Блог Увага! Увага!

Тарасова гора. Чому «Динамо» відпустило Михалика

Фото: fcdynamo.kiev.ua

«Сьогодні маємо перемогти – у нас Михалик попереду», – каже вболівальник ЦСКА. Це 2004 рік, розбитий армійський стадіон і матч першої ліги. Михалик – головна зірка клубу, який потроху розвалюється. Його трансфер потім допоможе армійцям бути на плаву ще кілька сезонів. У тій команді він був головним бомбардиром, форвардом таранного типу. Наскільки швидким? Наскільки ви собі можете уявити швидкісного Михалика. Ясна річ, що не «Феррарі». Приблизно як «Шкода».

«Тут так не пройти, у нас Михалик у захисті», – це вже стадіон «Динамо» через чотири роки. Михалик тепер ключовий гравець в обороні біло-синіх. Щоправда, в «Динамо» він переходити не хотів. Реально оцінював свої шанси, в дублі маринуватись не збирався. На перший погляд його перспективи в основному складі були мізерними. Міг стати черговим гравцем обойми, яких десятки, а може і сотні: пару років в резерві, оренда і невідомі перспективи. Але бачите як вийшло.

Він вже знав, що контракт з ним не продовжать. Але навіть якби «Динамо» запропонувало йому нову угоду, відмовився би

Тарас Михалик – це універсалізм та приклад старої, затертої формули успіху – «1% таланту та 99% працелюбства». У нього ніколи не було особливої швидкості, він не вирізнявся технікою. Вся його кар’єра – це самовіддача та працьовитість.

Втім, старше покоління динамівців упевнене, що Михалик – гравець не київської формації. Мовляв, під стиль «Динамо» він не підходить і ніколи не підходив. Мовляв, що у команду Лобановського його такого просто не взяли б. Довгий час Михалик був головним об’єктом критики Віктора Леоненко, поки той не перейшов на Тимощука.

Сам він, до речі, дуже хоче переговорити з кіллером «Спартака» по-чоловічому. Скажете, це дикість? Ні, просто Михалик – це приклад мужика у команді. Хто ще міг повернути молодь на землю, коли суми в контрактах відправляють декого в космос? На моїх очах Михалик брав одного з ключових гравців «Динамо» за вухо і пояснював, чому потрібно поважати українську мову і співати гімн. Михалику ніколи не зривало дах, він ніколи не гнався за «Мазератті». Він завжди розумів, що таке гроші і як з ними треба поводитись. Можливо тому, що виріс у багатодітній сім’ї. Можливо тому, що пам’ятав, як грав у ЦСКА за тарілку борщу.

Михалик – це універсалізм та приклад старої, затертої формули успіху – «1% таланту та 99% працелюбства»

Остання Ліга чемпіонів показала, що Тарас почав здавати оберти. Купа помилок та невпевненість. Після того, як з під нього у матчі з «Кривбасом» забили, сам вийшов і зізнався, що винен. В черговий раз вчинив як мужик, і навіть Леоненку нічого було сказати. При зустрічі Тарас повторював: «Які інтерв’ю? Що мені казати, у моєму положенні?» Він вже знав, що контракт з ним не продовжать. Але навіть якби «Динамо» запропонувало йому нову угоду, відмовився би, розуміючи, що Блохін на нього не розраховує. Михалик просто не з тих, хто по півроку сидітиме на лавці, отримуючи зарплатню і викладаючи чергові фото з гулянок у Instagram.

У всьму цьому самому Михалику потрібно знайти позитив. Його період у «Динамо» закінчився, це було очевидно. Тепер йому потрібні зміни, нові враження і нові виклики – і не звертати увагу на цинічний термін «відпрацьований матеріал». Це лише ярлик, що не має реального змісту – точніше, може мати будь-який. Списаний в 30-річному віці із «Спартака» Андрій Тихонов ще десять років грав у футбол, змінював клуби і скрізь був лідером. Списаний «Міланом» Пірло по-новому заграв у «Ювентусі». Не здивуюсь, якщо Тарас в черговий раз змінить позицію на полі, і вже на якомусь іншому стадіоні казатимуть: «Центр зацементовано, там у нас Михалик». Врешті-решт, йому всього двадцять дев’ять.

Автор

КОММЕНТАРИИ

Комментарии модерируются. Пишите корректно и дружелюбно.