Best 11. Символічна збірна сезону 2020/2021

Мій вибір 11 найкращих футболістів УПЛ, аналізуючи як ігри у чемпіонаті, так і виступи наших клубів у єврокубках.

Буквально кілька хвилин тому офіційно закінчився один з найнезвичайніших чемпіонатів УПЛ в історії зі своїми проблемами, тренерськими призначеннями, результатами, а також досить щільною конкуренцією, як за медалі та місця в єврокубках, так і за те, хто залишиться у вищому дивізіоні. І тепер настав час аналізувати та вибирати найкращу 11-ку сезону.

Воротар: Георгій Бущан

До останнього я обирав між двома гідними кандидатами: Бущан та Трубін. Перший вже другий рік є номером один у київському клубі, а другий - виграв боротьбу за місце у стартовому складі у ветерана українського футболу (і "воротарського цеху") Пятова. За статистикою в УПЛ показники плюс-мінус рівні, тому я вибирав із особистих досягнень голкіперів, де вони себе проявили. Трубін показав себе чудово у матчах Ліги Чемпіонів (у матчах проти міланського Інтера зокрема), і цим звернув на себе увагу, на думку зарубіжних сайтів, італійських клубів. На противагу феєрії Трубіна в ЛЧ, у Бущана є матчі за збірну України (проти Франції та Іспанії), де якби не Георгій, то після матчу з французами ми мали двозначне число на користь "Les Bleus", а в матчі з Фурія Роха - навряд чи ми святкували б перемогу, якби не кілька вражаючих сейвів кіпера Динамо. Тому переважно, Бущан отримує місце в 11-ці завдяки тому, що цього сезону Динамо - найсильніший клуб України (є ще можливість оформити "золотий хет-трик" з трофеїв в Україні). Тому заслужене місце у воротах отримує вихованець одеського футболу та №1 київського Динамо.

Правий захисник: Додо

Безперечно, найкращий правий захисник в УПЛ. Таких футболістів в Україні небагато, тому що далеко не кожен клуб має можливість на даний момент витратити гроші на придбання футболістів, воліючи брати в оренду/підписуючи вільних агентів. 30 мільйонів "німецька машина" з Мюнхена готова була запропонувати за бразильського захисника вже цієї зими. Додо має всі футбольні скіли для тих вимог, які сучасний футбол ставить для крайнього захисника: швидкість, техніка, інтелект.

Правий центральний захисник: Ілля Забарний

Футболіст, чиє професійне зростання за рік відзначають усі: як в Україні, так і за її межами. Був визнаний найкращим молодим гравцем України у 2020 році, а до цього він потрапив до топ-50 найкращих молодих футболістів світу за версією L’Equipe. Також, встиг отримати виклик до збірної, і навіть дебютувати за неї, і більш ніж упевнений, потрапить до списку 26 футболістів, які представлятимуть країну на Євро. Луческу почав довіряти молодому футболісту, і зважаючи на все, якщо Іллю не будуть супроводжувати травми або ж "зоряна хвороба", можна вважати, що румунський наставник приготував (точніше, продовжує розвивати) для збірної України ще одного футболіста топ рівня.

Лівий центральний захисник: Микола Матвієнко

Основний центральний захисник Шахтаря та збірної України. Футболіст, інтерес до якого проявляють вже топ-клуби Англії, Італії. Сказати, що футболіст провів ідеальний сезон – звісно ні. Коли цілі клубу: чемпіонат, кубок, плей-офф ЛЧ(а при вильоті в ЛЄ, мінімум - півфінал) і жодну з цих цілей Шахтар не досяг(та й у деяких матчах футболіст припускався невластивих для себе помилок) - зрозуміло, що це все позначиться на оцінці форми футболіста протягом сезону. Але тут, можливо, питання в мотивації: все-таки, коли тобою цікавляться іноземні клуби (топ-клуби, що важливо), знаходити собі мотивацію в чемпіонаті, який поступається топ-7 лігам Європи, складно. Можливо, настав час відпускати вихованця клубу за кордон, але це роздуми на майбутнє, а поки - в 11-ці кращих УПЛ.

Лівий захисник: Віталій Миколенко

За Луческу Миколенко пограв навіть у центрі захисту (при форс-мажорах ковідних + травми гравців), але найчастіше грав на фланзі захисту. І при всьому тому, що у Миколенка відрізками форма була не найкраща, все одно він – топ на своїй позиції в УПЛ. Можливо, тут питання таке саме, як і в ситуації з Матвієнко – треба продавати вчасно, а точніше - саме зараз, але це окрема історія. Конкуренти були(б) у "Миколи" Ісмаїлі та Корнієнко, якби не травми двох.

Опорний півзахисник: Тарас Степаненко

Основний, безальтернативний, ключовий гравець в системі гри як "гірників", так і в збірній. Що і було доведено вкотре цього сезону: у найважливіший відрізок сезону через хронічну травму Степаненко не міг грати, і зрештою: Шахтар у цей період програв усе, а збірна України у матчах з фінами та казахами - втратила 4 очки у себе вдома, де потрібно було брати максимум. Конкуренти є: Іванисеня, Сидорчук, Майкон, але, на жаль, вони не дотягують до рівня Тараса. При тому, що цього сезону прогрес гри Сидорчука помітний, але на позиції опорника Тарас все ще перебуває на досить хорошому рівні.

