Рух Руху та 1925 помилок Металіста I Розбір найцікавішої гри 1 туру УПЛ

Вивіска гри Руху та Металіста (тим паче «1925») сама по собі виглядає непривабливо: одна команда тільки-но перейшла до УПЛ та відмовилася від якісного літнього підсилення, інша лише в останні дні перед стартом чемпіонату узгодила права про користування своєю ареною. Проблемні колективи повинні були зіграти в проблемний футбол, в цьому є логіка. Але на ділі Металіст та Рух провели чи не найкращий поєдинок туру.

Стартові склади та плани

Харків’яни використали ледве не той самий склад, який здобував бронзу Першої ліги минулого сезону. Мінуси: він слабкий, тут багато гравців, рівень яких не відповідає рівню вищої ліги. Плюси: на відміну від більшості інших команд УПЛ, Металіст не ризикував стикнутися з поганим взаєморозумінням між своїми футболістами на полі. Наприклад, Маріуполь перший тур починав без щонайменше 3-4 основних гравців, бо ті пішли, Львів покосив вірус, в Десни нова лінія оборони. Це все ризики. Кривенцов не ризикував зовсім.

Це дебют тренера на рівні УПЛ. Раніше він в дорослому футболі працював лише з Ілічівцем, коли той перебував в Першій лізі. Але наставник встиг порулити й у ЛЧ, нехай й молодіжній: саме він доводив декілька років тому Шахтар до фіналу турніру, при ньому розцвів Коваленко. Утім, досвід керування тренером на найвищому «дитячому» рівні не змусив Металіст зіграти з позиції сили. Ні, той навіть не спробував. 4-1-4-1 з ось таким (фото нижче) пресингом. Тобто, без пресингу зовсім.

План Руху на матч був атакувальним, сміливим. Після втрати м’яча на чужій половині команда одразу ж вмикалася в контрпресинг (фото нижче), намагалася не дозволити супернику легко виходити зі своєї половини, залишала Сидоренку лише один варіант на етапі розіграшу м’яча – вибивати його уперед. Для контролю над круглим один з опорників команди, Мартинюк (інколи ситуативно Федорчук), опускався вниз та грав фактично третього центрального захисника – це дозволяло фулбекам сміливіше йти вперед та займати позиції у самої бровки.

Перший гол

Вже на 5-6 хвилині ситуація на полі була надзрозумілою: Металіст робить усе, щоб не пропустити, Рух – щоб відзначитися. При цьому львів'яни мали відчутні проблеми з конструюванням атак. Центральні захисники та опорник ганяли м’яч туди-сюди від одного крайнього оборонця до іншого, але зовсім не просували його вперед. Одного разу змогли – спрямували його на єдиного гравця на лівому фланзі атаки. Того одразу зустріли лівий хав, лівий захисник та центральний хав. Короткий підсумок – відбір. А той став гольовим.

Спрацювали ідеї Кривенцова, головна з яких – максимум компактності в моменти роботи без м’яча. Між лініями захисту та півзахисту завжди залишалося 10-15 метрів, інколи навіть менше. До того ж, кожна лінія розташовувалася дуже вузько, середній блок Металіста рухався вліво-вправо. На кожного гравця Руху в момент прийому тим м’яча на чужій половині було по 2-3 футболіста харків’ян. Цей принцип працював щонайменше увесь перший тайм.

Отож, відбір. Круглий в Савіна – крайнього півзахисника Металіста. Той рухає його спочатку по флангу, потім йде в центр. У цей же час його кидають одразу 2 гравці Руху – повинні були фолити. Савін віддає діагональ на Батюшина. Тепер ситуація зрозуміла: якщо останній вдало обробить м’яч, то вийде 1-в-1 з воротарем, ні – момент згаяно, адже поряд нема партнерів, а Металіст атакує малим числом. І це важливий момент: для команди значно важливіше компактність та організованість у побудовах, аніж можливість забити.

Батюшин погано приймає м’яч. Тримає його та віддає назад на Савіна. Поряд нікого, цілий коридор попереду. Хто має бути в ньому? Один з пари на фото нижче (над ними чорна стрілка). Але хтось з цих гравців самоусунувся. Повинен був зреагувати Мисик (синя стрілка) та звузитися – не зреагував. Савін отримав можливість забити, але удар завдав поганий, прямо в Бандуру. Та той зробив ще поганіший сейв. Далі на підборі був першим гравець Металіста. 1:0.

