Блог Про український футбол

Бути не в своїй тарілці. Як Луческу змінює статус Шапаренка

Перший гравець 1998-го року народження, що зіграв в УПЛ, другий наймолодший гравець, що забивав в чемпіонатах України, перший гравець 1998-го року, що забивав в УПЛ. З таким послужним списком уродженець Великої Новосілки, що на Донеччині влітку 2015-го приєднався до Динамо з Іллічівця (нинішній Маріуполь).

Спочатку Шапаренко виступав в командах U-19 та U-21, де двічі поспіль ставав чемпіоном в обох вікових категоріях. Дебютувати в УПЛ вийшло вже в сезоні 2017/2018.  Тодішній наставник динамівців Олександр Хацкевич мав великі проблеми з креативом в центрі поля, тому й довірився Шапаренку, який вирізнявся гарним баченням поля на молодіжному рівні. Після доволі пристойного дебютного сезону в першій команді (24 матчі, 1 гол та 2 асисти) та сильного наступного сезону (38 матчів, 9 голів та 4 асисти) з дебютом в збірній України пішов спад та застій. Зупинився в розвитку не лише Шапаренко, але й вся команда загалом.

Попри ці моменти застою контракт з Хацкевичем було продовжено. Через травми та перманентні непорозуміння Шапаренка з Хацкевичем він втратив місце в основі, навіть не завжди потрапляючи в заявку. Коли все ж виходив на поле, то виглядав вельми непереконливо, що наводило на думку про надмірну переоцінку гравця. Після вильоту від “Брюгге” у кваліфікації Ліги Чемпіонів Хацкевича було звільнено, а на його місце прийшов спортивний директор “динамівців” Олексій Михайличенко. Зміна тренера особливо не вплинула на ігровий час Шапаренка.

Загалом він відіграв у сезоні 18 матчів, але лише 8 починав в основі та виглядав зазвичай відірваним від команди. На фініші сезону він вже навіть не потрапляв до заявки, і думки про зміну команди влітку виглядали чи не єдиною можливістю перезапустити кар’єру. Головною слабкістю Шапаренка є недостатня швидкість для гри “десяткою”, і водночас не достатньо потужності для гри опорником.

З сенсаційним приходом Мірчі Луческу влітку він виглядав чи не першим кандидатом на вихід з “Динамо”. Маючи в команді Шепелєва, Буяльського, Андрієвського, Дуелунда, Лєднєва та Булецу, що якраз повернулись з оренд не залишало йому особливих шансів грати. Але обставини склались для нього ледь не ідеально. Шепелєв пропустив майже всю передсезонку через травму, Дуелунд, Лєднєв та Булеца не переконували Мірчі Луческу, тому свій шанс й отримав Шапаренко. Перше, що змінив румунський фахівець це пересунув Шапаренка ближче до Сидорчука. Таким чином Микола став такою собі “котлетою в бургері” – поряд з ним був капітан Сидорчук, що підстрахує в обороні, а перед ним розташовувався Буяльський, який давав ту потрібну мобільність та залучення в атаці. Друге, що зробив Мірча Луческу це почав проводити індивідуальні бесіди з гравцями, які дали поштовх розвитку гравців. На перших погляд банальні речі, але що Хацкевич, що Михайличенко не вважали за доцільне проводити індивідуальні розмови.

Зарано робити глобальні висновки, але наразі саме Шапаренко головна людина в центрі поля в “Динамо”. Перемоги в Суперкубку над “Шахтарем”, “Львовом” в УПЛ та АЗ в Лізі Чемпіонів не в останню чергу саме завдяки його активності. Особливо показовою була гра зі “Львовом” – з виходом Миколи у другому таймі він вивів “Динамо” вперед, а потім закріпив перемогу асистом на Супрягу.

Такий прогрес Шапаренка змушує задуматись про тренерські вміння Хацкевича та в меншій мірі Михайличенка. Якщо ці тренери вважали Миколу слабким гравцем, то чому ж він так радикально змінився з приходом Мірчі Луческу? Відповідь банальна та очевидна, а саме відсутність у попередників індивідуального підходу до гравців. Бути не в своїй тарілці – це фраза саме про минулі сезони Шапаренка в “Динамо”.

Попереду вирішальні матчі плей-оф Ліги Чемпіонів з “Гентом” та ігри збірної України в Лізі Націй з Німеччиною та Іспанією, а також товариська гра з Францією. Такі насичені три тижні мають показати чи такий заспів від Шапаренка не є простим збігом обставин.

Автор

Комментарии

  • По дате
  • Лучшие
  • Актуальные
  • Друзья
Loading...