1970 рік: 1-й Кубок УРСР, 13-й Кубок СРСР

На штучній ковзанці хімкомбінату Дніпродзержинська вперше було розіграно Кубок Республіки з хокею. За почесний трофей боролися команди Київської, Харківської та Львівської областей, а також хокеїсти дніпродзержинського «Хіміка».

Півфінальні ігри несподіванок не принесли, більш досвідчені – кияни та «хіміки»  без особливих перешкод потрапили до фіналу:

Фінальний матч проводився два дні. 26 лютого при рахунку 1:1 (а йшла тоді 6-а хвилина другого періоду ), сильний снігопад примусив суддів ( І. Шоман – Київ та В. Шаргородський – Харків) припинити зустріч і перенести її на другий день.

І ось 27 лютого, за присутності 2000 фанатів хокею, матч був продовжений.  Боротьба розгорілася з новою силою. Успіху першим добилися кияни. Їхній нападаючий Трифонов відмінно забив шайбу. Дніпродзержинцям все більше доводиться думати про захист власних воріт. Кияни атакують майже всією командою. Але їх охолоджує контратака «Хіміка» - сольний прохід Сабірова і знову нічия 2:2. А ось третій період повністю був за господарями. Шайби на рахунку у «Хіміка» - Бурнаєв (17, 54), Сабіров (38, 41, 52, 54), Шалаєв (46). У киян – Ніколаєв (22), Трифонов (28), Горностаєв (47). Штрафний час у «Хіміка» - 4 хвилини, у киян – 8. Чисельну перевагу двічі реалізував «Хімік».

Таким чином дніпродзержинська команда  стала першим володарем Кубка УРСР з хокею і тепер у сезоні 1971 року разом з  командами класу «А» візьме участь у  Кубку СРСР. Після закінчення зустрічі капітану переможців В. Чистову було вручено перехідний кубок, а гравцям «Хіміка» - дипломи першого ступеня. За дорученням Федерації хокею України нагороди команді-переможниці вручив директор Дніпродзержинського хімічного комбінату, лауреат державної премії Є. І. Добровольський.

Треба додати, що несподіванкою цей результат не назвеш. На той час, вже з сезона 1967-68 років «Хімік» брав участь у Чемпіонаті СРСР у зоні союзних республік і зайняв друге місце. Наступних два сезони команда брала участь вже у західній зоні Чемпіонату СРСР, де посідала 9 та 8-е місця за участю 11 та 12 команд відповідно.

Зажоркін, Васильєв – Москвін, Шалаєв – Базуков, Павлов; Гапєєв – Чистов – Сабіров, Зозін – Тарасенко – Зїнов’єв, Бурнаєв – Лєжньов – Куликов.

Лисняк, Мурашкін – Черевко, Баштовий – Любенко; Трифонов – Ніколаєв – Віолін, Сидоренко – Мосін – Бонгія, Верменніков – Горькавий – Горностаєв, Литвиненко.

Тринадцятий Кубок СРСР проводився за іншою ніж попередній турнір схемою – до клубів, які брали участь у першій групі Чемпіонату СРСР приєднувались переможці кубкових змагань з України, Білорусії, Латвії, Естонії, Литви, Казахстану. А також   півфіналісти Кубку РРФСР.

Нібито непоганий жереб дав «Хіміку» в 1/32 фіналу не дуже сильного суперника – «Титан» з пермського міста Росії Березники. Клуб хоч і дійшов до півфіналу Кубку РРФСР, але у чемпіонаті країни грав у класі «Б» першої зони. Отже 24 листопада 1970 року в присутності 3000 вболівальників на стадіоні «Титан» місцева команда приймала «Хімік».

Як ви розумієте з рахунку, матч пройшов не так, як сподівались гості. Показав неспроможну гру у нападі, дніпродзержинці і й у захисті «напожежили», пропустивши у свої ворота сім шайб від Шмельова (2), Тявіна (2), а також Бобикіна, Орєхова та Кондратьєва.

Але не довго музика грала у Березниках. «Сліпий» жереб не такий виявляється сліпий, вже на стадії 1/16 подарував киянам можливість помститися за земляків.

                                              1/16

6 грудня на місцевому стадіоні зібралось на цей раз на 500 глядачів менше, ніж на попередню гру. Здається господарі не сильно вірили в перемогу над сильнішою командою України. Хоч в минулому чемпіонаті кияни посіли останнє місце в першій групі класу «А» і спустились на сходинку нижче, але програти «Титану» це було б занадто.  Насправді такий шанс у динамівців був. Після двох періодів кияни вигравали лише одну шайбу, при цьому по ходу гри їм прийшлось відіграватись. Лише в останньому періоді динамівці дотиснули суперника. Шайби закинули у «Титана» - Разжівін, Алексєєв; у «Динамо» - Мосін, Фадєєв, Кухарж, Іванов, Голембіовський.

Наступна стадія Кубку СРСР виявилась для киян останньою.

                                                          1/8

11 січня 1971 року у Воскресенську місцевий «Хімік» в присутності 1500 вболівальників не залишив шансів динамівцям. Лише в першому періоді киянам вдалося зав’язати боротьбу і звести відрізок до нічиєї (2:2). Надалі ж команда, яка в минулому чемпіонаті здобула бронзові нагороди, зібралась й довела справу до логічного кінця. На влучні кидки Жучка (2), Козлова (2), Карпова (3), Сирцова (3), Савцилло та Ліксюткіна у динамівців відповіли лише - Шоман, Пролигін. Серняєв…

У фінальному матчі за Кубок СРСР зустрілись «Спартак» Москва та СКА Ленінград. З рахунком 5:1 (0:0, 4:0, 1:1) перемогли спартаківці.

Ковтенюк; Альошин, Малеванік, Нікішин, Павлов, Рябиченко, Трифонов, Фадєєв; Голембіовський, Іванов, Клопов, Кухарж, Мосін, Николаїв, Пролигін, Разін, Репньов, Серняєв, Шоман.