2 гравці не відібрали м’яч, один зайняв неправильну позицію, ще один не підстрахував, воротар невдало парирував удар, захисник програв підбір – це помилки одразу 6 гравців на полі поспіль. Рух пропустив не через помарку Бандуру, а тому що в його складі виступають футболісти, готові помилятися один за одним при обороні. При цьому Металіст пробачав і пробачав помилки, помилявся сам: Батюшин повільно працював з м’ячем, Савін повинен був забивати ударом здалеку, адже ніхто не заважав бити. Цей гол – одна велика помилка (він не повинен був статися!), констатація низького класу виконавців Руху та Металіста.

Фабіньо

До забитого й після нього Металіст моментів не створював. Взагалі. Перший в матчі удар команда нанесла після виходу з оборони через довгий пас та рикошет – просто пощастило. Всі позиційні спроби харків’ян завершувалися пасом на Савіна та спробою від того зробити подачу в штрафний – зазвичай невдало. Він за стилістикою гри ну дуже нагадав Кьєзу: так само рухався немовби по рейкам вперед (і далі крос) або вбік (і далі удар), так само багато та самовіддано працював на оборону. Не дивився Металіст в Першій лізі, але ризикну припустити, що саме Савін – лідер цієї команди. Щонайменше в атаці.

Пономар травмувався після 10 хвилин гри – біда. Кривенцов вже потім повідомив, що пошкодження серйозне – форварда ми не побачимо ще 4-5 місяців. Але тренер Металіста також пообіцяв те, що фінішера команда купить ще влітку, розповів, що закрити цю позицію прагнули ще раніше – не вийшло. Отож, на 15 хвилині гри з Рухом з’явився Фабіньо – центральний хав, від якого було потрібно зіграти на вістрі. Чи впорався?

На думку Вацка (він коментував гру) – ні, на мою – так. Фабіньо допоміг розігнати декілька контратак, посадив на жовту Мартинюка, не раз сприяв збереженню володіння Металістом. Так, майже всю боротьбу на другому поверсі Фабіньо програв, будь-яку спробу відбору завершував фолом – це шкодило команді, в системі якої форвард повинен чіплятися за круглий. Однак це не гра Фабіньо, його не можна винити за те, що він не підходить під профайл нападника для Металіста. Тут повинен бути якийсь Сітало, Будківський тощо. Як на мене, півзахисник на свою «4+» напрацював.

Перший тайм

Рух після того, як пропустив уперше, одразу ж відреагував на ситуацію і почав зривати усі атаки Металіста дрібними фолами. Якщо той вдало вийшов з оборони, Рух фолив, якщо львівяни втратили м’яч в центрі – фолили. Всі порушення були здійснені достатньо далеко від своїх воріт – Металіст не міг конвертувати штрафні в атаки та удари. Таким чином, емоції та атакувальні спроби харків’ян були придушені в самому зародку, а Рух рушив вперед.

Створювати якісні моменти не вдавалося: Металіст насправді добре захищав зони. Окрім того, в команд зовсім не пішли стандарти. Зазвичай ті не знаходили свого адресата. За 90 хвилин гри колективи створили лише 2 моменти після кутових та штрафних: одного разу гравець пробив головою у воротаря, іншого – не влучив в ворота. В такій грі моменти можна було знайти Руху або завдяки швидким атакам через фланги, або завдяки якісним вриванням в «кишеню» поміж лініями захисту та півзахисту.

І те, й інше вдавалося рідко. Але будь-які вдалі спроби завершувалися створенням небезпеки. Ось, наприклад, гравець Руху отримує м’яч поміж лініями – далі віддасть на фланг, а команда закінчить епізод ударом.

Інколи львів’янам вдавалося закріпитися з круглим на чужій третині – Металіст тоді опускався усім складом за лінію м’яча. І це шкодило жовто-синім: вони занадто притискалися до своїх воріт. Настільки, що суперники обробляли м’яч без супротиву в районі лінії штрафного.

Металіст, захищаючись навіть великою кількістю гравців, не міг закрити найнебезпечнішу зону – зону підбору. Футболісти Руху, немов мурашки, рухалися усюди, заповнювали собою вільний простір, але й вони цю зону залишали без уваги. Таким чином, відмовлялися самі від можливості отримувати м’яч в комфортній позиції та завдавати перспективні удари.

