Як правило виїзного гола зіграло з рефері злий жарт

Горезвісний арбітр Лау ван Равенс.

Уявіть собі матч-відповідь європейського кубка. Одна команда перемогла іншу з рахунком 3-2. Але перша гра завершилася з "дзеркальним" результатом, і арбітр призначає додатковий час. Знесилені супротивники спромоглися обмінятися голами в овертаймах, тож сумарний рахунок після 210-ти хвилин протистояння — 6-6. Запитання: чи можна вважати двобій завершеним і присудити перемогу тій команді, що забила четвертий виїзний м'яч? Чи правило гола в гостях на додатковий час не поширюється і треба пробити післяматчеві одинадцятиметрові удари, щоб виявити переможця?

Не кожен вболівальник одразу дасть правильну відповідь на це запитання. Арбітру вагатися не годиться, і він... призначає серію одинадцятиметрових. Тямущі любителі футболу, прочитавши це, мали б вирячити очі, адже суддя припустився кричущої помилки. За регламентом УЄФА, у двоматчевому поєдинку перемагає та команда, яка забила більше м'ячів ніж супротивник або в активі якої у разі сумарного нічийного рахунку більше голів у гостях. І не важливо, у який час забиті ці м'ячі — основний чи додатковий.

Ви гадаєте, це вигаданий приклад? Ні! Така історія справді трапилася в єврокубках у 1971-му році в Лісабоні. У той листопадовий день місцевий "Спортинг" приймав "Рейнджерс" з Ґлазґо у матчі-відповіді 1/8-ї Кубка володарів кубків. Першу гру виграли шотландці з рахунком 3-2, а у другій з таким самим результатом в основний час перемогли їхні суперники. Суддя Лоренс "Лау" ван Равенс з Нідерландів призначив додатковий час, і команди забили ще по м'ячеві. Ті шотландці, які розумілися на правилах, готувалися святкувати вихід у наступний етап, але де там! Замість того, щоб вказати на роздягальні і проголосити переможцями "Рейнджерс", відповідно до регламенту, арбітр змусив команди пробивати одинадцятиметрові удари. Набагато ліпше це зробили збадьорені лісабонці — 3-0 у серії. У ситуацію змушена була втрутитися УЄФА, яка вже після матчу визнала дії арбітра помилковими і присудила перемогу команді з протестантської частини Ґлазґо.

На жаль, на архівних відео не показана реакція гравців та тренерів "Джерс", а також їхніх вболівальників після помилкового рішення рефері. Але уявити собі її не важко. Не зайвим буде нагадати про гарячий темперамент фанів "рейнджерів": у тому розиграші Кубка кубків вони ледве не зірвали фінал проти московського "Динамо", вибігаючи на поле протягом матчу (на відео — на 30 секунді), у якому їхні улюбленці перемогли. На їхнє щастя УЄФА тоді на такі порушення дивилася крізь пальці. До речі, у складі динамівців у тому матчі грав добре вам відомий Йожеф Сабо.

Цікаво, що це був не перший і, підозрюю, не останній вибрик судді ван Равенса у міжнародних матчах. Сказати, що він був розсіяний чи неуважний на футбольному полі — нічого не сказати. За рік до описаної події ван Равенс судив ігри Чемпіонату світу у Мексиці. У матчі Федеративної республіки Німеччини проти Марокко, він дав свисток про відновлення гри після перерви, не помітивши, що мароканського голкіпера нема на полі! А у чвертьфінальній грі між СРСР та Уругваєм саме ван Равенс зарахував вирішальний гол у ворота Кавазашвілі, забитий, за свідченнями гравців радянської збірної (серед яких були кияни Мунтян, Хмельницький та Бишовець) після того, як м'яч залишив межі поля. Як ви думаєте, вони мали рацію (див. з 30 секунди)?

Ван Равенс, очевидно, не надто переймався такими дрібницями, що, можливо, і допомогло йому зберегти нервову систему і прожити довге життя. Колишньому арбітрові було 96 років, коли він залишив цей світ.