Блог Увага! Увага!

Гвардіола і міліціонер. Нащо «Ворскла» призначила Сачка?

Наш футбол – бездонне джерело приводів для подиву. Наприклад, ось: Василь Сачко – новий головний тренер «Ворскли». Уявляєте? Мені, наприклад, важко. Здається, що найближчі декілька тижнів повірити в це буде нелегко і йому самому.

Керівництво клубу своє рішення особливо не пояснювало. Чим Сачко кращий за Свистуна? Мовляв, це шанс для наших, хто грав в цій команді. Так Павлов в ній теж не грав – і його наче міняти не поспішали. Свистуна ми в жарт називали «полтавським Дель Боске», Сачко ж, виходить, місцевий Гвардіола. Свій, всю систему пройшов, кубок вигравав, Лігу Європи відчував, «царську тропу» бігав.

Тепер, у 38 років Сачко отримав шанс усього свого життя. Скористається – буде героєм, принаймні деякий час. Заплавиться – може більше такої можливості ніколи не отримати. Тут з тренерськими ліцензіями пів-Києва сидить, і половина з них досі чекає, що хтось подзвонить. А ніхто не дзвонить.

Чим Сачко кращий за Свистуна? Мовляв, це шанс для наших, хто грав в цій команді

Заздрити Василю – відтепер, перепрошую, Василю Вікторовичу – немає жодних причин. Йому недостатньо просто змінити спортивний костюм на сорочку. Він тепер має по-іншому себе поставити там, де його вже давно знають, – а це не робиться ані за день, ані за місяць. Ще вчора він з гравцями пиво разом пив, а сьогодні вже з лейтенанта, без проміжних етапів, став одразу генералом. Той самий Гвардіола, якого ми ще не раз згадаємо в розмовах про «Ворсклу» і Сачка, перш ніж очолити «Барселону» хоча б дубль її потренував. А тут все і одразу.

Втім, він не вперше робить різкий перехід з одного статуса в інший. П’ятнадцять років тому Сачко працював міліціонером і ловив наркоманів в Українську, що в Донбасі, і грав з такими ж аматорами, як він сам, проти команд з Тореза і Комишувахи. Через рік він вже дебютував в професійному футболі – і одразу у Вищій лізі.

Останні півроку у штабі Свистуна Сачко стежив за тим, хто після відбою з кімнати вийшов, у кого музика гучно грає. А тепер керуватиме сам. Як? За якими методами? За чиїми орієнтирами? Хоча, здається, на останнє питання відповісти трохи легше. Згадаймо, з ким він працював – з Павловим та Кварцяним. Це що, царська тропа повернеться у Полтаву? Чи все ж не з’явиться – у Полтаві цього сезону вперше буде тренер з фізичної підготовки. В часи Павлова таке було важко уявити.

Одного разу на базі «Ворскли» я на власні очі побачив, як виглядає авторитет Павлова. Кімната для теорії, у ній вся команда – жарти та сміх. Заходить помічник Павлова: «Петрович йде!» В кімнаті миттю стає так тихо, що чутно як по ній летить муха. І з моменту приходу Миколи Петровича чутно тільки його впевнений голос – до самого кінця заняття.

Останні півроку Сачко у штабі Свистуна стежив за тим, хто після відбою з кімнати вийшов, у кого музика гучно грає. А тепер керуватиме сам

Такого голосу не вистачало у Полтаві за часів роботи Євтушенка. Він приходив будувати європейську команду, з європейським підходом. Ні на кого не кричав, нікого не штрафував, хотів ставити нову тактику. А її не так просто впровадити – одна справа намалювати на дошці, інша справа виконувати на полі. Але і це не проблема – в той момент в «Ворсклі» тактика мало кого цікавила. Хтось поспішав в більш заможні клуби, інші просто не розуміли, чого від них чекають. А можливо, у нас так, по-європейськи, не можна. Так чи інакше, Євтушенка просто з’їли, проковтнули – а далі ви самі знаєте. Кажуть, він навіть підозрював, що деякі футболісти його плавили. А коли тренер починає так думати – це перша ознака, що він «поплив».

Свистун повернув штрафи, але не зміг повернути «Ворсклу» Павлова. А свою так і не побудував. Його відставка була прогнозована: останні півроку гра команди мало кому подобалась, про якусь ігрову концепцію теж важко було говорити. Жорсткості попередньому тренеру теж не вистачало – такий у нього склад характеру. Все, що вдалось зліпити з наявного матеріалу, – це зберегти місце в прем’єр-лізі і випередити клуби, які почувались аж зовсім погано.

Судячи по змінам на тренерській лаві, «Ворскла» й досі переживає післяпавлівський період. Тепер виведення з нього довірили Сачку. Людині з сильним характером. У минулому – міліціонер, у найближчому майбутньому – головний тренер. От лише право на це йому ще треба буде довести. Спочатку собі – і одразу ж усім іншим.

Автор

Комментарии

  • По дате
  • Лучшие
  • Актуальные
  • Друзья