Велика енциклопедія PFL Design. Том 1. А-В
Перший випуск великої дослідницької рубрики.
Вітаю вас у першому томі моєї Великої енциклопедії PFL Design – тут у алфавітному порядку буде оглянуто кожен професійний клуб України («Зірку» та «Кобру» не враховував, адже вони знялися зі змагань; «Миколаїв-2» також, адже він є фармом «Миколаєва» і має ту ж саму айдентику, що й головний клуб).
Для кожного клубу я проаналізую його емблему, форму зі шрифтом, дизайн клубного сайту та інші цікаві елементи айдентики, якщо вони згадуються на сайті команди. За наступним зразком:
ФК «Футбольний клуб» (Фентезі Прем’єр-Ліга)
Рік зміни емблеми: 2018.
Емблема була розроблена блогом PFL Design, детальніше – у цьому пості. На ній усередині зображений м’яч як головний символ клубу, а сам логотип виконаний у вигляді центрального кола футбольного поля.
Поставник форми: ЛЄГЄА.
Кількість комплектів: 2.
Зелена форма є основною та символізує кольори футбольного поля; виїзна – коричнева, під колір неякісних газонів на гостьових полях України. Шрифт використовує звичайний, Calibri.
Клубний сайт: відсутній.
Клубний автобус:
Оцінка айдентиці клубу: 2. Окрім символічної емблеми, інші елементи айдентики не запам’ятовуються, враховуючи одноколірний дизайн форми з банальним шрифтом, обшарпаний клубний автобус та повну відсутність клубного сайту.
Тепер – до діла. У першому томі я оглянув клуби, назва яких починається на літери від А до В.
«Авангард» Краматорськ (Перша Ліга)
Рік зміни емблеми: 2010.
Одразу кидається у очі деформований м’яч, через саму лише наявність якого довелося деформувати й літеру А – незмінний головний елемент логотипу. Тексту забагато, він написаний російською мовою і не влізає в виділену для нього дугу.
Поставник форми: Lotto (перепрошую, що у одному з попередніх постів через недбалість повідомив неправдиву інформацію, що клуб екіпірується у вітчизняних виробників; адже на світлинах, що я знайшов тоді, логотип постачальника був непомітний).
Кількість комплектів: 2.
Основна форма зеленого кольору з білими вставками. Виїзна – жовта з чорними вставками. Шрифт – звичайний, мені нагадав спрощену версію шрифту англійської Прем’єр-Ліги. Дуже спрощену. Проте виглядає, як на мене, краще й читабельніше за той же Impact.
Нещодавно оновлена офіційна сторінка клубу досі не до кінця українізована, проте заслуговує на схвальні відгуки про її дизайн. До того ж, не кожен розділ сайту заповнений – якщо зайти на вкладку мультимедіа, нічого там не знайдеш.
Клубний автобус: на сайті є детальний опис його технічних характеристик, проте ми оцінюємо лише дизайн. Мені сподобалася ця ідея з зелено-жовтими вставками на білому тлі, але я не зрозумів, чому на автобусі логотип команди дзеркально відображений.
Оцінка айдентиці клубу: 3. Жахлива емблема та недопрацьований сайт, нехай і з сучасним дизайном, псують загальне враження від клубної айдентики.
«Агробізнес» Волочиськ (Перша Ліга)
Рік зміни емблеми: 2016.
На емблемі команди головним елементом є логотип однойменного спонсора клубу, який, щоправда, частково приховано за зображенням м’яча Ліги Чемпіонів. Крихітна назва клубу ледь розрізняється на тлі купи елементів логотипу, до того ж, написана дуже банальним шрифтом. У латинському варіанті емблеми чомусь замість FC написано FK, що характерно не англійській, а західнослов’янським мовам, та й в самій назві клубу й міста допущені помилки в транслітерації згідно з каноном.
Поставник форми: Joma.
Кількість комплектів: 2.
Основна форма жовто-синя з градієнтним шаховим візерунком, виїзна – біло-блакитна й виглядає куди цікавіше. На увагу заслуговує цікавий курсивний шрифт – щоправда, літери були додані на форму пізніше за цифри, тож виконані у дещо іншому стилі й нагадують шрифт Comic Sans, тоді як цифри, схоже, взяті зі шрифта «Вільярреала» останніх років.
Сторінка клубу не запам’ятовується якимось особливим дизайном, адже виконана у звичайному для більшості сайтів України стилі. Багато сторінок застарілі - медіа не оновлялися з аматорських часів, так само й світлини ігрової форми.
