Tribuna/Экстремальные виды/Блоги/Світла Сторона Сили/На світлій стороні сили: історії підписників спортивної веганської кампанії

На світлій стороні сили: історії підписників спортивної веганської кампанії

Автор — Andriana Fedevych
23 декабря 2020, 14:33
1

Якого б раціону ви не притримувались та який би спосіб життя не вели, імовірніше, ви хоч раз у своєму житті чули думку, що веганство підходить тільки для фізично слабких людей, або для тих, хто не займається спортом. Настав час руйнувати цей стереотип.Прикладами реальних людей хочемо довести, що позитивні спортивні результати, напряму пов’язані із фізичною силою, витривалістю та просто здоров'ям організму, можна досягти, не вживаючи продукти тваринного походження. Це зробили герої цього матеріалу — підписники кампанії «Світлої сторони сили». Ці люди поділяться власним життєвим досвідом та допоможуть розібратись в тому, чи дійсно веганство та спорт сумісні речі. 

Першим, хто розповів свою історію став тридцятитрирічний Іван з Києва. Чоловік займається вуличними тренуваннями (street-workout) та вже п’ять років вегетаріанець, і понад рік зовсім не вживає їжу тваринного походження. За словами Івана, він перестав їсти всю плоть (м'ясо, рибу, морепродукти) через співчуття до живих істот після фільму «Земляни». Проте, через неправдиву інформацію з інтернету спортсмен вважав, що веганство буде перешкоджати спортивним заняттям, тому довго міркував над переходом. Коли ми поставили питання про зміни в самопочутті та спортивних показниках, Іван відповів: «В перший рік занять спортом (коли я ще їв все підряд) я підтягувався на турніку разів 5, а за пів року вегетаріанства — 48 разів. Це був несподіваний прилив сил і енергії. А коли я перейшов на 100% рослинне харчування, я відчув ще більший прилив енергії! Фізкультурою займаюся щодня без вихідних років 6. Нещодавно здавав аналізи для військкомату: все більш ніж у нормі».  

Ігор — ще один спортсмен на рослинному харчуванні, який займається кінним спортом, ушу, рукопашним боєм, бодибілдингом, стрітліфтингом, калістенікою, воркаутом та ходить у спортзал. Став вегетаріанцем за один день завдяки роботі оператора на ТБ, тоді їх групу відправили знімати сюжет на м'ясокомбінат. Практикував вегетаріанство 12,5 років. 3 вересня 2016 року Ігореві потрапив на очі кліп Moby «Don't live me». За словами Ігоря, це його «перепрошило» і в той же день перейшов на веганство. За цей час він набрав 12 кг сухих м'язів. За своїм денним харчуванням Ігор слідкує: додає спортивні добавки у раціон, має спеціальне меню і прораховує білки, жири та вуглеводи, хоча їсть не багато, як зізнається спортсмен. Свою позицію наш герой відстоює ще й у своїй творчості, оскільки займається музикою, та у деяких піснях підняв тему веганства та експлуатації планети.  

Наступний герой  — тридцяти однорічний Олександр. Перестав вживати м'ясо у 2010 році, коли випадково натрапив на статтю про вегетаріанство в одному з інтернет-видань. Через п’ять років став веганом, знову ж таки, через медіа, після перегляду відео про жорстокість молочної індустрії. Олександр єдиний паверліфтер-веган у своєму місті. Є кандидатом в майстри спорту зі станової тяги — подолав штангу вагою 170 кг у категорії до 67,5 кг (федерація UPC). 

