював на фіналі Ліги Європи, а тепер він пішов на підвищення – йому довірили головний єврокубковий матч року.
Про поразку у 1981-му згадував на тижні Карло Анчелотті: «Реал» також програвав «Ліверпулю» в Парижі. В нас є таке саме бажання помститися, не лише в них». Це була відповідь на слова Мохамеда Салаха, який пригадав поразку у Києві: «Я хочу зіграти проти «Реала». «Ман Сіті» – дуже важка команда, ми грали з ними кілька разів в цьому сезоні, але якщо ви запитаєте мене особисто, я хотів би зустрітися з «Реалом». Ми поступилися їм у фіналі 2018 року, потрібен реванш».
А от найбільш різкими висловлюваннями відзначився Карім Бензема, який помітив самовпевненість у «Ліверпуля», а подразником став все той же Салах: «Ліверпуль» дуже впевнений в собі. Можливо, вони думають, що вже виграли цей матч. Можливо, вони думають, що це вже не той «Реал», що раніше, що вони фаворити. Салах може говорити все, що хоче».
Юрген Клопп же налаштований оптимістично: «Якщо брати останні 10 хвилин кожної гри «Реала», то здається, що у нас немає шансів, але матчі йдуть довше. «Реал» має багато досвіду і точно знає, як підійти до фіналу, ми відчули це у 2018 році. У них була величезна перевага тієї ночі. З того часу ми теж здобули багато досвіду».
***
Пристрасті розпалюються, а нам залишається сподіватися, що команди покажуть дійсно якісний футбол найвищого рівня. Визначити фаворита в такому матчі найдзвичайно складно. А на кого хотіли б поставити саме ви?
Фото: «ЛІверпуль»
