«Лутон» може вийти в АПЛ вперше в історії. 6 причин, чому варто починати вболівати за них вже зараз
8 років тому грали у 5-му дивізіоні.
8 років тому грали у 5-му дивізіоні.
Завершився регулярний сезон Чемпіоншипа. За підсумками усіх 46 турів «Лутон», який протягом усього сезону знаходився поруч із лідерами, зміг зачепитися за зону плей-оф за вихід в АПЛ.
І це може бути надзвичайна історія – адже ще 8 років тому команда з міста, відомого для українців передовсім близьким до Лондона аеропортом, куди літають лоукости, грала у 5-му дивізіоні.
Причина перша. Підтримують Україну, першу акцію провели на матчі з «Челсі»
Не новина, що більшість клубів Англії так чи інакше підтримали Україну й українців після повномасштабного вторгнення РФ. Не пройшов повз і «Лутон».
Символічно, що першу акцію вони провели 2 березня на матчі з «Челсі» – лондонці тоді ще не були під санкціями, але посилена увага до них з огляду на зв’язки Абрамовича та Путіна вже мала місце.
«Лутон» замінив традиційні кутові прапорці на прапори України, а на матч прийшли представники місцевої діаспори. Навіть з банером українською мовою.
Особливо гарно має вигляд новина зі стартовим складом команди на офіційному сайті – здається, вони просто тролили «Челсі» сусідством із українським прапором.
Пізніше «Лутон» також організував акцію на березневому матчі із «Квінз Парк Рейнджерс» – конкурентами за місце у плей-оф. Колаба цих клубів не повинна дивувати – разом вони вже проводили спільні акції з інших гуманітарних питань.
Клуби спільно організували збір коштів на гуманітарну допомогу біженцям, взаємодіючи не лише із Червоним Хрестом (як це робили більшість клубів), а й українською діаспорою. Зокрема, на стадіоні вони збирали пожертви для Асоціації українців Великобританії.
Також «Лутон» і «КПР» запросили представників відділів Асоціації з місцевостей походження клубів на матч. Прапор України був також замість традиційного кутового прапорця.
Причина друга. Солом’яні капелюхи – головний символ клубу
«Лутон» має дуже довгу історію: заснований ще у 1885, а у 1891 році став першим професійним клубом на півдні Англії.
Містечко на північ від Лондона у ті часи славилося і було одним із головних центрів виробництва солом’яних капелюхів. Спочатку матеріали та іноді й працівники привозилися з Італії, однак через Наполеонівські війни це було неможливо – тож лутонці почали усе робити самотужки. У місті певний час навіть існували спеціалізовані школи, які поєднували базову освіту для дітей із навчанням плетіння зі соломи (і, відповідно, виробництвом), поки законодавчо не були заборонені у 1870 році. Власне, станом на той рік, згідно з переписом, понад третина населення Лутона була залучена у процес виробництва й збуту солом’яних капелюхів та інших плетених виробів.
Тож не дивно, що сам клуб, і, відповідно, й фанатів ще відтоді стали називати «капелюшники» – The Hatters. Капелюх розміщений, зокрема, на лого клубу.
Солом’яні капелюхи також є невіддільною частиною мерчу: їх продають перед матчами, а вболівальники вдягають їх протягом багатьох років.
Вболівальники «Лутона» перед фіналом Кубка Англії-1959
Вболівальник «Лутона» у солом’яному капелюсі на останньому матчі Чемпіоншипа проти «Редінга»
Маскот клубу, відповідно, також у капелюсі.
Причина третя. Якісний персонально-зональний пресинг – і нестандартні пресингові пастки
Навряд «Лутон» захопить тих, хто шукає команду, яка щоматчу виносить усіх суперників вперед ногами та чий факт поразки стає головною новиною дня – такі шукайте десь у Лондоні, Ліверпулі чи Манчестері.
Однак «капелюшники» у разі виходу в АПЛ можуть знатно пошуміти – завдяки своєму вмінню активно пресингувати. В атаці вони – чи не типова олдскульна англійська команда: лонґболли, рідше – просування м’яча по флангах і пошук «стовпа» у штрафному майданчику. Цікавішими є їх дії у захисті.
У той час, як захисники грають персонально по своїх суперниках з атакувальної ланки, в опорну зону спускається один із півзахисників, який контролює вільну зону поміж атакою та півзахистом суперника. Відповідно, як тільки захисникам вдається відібрати м’яч, просування вперед відбувається через вільного півзахисника.
Головним у цій ролі по сезону став Габріел Ошо – який узагалі-то за природою є центральним захисником, що лише покращує його розуміння дій у таких ситуаціях.
Також команда час від часу використовує пресингові пастки у центрі поля. Форварди змушують суперника грати через центр, блокуючи варіанти просування м’яча через флангових захисників, і тому залишається або ж повертати м’яч воротареві, або просувати далі із ризиком – адже на нього вже суне інший гравець «Лутона».
