Блог Толерантний блоґ

Hannibal ad portas

Ганнібал біля воріт. "Братьский народ" почав інтервенцію. Це війна.

Рада Федерації кілька хвилин тому вирішила ввести війська в Україну. Не сказати, що це рішення стало несподіванкою, але відчуття нереальності все ще присутнє.

Військова агресія у цій ситуації - це брутальне порушення Будапештського меморандуму, про який в останні дні дуже багато говорено. Це означає, що на території всесоюзної здравниці повинна початися повномасштабна війна між Росією з одного боку і США та Британією з іншого. Це - третя світова. Ядерна. Якщо ж Захід промовчить, то усі їхні багаторічні перемовини з Іраном щодо ліквідації ядерної зброї підуть котові під хвіст, бо перси побачать ціну будь-яких домовленостей зі Штатами. Тоді у мусульманської держави з'явиться абсолютно легальний та немалий запас ядерної зброї на випадок самозахисту. Теж неабиякий фактор стабілізації на світовій арені, чи не так? Ситуація складна, і складна вона на дуже багатьох рівнях.

Легітимних шляхів зміни ладу в Криму немає. Вони не можуть провести ніякий референдум, бо у нас немає Закону про місцевий референдум. Це просто не передбачено сучасним законодавством. Якщо припустити, що вони провели референдум і затвердили розширення автономії, то такі зміни ухвалюються виключно Верховною Радою України. Ясно, що цього не станеться. Якщо припустити, що вони провели референдум і вирішили відокремитись повністю, то такі рішення завтерджуються виключно всеукраїнським рефеендумом. І знову ясно, що ніхто їм такого підтвердження не дасть.

Тепер припустимо, що Крим таки відокремився. Ну якщо навіть не де-юре, а де-факто. Ця територія абсолютно і повністю залежить від України. У них немає ні власної електроенергії, ні навіть власної питної води. Це все перекривається за одним помахом руки. За другим помахом - перекриваються в'їзди до Криму. І тоді - постапокаліптична пустеля без натяку на туристів, зате із проявами російської любові найкращих осетинських зразків.

Хай Росія фактично оголосила нам війну, але бойові дії ще не почалися. І я маю останні краплі сподівань, що і не почнуться. Бо лишилася нерозіграна карта Тимошенко. Вона весь цей час мовчить. Чи просто так? Чи вона зараз має намір піти на "перемовини" до Путіна та повернутися звідти на білому коні миротворця? Адже ж президентський рейтинг її зараз непристойно низький. А от така акція одразу піднесе її в очах населення.

Так само може бути розіграна і карта Тігіпко, який уже полетів сьогодні до Путіна. І я щиро, щиро сподіваюсь, що все-таки саме на просування однієї з цих двох фігур розраховані безпорядки в Україні.

Розслаблятись не можна. Уже пізно розслаблятись. Тим більше, нам (у першу чергу, РНБО та Міноборони) необхідно зробити усе можливе, аби зберегти спокій на Сході і Півдні. Хоча там уся влада, за великим рахунком, знаходиться в руках олігархів, які абсолютно не зацікавлені в відділенні від України, і тим більше приєднанні до Росії, але процес уже зародився, і його треба придушити, поки він не став вирішальним.

І поки не пролунали постріли, давайте молитися, що все обійдеться без жертв та розколів.

Автор
  • ivasykus

Комментарии

  • По дате
  • Лучшие
  • Актуальные
  • Друзья