Рік тому ми злилися на Лінекера за твіти про фол проти Бєсєдіна. Зараз він – один із найактивніших прихильників України
Називав Путіна монстром, посилав Лаврова.
Називав Путіна монстром, посилав Лаврова.
Пам’ятаєте чвертьфінал Євро-2020 проти Швеції? Точно пам’ятаєте, бо ж Ааааартем Довбик, 120+1 хвилина, безсонна ніч... і навіть, найімовірніше, пам’ятаєте, як Даніельссон прямою ногою в’їхав у гомілку Бєсєдіна, за що після консультації арбітра з ВАР отримав червону.
Що, можливо, ви вже забули – те, що у цього очевидного рішення був відомий критик. Колишній форвард збірної Англії та експерт ВВС Гарі Лінекер довго та вперто виступав проти рішення італійця Даніеле Орсато.
Попри це, через рік Лінекер – один із найбільших адвокатів України в англійському футболі.
Згадаємо, з чого почався гейт, як Лінекер підтримав Україну ще до вторгнення і де Гарі ще треба виправлятися.
Антигерой Євро: дуже (дуже!) довго критикував червону, дійшов до того, що її в іншому епізоді мали давати Караваєву
«Це не червона картка. Він мав повне право грати в цей м’яч. Уповільнений повтор знову перетворює звичайний ігровий епізод в щось більше. Смішно», – написав Лінекер одразу після того жахливого епізоду. Якщо ви раптом забули, то можете переглянути з 4:43.
Пізніше він ще дуже довго не зупинявся, вступив у зарубу навіть з українським виданням Захід.нет: «Ні, я не помиляюся. Кожен, хто розбирається у футболі, розуміє, що це не червона картка. Зрозуміло?»
Як один з аргументів наводив ось цей епізод із Караваєвим, який, на його думку, чи виправдовує фол Даніельссона, чи натякає на червону українцеві:
Підтримав Україну: висловився ще після «визнання» Путіним терористів «ДНР»/«ЛНР», регулярно пише і ретвітить про війну, взяв інтерв’ю у Зінченка
Відлік «нового» Лінекера почався ще 21 лютого, коли Путін оголосив про своє «визнання» терористів «ДНР»/«ЛНР» як «незалежних держав». Реакція британця у твіттері була чіткою й однозначною:
«На межі війни в Європі. Люди – чудові створіння. Після мільйонів років еволюції нам дали достатньо розуму, щоб бути п#####ь якими тупими».
Після початку повномасштабного вторгнення у перші дні стрічка Лінекера складалася переважно з повідомлень про Україну – від закликів підписати відкритий лист до урядів світу до захоплення кадрами зустрічі Зінченка та Миколенка, від вимог до ФІФА якнайшвидше дискваліфікувати Росію до підтримки заборони Литвою російських авіаперельотів. А до імені у профілі він додав синє та жовте сердечка.
Окрім того, за ці понад три місяці він встиг зробити багато чого у боротьбі за Україну на інформаційному полі:
* взяти інтерв’ю у Зінченка;
* послати н###й Лаврова;
* назвати Путіна монстром;
* засудити бомбардування росіянами Драмтеатру в Маріуполі:
«Як може так статися, що на планеті, де існують мільярди людей, одна людина може мати таку владу? Може сіяти такий хаос, вселяти такий страх, творити повне та абсолютне зло, але, здається, ніхто не може позбавити нас від нього»;
* підтримати колишнього прем’єр-міністра Великої Британії Девіда Кемерона, який особисто віз гуманітарну допомогу для України;
* тролити росіян та їхні битви за цукор: «Вони не розуміють, що цукром боляче підтирати дупу?»;
* засудити підтримку Росії сирійським диктатором Башаром Асадом: «Зло підтримує зло»;
* вимагати в окупантів повернути зниклих/викрадених цивільних українців;
* послати н###й пропагандиста з ефіру якоїсь міні-Скабеєвої за розповіді про те, що «Буча це британський фейк»;
* підтримувати Україну у відборі на ЧС: «Українці – це щось особливе. Це надзвичайний виступ. Абсолютно захоплююча гра з неймовірною атмосферою на «Гемпден-Парк». Коротка мить радості серед жаху війни в Україні. Які вони дивовижні та стійкі люди». Та навіть після поразки Вельсу: «Вітаю Вельс з виходом на ЧС-2022. Шкода, що це сталося ціною вильоту України, але це прекрасне досягнення. Добре зіграли»;
* оцінити інсталяцію в Києві, фотографією якої нещодавно поділилася послиня Великої Британії в Україні Мелінда Сіммонс;
Хоча було й таке: ретвітив Навального, виступав за відставку Джонсона (можливо, справедливо)
Так, на жаль, на Заході усе ще намагаються знайти «хороших росіян». Серед таких і колишній англійський футболіст – ретвітив «протест» пропагандистки Овсяннікової буквально з формулюванням «існує багато хороших і сміливих росіян».
Також Лінекер радив усім переглянути випуск про війну від блогера Євгенія Савіна – той самий, у якому знялися Віталій Миколенко та Андрій Ярмоленко.
А зараз приберіть їжу – побажав, щоб Навальний був очільником РФ.
І наостанок – активно виступав за відставку Бориса Джонсона.
На це він наводив ряд аргументів, з яких основні – порівняння у середині березня очільником уряду Великої Британії боротьби українців проти загарбника із Брекзитом, угоду про легалізацію вивезення біженців до Руанди та, звісно ж, скандал зі святкуванням під час ковіду, який і спричинив нещодавнє голосування.
Однак тут теж варто зауважити – це абсолютно нормальний демократичний процес, тим паче для громадянина та його прем’єр-міністра. Та й наше внутрішньоукраїнське обурення святкуваннями Тищенка під час локдауну було теж доволі помітним.
Зрештою, навіть попри це, можна лише подякувати Лінекеру за те, що перейшов на сторону здорового ґлузду.
Фото: globallookpress.com/IMAGO/Nigel Keene
