Граф Антоніо Конте

Про трирічну історію Антоніо Конте в «Ювентусі» читайте далі..

БлогLega Calcio
АвторLviv1256
16 июля 2014, 14:22
2

Коли в 2011 році капітан повернувся на чорно-білу палубу, я і подумати не міг, що ще досі дещо хворий після кальчополі корабель знайшов таку очікувану панацею (в пам'яті був прихід на тренерський мостик ще однієї легенди Турину – Чіро Феррари – який не приніс жодних результатів). Проте на палубу повертався не будь-хто, а сам Граф і паралелі варто було проводити не з Чіро, а із всім відомим героєм роману Дюма: граф Монте-Крісто ідеально знав як поводитись із старою-доброю шхуною під назвою "Фараон" (тільки от корабель туринського Графа називався "Ювентус"). Капітан повернувся, команда якого в 90-х - поч. 2000 роках наводила страх на всю Європу! Антоніо Конте повернувся!

До свого приходу в "Ювентус" Конте мав вже дуже незначний, зате хороший досвід аленаторе: він двічі виводив свої команди (Барі та Сієну) в Серію А, з першою навіть виграв Серію Б. Із перших днів на тренерському містку Антоніо дав зрозуміти, що він повернувся у свій клуб не задля протирання штанів. Про це насамперед свідчило його перше інтерв'ю на посаді коача:

Я дуже вдячний клубу. Я немов повернувся додому, коли заступив на тренерський місток Юве. У мене є ідеї, які формувалися протягом всієї кар'єри, але я на них не зациклююсь – завжди потрібно вміти адаптуватися до поточної обстановки. Я люблю, коли моя команда володіє м'ячем. Ми повинні диктувати гру. Справжній дух Ювентуса – це самопожертва, самовідданість і багато, багато роботи на благо клубу.

Антоніо Конте фактично з нуля почав будівництво нової команди. Із старої гвардії у його розпорядженні залишались два центрбеки – Бонучі та Кьєліні, в центрі поля – Маркізіо, два вінгери – Пепе та Красіч, в нападі – Дель Пьєро (на якого, Конте, відверто кажучи не ставив) та Квальярелла (якого замучили травми), а також Джанлуїджі Буффон. Навколо цього хребта із допомогою нових трансферів Конте і розпочав складати пазли нового "Ювентуса":

Для нас настав час стримати амбіції і почати серйозну роботу, адже будівництво нової команди починається практично з нуля. "Мілан", "Інтер" і "Наполі" мають чіткий малюнок гри і власний стиль. Ми ж тільки будуємо. Роботи у нас маса, тому мені важко давати якісь прогнози.

Позитивні для "Старої синьйори" прогнози ж почали давати після 6-го туру, в якому "Ювентус" Конте в шаховому поєдинку переміг "Мілан" Алегрі. Потенціал Графа було видно – він грав по ситуації: коли потрібно було вести гру від оборони, він цього не цурався. Наслідком цієї гнучкості, вдалого підбору гравців, тактичної виучки й неймовірної мотивації того сезону "Ювентус" не програв жодного матчу й здобув таке омріяне скудето. Це було чемпіонство імені Антоніо Конте.

Конте – чудовий мотиватор. Коли потрібно, він поводився жорстко – згадаємо момент із біографії Пірло, де Андреа описує, як у перерві в роздягальні "Ювентуса" літають пляшки з водою, якщо Конте щось не подобається. Така поведінка Антоніо Конте явно не є просто істерикою, а способом вказати підопічним на їхні помилки і пояснити, як їх виправити. При цьому він не був диктатором і футболісти його просто обожнювали.

Що вирізняло Конте від багатьох тренерів Серії А того сезону? Не лише його тренерська майстерність, але і його поведінка під час усіх матчів. Антоніо Конте завжди у грі, він ніколи не сидить, його місце біля самого поля, де він, немов віртуозний диригент, в кожному матчі експресивно щось показує й кричить. Сам Антоніо про це говорив так:

Я не можу стримати себе. Коли грав, постійно говорив на полі. Тренер повинен кричати по необхідності, але я ж не кричу – просто роблю так, щоб мене почули. Коли на стадіоні 60 тисяч осіб, це досить складно. Я хочу і під час матчу знаходитися у контакті з футболістами. Вони повинні мене чути, знати, що я завжди з ними.

У Конте неймовірний підхід до своїх футболістів. Він є насамперед чудовим філософом. Пам'ятаю пусті розмови скептиків про поведінку Погба чи Тевеса, про те, що в "Ювентусі" ці двоє розвалять команду і т.д. Як бачимо, Антоніо знайшов підхід до всіх гравців своєї команди, до Погба і Тевеса в тому числі. Саме Конте перетворив француза у гравця найвищого рівня, а зірка Тевеса знову засвітилася яскравим світлом.

 

Антоніо – людина із чорно-білим серцем. Він був не просто тренером, він насамперед був тіфозі "Ювентуса". Його святкування кожного голу команди, або ж розчарований погляд (ніколи не забуду сліз в його очах після поразки "Фіорентині") роблять Антоніо Конте великим, унікальним, особливим.

 

Антоніо Конте прагнув розбити консерватизм кальчо, він хотів мати важелі впливу на стратегію трансферів. Це виглядає доволі логічно, адже не умовний Маротта тренує команду й будує стратегію команди. Це також показує прагнення Конте підняти рівень кальчо на вищий рівень. Проте, схоже, що його прагнення досконалості розбилось в консерватизм кальчо. Жаль.

Дякую, Антоніо, за три чудові роки!

Дякую, Граф, за океан емоцій!

І удачі!

Лучшие
Новые
Старые
Алексей Симченко
жду его в сборной, т.к. Италия вскоре должна ЧМ взять)
Ответить
0
Lviv1256
ответил на комментарий пользователя Алексей Симченко
теж надіюсь, що Конте очолить збірну, а не умовне ПСЖ..)
Ответить
0

Другие посты блога

15 июля 2014, 21:13