Концепт для «Зорі». Вогняний схід Сонця із конем на горизонті

«Зоря» не перший рік виступає в Європі і щосезону ставить перед собою мету представляти Україну в груповому етапі Ліги Європи. Так, третьою силою в українському футболі вона поки не стала, і другий рік у внутрішньому чемпіонаті її лихоманить, однак це не робить їх амбіції нижчими.

Однак, незважаючи на правильну останнім часом політику керівництва (в цілому; не будемо брати до увагу подекуди неполіткоректні вислови гендиректора клубу) і привабливий рівень гри, в який минулого літа закохалася чи не вся Україна, луганчани грають з не дуже гарною емблемою застарілого стилю. Як не дивно, у «Зорі» одна з наймолодших емблем УПЛ - їй ще не виповнилося десяти років, але це не скасовує того факту, що її варто оновити.

Проблема в нині непопулярній овальній формі, яка обмежує читабельність і так деформованого тексту й не дає можливості розмістити на емблемі багато елементів; в недержавній мові на тексті емблеми; в застарілому елементі у вигляді кліпартного м'яча в центрі, а також у частих смугах, які символізують промені Сонця, що сходить, проте також виглядають несучасно, бо ряблять при зменшенні та повороті самої емблеми. Так чи інакше, але нині, після ребрендингу «Олімпіка», у луганського клубу разом з «Чорноморцем» (концепт для одеситів я зробив раніше) і «Ворсклою» найгірші емблеми Прем'єр-Ліги.

Та головна проблема полягає в іншому: за наявною інформацією, керівництво «Зорі» зовсім не має наміру міняти емблему клубу в найближчі роки. Незважаючи на це, я думаю, варто постаратися достукатися до них своїми ідеями і концептами, які на Трибуні я бачив не раз.

Свою ідею у вигляді малюнка в Paint я публікував ще минулоріч, і тоді не всім сподобалися мої «шедеври» від руки. За «Зорю» я взявся в першу чергу, оскільки саме ця ідея й мені самому, і багатьом користувачам сподобалася найбільше. Правда, я вирішив запостити свій концепт лише зараз - завершивши роботу і процес редагування готової емблеми, я відклав її в довгий ящик.

Ідея залишилася та ж сама - пейзаж світанку, прихований за вогнем, що палає, і кінь на тлі вранішнього Сонця. Додав до символіки молот як символ Луганська з герба міста, бо «Зоря» нині - єдиний професійний клуб з цього шахтарсько-металургійного міста і регіону в цілому.

• Основною ідеєю було, щоб саме вогонь привертав до себе найбільшу увагу - як мімікрія (яскраве забарвлення, що призначене здебільшого для залякування) у комах і жаб, натомість тут цей символ показує гарячий командний дух.
• На задньому плані - світанок із півколом Сонця та червоним небом, вранішня зоря, від якої і пішла назва клубу (до речі, найсхідніший населений пункт України - село Червона Зірка Луганської області - кілька років тому, з декомунізацією, перейменували саме на Ранню Зорю, що символізує, що саме Луганщина – той регіон України, який першим зустрічає світанок). Тут світанок також символізує, що клуб останнім часом став хорошим селекціонером, випустивши немало юних і талановитих гравців, до цього розкривши їх на зорі їхньої кар'єри.
• Кінь і молот - останні за значимістю символи: молот, як я вже сказав, нагадує про промисловість у рідному для команди Луганську, а кінь - спритна тварина, яке символізує успіх (щоб клуб завжди був «на коні»), також символ Луганської області. Загалом більшість символів за українською традицією я запозичив з гербів міста Луганськ та Луганської області.

Моєю метою було, щоб на емблемі переважали яскраво-помаранчевий колір, що переходить в червоний – полум'я і ранкове червоногаряче небо, і чорний - ще неосвітлені тіні раннього пейзажу, - щоб нова емблема не тільки зберегла клубні кольори, але також мала, як було сказано раніше, войовничий вигляд, ту ж мімікрію, нагадувала про те, що під цією емблемою грають справжні, як їх не дарма прозвали в останні роки, мужики.

Допрацювавши емблему, я взявся за дизайн ігрової форми (за умовою розмістив на ній логотип Nike, оскільки це чинний виробник форми «Зорі», але його тенденцій у дизайні я не дотримувався, бо це - всього лише концепт; логотип спонсорів я не додавав, бо вони у «Зорі» можуть змінюватися). В одному зі своїх попередніх постів я вже пропонував, які готові варіанти форми могли б використовувати луганчани, проте все ж вирішив пофантазувати і придумати свої відносно до створеної емблеми. Кожен комплект виконаний виключно в двох кольорах.

• Основна форма - чорного кольору футболка з червоним вогнем знизу - стилізація основних елементів емблеми. Самому логотипу я додав білий контур, аби його чорні елементи не злилися з футболкою. Ззаду вогонь закінчується, залишаючи лиш вертикальні смуги по боках (вид футболок ззаду зі шрифтом номерів і прізвищ буде нижче). Шорти я зробив червоними, як і низ футболки, а гетри - чорні з червоними елементами.
• Виїзна форма - червоно-біла, як була у луганців раніше - в першу чергу, це ретро-варіант, окрім того, білі смуги, які пронизують червону основу, символізують промені Сонця, що пронизують червоне небо ранкової зорі. Ззаду футболка суто червона. Шорти білі, гетри червоні.
• Третій варіант - той, який зараз перший: біла футболка з чорним градієнтом на подобі нинішньої форми «Тоттенгема» від того ж постачальника. На ньому я розмістив монохромний варіант логотипу клубу для дотримання кольорової гами комплекту. Шорти чорні, гетри білі.

В цілому вийшло три абсолютно різні за стилем і кольором кожного елемента форми:

Щодо шрифту номерів і прізвищ я не став заморочуватися і робити свій унікальний - замість цього взяв скачаний з Інтернету Behrens Modern - у мене, насправді, на комп'ютері є купа завантажених шрифтів, але саме цей для такого стилю форми мені здався найкращим. Я взагалі вважаю, що кожному клубові, який не може собі дозволити зробити власний унікальний шрифт (як «Шахтар»), варто знайти оригінальний та гарний в Інтернеті, а не «гратися» з типовими і банальними Impact або Bebas – як на мене, це виглядає огидно. Щоправда, оригінальний Behrens Modern я трохи допрацював - деякі букви латиниці відрізнялися від таких же букв кирилиці - скажімо, наша літера «ен» виглядала як Н, як їй має бути, а латинська «аш», цілком ідентична, чомусь виглядала як сербська ђ, і я замінив її на нормальну Н через редактор шрифту. Що мені також сподобалося в цьому шрифті - наявність унікальних українських букв Ї, Є та Ґ, що характерно далеко не для кожного кириличного шрифту - більшість зупиняються на суто російському алфавіті. Цифри легко читаються і виглядають оригінально. На червоній формі я показав різницю між схожими буквами кирилиці - звісно, гравця з прізвищем Гґеєіїшщ немає ані в складі «Зорі», ані взагалі в природі.

Що ви думаєте з приводу мого концепту? Чекаю на вашу конструктивну критику в коментарях!

Посилання на блог PFL Design в та фірмові стікери з чинними емблемами українських футбольних клубів для Telegram.