Продовження казки Лестера

Ми прагнем, щоб краса потомство мала,

Щоб цвіт її ніколи не зачах,

Щоб квітнула троянда нетривала,

Все наново постаючи в бруньках.

Ми хочемо, щоб казка не кінчалась

Щоб кінець її ніколи не настав,

Щоб в пам'яті навік вона осталась,

Як книга, що ти не раз читав.

Ми віримо, що минуле не забули,

Що пам'ятатимуть вони Раньєрі,

Нехай його часи вже проминули,

Та ж зафіксовано все на папері.

Минуле ми ніколи не забудемо,

В майбутнє з цим досвідом йдемо.

P.S. 

В основу покладено сонет Шекспіра. Шекспір про команду Шекспіра.