Never give up, або як знаходити в собі мотивацію не кинути тренування?
Дуже часто всі ми чуємо від знайомих, рідних, співробітників (і від свого внутрішнього голосу) про те, як хочеться займатись спортом, регулярно відвідувати тренажерний зал, басейн чи студію йоги, але щось завжди йде не так. Брак часу, відсутність мотивації, погана погода за вікном - усе це не дає нам почати. Навіть коли ми нарешті починаємо тренування, немає гарантії, що вони стануть ще однією нашою корисною звичкою, бо сходити раз — ще не означає займатись на регулярній основі.
Тож сьогодні ми поспілкувались з тренером клубу «Легат» з тайського боксу та кікбоксингу Станіславом Войтенком та розпитали його про те, як мотивувати себе нарешті займатись спортом.
«Є одна фраза, яку я дуже часто чую від людей: "Я так хочу прийти на тренування!". Але в підсумку до залу вони так і не доходять. Саме тому хотів би розповісти, як перейти від "хочу на тренування" до самого тренування. Особливо це буде корисно тим, хто зробив велику перерву в заняттях, тому що продовжити після перерви набагато складніше, ніж коли ви в постійному процесі», — ділиться тренер.
Станіслав розписав покроковий план та розділив його на кілька пунктів. Отже, пункт перший — заплануйте похід на тренування, запишіть це в блокнот, в нагадування телефону, в календарі. «Це важливий момент, тому що у вас тоді не буде інших планів, які перешкоджатимуть вашому походу на тренування», — пояснює спортсмен.
Пункт другий — складіть всі речі заздалегідь, краще з вечора попереднього дня. «В останній момент ви можете не знайти рукавички, капу, щитки чи що завгодно, і це вб'є вашу мотивацію, таке трапляється досить часто, — коментує цей пункт чоловік та додає, — Ця порада, до речі, дуже актуальна і тим, хто постійно запізнюється на тренування».
Третій пункт — зателефонуйте тренеру й попередьте, що будете на тренуванні й уже не можете дочекатись зустрічі! «Так ви візьмете на себе додаткове зобов'язання і вам буде важливіше прийти на тренування, щоб не підводити тренера, ніж зайнятись іншими справами», — розповідає Станіслав.
Пункт четвертий — обов'язково поставте будильники за пів години та за 5 хвилин до виходу на тренування. Хлопець застерігає, що якщо ви будете запізнюватися, то можете подумати, що «спізнитися — це так соромно, я прийду, привертатиму до себе зайву увагу, та й всі вже будуть розігріті» і знову не підете на тренування.
І п'ятий, найважливіший пункт — зробіть всі попередні пункти та прийдіть на тренування. «Якщо ви не прийдете, то вам буде соромно за свою поведінку й наступного разу ви знову знайдете причину відкласти похід в зал. А прийшовши, ви отримаєте задоволення від процесу та гарантовано будете задоволені собою, а значить ваш настрій покращитися і вам буде набагато легше ходити на тренування регулярно!» — наголошує тренер.
Змушуючи себе на початку збиратись та приходити, ви тим самим практикуєтесь у рішучості та дисципліні. Таким чином, тренується не лише тіло, але й мозок у вирішенні складних, багатоетапних задач. Не варто забувати також про дофамін — гормон, який виділяється, коли ви пробуєте щось нове. Він виконує функцію винагороди та підкріплення мотивації, а також викликає почуття щастя й ейфорії. Займаючись спортом регулярно та спостерігаючи за своїми результатами, крім покращення фізичної форми, ви ще й кожного разу підійматимете собі настрій. А якщо оберете групові тренування, є шанс також підняти рівень окситоцину — так званого «гормону радості», який виділяється при взаємодії з іншими людьми.
«Я завжди радий, коли учні приходять після перерви й кайфують від тренувань. Адже щасливі та задоволені підопічні — найкраща мотивація для тренера!» — ділиться хлопець.
Ще більше мотивації, порад щодо тренувань та харчування, корисної інформації та матеріалів можна знайти на сайті проєкту «Світла Сторона Сили».
Авторка статті: Катерина Бєлкіна, координаторка кампанії «Світла Сторона Сили»