Наші у Європі. Підсумки. 2021/2022

Сезон провалів та встановлення антирекордів

Наші представники змогли повторити, і, навіть, деякі антирекорди оновити за цей сезон/рік та отримати результат, який можна описати лише одним словом - фіаско. Але усе по порядку.

Почнемо з "досягнень" наших клубів:

- Динамо та Шахтар на двох здобули 0! перемог, набрали 3 залікові пункти та забили 3 голи у 12 матчах групового раунду ЛЧ;

- Україна набрала найменшу кількість очок у таблицю коєфіцієнтів УЕФА(4.200) за останні 20 років;

- Вперше за 14 років жоден з наших клубів не буде представлений у єврокубках навесні;

- Вперше за 13 років у нас не було клубу-представника у груповому раунді Лізі Європи.

А тепер розберемо більш детально "досягнення та звитяги" наших представників у Європі на групових стадіях.

Динамо

"Гра забувається - результат залишається". Слова великого Метре, Валерія Лобановського, котрі зараз дуже актуальні для Динамо.

Чи заслуговувало ДК по грі на такі провальні результати? Ні. І про це Луческу також сказав

Напрочуд непогана і, моментами, нахабна гра проти Баварії, Бенфіки та Барселони у Києві, непоганий другий тайм проти "орлів" у Португалії, не здалися після 0:2 проти команди Нагельсмана у Мюнхені(а от після 3-го пропущеного просто почало залітати усе, що тільки могло).

Якби не жахлива реалізація моментів у киян( за 6 матчів по xG награли на 3.96), то можливо, могли б поборотися з командою Жорже Жезуша за 3-тє місце, але...

Але результат на табло. 1 забитий м'‎яч, 1 заліковий бал, 0 перемог, останнє місце в групі. І найменша кількість набраних очок киянами у таблицю коефіцієнтів УЕФА за останні 16 років - 1.250.

Шахтар

По-перше, мені здається, що керівництву ШД потрібно перестати "марити у мріях" і почати щось робити, аби їх заява про "наша цель - 1/8 ЛЧ", були не лише на словах, але й реалізовані на практиці.

Якщо закінчити тему про плей-оф ЛЧ і гірників, то статистика дуже сумна, якщо чесно: за 16 сезонів, в яких ШД грав у групі ЛЧ:

- 4 рази грали у 1/8 ЛЧ;

- 9 разів виходили до плей-оф ЛЕ;

- тричі посідали останнє місце.

Трохи якось не дуже результати як для клубу, який кожен сезон ставить собі за ціль: в 1/8 ЛЧ.

Але то так, більше до загальної статистики. А зараз повертаємось до сезону 2021/2022.

Почнімо з того, що сам факт наявності Шахтаря у групі ЛЧ - то вже можна було б вважати досягненням(але аж ніяк не тренера, скоріш, окремих футболістів і футбольного фарту), особливо згадуючи гру против Монако у Харкові. Та й взагалі, команда виглядала "сиро" як у іграх з монегасками, так і у протистоянні з Генком. Але тоді всі як один говорили: "пройшло мало часу, це нормально, далі буде краще".

Пройшов 3 місяці. Початок грудня і ось які ми маємо результати Шахтаря у ЛЧ: 0 перемог, 2 залікові бали, 4 місце, 2 забитих м'‎ячі.

І купа антирекордів:

- Найменший єврокубковий коєфіцієнт за останні 10 років(1.900);

- вперше за всі 16 років(в яких Шахтар грав у групі ЛЧ) команда не здобула жодної перемоги;

- антирекорд по набраним очкам і забитим м'‎ячам в груповому раунді ЛЧ;

- вперше за 10 років гірники зайняли останнє місце в групі.

(Ще й на додачу, РДД також "прославив" свою країну, ставши першим італійським тренером, який зі своєю командою не здобув жодної перемоги на груповій стадії ЛЧ)

Чи заслуговував Шахтар по грі на таке "тотальне фіаско"? Якщо дивитися на статистику, то, мабуть, ні

Але претензія/вимога може бути, як мінімум, одна, але 100%-ва: без усіляких "але, газон, погода, нефарт" - з Шерифом потрібно було брати 6 очок. Крапка. Висновок один: поки що РДД тільки піарять і хвалять, а от з результатами(і навіть з якістю гри у ЧУ) проблеми. Що ж, побачимо, що буде далі. А поки - фіаско.

Зоря

Початок єврокубкової компанії для "мужиків" був провальним. Програли рівному супернику(венському Рапіду) у двоматчевому протистоянні з рахунком 6:2. По грі ніби виглядали непогано, але результат на табло. Мінус ЛЕ, плюс дебют для Зорі(і українських клубів вцілому) у новому турнірі - Ліга Конференцій.

Буде-Глімт, ЦСКА Софія, Рома - не такий вже і поганий результат, як усім здалося на перший погляд.

І правда, якщо с "болгарами" ми взяли(не за грою, а завдяки бажанням і характеру) 6 очок, то представник норвезького футболу здивував не лише українських вболівальників перемогою Зорі 3:0 у Норвегії, але згодом, і увесь європейський футбол, завдавши найбільшої поразки Моуріньо у його кар'‎єрі - 6:1!

7 очок(найбільше в історії клубу у виступах в групових раундах ЛЕ/ЛК), 2 перемоги, 3 місце у групі, набрані 5.000 балів до таблиці коєфіцієнтів УЕФА(рекорд клубу) - на фоні наших грандів, які ставили нові антирекорди, виступ Зорі та її результати виглядають досить таки пристойно(і десь навіть неочікувано). Чи могла б Зоря виступити краще? Авжеж. Хто в цьому винен? Керівництво клубу, якому футбол - то для забави і особистих якихось цілей, не більше.

-------

Провал? Авжеж. Чи могло б бути гірше? Так, але не треба. Питання ось в чому: 4.200 - це вже дно, і далі поступово буде краще, чи ми будемо по 4.000 кожен сезон збирати і перебувати десь на 17-20 місцях таблиці кєфіцієнтів УЄФА. Бо якщо буде так, то це буде ще гірше, аніж дно - це буде стабільна прірва.

Бо нам усім (усім вболівальникам і небайдужим до футболу людям) хотілося б у наступному році мати набагато кращі результати, нехай навіть наші клуби відійдуть від намагання грати першим номером, хай грають як той самий Шериф: обережно, на контратаках, віддаючи контроль супернику, але, при цьому, набирає 7 очок у групі з Шахтарем, Реалом та Інтером. Але то все мрії/надії/бажання.

Але все-таки, найголовніше питання - що нам потрібно робити, аби рівень чемпіонату ставав вищим, сильнішим, і щоб сюди інвестори(бажано з-за кордону) почали "вливати" гроші?

УАФ, Павелко, Ваш вихід)

ПС:

(Треш "імені поразок Ворскли та Колоса проти представників Фінляндії та Казахстану" у кваліфікації до Ліги Конференції автор вирішив не розбирати, аби йому від усього цього зовсім не стало зле)