Ще одну цікаву історію про веганство у спорті розповіла підписниця Аліна. Дівчина ще на шкільному випускному вирішила для себе, що припиняє їсти м’ясо.  «Як зараз пам'ятаю — на тарілці стейк, а в голові чітке відчуття готовності та — "досить". Розуміння такого дисонансу завжди було в мені: чому ми одних любимо, а таких же красивих і розумних масово їмо, створюючи цим жахливі умови для їх життя, коли наші коти й собаки солодко сплять у наших ліжках?». Як розповідає сама Аліна, її перехід на веганство був досить плавним. Спочатку відмова від червоного м'яса і курки, згодом — риба і яйця, останньою була молочна продукція, до якої спортсменка ще кілька разів ненадовго поверталась. Але головне, що зазвичай хвилює наших веганів-спортсменів це те, чи позначиться зміна раціону на тренуваннях та фізичній формі. На той момент, Аліна посилено займалась у залі, і, з її слів, була здивована, коли відчула більше сил та енергії. Згодом дівчина захопилась кросфітом та почала бігати півмарафон. Її результатом були 21 км за 2 години 20 хвилин та травма, через яку дівчина не могла бігати. За цей час відкрила для себе флай-йогу, додала розтяжки та вже за місяць почалась підготовка до наступного півмарафону. Аліна поділилась із нами майбутніми планами: «Зараз за тренування біжу від 5 до 8 км без зупинок з середньою швидкістю 6:10 км/с, кожного тижня додаю дистанції. Півмарафон планую бігти зі швидкістю 5:10 км. Такої витривалості й енергії в мене не було ніколи. Зараз мені 24, я 6 років не вживаю м'яса, і це поки найкраще рішення в моєму житті». 

Познайомтесь — це Женя, її вегетаріанська історія почалась ще 11 років тому, коли дівчина була підлітком. Любов до тварин та тяга до нового змусили спортсменку через рік вже зовсім відмовитись від тваринної їжі. Хоча Женя і поверталась декілька разів до кисломолочної продукції, все ж таки раніше без цього було складніше. Спорт є невіддільною частиною життя нашої героїні: скейтборд, біг, участь у забігах та марафонах — і все це без вживання м’яса. Згодом тайський бокс, який так полюбила дівчина,  і яким займалась вже будучи веганкою. Раціон спортсменки досить різноманітний: приймання їжі 4 рази на день плюс перекуси. Перед тренуванням вживає калорійну і переважно збагачену білком та вуглеводами їжу, після тренування — рослинний протеїновий коктейль на соєвому молоці або на воді. Про власні відчуття та здоров’я Женя розповідає так: «Зміни я відчула одразу, мені стало дуже легко та з'явилось багато енергії. Я більше не уявляю себе і своє життя без веганства. Не відчуваю, що колись не була веганкою».

Наступний, хто поділився своїм досвідом — Микита, в якого восьмирічний стаж веганства. До цього прийшов через панк-рок, де, за словами спортсмена, воно є одною з найважливіших і найбільш обговорюваних тем. Перший час був вегетаріанцем — вживав у їжу молоко, яйця і мед, але через пів року прийшов до того, що «при відмові від вбивства та експлуатації тварин тільки веганство може бути максимально етичним і послідовним вибором». За ці 8 років Микита займався єдиноборствами, альпінізмом та зрештою, зупинився на велоспорті. Будучи новачком у даному виді спорту, періодично проїжджав довгі дистанції по 100-200 км, найдовший заїзд був 260 км. Не завжди потрібно очікувати посильної підтримки від оточуючих, оскільки часто ми стикаємось із нерозумінням зі сторони інших, що відбулось і з нашим веганом-спортсменом на початку його шляху. Микита розповідає: «Коли я ставав веганом, то для багатьох оточуючих мене людей це було в дивину, було мало продукції та всіляких веганських місць, а кожен другий намагався переконати, що від того, що я один став веганом, нічого не зміниться. Проте сьогодні ми маємо безліч веганських закладів, доступні веганські продукти майже в кожному магазині, а багато людей чули й знають про веганство і не дивляться на це, як на якесь відхилення. А це означає тільки одне: все не даремно, і якщо хочеш щось змінити — почни з себе!».

