«Динамо» викликає занепокоєння перед «Фенербахче» – матч «резервістів» непоказовий, а основа зовсім не вразила

Підсумки спарингів з «Ліоном».

«Динамо» зіграло два товариські матчі із «Ліоном» у Франції. У першому кияни виграли з рахунком 3:1 (Антюх 28, Супряга 57, Волошин 86 – Ель-Аруш 60), у другому – програли 0:3 (Лукеба 53, Буайє 74, Лега 77).

Зрозуміло, що поразка – не вирок («Ліверпуль» передає привіт), однак кілька дзвіночків – і позитивних, і тривожних, за підсумками цього спарингу усе ж є.

* Перший матч – узагалі не показовий. Обидві команди випробовували резерв і молодь, і на тлі хлопаків «Ліона» більш досвідчені на вищому рівні Супряга, Гармаш та Ванат виглядали майстрами футболу та претендентами на «Золотий м’яч».

Окремо варто відзначити саме Супрягу – попри застій у «Сампдорії» та проблеми із зайвою вагою, він провів досить активний матч. Заробив пенальті, забив гол, упродовж усього матчу намагався створювати тиск на ворота суперника. Не здивуюся, якщо ми його побачимо на останні 5-7 хвилин із «Фенербахче» – хоча, справедливості заради, йому ще треба вигравати конкуренцію у Ваната за звання другої опції на вістрі атаки.

А от другий матч викликає занепокоєння напередодні матчів у ЛЧ – далі говоримо тільки про нього. 

* «Ліон» виглядав свіжіше й активніше, ніж кияни. І це при тому, що для французького клубу це фактично початок передсезонки (був лише один товариський матч із «Бур-ан-Брессом» 9 липня). Хоча рівень саме основи господарів, які грали до 65-ї хвилини, дивував радше з негативної сторони.

А от команда Луческу, в теорії, вже мала б потроху набирати оптимальну форму. По-перше, команда вже провела повноцінний збір і одразу ряд спарингів у його межах саме з цією метою. По-друге, на відновлення від попереднього матчу в обох команд була однакова кількість часу – кияни востаннє грали з «Люцерном» теж 9-го числа.

* «Динамо» було надзвичайно пасивним в атаках. Якби це був офіційний матч, я б навіть написав, що Луческу вийшов з метою відстояти на 0:0 і провалився.

Ясно, що результат – не головне, гравці випробовувалися суперником на рівень вище зі зірковими іменами (хоча восьме місце Ліги 1 + Ляказетт і Толіссо навряд набагато сильніше «Фенербахче»). Однак більшість атак киян захлиналися ще на підході в останню третину поля, а коли й доходили до штрафного майданчика, то удари були максимально легкими для воротаря.

* Щодо гри в захисті теж є запитання. Здавалося, що команда не мала чіткої структури в обороні, а захищалася «як вміла». Коли пощастило – відбилися, коли менш пощастило – гей, привіт, воротарю, ми привезли тобі роботу. Нерідкими були й втрати м’яча біля власного штрафного, епізод з другим голом це найяскравіше унаочнив.

Не простежувалося якоїсь чіткої логіки в діях – хоча дві третини матчу грала пара Забарний-Попов, яку ми, найімовірніше, побачимо й у Лодзі.

* Приємно вразила гра Бущана. Так, він і без того був би безальтернативним першим номером в Лізі чемпіонів. Однак те, як добре він відбивав доволі загрозливі атаки суперника, заслуговує на окрему згадку.

* А от непокоять рішення Забарного в епізодах з пропущеними голами. Коли забивав Буеє, Ілля чомусь вирішив не йти до кінця у боротьбу (прямо видно, як він гальмує), а спіймати м’яч у польоті. Ризик очевидно себе не виправдав – а м’яч полетів так, що Нещерет банально не встиг відреагувати:

А в епізоді із третім м’ячем гольову передачу взагалі передавали прямо через Забарного:

Були в Іллі й позитивні моменти роботи в захисті – зрештою, він один з тих, кому Луческу дав відіграти усі 90 хвилин. Але ці помилки йому обов’язково треба проаналізувати.

***

Зрештою, шанс на роботу над помилками у «Динамо» ще є – у п’ятницю, 15 липня, кияни зіграють із бельгійським «Антверпеном». Це буде останній спаринг перед матчами з «Фенербахче».

Фото: «Ліон»