Другий гол Металіста

А потім Рух знову пропустив. Виходить, обидва голи влетіли в ворота львів’ян тоді, коли ті повністю контролювали ситуацію на полі. Другий курйозніший за перший. Атака Металіста почалася на правому фланзі через Савіна, як зазвичай. Той зробив крос в нікуди – винос. Там підхопив круглий Западня, знову спрямував в штрафний. Той летів прямо в голову Мисика, поряд анідуші. Однак той розгубився. Він знав, що зліва Савін – точно підбере м’яч, якщо вибити його на фланг. Мисик хотів зіграти як краще, закінчити атаку, кинути м’яч в центр, де точно є партнери – там його підібрав Криськів і пробив. 2:0.

Чи то Савін настільки налякав Мисика, що той пішов навіть на такий ризик з вибиванням в центр задля того, щоб уникнути зайвої дуелі 1-в-1, чи то гравцю просто не вистачило класу, але помилка сталася. Партнери не встигли підстрахувати. Той, що в центрі (на фото) взагалі на дію Мисика не зреагував та не вийшов на Криськіва. Вже в перерві автора помилки замінять.

Рух домінував, а забивав Металіст. С одного боку, нелогічно. З іншого, більше помилок в першому таймі допустили саме гості – логічно, що саме вони мали більше шансів пропустити.

Кузик

На другий тайм Федик випустив Ляха та Кузика. І якщо перший був покликаний врятувати команду від подальших помилок Мисика, то другий – задля покращення ефективності нападу. Перші 10-15 хвилин другої половини – єдиний відрізок за півтори години гри, коли Рух та Металіст обмінювалися атаками. Харків’яни, звісно, діяли другим номером. 2-3 випади вони провели через Батюшина – той затормозив ледве не всі. Тоді й стало зрозуміло, чому місцеві охочіше задіюють правий фланг: Савін виглядає солідніше.

Чим відповів Рух? Наприклад, голом. Після перерви команда почала стягати в атаку ще більше гравців, зазвичай просувала м’яч через правий фланг. Там створювала ситуації 3-в-3 або 4-в-4 – це провокувало футболістів Металіста приймати складні рішення. Вони або залишали своїх гравців та йшли на допомогу партнеру, або працювали й далі з прямими опонентами, а партнера залишали 1-в-1 з суперником. Частіше харків’яни обирали друге. Бойчук виграв свою очну дуель в гравця на фланзі (фото), інші були зайняті – той отримав можливість подати. А далі вже Кузик майстерно відірвався в момент подачі від крайнього захисника суперника, прийняв м’яч і пробив. 2:1.

Перевантаження флангу спрацювало – треба пробувати ще. Рух ще не раз розіграв карту чисельної більшості або рівності в зоні м’яча при атаці. Кожен раз це закінчувалося націленим кросом. Було небезпечно. Металіст не впорався з цією задачею.

Другий тайм

Металіст за останні 45 хвилин гри провів лише 1 повноцінну атаку. До речі, один з пасів підчас її розгону зробив Фабіньо. Він же і не реалізував єдиний створений харків’янами за поєдинок момент. За секунду промазав і Савін. А почалося все з того, що Рух знову, як і в моменті з першим голом, не зупинив атаку фолом. Цей момент на фото:

А далі повне територіальне домінування Руху. Якщо в першій половині гри львів’яни контролювали м’яч біля центральної лінії, до в другій нормальною стала ось така картина на полі:

Однак навіть низький блок Металіста не заважав Руху створювати моменти. Наприклад, свій шанс оформити дубль отримав Кузик – не влучив у ворота з близької відстані. А почалося все з діагоналі на фланг – вузький Металіст не встиг розширитися та завадити гравцю виконати простріл.

Інколи Руху вдавалося проводити контратаки. Нарешті почали гравці опинятися в кількості більше одного в «кишені» між лініями – з’явилася гострота, паси врозріз (фото нижче). Металіст продовжував припускатися тих же помилок, що й у першій половині грі, Кривенцов не реагував. Наприклад, М1925 залишав вільною зону перед своєю штрафною. А Рух вже не прощав, як раніше: там завжди був гравець, а отже були й удари. Притула, Клімчук та інші організували дальні спроби – ті летіли або повз ворота, або до рук кіпера.

Кінцівка

В останні хвилини гри Металіст лише відбивався. Заміни Савіна та Батюшина на свіжих вінгерів були покликані скоріше для того, щоб захистити рахунок, а не збільшити перевагу – команда перестала атакувати. На 80 хвилині з поля пішов Фабіньо. Зате вийшов Єрмаков – команда перебудувалася з 4-5-1 на 5-4-1. Тепер вона не заважала супернику робити кроси – вона їх виносила.

