Блог Sporting é nosso

Лілі Пар: першопрохідниця

Lily Parr

Який англійський гравець забив найбільше голів протягом своєї карєри?Коли зустрічається це запитання, багато хто подумає про легендарні імена, такі як Боббі Чарльтон, рекордсмен по забитих голах за збірну Англії, або Джиммі Ґрівз, який забив лише на один гол менше від Чарльтон у збірній, але забив набагато більше його протягом клубної карєри. Будуть люди хто згадає Артура Ровлі, великого бомбардира 50х років, знаменитий як The Gunner - хоч і ніяк не повязаний з Арсеналом - забив 434 голи у 619 матчах.

Але ніхто з них не є героєм нашої історії. Це місте сьогодні належить нападаючому котрий забив 900 голів, протягом карєри яка тривала з 1919 до 1950, лише в свій перший сезон, у віці 14 років, забив 43 голи. Хто був цей справжній тайфун, "найсильніший удар Англії", за словами своїх колег та тодішньої преси?

А це була Лілі Пар, феміністка, піонер жіночого футболу, одна з найкращих футболісток всіх часів, яка через тодішні соціальні проблеми, була вимушена страждати від дискримінацій і ніколи не змогла насолодитись своєю карєрою чи особистим життям - незважаячи на те що дуже цього хотіла.

Маленька Лілі

Ліліан Пар народилась 26 квітня 1905 року у скромній хаті, на Union Streeet, Gerrard´s Bridge, в St Helens, на півночі Англії. Маленька Лілі була четвертою з семи дітей у сімействі Джорджа та Сари Пар.

Її тато був склярем на фабриці, але його зарплат була малою, а сімї потрібно було більше, тому здавала у оренду кімнати та кладовки що знаходились на задвірках, щоб получити більше грошей.

З раннього дитинства Лілі показувала інтерес до іграшок які належали братам, лишаючи позаду традиційно дівчачі інтереси, такі як вишивання чи куховарство. Постійно граючись з старшими братами, Лілі здобула серйозну атлетичність яка її дозволяла б грати з братами, як футбол так і регбі.

Неймовірно атлетична

Маючи приблизно 1,80 м, її сила та техніка були неймовірно сильні яких боялися багато чоловіків.

Про неї казали "жінка з найсильнішим ударом в Англії", в неї була така манера удару, що казали що вона може попасти у ворота з будь-якого місця на полі. Удар був настільки ж сильний як і точний, у будь-якій ситуації, чи то штрафний удар чи то з гри. 

Lily Parr

Але перш за все вона була командним гравцем, з прекрасним пасом і магічною технікою. Її ліва нога робила мала пекельну силу, і у світі де жінка не мала права голосу, ні місця, її сила волі змогла рухати горами, таким чином вона здобула право на те щоб до неї відносились на рівні з чоловіками, у яких постійно вигравала у техніці, силі та швидкості. Попри свої голи, Лілі була королевою гольових пасів, дякуючи міліметричним подачам які вона робила, і які її зробили найвідомішим вінгером Сполученого Королівства.

Dick Kerr Ladies

У 1919, маючи лише 14 років, Пар почала грати у футбол у місцевому клубі, St Helens Ladies. Її друга гра була проти Dick Kerr Ladies, щось подібне на Реал Мадрид, але жіночого футболу у ті часи.  St Helens був рострощений з рахунком 6:1, але Альфред Френкленд, тренер команди з Престона був настільки здивований грою Лілі та її колеги Еліс Вудс, що підписав з ними контракт у той самий час, і переконав їх поїхати у  Престон.

Dick Kerr Ladies це був клуб, який належав компанії Dick, Kerr and Company, яка спеціалізувалась на будівництві залізних доріг з фабриками у Престоні та Кілмарноку у Шотландії, та під час війни була переспеціалізована і випускала амуницію та зброю. Саме через початок війни, жінки почали грати футбол на фабриці. Тому, як більшість чоловіків були у окопах на території Бельгії та півночі Франції і воювали проти німців, жінки були закликані на поміч у боротьбі і тому зайняли місця чоловіків на англійських фабриках.

На фабриці, жінки почали грати у футбол у вільний час, а директори компанії вирішили, щоб гра була не лише забавою і створили клуб у 1914, який спронсорували довгими роками.

Довга карєра

Френкленд згодився платити Пар 10 шелінгів за гру. І в перший сезон він мав роскрити гаманець, адже вона зіграла всі матчі і забила 43 голи протягм сезону. Рекорд яий ще сьогодні дивує.

У 1920 році, місцева газета так писала про талантливу дівчину: "Немає сильнішого футболіста на просторах країни. Вонане лише має високу швидкість і неймовірний контроль мяча, але і високу фізичну підготовку яка її помагає швидко відходити від сильних ударів по ногах від суперників. Вона заворожує всіх людей без виключення своєю манерою гри".

Щ у 1920, Dick Kerrs Ladies представляла Англію у серії показових ігор проти однієї французької команди, перша гра ознаменувала перший міжнародний жіночий матч. До 1921, клуб також зіграв проти шотландської команди і провів тур на землях Уельсу. З Діпдейлу у Престоні до Стемфорд Бріджу у Лондоні, люди заповнювали стадіони щоб побачити гру Пар та її колег.

Кінець мрії

З заповниними стадіонами які хотіли побачити дівчат з Dick Kerrs, жіночий футбол почав заслоняти футбол чоловічий, через це Футбольна Асоціація заборонила проводити матчі на стадіонах які належали командам з Футбольної Асоціації.

Kerr Dick Ladies

В один момент всі двері для Лілі і компанії зачинилися. Жіночий футбол у Англії почав занепадати. Щоб якось покращити ситуацію, у 1922, директори Dick Kerrs Ladies повезли діввчат у довге турне по північній Америці.

Після того як вони були вигнані з Канади і їм було заборонено грати там, поїхали Сполучені Штати, де у девяти іграх, вони здобули три виграші, три нічиї, та три поразки проти найсильніших місцевих чоловічих команд.

З поверненням до Великої Британії, футболістки продовжили відчувати дискримінацію, граючи намаленьких стадіонах без мінімальних умов. Без глядачів не було реклами і тому грошей. У 1926, Dick, Kerrs, and Company перстали надавати фінансову допомогу, через те команда почала називатися Preston Ladies FC.

Символ

Після того як Dick, Keer and Company залишили команду, Пар вивчилася на медсестру, і почала працювати у психіатричному госпиталі у Вітінгемі, там працювала пенсії. Під час того як вона працювала у госпиталі, Лілі продовжила грати за Preston Ladies аж до 1951.

Пар прожила більшу часть свого життя у Гуснарху, що знаходився близ Престона, зі своєю колегою Мері, публічно заявляючи про свою гомосексуальність, вона була постійно дискримінована, але підтримуючи права ЛГБТ. Після років боротьби зі своєю хворобою, вона померла від раку грудної залози у 1978, вона мала 73 роки.

І лише у 1971  Футбольна Асоціація почала публічно підтримувати жіночий футбол, це сталося після 50 років заборони на фіночий футбол. У 2002, майже після ста років від народження Пар, її імя попало у Hall of Fame англійського футболу.

 

 

Автор
  • miguelbb

Комментарии

  • По дате
  • Лучшие
  • Актуальные
  • Друзья