Vidiscope
Блог

Максим Фомічов. Наймолодший тренер Європи

Олексій Ігнатенко: Мы знаем, что у Львова (у Политехники-Галичины) очень непростая финансовая ситуация. Так получилось, что на протяжении предыдущих лет команда хотела занять очень сильно высокие места. Они покупали, подписывали дорогие контракты со своими игроками и так получилось, что сейчас Львов должен денег всему миру практически.

Поэтому в любом случае Львову пришлось бы взять какой-то бюджетный вариант тренера. Варианта два было по большому счету. Взять кого-то из тренеров опытных, но из тех людей, которые уже едва-едва имеют мотивацию что-то делать, как-то развиваться в украинском баскетболе или же взять такого молодого бойца, как Макс Фомичев.

Київ. Палац спорту. Суперліга. Баскетбольний клуб Київ достатньо легко здобуває перемогу, повторюючи другий показник командної результативності, здобувши 98 очок у зустрічі з сусідом по турнірній таблиці Галичиною.

Суперліга навіть у своєму нинішньому купованому стані і стерилізована від легіонерів продовжує дивувати. Безперечно чи не найбільшим здивуванням стало призначення на посаду керманича Галичини Максима Фомічова. Двадцятичотирірічний тренер мав досвід роботи асистентом у кількох клубах України та Росії і ось за 10 днів до початку чемпіонату він отримав запрошення від львівського клубу.

Максим Фомічов: Я четко осознавал куда я еду. Кирилл Борисович Погостинский предупреждал меня и не строил никаких воздушных замков перед мной. Он четко дал мне понять, что это игроки, которые у нас есть, и мы будем с ними работать.

Рік тому галичани, укомплектовані міцними вітчизняними гравцями і кількома легіонерами, не виконали завдання на сезон — не пробилися до плей-оф. Чемпіонат завершували з виконуючим обов’язки головного тренера Кирилом Погостинським. Цьогоріч він повернувся до більш звичної для себе менеджерської роботи, а тренерський пост довірив дуже молодому і як водиться говорити у таких випадках, перспективному Фомічову.

На перший погляд достатньо авантюрний крок і з боку клубу, і з боку наставника. Клуб, який ще нещодавно мав великі амбіції і прагнув бути серед лідерів чемпіонату, наважується на призначення тренера без досвіду самостійної роботи навіть на рівні дитячих команд, без яскравої кар’єри гравця. За визнанням самого Максима, як гравець він закінчив у віці 16 років.

Зараз під його орудою грають кілька виконавців, які навіть старше за самого тренера і мають пристойний ігровий досвід. Їм він намагається привити своє бачення баскетболу наскільки це можливо зробити за місяць і без передсезонної підготовки.

Максим Фомічов: В первую очередь я хочу, чтобы мы играли в защите. То, что мы показываем в защите на данный момент — это, конечно, сложно назвать удовлетворительной игрой. Перво-наперво, мы ставим защиту, но защита опять же упирается в физические кондиции игроков. Для того, чтобы играть в защите, нужно иметь и выносливость, и скорость, и силу. Без этого крайне сложно показывать ровную игру в защите на протяжении 40 минут.

Мы играли с тем же Химиком полторы четверти абсолютно на равных, даже имели небольшое преимущество, но после этого Химик добавил еще, а нам уже, к сожалению, добавить было нечего.

Здавалося би, з боку тренера це теж досить ризикований крок — кинутися з непідготовленою командою у Суперлігу. Метою для команди лишається плей-оф, але серія стартових поразок оформила статус галичан як аутсайдерів не лише на папері, а й у турнірній таблиці. Підійматися вище з таким багажем буде важко. Нікому не хотілося би розпочинати кар’єру тренера з 7 поразок поспіль, вони можуть кинути темну тінь на всю подальшу кар’єру.

З іншого боку у нинішній ситуації мало хто чекає дива від команди укомплектованої на 80 відсотків вчорашніми гравцями Вищої ліги і без належної підготовки перед чемпіонатом, коли у будь-якої невдачі є абсолютно логічне пояснення і мова не про тренерський фактор.

Умови для дебюту не такі вже й погані, принаймні дуже багато залежить від амбіцій гравців і їхнього бажання зростати, а також від психологічної готовності наймолодшого тренера Європи, як вже встигли охрестити МаксимаФомічова вітчизняні журналісти.

Олексій Ігнатенко: Мне нравится то, что он на пресс-конференции сказал: это мои ребята, мои ребята. Выглядит это, конечно, может быть слегка диковато, учитывая возраст, но интересно. В любом случае здорово, что такие люди, как Фомичев, молодой парень, появившийся в баскетболе не как игрок, а как человек постигавший науку баскетбола, здорово, что такие люди у нас есть.

Комментарии

Возможно, ваш комментарий – оскорбительный. Будьте вежливы и соблюдайте правила
  • По дате
  • Лучшие
  • Актуальные
  • Друзья
Loading...