Навала не спрацювала, а Рух не забив. Не допомогла навіть така реакція на втрату м’яча:

Не вистачило часу. І якісних фінішерів. Кожен раз, коли форвард Руху отримував м’яч в чужому штрафному, йому потрібні були 3-4 дотики на підпрацювання круглого, на його обробку. А цих секунд не було. Дальні удари краще пішли в Металіста, зі стандартів зиску отримати не вдалося. План Федика на другий тайм спрацював, але навіть його було замало за умови поганої конвертації Рухом своїх підходів до чужих воріт. В останні хвилини гри гості дуже поспішали та багато помилялися – вкрали в себе 5-6 хвилин та 3-4 атаки через це. Холоднокровності в команди, на жаль, поки що нема.

Підсумки

Яка команда краще грала в футбол та заслужила на перемогу? Точно Рух. В Металіста лише 1 класний момент за 90 хвилин, в його суперника – мінімум 2. Щодо інших шансів, то їх також було більше саме в львів’ян. Вони були кращою командою на полі за рахунку 0:0, кращою також і при 1:0, 2:0 та 2:1 на табло. Гірше Рух за Металіст виявлявся лише в моменти, коли пропускав голи. Федик тактично переграв свого опонента в другій половині гри, придумав робочий план по спасінню. Кривенцов був пасивним, не реагував, дивився на поле з думками характеру «що буде далі?».

Після гри Федик вийшов та розповів, що Рух програв через власні помилки – це правда. А Кривенцов був незадоволений першими 12 хвилинами другого тайму – це дивно, адже саме цей відтинок Металіст програв через пасивність свого та активність чужого тренера. Вважаю, що харків’янам пощастило взяти 3 пункти.

Але результат справедливий: ти бажаєш бачити більше від команди, яка грає в УПЛ вже другий сезон. Більше концентрації, більше креативу, більше атак, більше виграних дуелей 1-в-1. А отримуєш просто хороший матч в її виконанні – цього замало. Скажімо, Рух зіграв на 50% своїх можливостей, Металіст – на 100%. Так, навіть за умови гри на 50% львів’яни кращі за харків’ян. Але план останніх на матч спрацював, вони зробили ледве не усе заради того, що перемогти. Тож, хіба результат не є справедливим?

На дистанції в сезон Металісту буде дуже важко зберегти прописку. Батюшин та Западня не сподобались, Жичиков просто загубив суперника в моменті з голом, форварда взагалі нема в обоймі. Так, є чіткий стиль, зрозумілий план, круті Савін, Сидоренко… Але все інше – біда. Наступні опоненти не стануть дарувати Металісту голи. А ще зіграють на слабкостях жовто-синіх: будуть навмисно розтягувати їхню оборону, переводити м’яч швидко з флангу на фланг, завдавати багато дальніх ударів, прагнути звести гру до дуелей 1-в-1 з захисниками Металіста… І все це працюватиме. Якщо не зараз, то зимою підсилення буде необхідними. Інакше Металісти не зіграють разом в УПЛ наступного року.

Що потрібно Руху? Як на мене, якісний нападник. Єдина вимога – вміння швидко працювати з м’ячем та приймати рішення. Отримав – віддав, отримав – пробив. Поки такого нема, кращий бомбардир Руху й буде, як минулого сезону, забивати по 6 м’ячів за 26 ігор. Персонально від Федика на матч наступного тижня очікую суттєвих змін у складі. Наприклад, Мисик та Бандура тут точно зайві – можна спробувати на їхніх позиціях інших. В цілому ж, механізм львів’ян працює вже в першій грі сезону – неабияке досягнення для маленької команди. Не вистачає впевненості, концентрації та реалізації – психологічних аспектів. Це прийде протягом сезону.

А поки Рух перериває рекордну для себе серію з 7 матчів без поразок в УПЛ поспіль. С одного боку, шкода, з іншого – самі винуваті. Зате є інший рекорд: особисто я стільки помилок при забитті одного голу, скільки допустив Рух в момент з першим пропущеним, не пам’ятаю.

Хороша команда, і рекорди цікаві…

Ось тут, в нашом телеграм-каналі, ділимося своїми думками (здебільшого про УПЛ) одразу після матчів. Вже є 15 підписніків! А ще там можна спілкуватися в коментарях...

Окрім того, ми граємо в фентезі по УПЛ на гроші. Що треба? Читайте в цьому пості. До речі, адмін в топ-2 ліги! ;)

Якщо пропустив, обов'язково переглянь пост з кращими кумедними відповідями на питання про те, чому Максимов використовує Скляра на позиції нападника. Ось він.