Зате на сайті є цікава інформація зі світлинами про вимпел клубу:
Оцінка айдентиці клубу: 2. Некрасиву перенасичену емблему, банальний дизайн сайту та не дуже гарний візерунок основної форми рятує лише цікавий, хоч і не оригінальний, шрифт номерів, що є рідкістю в Україні.
«Арсенал-Київ» (Прем’єр-Ліга)
Рік зміни емблеми: 2014.
Простий логотип дуже псує геральдична стрічка з роком заснування, що некрасиво виходить за межі щита. Та й дизайнери могли придумати кращий за червоно-білий щит головний елемент – той же каштан загубився десь знизу. Але уваги заслуговує, що слово «Київ» помістили за межі щита – так ще ніхто в Україні не робив, але це виглядає навіть виграшним варіантом, адже всередині назва міста лише перенаситила б емблему.
Поставник форми: Zeus.
Кількість комплектів: 2.
Основна форма – червоно-синя з ґудзиками, виїзна – біло-червоно-синя з діагональними смужками. Італійська фірма проявила хорошу фантазію і створила для киян оригінальні комплекти з ексклюзивним шрифтом.
Мені дуже сподобався сучасний дизайн головної сторінки клубу, проте мінусом є, що на сайті відсутня інформація про клубну айдентику. На головній сторінці чітко та лаконічно сформульована політика клубу – векторні зображення стадіона й глядачів лише додають родзинки цьому дизайну.
Вимпел (зображений вище на командному фото) привертає увагу лише олдскульною золотою бахромою, проте іншим не виділяється.
Оцінка айдентиці клубу: 4. Видно, що клуб по-сучасному підходить до питань клубної айдентики, але все ж їм не вистачає більшої кількості різноманітної атрибутики та більш запам’ятовуваної емблеми.
«Балкани» Зоря (Перша Ліга)
Рік зміни емблеми: 2018.
Емблема виконана в мінімалістичному стилі в формі латинської букви В – першої в назві клубу. Всередині літери В в свою чергу захована літера Z – перша в назві села, яке представляє команда. Решту місця займає назва клубу англійською мовою. Стиль хоч і сучасний, але занадто багато прихованого змісту і жодної символіки клубу. Це більше підійде як міні-логотип клубу, аніж як повноцінна емблема.
Поставник форми: Adidas.
Кількість комплектів: 2.
Основна форма клубу – біла, виїзна – чорна, додаткових візерунків, окрім фірмових смужок, на комплектах нема, оскільки цей дорогий постачальник не надає українським клубам якихось оригінальних дизайнів. Шрифт особливої уваги також не вартий, виникає лише запитання з приводу розташування під номерами російськомовної назви клубу.
Дизайн сторінки сучасний, всі анімації та красиві переходи на своєму місці. Проте я не виявив україномовної версії – сайт одразу відправляє нас на сторінку російською мовою.
Оцінка айдентиці клубу: 2. Лише сучасний дизайн клубного сайту рятує ситуацію – емблема занадто мінімалістична й не несе в собі ніякої символіки, форма – шаблонна без особливої родзинки, інших цікавих елементів айдентики я не знайшов.
«Буковина» Чернівці (Друга Ліга)
Рік зміни емблеми: 2009.
Емблема, на якій головним елементом є герб області з м’ячем, виглядає одразу програшно. Листя знизу та візерунки довкола назви клубу ще більше перенасичують логотип.
Поставник форми: Joma.
Кількість комплектів: 2.
Домашня форма – жовто-чорна, шаблонна, виїзна – червоно-чорна й виглядає оригінальніше, а також відрізняється наявністю емблеми спонсора на ній. Шрифт номерів на двох формах різний – на виїзній красується копія шрифту «Барселони» 2012-2015 років (надалі називатиму його просто «Барса»), тоді як номери на домашній формі та прізвища на обох написані Impactом. Добре, хоч номери не ним.
Як і в «Агробізнесу», у чернівчан дизайн клубної сторінки устаріло-класичний. З іншого боку, що ще треба клубу-аутсайдеру Другої Ліги?
Оцінка айдентиці клубу: 1. Неприваблива перенасичена емблема, шаблонна форма з банальними шрифтами і радянський дизайн клубного сайту роблять усе, щоб айдентику «Буковини» неможливо було запам’ятати.
«Верес» Рівне (Друга Ліга)
Рік зміни емблеми: 2015.