Зрозуміло, що такі підходи у випадку невдачі залишають команду занадто вразливою – і нещодавня поразка «Фулгему» 0:7 лише зайве тому підтвердження. Однак за умови пристосувань до суперника та, можливо, й фарту, будуть усі шанси повторити й навіть перевершити нещодавній надуспішний перший сезон «Шеффілда» після підвищення.
Причина четверта. У клубі є гравець, який пройшов усі дивізіони від 5-го
Підвищення у класі стане надзвичайною сторінкою у кар’єрі Пеллі Раддока-Мпанзу – конголезько-англійського півзахисника команди. Прийшов до «Лутона» він ще у 2013 році – спочатку в оренду з молодіжки «Вест Гема», а потім і на повноцінний контракт. На момент його приходу «капелюшники» якраз збиралися підійматися назад до чемпіонатів Футбольної ліги, і успішно це зробили. Роль Раддока-Мпанзу в успішному підвищенні була важливою – він відіграв у 21 матчі та забив 2 голи.
З кожним подальшим підвищенням він не втрачав своєї ролі в команді – навпаки, залишався у твердій основі команди. Цього сезону він зіграв у 34 матчах із 46 – пропустив кінець сезону через травму коліна і вже навряд чи зіграє до літа.
У «Лутоні» він вже входить у топ-5 за кількістю матчів за клуб в історії, зігравши у 330 матчах, та завоював право грати за збірну ДРК. Минулого року він продовжив контракт. Клуб не розголошував тривалість, однак Transfermarkt стверджує, що він закінчується цього червня і має опцію продовження ще на рік.
«Мені подобається у «Лутоні», усім це відомо. «Кенні» (скорочена назва стадіону – прим.) став моїм другим домом, і ми досягли тут надзвичайних успіхів, поки я тут. У мене особливі стосунки з вболівальниками протягом нашої подорожі із Конференції (5-й дивізіон – прим.), і я не міг залишитися без того, щоб ще зіграти на заповненому «Кенні», – сказав Раддок-Мпанзу, коментуючи продовження контракту.
Можна не сумніватися, що у клубі він залишиться.
Причина п’ята. Тренер із клубом з Ліги 2, робив перерву на «Сток» і повернувся
Історія Натана Джонса у «Лутоні» – хрестоматійний опис сейву в ФМ, перенесеного в реальне життя. Вперше до «Лутона» він прийшов ще як футболіст у 1995 році, однак, не зігравши жодного матчу, пішов з клубу через «сум за домом».
Повернувся він вже як тренер: його покликали у команду в часи Ліги 2 – тоді «капелюшники» були на межі вильоту. Джонс виграв 11 з 21 матчів, що залишилися, і підняв команду із зони вильоту на 11-е місце. Непогано, як для тренерського дебюту.
Далі було ще кілька підвищень, в результаті яких Джонс став тренером із найвищим середнім показником набраних очок серед усіх тренерів «Лутона» в історії. Однак до Чемпіоншипа команду виводив не він – посеред сезону 2018/19, який закінчився підняттям в другий дивізіон, він погодився очолити «Сток».
Там у нього не пішло: наступний сезон «гончарі» розпочали лише з 2 перемог у 14 матчах, що закінчилося його звільненням. Після ковідної паузи він повернувся знову рятувати «Лутон»: команда була на межі вильоту з Чемпіоншипу. Реакція серед вболівальників була неоднозначною, адже трохи більше ніж за рік до того він сам пішов з клубу. На пресконференції довелося каятися й обіцяти завоювати довіру вболівальників.
Здається, за три кроки до АПЛ її він вже відвоював.
Причина шоста. Атмосферний стадіон: вхід на одну із трибун проходить прямо через житловий будинок
«Кенілворт Роуд» у разі виходу «Лутона» в АПЛ стане найменшим стадіоном ліги. Він вміщує лише 10356 вболівальників, чим створює надзвичайно камерну атмосферу під час матчів. Аншлаги на кожний матч гарантовано, а з огляду на успіхи клубу, дістати квитки – ще той квест. Наприклад, квитки на останні домашні матчі сезону були продані ще 12 квітня.
Окремою особливістю є гостьова трибуна Oak Stand: вхід на неї проходить прямо через житловий будинок, після якого вболівальникам треба піднятися довгими сходами.
А частина трибун, які були колись стоячими, має лише дуже умовні сидіння – фактично, стояти там досі зручніше.
Щоправда, Лутон вже протягом багатьох років хоче переїхати саме через малу місткість стадіону. Вперше це питання було підняте ще у 1950-х, далі були спроби перевезти його у Мілтон-Кінз – там стояв непотрібний стадіон, на який урешті перевезли «Вімблдон».
Зрештою, у клубі зараз планують побудову нового 23-тисячного стадіону до 2024-го, при чому проект передбачає врахування усіх ковідних вимог.
***
До виходу в АПЛ «Лутону» залишилося здійснити три кроки: пройти «Гаддерсфілд» у півфіналі плей-оф 13 та 16 травня, і у фіналі здолати переможця пари «Ноттінгем Форест» – «Шеффілд Юнайтед».
А плей-оф Чемпіоншипу – місце, де дива трапляються чи не найчастіше.
Фото: Getty Images Інфографіка: totalfootballanalysis.com
