Олександр Кошовий про закупівлю допінга Міністерством спорту

Олександр Кошовий: «Міністерство та підпорядкована йому структура Укрспортзабезпечення закуповують, як вони це називають, медичні препарати. Серед них, це офіційна не одна відповідь Міністерства, є з десяток тих, що в будь-якому випадку заборонені Всесвітнім антидопінговим кодексом»

Олександр Кошовий: Міністерство спорту провадить, видає розпорядження на провадження закупок ліків, препаратів точніше, які вважаються забороненими. Закуповує воно їх в якості медикаментів. При цьому виявилося так, що Міністерство протягом того року, що минув, 2014 року, закупило з десяток препаратів, які прямо заборонені Всесвітнім антидопінговим кодексом, точніше забороненим списком до нього. Наразі вже п’ятий місяць, як ми намагаємося отримати відповідь на питання, хто дозволив закупати ці заборонені препарати.

Судячи з їх відповідей на наші питання, то ті спортсмени, якими вони опікуються, і це вже страшно казати, що вони ними опікуються, вони хворіють планово, виключно за узгодженим кошторисом, та виключно в рамках тих спортивних змагань, які проводить Міністерство. Ця абсурдна логіка, абсурдна у всіх аспектах цього слова, вона є чинною і в Міністерстві — так наразі відповідають заступники Міністра спорту, і ці документи в нас є.

Особисто Жданову ми направили листи, ми попередили його про відповідальність у цьому питанні, і далі це питання ми будемо піднімати.

Наразі маємо, як факти таке, що Міністерство та підпорядкована йому структура Укрспортзабезпечення закуповують, як вони це називають, медичні препарати. Серед них, це офіційна не одна відповідь Міністерства, є з десяток тих, що в будь-якому випадку заборонені Всесвітнім антидопінговим кодексом, ось це є факт. Інший факт, ми питаємо: хлопці, куди діли допінг, купили, добре чи погано, але куди діли. Купити це півсправи, має значення використали чи не використали — вони не знають. Жданов не знає куди дівся допінг, шукає по Міністерству.

Саме найгірше те, що вони не знають де вони поділи ці ліки, вони не відповідають де вони їх поділи.

Григорій Палій: Тобто де-факто де може сплисти ця допінгова міна, може трапитися якийсь допінговий скандал з нашими спортсменами, абсолютно не зрозуміло. Не дай боже, це буде.

Олександр Кошовий: Не дай боже, це буде, і чому взагалі ми це робимо. Знаючи систему управління в Міністерстві спорту, а саме вони нічого не знають що вони роблять, це не виключено, якщо хтось із них у якийсь несподіваний спосіб зробить так, що ці в лапках ліки, отримає який-небудь наш спортсмен. Не дай бог.

Ще гірше, ці спортсмени, вони ж теж не знають, вони ж довіряють тим, хто ними управляє, і вони можуть не знати що це буде. Ми ж не хочемо скандалів, і ми хочемо зупинити цю злочинну машину доки вона не наробила лиха.

Наразі Міністр абсолютно не розуміється що він робить у цьому напрямку, бо він рефлексує: то не можна, то нате, то створює комісію з розслідування причин на чолі з Оленою Підгрушною, забуваючи, що вона у 2014 році теж була спортсменкою. Він її звільняє, призначає там іншого заступника Боженкова. Слідує, що людина не розуміється. Це побоювання має реальні підстави, що наше Міністерство таки може комусь цей допінг…

Григорій Палій: Тобто фактично може зробити зло для українського спортсмена за гроші із бюджету української держави?

Олександр Кошовий: Те, що наше Міністерство на це здатне у цьому вигляді, як воно є, тут сумнівів немає.

Григорій Палій: Так виглядає де-факто, що поки ця справа не дійшла до ВАДА, якби і в Міністерстві це не є проблемою.

Олександр Кошовий: Ще є одна, і це вже проблема. Під орудою Міністерства працює так званий Національний антидопінговий центр. Бюджет цієї незрозумілої установи 10 мільйонів гривень на рік. Того року вони дев’ять з копійками використали гривень. Тепер два слова про нього.

Це така установа, яка називається національна, але фактично не є національною в розумінні Всесвітньої антидопінгової організації ВАДА, бо вона не є автономною, вона не виконала ті вимоги, щоб отримати статус національної антидопінгової організації. Під нею є лабораторія, яка не є акредитованою ВАДА. Що це означає на практиці?

Якщо ви зайдете на офіційний сайт ВАДА, то ви не знайдете її у списку тих установ, висновки яких є обов’язковими при застосуванні Всесвітнього антидопінгового кодексу. Навіть тих установ висновки, яких прирівнюються до акредитованих установ, тобто це абсолютно нікому у світі непотрібна лабораторія, висновки, якої не мають жодного значення з точки зору Всесвітнього антидопінгового кодексу.

Чи потрібно використовувати на це 10 мільйонів гривень на рік? На те, що нікому не потрібне і немає ніякого значення?