Правий центральний півзахисник: Микола Шапаренко

Я був дуже здивований, коли дивився матчі U-21, чому цей футболіст не грає у першій команді Динамо (на той час був ще головним тренером Хацкевича). Йшла мова про конфлікт між тренером і футболістом. Але! Те, як Микола "на ти" із м'ячем, вміє опустити м'яч технічно вниз(іншими словами - приборкати його миттєво) і швидко пересуватися з ним по полю, при тому не боїться йти у відбір і в цілому, дуже активний у грі в центрі поля - це готовий футболіст для стартової 11-ки. Коли Луческу прийшов до київського клубу, я був чомусь певен, що саме на Шапаренка він 100% зверне свою увагу. І футболіст віддячив своєю активною та гарною грою, і що важливо, саме у матчах ЛЧ (контроль м'яча, швидкість прийняття рішень). Відсутність досвіду ігор на серйозному рівні це справа практики та часу, головне – підтримувати на високому рівні вимоги до себе. Плюс, він встиг вже дебютувати у складі збірної і, як на мене, в найблищому майбутньому зможе стати дуже гідним конкурентом для нашого трикутника Степаненко-Малиновський-Зінченко. Гідна гра в сезоні, і місце в 11-ці.

Лівий центральний півзахисник: Владислав Кочергін

Футболіст, чий прогрес за час перебування Скрипника у Зорі було видно неозброєним оком, так би мовити. І не дивно, що ним вже цікавляться клуби Європи. Технічний, швидкий, може зіграти на кількох позиціях: у центрі поля, на фланзі атаки, навіть на позиції форварда за своїми параметрами підходить (як форвард, що активно пресингує). Статистика: 9+3. Грає в клубі, який вже другий сезон поспіль не лише виграє бронзу, а й боровся навіть за 2 місце, але це окрема тема. Клуб досить непогано виступив у групі ЛЄ, і не вистачило 3-4 очки, щоб вийти в плей-офф. Дуже дивно, що до збірної не було викликано жодного! футболіста із Зорі - клуб, який один із небагатьох завдає досить пристойних проблем на футбольному полі у чемпіонаті нашим грандам, і за останні 4 матчі жодного разу не програв Шахтарю, що теж є досить яскравий показник. Тому Кочергін заслужив отримати місце в 11-ці як представник клубу, який показує досить непогані результати як в Україні, так і у Європі.

Правий атакувальний півзахисник: Віктор Циганков

Вибір був, як і на позиції голкіпера, досить складним, між двома футболістами: Циганков і Тете. Обидва футболісти проявили себе на досить високому рівні. Тете - в ЛЧ, але, по суті, лишень в одному матчі: проти Реала у Мадриді. У чемпіонаті, як для такої ліги, де рівень конкуренції - середній, статистика теж не топова(6+3), як для футболіста, за якого хочуть понад 70 мільйонів, чого не скажеш про Циганкова. Один із лідерів Динамо, де міг - тягнув на собі команду, у чемпіонаті один із найкращих за показниками гол+пас(12+4), а також був ключовим гравцем збірної України, коли у нас були проблеми, як з формою лідерів, так і "ковидне" питання. Тому вибір пав на Віктора, і як на мене – цілком заслужено. Знову ж таки, можливо, настав час для того, щоб відпустити футболіста, як і в ситуації з Матвієнком та Миколенком.

Лівий атакувальний півзахисник: Манор Соломон

На противагу Тете, одноклубнику Соломона, у ізраїльтянина дуже пристойна статистика за сезон(11+3), при тому, що він був активний в обох матчах Реала, а також у матчах проти Інтера, там, де була найменша можливість атакувати, Манор був "в грі". Дріблінг, швидкість, робота з м'ячем, футбольний інтелект (вибір позиції у різних фазах гри), відпрацьовує в обороні - топ футболіст топ рівня, якого, як на мене, надовго у Шахтарі залишити буде дуже складно.

Нападник: Владислав Кулач

Найкращий бомбардир УПЛ. Так, не з Шахтаря чи Динамо, або тієї ж Зорі, а з Ворскли – команди, яка по суті найчастіше грає "другим номером", і має для своєї структури гри ідеального футболіста. Швидкість є, непогана техніка, дуже розумний у виборі позиції, непогана реалізація. Єдине питання – чому його не взяли на підготовчий збір збірної України, але це окрема історія. А тим часом Кулач - найкращий бомбардир чемпіонату і заслужено у стартовій 11-ці за результатами сезону.

------

Вибір може бути різний, футболістів непоганого рівня в УПЛ, як би це не звучало, вистачає (Супряга, Сійядманеш, Маркос Антоніо, Вербич, Марлос, Тотовицький, Тимчик, Різник, Корнієнко, Юрченко, Довбик, Буяльський) і впевнений, що з приводу якогось вищеперерахованого футболіста хтось напише, чому його немає в списку при тому, що у нього найкраща за всю його кар'єру форма. І так, він, можливо, матиме рацію, хтось цього сезону не зміг проявити через травми, хтось - через вік і конфлікти, десь - невдалі результати клубу не дають можливість додати того чи іншого футболіста до списку кращих.

Скільки людей, стільки і думок, тому чекаю на Ваші варіанти в коментарях, щоб пояснити свій вибір і мати цікаву дискусію.

фото: football.ua, unian.net, football24.ua, sport.segodnya.ua, ua.tribuna.com, ua-football.com, XSPORT.ua, footballua.tv.