Емблема рівненського клубу була оновлена одночасно з реінкарнацією самого клубу. На ній а червоно-чорному тлі зображений певний символ, частково прихований за м’ячем, який, як завжди, усе зіпсував. В цілому цей чудернацької форми щит виглядає непогано.
Поставник форми: Legea.
Кількість комплектів: 2.
Домашня форма повністю чорна, виїзна – повністю червона без зайвих елементів. На увагу заслуговує хіба що яскрава воротарська форма. Шрифт – оригінальний, із красивими напівпрямими цифрами, легко читається та вирізняється на тлі форми.
Здебільшого сайт стосується не стільки клубу «Верес» Рівне, скільки його фанатів, які, як відомо, можуть стати частиною народного клубу, інвестуючи щомісяця власні кошти у розвиток команди. В цілому дизайн сторінки сучасний, проте, знову-таки, не вистачає інформації про сам футбольний клуб.
Оцінка айдентиці клубу: 4. В цілому айдентика клубу непогана й заслуговує на хорошу оцінку завдяки красивій формі (той випадок, коли краще одноколірний варіант за якісь візерунки) та оригінальному шрифту на ній. Для команди Другої Ліги, можна сказати, айдентика на вищому рівні.
«Волинь» Луцьк (Перша Ліга)
Рік зміни емблеми: 2002.
Дуже стара емблема луцького клубу давно просить себе замінити, входячи в численні топи найгірших емблем України. Перенасичена непотрібними елементами і складночитабельним текстом, емблема губить свій головний елемент – волинський хрест.
Поставник форми: Hummel.
Кількість комплектів: 2.
Клуб змінив три постачальника форми за останні роки, та свій традиційний дизайн комплектів із хрестиками не міняє вже давно, і не дарма: саме цей візерунок робить форму «Волині» однією з найкрасивіших в Україні. До того ж, данська фірма подарувала волинянам те, чого не було раніше – ексклюзивний шрифт, що підкреслює олдскульний стиль команди.
На головній сторінці приваблює лише красивий фон; у цілому ж сайт виконаний у банальному стилі.
Клубний автобус також прикрашений візерунком із хрестиків, але його передня частина яскравим дизайном не вражає.
Оцінка айдентиці клубу: 3. Чудова форма рятує клуб із негарною емблемою, устарілим сайтом та не до кінця прикрашеним клубною символікою автобусом.
«Ворскла» Полтава (Прем’єр-Ліга)
Рік зміни емблеми: 2010.
Емблема настільки перенасичена елементами, кольорами та об’ємним ефектом, що більше схожий на герб, аніж на футбольний логотип. Та й справді, при його створенні більше відштовхувалися від герба Полтави, аніж від символіки клубу. В центрі всю увагу забирає зайвий м’яч. Пряма мова з сайту клубу:
- Круглий картуш і рік заснування клубу – точка відліку великого початку;
- Геральдичні крила, що обрамлюють картуш – стремління до найвищих цілей;
- Символічна стрічка з назвою клубу – інформативна презентація назви клубу;
- Центральний щит – символ міцного захисту і неприступності;
- Стріла й лук в нижній частині – готовність вистрілити будь-якої миті;
- М’яч – головний футбольний символ (правильне розташування чорних ромбів);
- Чотири шестикінечні зірки – головні символи герба міста – символи світла й успіху.
Невже клуб не вважає, що сім символів та п’ять кольорів – це забагато? До речі, на м’ячі зображені не ромби, а п’ятикутники.
Поставник форми: Adidas.
Кількість комплектів: 2.
Домашня форма – біла, виїзна – темно-зелена з напівпрозорим візерунком, що робить її не такою нудною, як основну. Шрифт – банальний Bebas, що додає комплекту непривабливості.
Зате сайт «Ворскли» виконаний у сучасному стилі з простою навігацією.
Цікавий у команди талісман – рисенятко. Маскоти як такі – рідкість для України, тож це заслуговує на повагу. Й виглядає така тваринка достатньо мило. Дивно, що рись не є загальноприйнятим символом клубу.
Оцінка айдентиці клубу: 2. У клубу некрасива перенасичена емблема, банальна форма, зате є сучасний сайт та унікальний маскот, що робить «Ворсклу» чи не найконтрастнішим клубом України в плані айдентики.
Чи сподобався вам перший том Великої енциклопедії PFL Design? Пишіть, яку інформацію ви хотіли б також побачити у наступних випусках!