Веганка-спортсменка Алла розповіла також нам про свій шлях до веганства. Спочатку вона 5 років була вегетаріанкою, тільки півтора року тому остаточно перейшла на веганську дієту. Підштовхнули до цього велика кількість знайомих, проте, головною причиною відмови від м’яса та риби була любов до тварин: «Я зрозуміла, що досить лицемірно їх любити й, разом з тим, піти та з‘їсти котлетку. Тим більше пахне дискримінацією: люблю собак, котиків і т.д., жахаюся від того, що в деяких країнах люди їдять їх, але вбити та поласувати корівкою — абсолютно нормально». Також значну роль зіграло здоров‘я: «Дізнаючись більше інформації про те, як впливають тваринні продукти на тіло, я побудувала логічні ланцюжки, за допомогою яких зрозуміла елементарні речі». Алла 4,5 роки займається тайським боксом, багато тренується, виступає на змаганнях та здобуває призові місця. Регулярно здає аналізи крові, і тим самим впевнюється, що здоров'я у нормі.  

Ще одна історія про те, як панк-рок підштовхнув до веганства. Даша має 7 років досвіду на рослинному харчуванні. На дівчину тоді вплинуло нове оточення із панк-рок-субкультури, що було дивно для неї самої: «Чому панки не їдять м'яса, де зв'язок? Я почала розбиратися в цьому питанні, розпитувала про вегетаріанство своїх нових друзів, шукала інформацію в інтернеті, і в результаті сама перейшла на світлу сторону». Даша переїхала з маленького міста до Санкт-Петербурга та стала тренером і частиною команди «Вегетаріанська Сила». Вже понад 6 років займається паверліфтингом, є Майстром спорту міжнародного класу по становій тязі, більше ніж рік займається бразильським джиу-джитсу, і на все це у с спортсменки вистачає сил та енергії на веганському харчуванні. Даша поділилась своєю мотивацією: «Я вважаю, що раціональне, збалансоване веганське харчування допоможе будь-якій людині займатися спортом, прогресувати, досягати високих результатів».    

Інший наш підписник розповів про свій незвичайний досвід. Олександр засновник майстерні трафаретного друку. Майже 8 років був вегетаріанцем і вже понад рік як веган. Чоловік завжди був прихильником спорту, грає у регбі за клуб «Гірник», у складі якого здобув срібні медалі в суперлізі України з регбі 7, та вищій лізі України з регбі 15. Також займається важкою атлетикою та кросфітом, віднедавна тренується з бразильського джіу-джитсу. Зазвичай, Олександр тренується двічі на день, ранковий біг або велосипед, ввечері — силове тренування чи гімнастика, або навпаки. З такими посиленими навантаженнями спортсмену найважливіше швидко відновитись після тренувань: «Зазначу, що саме завдяки рослинному харчуванню я знайшов для себе ідеальний баланс сили, витривалості та часу відновлення між заняттями». У їжі надає перевагу простим органічним стравам, намагається їсти менше термічно обробленої їжі та напівфабрикатів.

Щороку рослинне харчування набирає все більших обертів, все більше людей діляться власним досвідом та своїм прикладом показують що цьому є місце у нашому житті. Усі ці люди кожного дня доводять собі та світу, що можна поєднувати спорт та веганство, здоров’я, витривалість, силу та етику, не шкодячи тим, хто залежить від нас. Наші погляди та принципи роблять нас тільки сильнішими. Головне — свідомо підійти до власного вибору. Немає неможливо, якщо ти переслідуєш благородні цілі, і тільки світлою стороною нас самих ми зможемо протистояти іншій своїй стороні.  Більше історій та порад щодо спорту на рослинній дієті можна знайти на сторінці кампанії «Світлої сторони сили».

Авторка статті: Яна Білоус, представниця кампанії «Світлої сторони сили»

Другие посты блога

Без названия
19 ноября 2020, 16:50
Все посты