Блог Толерантний блоґ

Синьо‒жовтий

Ну от. Сталося те, що насправді сталося ще 27 лютого. Кримль проголосував за входження у Московію.

Але (якщо сьогодні вночі не почнеться повномаштабне вторгнення на Схід) приводу для паніки немає. Ми знали, що цей псевдореферендум відбудеться. І знали, якими будуть його результати. Це для нас не новина, а отже і шоком бути не може. Натомість ми точно знаємо, що Генштаб мав майже три тижні, аби придумати якісь методи протидії таким результатам. І, переконаний, план є - інакше гріш ціна не тільки політикам, але й Майдану. Зрештою, напад на Арабатській стрілці було відбито, а рашисти Луганська свідчать про українські БТРи в місті.

А поряд із внутрішньоукраїнською реакцією іде і загальносвітова. І вона, як не крути, куди важливіша. Світ не визнав псевдореферендум у Криму - ми ж не сприймаємо Сирію, КНДР і Тувалу всерйоз? Радбез ООН одностайно висловився проти цього плебісциту, і навіть Китай утримався. Абсолютно самотня ізоляційна позиція Московії їй аж ніяк не на руку. США та ЄС також на нашому боці.

Кремль не наважився приєднати до себе Південну Осетію, Абхазію та Придністров'я. Що може змусити його зробити виняток для Таврії? Тільки шовіністичні та неоімперські замашки шизоїдного карлика. Не піддаючи сумніву ступінь його пришелепкуватості, головне все одно не забувати, що Крим - куди важливіший, ніж усі інші "суперечливі території" маленького переможного війноносця.

Хай не ображаються Грузія та Молдова, але Україна - значно важливіша за них. Тому що наша цілісність та суверенність гарнтована США, Британією та Московією в обмін на здачу третього за розмірами ядерного потенціалу у світі. Якщо Крим буде відторгнуто від України, Захід може без вагань підтертися своїми обіцянками Ірану та Північній Кореї. Вони десятки років намагалися переконати вузькоокого вождя та персів, що, здавши ядерну зброю, вони не зазнають ніяких зазіхань. Приклад України стане фатальним для всієї програми ядерного роззброєння. Індія уже майже зібрала свою першу бомбу. На підході - Ірак та всякі інші Емірати. Уявіть собі повний світ мусульман із ядерною зброєю. Просто уявіть. Жахніться. І зрозумійте, що саме до цього веде путлерівська політика. Він, може, і не почне ядерної війни, але точно стане її ідейним натхненником.

Ніхто у світі не зацікавлений в анексії Криму. У тому числі й Московія. Путін відкриває скриньку Бандери, із якої, мов з рогу достатку, повилізають стихійно створені самооборони Курил, Далекого Сходу, Калінінграду і, може, навіть Кубані. Отямляться осетини і абхазці, які вже скучили за туристами. Чеченці згадають про давно втрачену честь і поставлять питання про незалежність. Туреччина у свою чергу підтримає і кримських татар, і Нагірний Карабах - і знову Московії доведеться нести братську допомогу, цього разу Вірменії. Путін не може цього не розуміти. Тому я не бачу можливості офіційного приєднання Криму до Московії. А от попсувати нерви Україні своєю воєнною присутністю на кордонах вони можуть.

А іще ж своє вагоме слово скаже біржа. У понеділок після рішення ввести війська в Україну, акції російських компаній та індекс RTS впали на 15% і продовжили повільний спуск. Після сьогоднішнього псевдореферендуму, думаю, слід чекати приблизно такого самого падіння. Московія біднішає на очах. І це ще Штати зі своїми іранськими колегами не почали масового вкидання дешевої нафти на ринок. Бюджет Московії на 50% залежить від продажу нафти, і розрахований він був на ціну 100$ за барель. Коли кілька днів тому ціна впала до 98 доларів, голова ради правління Газпрому продав усі свої акції. Тому що він знає - вже скоро нафта буде коштувати 80 доларів, а вся економіка Московії накриється мідною балалайкою.

То що можна вишкребти із цієї інформації стосовно кримської ситуації? Я бачу три основних варіанти розвитку подій.

  1. Перший варінат - блискавичний. Завтра, коли Аксьонов і Константинов на радощах полетять у Москву проситися суб'єктом, їх там привітають гарбузом і скажуть: "Тікайте, хлопчики, поки ще не пізно". І вони зникнуть. Московія визнає право кримсько-татарського народу визначатися щодо свого статусу в межах України. Скаже, що псевдореферендум був сфальсифікований і треба провести новий, загальноукраїнський. Зелені чоловічки повертаються на Марс. Це розклад малоімовірний, але те, що Путін устами Медведчука здав Януковича, дає крихти надії.
  2. Другий варіант - середньостроковий. Московія визнає псевдореферендум, але приймати Крим в ерефію не поспішає. Розуміють, що добром це не обернеться. Але при цьому продовжують бикувати, стояти на кордоні, усіляко намагаючись зірвати вибори або принаймні притягнути до влади Тігіпка. З божою і світовою поміччю Україна стоїть. Вибирає собі президента Петра Першого. Він оголошує на осінь дострокові парламентські вибори та референдум, на який виноситься ряд питань, у тому числі й питання устрою. Україна голосує за унітарність і єдність із Кримом. Московська армія нас мурижить майже до зими, але до нового року поступово відступає, намагаючись не втратити обличчя. Цей варіант видається найбільш імовірним.
  3. Третій варіант - довготривалий. Завтра чи в найближчі дні Московія приймає Крим та Севастополь своїми суб'єктами. Генасамблея ООН не визнає такого повороту. Путлер продовжує брязчати зброєю на східному кордоні. Крим перетворюється на повноцінну Абхазію. Із півострова емігрують українці та кримчаки, на півострів з материка нікого не пускають. Ні води, ні електрики, ні їжі, ні туристів. Крим перетворюється на пустелю. Україна тим часом вступає в НАТО і встановлює на тих самих східних кордонах системи ПРО. Материкова частина захищена. Україна розвивається, вступає в ЄС. За Перекопом - планете Шелєзяка, яка уже у повні оцінила принади Московитського братерства. У якийсь момент вони проводять референдум, на якому одноголосно вирішують приєднатися до України в статусі області. Україна приймає блудного сина. ЧФ РФ вигнано. Усі щасливі. Варіант теж реальний, але неприйнятний з огляду як на затягнутість, так і на можливу величезну кількість людських жертв.

Я розумію, зараз гра здається програною. Але це тільки битва. Мала, незначна битва. У війні ми переможемо. Крим буде або українським, або безлюдним.

P.S. Наступного ранку після того, як Московія вирішила ввести війська в Україну, у Криму стався землетрус. З нами не тільки правда та закони історії. З нами - Бог!

Фото: Reuters

Автор
  • ivasykus

КОММЕНТАРИИ

Комментарии модерируются. Пишите корректно и дружелюбно.