Металіст і УПЛ. Я так хочу до тебе

(Автор цієї статті не є прихильником Металіста чи Ярославського)

Ця думка прийшла до мене одразу після закінчення матчу Кубка України Металіст-Десна. Хоча, на початку, я навіть і не думав, що, після 90 хвилин перегляду цього протистояння я буду писати статтю про Металіст і про те, що, знову ж таки, на жаль чи на щастя, але Металісту потрібна УПЛ, а нашому чемпіонату "команда з Харкова" потрібна ще більше. Але усе по порядку.

На початку цього матчу я нічого такого не очікував, екстра-ординарного футболу. Було цікаво подивитися на Металіст на тлі суперника с УПЛ(зі своїми проблемами, але все ж таки, з хорошими футболістами у наявності і тренером непоганого рівня). Заяву Ярославського про "первое место в УПЛ - это мечта, а второе-третье это задача" футболістам і тренерському штабу потрібно було у цьому матчі підтверджувати. Не лише грою високого рівня, але й позитивним результатом.

І буду відвертим, хоч я і не є фаном ані клубу, ані керівництва Металіста(в особі президента), за 8 турів в УПЛ в жодному! з матчів чемпіонату не було такого рівня гри і атмосфери на стадіоні(за вийнятком матч Чорноморець-Шахтар, там фани зробили атмосферу). Жодному!

Було реально таке відчуття, що це матч за 1-2 місце, або ж фінал кубку, а не стадія 1/16. Навіть з усіма своїми проблемами Десна грала так, наче це був матч не життя, а смерті. Разючі контратаки, максимальна віддача на футбольному полі, емоції, красиві забиті м'ячі. Було усе. Останні 3 фінали кубку України навіть за атмосферою були не такі, як звичайний матч між 1-ю командою Першої Ліги і 3-ю командою УПЛ(максимально проблемною, будемо відвертими)

Повний стадіон гнав команди увесь матч вперед, за тією атмосферою команди грали на максимумі своїх можливостей. І коли Металіст забив другий м'яч, навіть, трохи було сумно, що, скоріж за все, цей матч закінчиться через декілька хвилин. Бо таких матчей в УПЛ обмаль з такою атмосферою і таким рівнем гри, який показали обидва колективи.

Але цього вечора я побачив одну важливу деталь: абсолютно середня команда УПЛ при заповнених трибунах і максимально футбольній атмосфері, здатна грати. Не страждати, а грати. Цитата Лобановського про футбол, театр і вболівальників - це не просто так було сказано, це аксіома. Грати для 500-1000 глядачів чи на заповненному 25-30 тисячами фанів стадіоні, що жене твого суперника і тисне на тебе? Вибір очевидний.

-----------

Металіст, а саме те, як він повертався - забагато пафосу, самовпененності, 1001 інтерв'ю про "абалденных футболистов" и "будем рвать всех и вся". Зовсім не так фані бачили повернення у Харків великого футболу. Що ж, хто керує, той і музику замовляє.

Але! Важливий нюанс. Дякую, але у нас вже були Маріуполі у ЛЕ, ми в цьому сезоні вже кіпрським командам програвали, а жарт про "Где, где? В Караганде." вже в якійсь мірі і не смішний, коли дивишься на результати матчу Колоса з представником з Казахстану. Про Шериф і Шахтар - то взагалі промовчу.

Зоря, через її керівництво - не є 3-ю силою, про що писав і попереджав ще раніше. Хочеться цього чи ні, цей Металіст потрібен УПЛ. І нам(як вболівальникам, що турбуються за коефіціенти), і нашим грандам(аби мати достойного суперника щоб потім Шерифам не програвати) і в цілому нашому футболу, який ну, скоріш, напівмертвий, аніж напівживий.

На жаль, за 7 років у нас не з'явилося клубу, який навчився жити, як бельгійські чи польскі. За власний кошт, якимись спонсорськими контрактами, купівля-продаж гравців, без дотацій під 90% бюджету з "однієї бізнесової кишені". Але це вже наші проблеми. Мабуть, ще не прийшов час. Але час Металіста прийшов, нам він, з усіма проблемами, потрібен. Як буде далі - ніхто не знає, але з ним точно буде не гірше. Металісту і президенту потрібна УПЛ(Европа, матчі з ДК і ШД, заруби за медалі), ну а нашому чемпіонату потрібна серйозна сила з "багажом з грішми".

П.С. А тепер будемо чекати на те, яка буде атмосфера і гра на СуперКубку, дуже цікаво буде порівняти.